Ухвала суду № 63189356, 23.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2016 року м. Київ К/800/16727/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Кравцова О.В., Стрелець Т.Г.,

розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АД Шина» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Київської міської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 лютого 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2016 року,

у с т а н о в и л а :

У жовтні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «АД Шина» (далі - ТОВ «АД Шина») звернулось до суду з адміністративним позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України (далі - Митниця) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості №100270002/2015/700034/2 від 24 вересня 2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що для митного оформлення товару Митниці було надано усі необхідні документи, які в цілому підтверджували заявлену митну вартість, визначену за ціною договору (контракту). При прийнятті рішення про коригування митної вартості №100270002/2015/700034/2 від 24 вересня 2015 року Митниця не обґрунтувала наявності обставин, що унеможливлюють застосування першого методу визначення митної вартості, зокрема, не пояснила в чому полягали виявлені нею розбіжності у наданих для митного оформлення документах і які числові значення складових митної вартості залишилися непідтвердженими. Вимагаючи надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості відповідач теж не повідомив обставин, які зумовили таку необхідність. За таких обставин позивач вважає, що достатніх і обґрунтованих підстав для застосування іншого методу визначення митної вартості, ніж за ціною договору (контракту), у Митниці не було.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2016 року, адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби України №100270002/2015/700034/2 від 24 вересня 2015 року.

Судові витрати у сумі 1218,00 гривень присуджено на користь ТОВ «АД Шина» за рахунок асигнувань Київської міської митниці Державної фіскальної служби України.

У своїй касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

В свою чергу ТОВ «АД Шина» у запереченнях зазначає про необґрунтованість касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а судові рішення без змін.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ «АД Шина» (покупець) та Компанією «DONGYING JINTAІ RUBBER MACHINERY CO., LTD» (продавець) укладено договір поставки автошин № 01022014 від 1 лютого 2014 року (далі - Договір). У відповідності до умов Договору продавець зобов'язується виробити та поставити покупцю пневматичні гумові шини JT RADIAL для легкових автомобілів, автобусів та вантажівок. Товар відвантажується у відповідності до інвойсу, який є невід'ємною частиною Договору.

Сторони домовилися, що умови поставки, витрати на товар, ризики щодо його пошкодження або знищення підпорядковуються міжнародним правилам інтерпретації комерційних термінів у редакції 2010 року (ІНКОТЕРМС 2010).

Згідно з пунктом 2.2 Договору товар ввозитиметься на митну територію України на умовах СІF (Одеса (Україна), Іллічівськ (Україна)), CFR (Одеса (Україна), Іллічівськ (Україна)), FOB (Циндао (Китай)). Ціна товару визначається в доларах США та вказується в інвойсі до кожної поставки.

Відповідно до пункту 4.3. Договору розрахунки відбуватимуться за умови 30 % передоплати суми інвойсу на користь продавця, решта 70 % сплачується протягом 20 днів з дати відправки товару з порту відвантаження.

Позивачем 22 вересня 2015 року з метою митного оформлення товару, а саме: шини пневматичні гумові для вантажних автомобілів, тип протектора JT 106, торгова марка JT Radial, шина 385/65R22.5 через систему електронного декларування до Митниці (митний пост «Столичний») подано ВМД від 22 вересня 2015 року № 100270002/2015/259604.

Як вбачається з інвойсу № JTAD03 від 19.07.2015 року митна вартість товару визначалася позивачем за основним методом, тобто ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та становила 28969,20 доларів США (в національній валюті України сума поставки складала 633126,10 грн., за курсом відносно долара 21,855146 грн.).

На підтвердження заявленої митної вартості товару, разом із митною декларацією до митного органу подано такі документи: міжнародна автомобільна накладна CMR № 174785 від 21 вересня 2015 року; коносамент (Bill of Lading) № 581638849 від 30 липня 2015 року; банківський платіжний документ, що стосується товару (MUR) 1567 від 9 липня 2015 року; банківський платіжний документ, що стосується товару (MUR) 1748 від 25 серпня 2015 року; рахунок - фактура (інвойс) № JTAD03 від 19 липня 2015 року; страховий поліс № 10212061900186494237 від 30 липня 2015 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються № 01022014 від 1 лютого 2014 року; сертифікат відповідності UA1.196.0075239-15 від 22 вересня 2015 року; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) № 2761 від 30 липня 2015 року; сертифікат про походження товару загальної форми № 15С3702М8810/00007 від 20 серпня 2015 року; копія митної декларації країни відправлення № 581168450 від 23 липня 2015 року; митна декларація № 100270002.2015.259604 від 22 вересня 2015 року.

Під час митного контролю та митного оформлення товарів Митниця електронним повідомленням направила ТОВ «АД Шина» вимогу про надання додаткових документів, а саме: транспортних (перевізних) документів, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документів, що містять відомості про вартість товару перевезення оцінюваних товарів; - виписки з бухгалтерської документації; - каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару; - копії митної декларації країни відправлення; - висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини; - інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідачем повторно направлено ТОВ «АД Шина» електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів, а саме: транспортних (перевізних) документів, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документів, що містять відомості про вартість товару перевезення оцінюваних товарів; - виписки з бухгалтерської документації; - каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листи)виробника товару; - копії митної декларації країни відправлення ; - висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціальними експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини; - інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару.

У зв'язку з ненаданням позивачем всіх додаткових документів, відповідачем було прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № 100270002/2015/70034/2 від 24.09.2015 року, яким позивачу відмовлено в митному оформленні митної декларації № 100270002/2015/259604 від 22 вересня 2015 року, оскільки подані до митного оформлення документи не містили відомостей щодо чисельних значень складових митної вартості товарів та містили розбіжності даних, а саме: в інвойсі № JTAD03 від 19 липня 2015 року зазначені умови поставки СІF, а в експортній декларації країни відправника № 581638849 від 30.07.2015 - FOB. Крім того, однією з причин відмови у прийняті вищевказаної митної декларації було неподання позивачем до митного оформлення товарного прейскуранту цін, схваленого радою зі сприяння міжнародної торгівлі Китаю та пакувального листа, передбачених Договором.

Відповідач, у зв'язку з ненаданням позивачем всіх додаткових документів та у зв'язку з відсутністю інформації щодо вартісної основи для застосування методів визначення митної вартості на підставі ціни угоди щодо ідентичних товарів і подібних (аналогічних) товарів, а також неможливістю застосування попередніх методів, застосував резервний метод на підставі рівнів митної вартості аналогічних товарів, оформлених раніше №902050000/2015/5122 від 10 серпня 2015 року.

На підставі рішення митного органу декларант оформив нову ВМД по формі МД-2 №100270002/2015/00111, сплативши митні платежі згідно із заявленою митною вартістю товарів та надавши гарантію в розмірі різниці між заявленою митною вартістю та митною вартістю визначеною відповідачем, шляхом грошової застави у розмірі 272084,82 грн, також на підставі вказаної митної декларації товар випущений у вільний обіг.

Суди першої і апеляційної інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що у митного органу не було підстав для витребування додаткових документів та прийняття висновку про невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості, при цьому позивачем при митному оформленні товару були надані необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною контракту, а відповідач мав можливість встановити дійсну вартість товару, що поставлявся.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Згідно з обставинами справи між сторонами виник спір щодо законності рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці ДФС №100270002/2015/700034/2 від 24 вересня 2015 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100270002/2015/00111 від 24 вересня 2015 року.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч.5 ст.54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з ч.6 ст.54 Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі, зокрема, неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у частині другій статті 53 цього Кодексу) та неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно зі ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за товари, тобто загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що джерелом інформації для прийняття спірного рішення відповідач використав наявну у нього цінову інформацію за фактами митних оформлень ідентичних та подібних товарів автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР), а саме: рішення про коригування митної вартості №902050000/2015/5122 від 10 серпня 2015 року.

Рішення №100270002/2015/700034/2 від 24 вересня 2015 обґрунтоване ненаданням декларантом додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 МК України. Вказане рішення містить перелік документів за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом, а саме: 1) договір (угода, контракт) з третіми особами та рахунки про сплату платежів третім особам на користь продавця; 2) висновок експертної організації, інформація біржових організацій про вартість товарів та/або сировини, 3) відповідна бухгалтерська документація (видаткові накладні за наявності).

Разом з тим, з оскаржуваного рішення відповідача, не вбачається, що документи декларанта містили розбіжності, неточності, які основні документи не подані, які складові митної вартості не підтверджені, в чому полягає невірність проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем не доведена обґрунтованість прийнятого оскаржуваного рішення в частині наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, невірно визначено митну вартість товарів, відсутність її документального вирахування; графа 33 оскаржуваних рішень не містить чіткого переліку вказаних документів, які саме не було надано і яким чином це вплинуло на визначення митних складових вартості товару.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем не встановлено наявність у поданих до митного оформлення документів ознак підробки, розбіжностей або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості товару, а позивачем надані відповідні документи, які підтверджували заявлену митну вартість товару за ціною контракту.

Крім того, в рішеннях про коригування митної вартості товару митний орган чітко не вказав, які відомості в наданих йому документах викликають сумніви, в чому вони полягають та яким чином витребувані документи можуть вплинути на визначення ціни за будь-яким методом.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 598 (далі - Правила №598), що визначає обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Отже, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності належного обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Приписи ч. 2 ст. 58 МК України визначають, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

В оскаржуваному рішенні не визначено, яка з перелічених у частині другій ст.58 Митного кодексу України підстав у даній справі стала причиною неможливості застосування першого методу, яка складова частина митної вартості товару не піддається обчисленню, або непідтверджена документально, чи неправильно обрахована, що позбавляло позивача надати належні документи чи обґрунтування.

Судами встановлено, що надані позивачем документи до митного оформлення імпортованого товару основні згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару на умовах постачання СІF м. Одеса.

Відповідно до пункту 1.5 Договору номенклатура, вартість та кількість товару визначаються в інвойсах до кожної конкретної поставки. В інвойсі № JTAD03 від 19 липня 2015 року визначені умови поставки - СІF, м. Одеса (Україна), кількість, марка та вартість товару, а також умови оплату товару - 30% переоплати суми інвойсу на користь продавця, решта 70 % сплачується протягом 20 днів з дати відправки товару з порту відвантаження.

На підтвердження виконання умов Договору в частині оплати товару декларантом надано Митниці платіжні доручення в іноземній валюті MUR 1567 від 9 липня 2015 року та MUR 1748 від 25 серпня 2015 року.

Отже, подані декларантом документи, копії яких наявні у справі, чітко ідентифікують оцінюваний товар, містять дані, що піддаються обчисленню, і підтверджують ціну товару, яка підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість товарів за ціною договору.

Митним органом не доведено, що надані позивачем документи для визначення митної вартості товару недостовірні чи мають ознаки підробки.

Враховуючи вищевикладене, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку, що відповідачем не була доведена правомірність прийняття оскаржуваного рішення за резервним методом та неможливості визначення митної вартості товару за ціною договору.

Доводи касаційної скарги зазначений висновок судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку про наявність підстав задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 222-224, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 лютого 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2016 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Кравцов

Т. Г. Стрелець