Ухвала суду № 63189220, 28.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

28 листопада 2016 року м. Київ К/800/32322/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., перевіривши дотримання ст.ст.17, 20, 210, 211, 212 КАС України та відповідність вимогам ст.213 КАС України касаційної скарги Головного управління Національної поліції у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області, атестаційної комісії №5 Головного управління Національної поліції у Волинській області, апеляційної атестаційної комісії Західного регіону №2 про визнання протиправними та скасування рішень, наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и л а :

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Головного управління Національної поліції у Волинській області на вказані судові рішення.

За змістом частини 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Відповідно до частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Таким чином, виходячи з приписів статтей 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, перебіг строку на касаційне оскарження ухвали суду апеляційної інстанції, постановленої в письмовому провадженні, починається по закінченню п'яти днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Оскаржувана ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду постановлена в письмовому провадженні 26 жовтня 2016 року; касаційну ж скаргу відповідачем подано 25 листопада 2016 року.

При цьому, відповідач у касаційній скарзі не порушує питання поновлення строку звернення до суду, як і не додає до неї документів (конверту, довідки відділення поштового зв'язку тощо) в підтвердження дати направлення на його адресу копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, що є перешкодою для з'ясування питання дотримання ним строку звернення до суду з касаційною скаргою.

Крім того, в результаті вивчення касаційної скарги встановлено її невідповідність вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною п'ятою якої, зокрема, передбачено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Проте, всупереч приписам вказаної норми, відповідачем не подано документа про сплату судового збору, водночас, заявлено клопотання про звільнення від його сплати, обґрунтоване посиланням на відсутність відповідних коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору.

Згідно з частиною першою статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Втім, заявлене Головним управлінням Національної поліції у Волинській області клопотання не містить вагомих доводів (підтверджених документально) неможливості сплати судового збору; обмежене ж фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору.

Підпунктами 1, 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, а немайнового характеру, який подано фізичною особою, - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати; розмір же ставки судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно ж до частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру, а у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Отже, сплачена сума судового збору за подання даної касаційної скарги повинна узгоджуватися з приписами статтей 4, 6 Закону України «Про судовий збір».

Судовий збір сплачується за реквізитами: Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі, рахунок отримувача: 31210255700007, код ЄДРПОУ: 38004897, Код банку отримувача: 820019, Банк отримувач ГУ ДКСУ у м. Києві, Код класифікації доходу бюджету: 22030105 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075), символ звітності: 255".

До того ж, дана скарга подана від імені Головного управління Національної поліції у Волинській області її представником за довіреністю ОСОБА_2, яка, в свою чергу, підписана ОСОБА_3 як тимчасово виконуючим обов'язки начальника вказаного Управління, проте, без подання доказів в підтвердження таких його повноважень, що також не узгоджується з приписами статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно із частиною 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, залишення останньої без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Відповідно ж до частини 4 цієї ж статті касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Керуючись стст.213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а :

Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції у Волинській області про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області, атестаційної комісії №5 Головного управління Національної поліції у Волинській області, апеляційної атестаційної комісії Західного регіону №2 про визнання протиправними та скасування рішень, наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без руху.

Відповідачу протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали усунути зазначені недоліки.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Вищого адміністративного суду України С.С. Пасічник