Ухвала суду № 63189236, 29.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2016 року м. Київ К/800/21049/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Кобилянського М.Г.,

суддів: Мойсюка М.І., Черпака Ю.К.,

секретар судового засідання: Іванова Н.П.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області (далі - ТУ ДСА), третя особа - Головне управління Державної казначейської служби у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

за касаційною скаргою ТУ ДСА на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до ТУ ДСА, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби у Волинській області з позовом про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2016 року позов задоволено повністю.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року в задоволенні клопотання ТУ ДСА про поновлення строку апеляційного оскарження та у відкритті апеляційного провадження на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2016 року відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційного суду та направити справу для продовження розгляду.

Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.

Апеляційним судом встановлено, що 1 березня 2016 року судом першої інстанції зареєстровано апеляційну скаргу ТУ ДСА на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2016 року.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2016 року ТУ ДСА відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху, для сплати судового збору в розмірі 606,32 грн надано десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року продовжено строк для усунення недоліків до 10 травня 2016 року відповідно до клопотання ТУ ДСА.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2016 року апеляційну скаргу ТУ ДСА було повернуто особі, яка її подала, оскільки нею не усунуто недоліки апеляційної скарги, яку було залишено без руху.

10 червня 2016 року судом першої інстанції зареєстровано повторну апеляційну скаргу ТУ ДСА на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2016 року.

Апеляційний суд, постановляючи ухвалу від 13 липня 2016 року про відмову у відкритті апеляційного провадження, виходив з того, що ТУ ДСА пропустило строк апеляційного оскарження без поважних причин і таких не навело. При цьому апеляційний суд не прийняв до уваги твердження відповідача про те, що ним на виконання ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року було частково сплачено судовий збір в розмірі 261 грн згідно з платіжним дорученням від 6 травня 2016 року № 64, оскільки воно в матеріалах справи на момент прийняття суддею апеляційного суду ухвали від 18 травня 2016 року (про повернення апеляційної скарги) було відсутнє; з долученої до даної апеляційної скарги ксерокопії платіжного доручення від 6 травня 2016 року № 64 вбачається, що судовий збір сплачено за позовом ТУ ДСА, а не у справі за позовом ОСОБА_1, відмітка банку про проведення оплати відсутня. Крім цього, апеляційний суд не прийняв до уваги долучене до даної апеляційної скарги платіжне доручення від 6 червня 2016 року № 84 на суму 345,32 грн як доказ сплати судового збору за подання апеляційної скарги, оскільки судовий збір сплачено за позовом ТУ ДСА, а не за позовом ОСОБА_1

Проте з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна з наступних підстав.

Частинами третьою та четвертою статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Тобто апеляційний суд, встановивши, що особа, яка подала апеляційну скаргу з пропуском строку апеляційного оскарження, вказала в заяві про поновлення цього строку підстави, що не можуть бути визнані поважними, зобов'язаний залишити апеляційну скаргу без руху протягом тридцяти днів з моменту отримання скаржником ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. При цьому суд апеляційної інстанції на виконання вимог статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язаний вказати спосіб усунення недоліків апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний суд прийшов до передчасного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження порушує принцип забезпечення апеляційного оскарження судових рішень адміністративного суду, передбачений статтею 13 Кодексу адміністративного судочинства України, та унеможливлює вирішення справи протягом розумного строку.

З огляду на викладене, ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до апеляційного суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області задовольнити.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду (вирішення питання прийняття апеляційної скарги Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області).

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та строки, передбачені главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

ГОЛОВУЮЧИЙ Кобилянський М.Г.

СУДДІ Мойсюк М.І.

Черпак Ю.К.