Ухвала суду № 63189295, 24.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2016 року м.Київ К/800/7594/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Донець О.Є.,

Швед Е.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛОР С.І.М.» на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 18 січня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛОР С.І.М.» до Рівненської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними і скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛОР С.І.М.» звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Рівненської митниці Державної фіскальної служби України, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 28 жовтня 2015 року №204050000/2015/000088/2 по ВМД №204050000/2015/0199І7 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №204050000/2015/00092.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 18 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Колор С.І.М.» залишено без руху з підстав сплати позивачем судового збору у меншому розмірі, ніж передбачено діючим законодавством; встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви до 08 лютого 2016 року.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛОР С.І.М.» звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 18 січня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що вимога про скасування рішення про коригування митної вартості товарів є вимогою немайнового характеру, оскільки таке рішення не породжує зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи. Вважає, що сплативши судовий збір у розмірі 1378 грн. як за позов немайнового характеру, ним дотримано вимоги ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до ч.1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначають недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Згідно ч.2 ст.87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» з 01 січня 2016 року встановлено мінімальну заробітну плату у розмірі 1378 грн.

Відповідно до п.п.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру розмір судового збору складає 1 розмір мінімальної заробітної плати.

При цьому, як передбачено ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивачем заявлені вимоги про визнання протиправним та скасування рішення митниці про коригування митної вартості товарів від 28 жовтня 2015 року №204050000/2015/000088/2 по ВМД №204050000/2015/0199І7 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №204050000/2015/00092.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що позивачем має бути сплачений судовий збір в загальній сумі 12727,11 грн., в тому числі за вимогою майнового характеру (визнання протиправним та скасування рішення, яким скориговано митну вартість товару на суму 756607,91 грн.) - 11349,11 грн., та за вимогою немайнового характеру (визнання протиправним та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення) - 1378 грн.

Згідно ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (ст.50 Митного кодексу).

Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Отже, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів або визнає заявлену декларантом митну вартість, або приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 Митного кодексу України. У разі недоведеності декларантом правильності визначення митної вартості або виявлення недостовірності або неточностей відомостей, наданих на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за такі товари, митний орган відмовляє у застосуванні обраного декларантом методу визначення митної вартості та приймає рішення про коригування заявленої митної вартості, фактично визначаючи іншу вартість товару за передбаченим Митним кодексу України методом.

Таким чином, рішення про коригування митної вартості товару визначає митну вартість товару, проте не встановлює розмірів обов'язкових для сплати платежів декларантом, оскільки визначена митна вартість є сумою, від якої мають бути обчисленні митні платежі. Рішення про коригування митної вартості не призводить безпосередньо до наслідків у вигляді зміни складу майна позивача і на його майновий стан безпосередньо не впливає, визначена митним органом митна вартість товару не може вважатися ціною позову.

Отже, висновок судів попередніх інстанцій про те, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів є вимогами майнового характеру, є помилковими.

За подання даного адміністративного позову судовий збір підлягає сплаті у розмірі 1378 грн. за кожну позовну вимогу.

З урахуванням надання позивачем до позовної заяви доказів сплати судового збору у розмірі 1378 грн. судами вірно встановлено, що судовий збір сплачено у меншому, ніж передбачено діючим законодавством, розмірі, проте неправильними є висновки суду щодо необхідності сплати судового збору у сумі 11349,11 грн. як за вимогою майнового характеру, оскільки обидві заявлені вимоги є немайновими.

Вищенаведені обставини у відповідності до ч.1 ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛОР С.І.М.» задовольнити частково.

Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 18 січня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді