ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
05 грудня 2016 року Справа № 908/1891/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Коваленка В.М. - головуючого (доповідач у справі) Короткевича О.Є., Полякова Б.М.,розглянувши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничовидобувна компанія", м. Київна ухвалу та ухвалувід 25.10.2016 Донецького апеляційного господарського суду від 19.08.2016 господарського суду Запорізької областіу справі№ 908/1891/16 господарського суду Дніпропетровської областіза заявою боржникапублічного акціонерного товариства "Янцівський гранітний кар'єр", смт. Кам'яне Вільнянського району Запорізької області провизнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Подана ТОВ "Українська гірничовидобувна компанія" касаційна скарга № 07/11 від 07.11.2016 не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Українська гірничовидобувна компанія" оскаржується ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 25.10.2016, якою було повернуто апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Запорізької області від 19.08.2016 у даній справі. Отже згідно оскаржуваної ухвали апеляційного суду ухвала господарського суду Запорізької області від 19.08.2016 в апеляційному порядку по суті не переглядалась.
Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 107 ГПК України сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на: рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; ухвали місцевого господарського суду, зазначені у частині 1 статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.
Отже, ухвала господарського суду Запорізької області від 19.08.2016 про затвердження плану досудової санації може бути предметом касаційного оскарження лише після її перегляду по суті в апеляційному порядку.
Оскільки ухвала суду першої інстанції від 19.08.2016 в апеляційному порядку по суті не переглядалась, це позбавляє заявника касаційної скарги процесуального права на її оскарження в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга ТОВ "Українська гірничовидобувна компанія" в частині оскарження ухвали господарського суду Запорізької області від 19.08.2016 не підлягає розгляду в порядку касаційного провадження, в зв'язку з чим у її прийнятті слід відмовити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України.
Що стосується ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 25.10.2016, касаційний суд зазначає наступне.
Так, згідно норм ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні.
За приписами ст. 1111 ГПК України, особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.
Сторонами у справі про банкрутство, за визначенням ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).
Однак, ТОВ "Українська гірничовидобувна компанія" не було дотримано вказаних вимог ГПК України.
Так, як вбачається з матеріалів поданої касаційної скарги, заявником до скарги не додано жодних доказів направлення її копії сторонам у даній справі - ні визначеним в ухвалі господарського суду Запорізької області від 19.08.2016 кредиторам, ні боржнику.
Неповідомлення сторони у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цієї сторони, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені статтями 42, 43 ГПК України та відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України є підставою для неприйняття скарги до розгляду та повернення її господарським судом.
Крім цього, відповідно до норм ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні.
Як зазначено вище та вбачається з матеріалів касаційної скарги, ТОВ "Українська гірничовидобувна компанія" оскаржується ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 25.10.2016, якою було повернуто апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Запорізької області від 19.08.2016 у даній справі.
Розмір та порядок сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" (у редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII, що набрав чинності 01.09.2015).
Підпунктом 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено ставку судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги на ухвалу суду - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Однак, заявником в порушення названих норм до касаційної скарги не додані докази сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 25.10.2016.
Згідно п. 4 ч.1 ст.1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Враховуючи наведене, касаційна скарга ТОВ "Українська гірничовидобувна компанія" в частині оскарження ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 25.10.2016 не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.
Відповідно до ч. 3 ст. 1113 ГПК України після усунення обставин, зазначених в пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.
Керуючись нормами ст. 129 Конституції України, нормами ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 4 Закону України "Про судовий збір" та ст.ст. 41, 42, 43, п. 1 ч. 1 ст. 62, 86, 111, 1111, п.п. 3, 4 ч. 1, ч. 3 ст. 1113, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
УХВАЛИВ:
1. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Українська гірничовидобувна компанія" в прийнятті касаційної скарги в частині оскарження ухвали господарського суду Запорізької області від 19.08.2016 у справі № 908/1891/16.
2. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничовидобувна компанія" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 25.10.2016 у справі № 908/1891/16 повернути заявнику.
Головуючий В.М. Коваленко
Судді О.Є. Короткевич
Б.М. Поляков
Судове рішення № 63189699, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 05.12.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 908/1891/16. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: