Ухвала суду № 63189302, 23.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2016 року м. Київ К/800/12630/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Єрьоміна А.В., Кравцова О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальність «Кліон» до Київської митниці ДФС про скасування рішення та картки відмови, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Київської митниці ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року,

у с т а н о в и л а :

У липні 2015 року товариство з обмеженою відповідальність «Кліон» (далі - ТОВ «Кліон») звернулося до суду з адміністративним позовом до Київської митниці ДФС (далі - Митниця) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 3 червня 2015 року №125110008/2015/010070/2 (далі - рішення про коригування митної вартості від 3 червня 2015 року) та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 3 червня 2015 року №125110008/2015/00027 (далі - картка відмови від 3 червня 2015 року).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що для митного оформлення ввезеного на митну територію товару Митниці було надано усі необхідні документи, які в цілому підтверджували заявлену митну вартість, визначену за ціною договору (контракту). У рішенні про коригування митної вартості від 3 червня 2015 року Митниця не навела аргументованих пояснень стосовно неможливості застосування першого методу визначення митної вартості товару. У зв'язку з цим позивач вважає, що достатніх і обґрунтованих підстав для коригування митної вартості у відповідача не було.

Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 11 листопада 2015 року адміністративний позов ТОВ «Кліон» задовольнив повністю.

Визнав протиправними та скасував рішення Київської митниці Державної фіскальної служби №125110008/2015/010070/2 від 3 червня 2015 року про коригування митної вартості товарів.

Визнав протиправними та скасував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125110008/2015/00027 від 3 червня 2015 року.

Стягнув з Київської митниці Державної фіскальної служби на користь ТОВ «Кліон» витрати на сплату судового збору у сумі 255,78 грн.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 5 квітня 2016 року залишив без змін постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року.

У своїй касаційній скарзі Київська митниця ДФС, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Суди попередніх інстанцій встановили, що між ТОВ «Кліон» (покупець) та PELAGOS P/F, Фарерські острови (продавець), укладений контракт №188F/2015P від 30 квітня 2015року на поставку свіжозамороженої чи охолодженої риби різних видів та морепродуктів (далі - Контракт). Умови поставки кожної партії товару, найменування товару, кількість, ціна, вартість кожної партії товару, строки проведення розрахунків, строки відвантаження та доставки товару, відправник та інші суттєві умови поставки визначаються сторонами шляхом переговорів та після узгодження вказуються в інвойсах на кожну партію товару, які є невід'ємною частиною контракту.

Згідно Контракту позивачем на митну територію України був ввезений вантаж - морожена скумбрія ціла. У відповідності до інвойсу постачальника №SDA140306 від 22 травня 2015року товар постачався за ціною 1,125 доларів США за кг., на умовах FСА Клайпеда, Литва.

Для здійснення митного оформлення товару 3 червня 2015 року позивачем до митного органу в електронному вигляді подана митна декларація по формі МД-2 №125110008/2015/108851 довідковий №2592 (згідно графи 7 МД), відповідно до якої була заявлена митна вартість товарів у розмірі 471241,07 грн. (24,17 грн. або 1,15 доларів США за 1 кг.)

Визначення митної вартості товару було здійснене позивачем за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Заявлена позивачем митна вартість згідно ч.10 ст.58 МК України включає вартість товару згідно рахунків - 462241,07 грн. (21937,50 доларів США х 21,070818 курс), та вартість витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України - 9000 грн.

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивачем були подані наступні документи: контракт №188F/2015P від 30 квітня 2015 року; інвойс № SDA140306 від 22 травня 2015 року; калькуляція постачальника від 22 травня 2015 року; прайс-лист від 20 травня 2015 року; міжнародна товарно-транспортна накладна №400219 від 27 травня 2015 року; довідка про транспортні витрати б/н від 27 травня 2015 року; договір доручення №30-10/14 від 30 жовтня 2014 року; дублікат ветеринарного свідоцтва від 2 червня 2015р. серії ЄРД-00 № 203016; ветеринарний (санітарний) сертифікат № LТ 0176296/L2-5411 від 27 травня 2015 року; сертифікат походження №ВС 29041 від 22 травня 2015 року; сертифікат якості №42-2015 від 22 травня 2015 року; експортна декларація від 27 травня 2015 року №15LTLUB000EK00C906.

Під час митного контролю та митного оформлення товарів електронним повідомленням 3 червня 2015 року ТОВ «Кліон» була направлена вимогу про надання додаткових документів, а саме: 1) платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару, 2) копію митної декларації країни виробника; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларантом 3 червня 2015 року додатково надані: експертний висновок Запорізької торгово-промислової палати № ОИ-238 від 14 травня 2015 року; лист ТОВ «Кліон» №06/02-470 від 3 червня 2015 року, згідно змісту якого позивач повідомляє, що з рівнем митної вартості не згідні, товар буде оформлений відповідно до ст.55 МКУ, через неможливість надати додаткові документи у 10-ти денний термін та про їх надання на протязі 80 днів з моменту митного оформлення, просить винести рішення про коригування митної вартості раніше десяти денного терміну, без урахування вимог ст.53 пункт 3 МКУ.

Митна вартість товару, що імпортується, митним органом визначена із застосуванням другорядного методу 2г (резервного методу). Відповідач використав наявну у нього інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за методом 2г) з розрахунку 1,84 дол. США за кг товару.

У зв'язку із вказаним, митним органом прийняте рішення від 3 червня 2015 року №125110008/2015/010070/2 про коригування митної вартості товарів. Відповідач також оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125110008/00027.

На підставі рішення митного органу 3 червня 2015 року декларант оформив нову ВМД по формі МД-2 №125110008/2015/108876, сплативши митні платежі згідно із заявленою митною вартістю товарів та надавши гарантію в розмірі різниці між заявленою митною вартістю та митною вартістю визначеною відповідачем, шляхом грошової застави у розмірі 91129,56 грн. (гр. 47 ВМД).

Товар випущений у вільний обіг за МД №125110008/2015/108876 від 3 червня 2015 року.

У своєму рішенні від 3 червня 2015 року №125110008/2015/010070/2 відповідач зазначив, що метод оцінки митної вартості товару за ціною договору не застосовується у зв'язку з неподанням додаткових документів для підтвердження числових значень складових митної вартості товару із запропонуванням надання додаткових документів, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом, а саме: 1) договір (угода, контракт) з третіми особами та рахунки про сплату платежів третім особам на користь продавця; 2) висновок експертної організації, інформація біржових організацій про вартість товарів та/або сировини, 3) відповідна бухгалтерська документація (видаткові накладні за наявності).

Позивач 18 червня 2015 року, керуючись ст. 55 МК України, надав Київській митниці додаткові документи, а саме: експертний висновок Запорізької ТПП № ОИ-287 від 8 червня 2015 року; лист позивача №06/02-550 від 18 червня 2015 року про договори укладені з третіми особами; договір міжнародного транспортного експедирування №2015МЄ/1Т від 2 січня 2015 року; рахунок №126 від 2 червня 2015 року; акт виконаних робіт №126 від 2 червня 2015 року; лист постачальника від 17 червня 2015 року з даними бухгалтерського обліку та договори з третіми особами.

Київська митниця повідомила позивача листом № 5401/5/10-70-25-47 від 1 липня 2015 року про відсутність підстав для скасування рішення №125110008/2015/010070/2 від 3 червня 2015 року у зв'язку з тим, що документи, які надані для оформлення товару, містять розбіжності та невідповідності, а саме:

1). пунктом 1.5. зовнішньоекономічного контракту № 188F/2015P від 30 квітня 2015 року передбачений перелік товаросупровідних документів, що надаються відправником (документи які зазначені в п.1.5.6, 1.5.8 контракту - відсутні); Пунктом 1.6. зовнішньоекономічного контракту №188F/2015P від 30 квітня 2015 року передбачається страхування товару з оформленням страхового полісу (відсутній також у документах наданих до митного оформлення).

Дані документи під час митного оформлення надані не були, хоча згідно п. 1.5. контракту на момент митного оформлення були в наявності.

2). відповідно до п.2.1 договору на перевезення від 2 січня 2015 року №2015МЭ/ЗМ існує заявка на перевезення із зазначеними даними щодо перевезення, вартістю перевезення. Однак, дана заявка відсутня.

3). відповідно до п. 4.1 договору на перевезення від січня 2015 року №2015МЭ/ЗМ оплата за перевезення проводиться не пізніше 14-денного терміну з моменту перевезення. Дане підтверджуюче платіжне доручення відсутнє.

4). рахунок на перевезення від 2 січня 2015 року № VIS106 містить не логічну інформацію щодо вартості перевезення. Відстань між Клайпеда (Литва) до кордону України (Ягодин) - 741 км, вартість перевезення складає 8143 грн., а відстань від Ягодина до м. Київ близько 500 км, але перевезення коштує 27000 грн.

5). стосовно експертного висновку ТПП від 14 травня 2015 року №ОИ-238 зазначено, що експертом визначена ринкова вартість товарів на умовах FСА- Клайпеда (Литва), без врахування транспортних витрат до кордону України.

Суди першої і апеляційної інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що у митного органу не було підстав для витребування додаткових документів та прийняття висновку про невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості, при цьому позивачем при митному оформленні товару були надані необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною контракту, а відповідач мав можливість встановити дійсну вартість товару, що поставлявся.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо законності рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці ДФС №125110008/2015/010070/2 від 3 червня 2015 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125110008/2015/00027 від 3 червня 2015 року

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч.5 ст.54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з ч.6 ст.54 Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі, зокрема, неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у частині другій статті 53 цього Кодексу) та неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно зі ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за товари, тобто загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Рішення від 3 червня 2015 року №125110008/2015/010070/2 обґрунтоване ненаданням декларантом додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 МК України. Вказане рішення містить перелік документів за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом, а саме: 1) договір (угода, контракт) з третіми особами та рахунки про сплату платежів третім особам на користь продавця; 2) висновок експертної організації, інформація біржових організацій про вартість товарів та/або сировини, 3) відповідна бухгалтерська документація (видаткові накладні за наявності).

Разом з тим, з оскаржуваного рішення відповідача, не вбачається, що документи декларанта містили розбіжності, неточності, які основні документи не подані, які складові митної вартості не підтверджені, в чому полягає невірність проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем не встановлено наявність у поданих до митного оформлення документів ознак підробки, розбіжностей або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості товару, а позивачем надані відповідні документи, які підтверджували заявлену митну вартість товару за ціною контракту.

Крім того, в рішеннях про коригування митної вартості товару митний орган чітко не вказав, які відомості в наданих йому документах викликають сумніви, в чому вони полягають та яким чином витребувані документи можуть вплинути на визначення ціни за будь-яким методом.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 598 (далі - Правила №598), що визначає обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Отже, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності належного обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Приписи ч. 2 ст. 58 МК України визначають, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

В оскаржуваному рішенні не визначено, яка з перелічених у частині другій ст.58 Митного кодексу України підстав у даній справі стала причиною неможливості застосування першого методу, яка складова частина митної вартості товару не піддається обчисленню, або непідтверджена документально, чи неправильно обрахована, що позбавляло позивача надати належні документи чи обґрунтування.

Судами встановлено, що відповідно до інвойсу №SDA 140306. товар постачався, на умовах FСА Клайпеда, Литва.

Згідно з Інкотермс 2010 до обов'язків покупця по FCA належить зобов'язання за свій рахунок укласти договір перевезення товару від названого місця. За умовами поставки FCA страхування товару не передбачене.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок судів, щодо відхилення посилання відповідача на те, що п.1.6. Контракту передбачає страхування товару з оформленням страхового полісу, який декларантом не наданий.

Крім того, на підтвердження вартості транспортних послуг позивачем надано договір міжнародного транспортного транспортного експедирування №2015МЄ/1Т від 2 січня 2015 року; рахунок №126 від 2 червня 2015 року; акт виконаних робіт №126 від 2 червня 2015 року; довідку про розрахунок транспортних витрат від 7 травня 2015 року.

Посилання Митниці на те, що рахунок №VIS 126 від 2 червня 2015 року містить нелогічну інформацію щодо вартості перевезення, оскільки відстань між Клайпеда до кордону України становить 741 км, при цьому вартість перевезення складає 8143 грн., не приймаються до уваги, оскільки ціна таких послуг встановлюється договором за домовленістю сторін.

Митним органом не доведено, що надані позивачем документи для визначення митної вартості товару недостовірні чи мають ознаки підробки.

Враховуючи вищевикладене, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку, що відповідачем не була доведена правомірність прийняття оскаржуваного рішення за резервним методом та неможливості визначення митної вартості товару за ціною договору.

Доводи касаційної скарги зазначений висновок судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку про наявність підстав задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 222-224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Київської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді А. В. Єрьомін

О. В. Кравцов