Ухвала суду № 63189214, 05.12.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

05 грудня 2016 року м. Київ К/800/27116/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначав, що у лютому 2016 року був звільнений зі служби в поліції через хворобу, однак, на день звільнення йому не було виплачено одноразової грошової допомоги при звільненні, а тому, вважає, що на його користь підлягають стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні на підставі статті 117 КЗпП України. Посилаючись на вказані обставини, просив стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області компенсацію за затримку розрахунку при звільненні в розмірі 33 229 грн. та моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року позов задоволено частково: стягнуто з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати одноразової грошової допомоги з 08.02.2016р. по день фактичного розрахунку - 16.05.2016р. в сумі 31 019,67 грн.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 31 жовтня 2016 року касаційна скарга, з урахуванням приписів статтей 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, залишалась без руху у зв'язку з несплатою судового збору у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір» із наданням строку для усунення зазначеного недоліку.

Відповідач у встановлений судом строк подав витребовуваний документ.

Разом з тим, дослідивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, у відкритті провадження за касаційною скаргою необхідно відмовити з наступних підстав.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію»; порядок, умови, склад, розміри виплати грошового забезпечення поліцейських передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».

Проте, у зазначених нормативних актах відсутні норми, що регулювали б питання (порядок) виплати поліцейському середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Оскільки нормами Закону України «Про Національну поліцію» та постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», які є спеціальними щодо спірних правовідносин, не врегульовано питання щодо порядку виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, то застосуванню підлягають норми трудового законодавства, тобто норми Кодексу законів про працю України.

Так, згідно із частиною першою статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

За змістом статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Тобто, виходячи з наведених вимог закону, всі суми, належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; в разі ж невиконання такого обов'язку наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України «Про Національну поліцію» проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п'яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України «Про державну службу», а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Задовольняючи позов та стягуючи з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 компенсацію (середній заробіток) за затримку розрахунку при звільненні, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, зазначав, що позивач був звільнений зі служби в поліції за станом здоров'я 02 лютого 2016 року (наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 05 лютого 2016 року №72 о/с), водночас, одноразову грошову допомогу, яка передбачена частиною 1 статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», йому виплачено лише 16 травня 2016 року, що є підставою для стягнення на його користь середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, зокрема, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (а у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, дана касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки не містить належних доводів в підтвердження незаконності прийнятих судами попередніх інстанцій рішень, а тому, з врахуванням наведених приписів пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, не викликає необхідності перевірки судом касаційної інстанції матеріалів справи, що в свою чергу, є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні.

Додані до касаційної скарги матеріали повернути відповідачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Вищого адміністративного суду України С.С. Пасічник