Ухвала суду № 63189361, 23.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2016 року м. Київ К/800/22669/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Єрьоміна А.В., Кравцова О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Дніпропетровської митниці ДФС, за участю третьої особи - Міністерства юстиції України, про поновлення на посаді, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної фіскальної служби України від 26 жовтня 2015 року № 3412-о «Про звільнення ОСОБА_1.»;

- поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Дніпропетровської митниці ДФС з моменту звільнення;

- стягнути з Дніпропетровської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з моменту звільнення по день ухвалення рішення;

- допустити до негайного виконання рішення в частині поновлення на посаді та виплати середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 12 травня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнив повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції представники Державної фіскальної служби України та Міністерства юстиції України оскаржили його в апеляційному порядку.

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27 липня 2016 року клопотання представника Державної фіскальної служби про зупинення провадження у справі задовольнив, та зупинив провадження у справі № 820/11472/15 за апеляційними скаргами Державної фіскальної служби України, Міністерства юстиції України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року у цій справі до прийняття Конституційним Судом України рішення конституційного подання Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України положень частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про очищення влади».

У касаційній скарзі представник Міністерства юстиції України, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати його ухвалу, та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Зупиняючи провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Дніпропетровської митниці ДФС про поновлення на посаді суд апеляційної інстанції виходив з того, що предметом розгляду цієї справи є наказ Голови Державної фіскальної служби України від 26 жовтня 2015 року № 3412-о про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника начальника Дніпропетровської митниці ДФС, що прийнятий на підставі частин першої та другої статті 3 Закону України від 16 вересня 2014 «Про очищення влади», з огляду на те, що на розгляді в Конституційному Суді України перебуває справа щодо офіційного тлумачення вказаних положень Закону України «Про очищення влади», суд дійшов висновку про неможливість розгляду цієї адміністративної справи до вирішення Конституційним судом України справи за двома конституційними поданнями Верховного Суду України та конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України від 16 вересня 2014 року №1682-VII «Про очищення влади».

Такий висновок суду апеляційної інстанції відповідає нормам процесуального права.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Згідно із статтею 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 в період з 25 травня 2010 року по 02 липня 2013 року працював на посаді першого заступника начальника Харківської обласної митниці.

Наказом Державної фіскальної служби України від 04 листопада 2014 року № 1213-о ОСОБА_1 призначено на посаду першого заступника начальника Дніпропетровської митниці ДФС з 05 листопада 2014 року в порядку переведення.

26 жовтня 2015 року наказом Голови Державної фіскальної служби України № 3412-о ОСОБА_1 звільнено з посади першого заступника начальника Дніпропетровської митниці ДФС з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади» (пункт 7-2 частини 1 ст.36 КЗпП України).

Згідно з п. 7-2 статті 36 КЗпП України трудовий договір припиняється з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади».

При прийнятті оскаржуваного наказу відповідачем застосовано вимоги пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади» від 16 вересня 2014 року № 1682-VII (далі - Закон № 1682-VII) відповідно до яких впродовж десяти днів з дня набрання чинності цим Законом керівник органу (орган), до повноважень якого належить звільнення та/або ініціювання звільнення з посади осіб, до яких застосовується заборона, зазначена в частині третій статті 1 цього Закону, на основі критеріїв, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, на підставі відомостей, наявних в особових справах цих осіб звільняє цих осіб з посад або надсилає керівнику органу (органу), до повноважень якого належить звільнення з посади таких осіб, відповідні документи для їх звільнення не пізніше ніж на 10 робочий день з дня отримання таких документів.

Водночас п. 8 частини першої статті 3 Закону № 1682-VII, до якого відсилає норма п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону, встановлює, що заборона, передбачена частиною 3 статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, які обіймали у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року сукупно не менше одного року посаду (посади), в тому числі керівника, заступника керівника територіального (регіонального) органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику.

Відповідно до інформації, що міститься на офіційному веб-сайті Конституційного Суду України, на розгляді у Конституційного Суду України перебувають: подання Верховного Суду України щодо відповідності положенням частини третьої статті 22, частини першої статті 38, статті 58, частини другої статті 61, частини першої статті 62, частини першої статті 64 Конституції України (конституційності) частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про очищення влади»; подання Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої, частини третьої статті 3 Закону України «Про очищення влади»; подання 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади».

Тобто, ставиться питання про визнання такими, що є неконституційними положень вказаного Закону, на підставі яких був звільнений позивач.

Ухвалами колегії суддів КСУ відкриті конституційні провадження у названих справах.

Ухвалою від 1 квітня 2015 року Перша колегія суддів Конституційного Суду України об'єднала провадження за цими трьома конституційними поданнями в одне конституційне провадження.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу та подальшого звільнення ОСОБА_1 із займаної посади є застосування саме норм Закону України «Про очищення влади», який є предметом конституційного перегляду.

З огляду на викладене, правильним є висновок апеляційного, що цю справу розглянути неможливо до розгляду вищенаведеної справи в порядку конституційного судочинства.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За таких обставин оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з дотриманням норм процесуального права, відповідає обставинам справи та нормам матеріального та процесуального права, підстави для його скасування чи зміни відсутні.

Керуючись статтями 220?, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2016 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді А.В. Єрьомін

О.В. Кравцов