Ухвала суду № 63189337, 29.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

29 листопада 2016 року м. Київ К/800/32496/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, атестаційної комісії №3 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, апеляційної атестаційної комісії Південного регіону №3, третя особа - Національна поліція України, про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

встановив:

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 28.03.2016 р. №58 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції; поновлено позивача на посаді інспектора Очаківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області; стягнуто з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу з 29.03.2016 р. по 11.08.2016 р. у сумі 10159,91 грн без врахування середньої заробітної плати за один місяць, що підлягає негайному виконанню; стягнуто з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь позивача середню заробітну плату за один місяць в розмірі 4838,20 грн. Постанова в частині поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за один місяць підлягає негайному виконанню.

Судами встановлено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України з 30.12.2010 р. по 06.11.2015 р. на різних посадах.

07.11.2015 р. наказом ГУНП в Миколаївській області від №3 о/с "По особовому складу" відповідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліції" позивача призначено на посаду інспектора Очаківського відділу поліції з присвоєнням спеціального звання капітан поліції.

На підставі наказу ГУНП в Миколаївській області від 01.02.2016 р. №52 вирішено провести атестування поліцейських ГУНП в Миколаївській області.

За результатами тестування на загальні навички позивач отримав 34 бали, професійного тестування - 48 балів. На підставі розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення атестаційна комісія №3 прийшла до висновку: "займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність" (протокол від 09.03.2016 р. ОП№15.00004451.0022437).

28.03.2016 р. начальником ГУНП в Миколаївській області видано наказ №58 о/с "По особовому складу", яким капітана поліції ОСОБА_1, інспектора Очаківського відділу поліції звільнено зі служби в поліції за статтею 77 частини першої пункту 5 Закону України "Про Національну поліцію" через службову невідповідність. Підстава протокол ОП№15.00004451.0022437 від 09.03.2016 р.

Судові рішення мотивовані тим, що позивач прийнятий на службу до поліції на умовах, визначених пунктом 9 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію", шляхом видання наказу про призначення за його згодою, тому усі підстави для проведення атестації поліцейського є індивідуальними, обумовленими або просуванням по службі, або неналежним виконанням поліцейським своїх обов'язків. У даному випадку, відповідач проводив атестацію не з індивідуальних причин, а загальну атестацію щодо 2114 осіб, для всіх поліцейських Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та територіальних підрозділів, які до цього працювали в міліції. Однак, у Законі України "Про національну поліцію" відсутні підстави для проведення масової атестації майже всього складу територіального органу поліції. Індивідуальних підстав для проведення атестації позивача, визначених частиною другою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію", у цьому випадку також не було.

Таким чином, проведення атестації без необхідних передумов і за відсутності підстав, передбачених частиною другою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію", суперечить вимогам цього закону.

Крім того, атестаційний лист не містить негативної інформації стосовно позивача, оскільки безпосередній керівник позивача характеризує його виключно позитивно: за період роботи в поліції складено 4 адміністративних протоколи. У своїй роботі керується законодавством та нормативними актами, що регламентують службову діяльність. В повній мірі виконує свої службові обов'язки. Проявів аморальної повідки в побуті не має. Має добру теоретичну підготовку. Потенційні можливості по службі добрі. Проявляє ініціативу у роботі. У спілкуванні з громадянами коректний. У складних ситуаціях діє правильно й оперативно, не рахуючись при цьому з особистим часом. Дисциплінований, доручення виконує якісно і своєчасно. Фактів неналежного виконання доручень не було. Вимогливий до себе і до інших у виконанні службових обов'язків. Користується авторитетом серед колег по роботі. Вільно володіє державною мовою, спілкується і веде службову документацію українською мовою. Фізично розвинений добре. У стройовому відношенні підтягнутий, акуратний. З повагою відноситься до носіння форменого одягу. Табельною зброєю та спеціальними засобами володіє задовільно. Устави знає і дотримується їх вимог. Відданий справі служіння народу України. Займаній посаді відповідає. При цьому, атестаційною комісією характеристика, наведена в атестаційному листі, не була спростована належними та допустимими доказами. Зокрема, стенограма співбесіді, або аудіо-відео - фіксація її перебігу не проводилась. В самому протоколі відсутня будь-яка конкретизація, відсутні питання, які задавались позивачу та надані ним відповіді.

За таких обставин, висновок атестаційної комісії про те, що позивач не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність не ґрунтується на матеріалах, передбачених Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 р. № 1465 (далі - Інструкція № 1465).

В порушення вимог пунктів 8, 9, 10, 16 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) Інструкції №1465, у зазначених рішеннях атестаційної комісії не вказано, з яких підстав членами атестаційних комісій не були взяті до уваги відомості, зазначені в атестаційному листі позивача, результати його тестування на знання законодавчої бази та на загальні здібності і навички, та яким критеріям, визначеним пунктом 16 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) зазначеної Інструкції, позивач не відповідає.

З урахуванням викладеного, з наведених підстав висновок атестаційної комісії є необґрунтованими та не може бути покладений в основу прийняття відповідачем оскаржуваного наказу про звільнення позивача зі служби в поліції.

У касаційній скарзі Головне управління Національної поліції в Миколаївській області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що позивач пройшов атестування у добровільному порядку, а діюче законодавство не містить будь-яких заборон на проведення атестації поліцейських за власним бажанням за будь-якою з підстав наведених у статті 57 Закону України "Про Національну поліцію".

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, атестаційної комісії №3 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, апеляційної атестаційної комісії Південного регіону №3, третя особа - Національна поліція України, про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак