Ухвала суду № 63188961, 30.11.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 р.Справа № 820/4408/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Любчич Л.В. , Сіренко О.І.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2016р. по справі № 820/4408/16

за позовом ОСОБА_1

до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області

про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2016р. в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області про скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 19 липня 2016 року та зобов'язання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області поновити право ОСОБА_1 на заняття адвокатською діяльністю з внесенням відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України - відмовлено.

Позивач, не погодившись з даною постановою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на припущеннях, недопустимих доказах та неперевірених фактах. Вважає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Вказує, що спірне рішення ґрунтується на помилковому судженні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, є необґрунтованим та незаконним, а тому підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та зазначив, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 14.06.2016 порушено дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1

19.07.2016 дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області прийнято рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1. Застосовано до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

Не погодившись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності висновку відповідача про грубе порушення адвокатом ОСОБА_1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Присяги адвоката та Правил адвокатської етики, що дає підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.

Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону № 5076-VI, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.

Положеннями ч. 5 ст. 50 Закону № 5076-VI передбачено, що до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать: 1) організація та проведення кваліфікаційних іспитів; 2) прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту; 3) прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4) здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів; 5) вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з'їзду адвокатів України. У передбачених цим Законом випадках повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює її кваліфікаційна або дисциплінарна палата.

Питання щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів визначений Розділом VІ Закону № 5076-VI.

Так, відповідно до ст. 33 Закону № 5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Положеннями ст. 34 Закону № 5076-VI визначений перелік підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення ним дисциплінарного проступку.

З огляду на положення ст. 37 Закону № 5076-VI, дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

За правилами ст. 38 Закону № 5076-VI, заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.03.2016 громадянка ОСОБА_3 звернулась до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області із скаргою на адвоката ОСОБА_1.

В своїй заяві ОСОБА_3 зазначила, що Ізюмським міськрайонним судом Харківської області розглядається кримінальне провадження №12014220320001140 за обвинуваченням її сина ОСОБА_4. За дорученням Регіонального центру з надання безоплатної вторинної допомоги у Харківській області захист ОСОБА_4 здійснювала ОСОБА_1 Проте, у зв'язку із укладенням договору правової допомоги, ОСОБА_4 відмовився від послуг ОСОБА_1 В ході розгляду справи судом було допитано в якості свідка адвоката ОСОБА_1, яка зазначила, що мала перше побачення з обвинуваченим наодинці 30.09.2014, ніяких скарг на дії працівників міліції він не мав та підтвердив своє зізнання у скоєнні злочинів, про що вона склала протокол першого побачення з клієнтом, протокол фіксації скарг ОСОБА_4 Вказані протоколи ОСОБА_1 надала до суду, хоч ОСОБА_4 згоди на це не давав, що на думку заявника є незаконним розголошенням відомостей, які становлять адвокатську таємницю.

14.03.2016 члени дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були уповноважені на проведення перевірки відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_3 на дії адвоката ОСОБА_1

Матеріалами справи встановлено, що 14.03.2016 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулись до позивача із відповідними запитами про надання письмових пояснень щодо відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_3

31.03.2016 ОСОБА_1 були надані письмові пояснення на вищевказані звернення.

13.06.2016 за результатами перевірки відомостей членами дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було складено довідку, в якій зазначено про наявність підстав, передбачених ст. 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", для порушення дисциплінарної справи та притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

На підставі вищевикладеного, рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 14.06.2016 було порушено дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1

19.07.2016 дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області прийнято рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1. Застосовано до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

Що стосується встановлення відповідачем факту вчинення адвокатом ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та притягнення його у зв'язку з цим до дисциплінарної відповідальності, колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями частини першої статті 32 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що право на заняття адвокатською діяльністю припиняється шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у разі: 1) подання адвокатом заяви про припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 2) визнання адвоката безвісно відсутнім або оголошення його померлим; 3) смерті адвоката; 4) накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю; 5) встановлення факту надання недостовірних відомостей для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та складення присяги адвоката України; 6) набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно адвоката за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі.

Накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) порушення присяги адвоката України; 2) розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння протиправними діями адвоката, пов'язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили; 4) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України (частина друга статті 32 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

З аналізу наведених положень вбачається, що підстави для застосування до адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю є чітко визначеними та вичерпними, серед яких, зокрема, вказано розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, факт неправомірної поведінки адвоката підтверджується поясненнями адвоката ОСОБА_1, яка зазначила, що відповідно до доручення центру з надання БВПД у Харківській області вона була призначена для здійснення захисту затриманого ОСОБА_4 за підозрою у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. ОСОБА_1 була викликана до Ізюмського районного суду Харківської області за ініціативою суду присяжних та допитана в якості свідка з конкретних питань, відповіді на які мали розбіжності з свідченнями ОСОБА_4 В наступному судовому засідання вона надала суду для огляду копії доручення центру, протоколу першого побачення із ОСОБА_4 та протокол фіксації скарги.

Матеріалами справи встановлено, що Ізюмським міськрайонним судом Харківської області до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області направлено копію фонограми аудіо-запису судового засідання, при відтворенні якого встановлено, що адвокат ОСОБА_1 надала покази щодо обставин першого побачення з підозрюваним ОСОБА_4, пояснюючи, що останній не скаржився їй на застосування до нього фізичного чи психічного насильства з боку працівників правоохоронних органів, зазначила, що він давав показання та зізнався у скоєнні злочину добровільно. На підтвердження своїх слів ОСОБА_1 надала до суду копії складених нею документів, а саме: протокол фіксації скарг та протокол першого побачення підозрюваного, які суд в судовому засіданні оголосив.

Таким чином, колегія суддів вважає правомірним висновок відповідача про грубе порушення адвокатом ОСОБА_1 ОСОБА_2 України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Присяги адвоката та Правил адвокатської етики, що дає підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з правомірним висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 19 липня 2016 року та зобов'язання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області поновити право ОСОБА_1 на заняття адвокатською діяльністю з внесенням відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України

Твердження скаржника в апеляційній скарзі про відсутність у відповідача повноважень щодо зупинення розгляду дисциплінарної справи та порушення встановленого законодавством імперативного тридцяти денного строку розгляду дисциплінарних справ колегія суддів оцінює критично з наступних підстав.

Відповідно до «Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність» (далі - Положення), затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120 із змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 30.07.2015 № 86 заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки не пізніше тридцяти днів з дня початку перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках.

Із матеріалів справи вбачається, що член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області ОСОБА_5 12.04.2016 та 17.05.2016 звертався до голови дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області із клопотаннями про продовження строків розгляду скарг, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду скарги та витребування додаткової інформації (а.с. 76,78).

Відповідно до п. 31 Положення за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня отримання матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках.

Згідно з п. 39 Положення дисциплінарна справа стосовно адвоката має бути розглянуто дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня її порушення. До строку розгляду дисциплінарної справи не включається і перебіг строків зупиняється на термін хвороби чи відпустки адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарне провадження, а також термін, на який розгляд справи було зупинено.

З дисциплінарної справи, копія якої наявна в матеріалах справи, встановлено, що 05.07.2016 року рішенням дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області розгляд дисциплінарної справи було зупинено та призначено на 19.07.2016 року(а.с. 88,89)

Таким чином, з викладеного слідує, що відповідачем не порушено 30-денний строк розгляду дисциплінарної справи щодо ОСОБА_1

В доводах апеляційної скарги позивач по справі зазначив, що при ухваленні свого рішення судом першої інстанції було грубо порушено правило допустимості засобів доказування під час розгляду справи, оскільки, за твердженням апелянта, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на припущеннях, недопустимих доказах та неперевірених фактах.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Положеннями ст. 70 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Колегія суддів зазначає, що докази, які одержані з порушенням закону, суд не бере до уваги при вирішенні справи. Встановити недопустимість конкретного доказу суд може лише після того, як дослідить його в судовому засіданні. Недопустимість доказу не є очевидною. Сторони вправі висловлювати суду свої міркування щодо допустимості чи недопустимості конкретного доказу.

Згідно з п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 р. "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", якщо при дослідженні письмових доказів особою, яка бере участь у справі, буде подана заява про те, що доданий до справи або поданий іншою особою для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є фальшивим, особа, яка подала цей документ, може просити суд виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів. При відсутності з її боку таких процесуальних дій, особа, яка подала заяву, повинна подати відповідні докази, що спростовують значення відомостей оспорюваного документа і могли бути підставою неприйняття його до уваги під час оцінки доказів. У разі необхідності суд сприяє особі, яка зробила заяву, у збиранні доказів.

Враховуючи положення наведених вище норм КАС України та висновок Верховного Суду України, колегія суддів зазначає, що твердження апелянта про порушення судом першої інстанції правил допустимості засобів доказування під час розгляду справи є безпідставними та надуманими, виходячи з наступного.

Стосовно того, що в рішенні відповідача висновок про розголошення відомостей, що становлять адвокатську таємницю зроблено на підставі копії журналу судового засіданні, яка відсутня в матеріалах справи, та технічного запису судового засідання від 17.02.2016р., який отримано від заявника ОСОБА_3 і належним чином до матеріалів дисциплінарної справи не долучений, походження даного запису не встановлено, колегія суддів зазначає.

При дослідженні рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 19.07.2016 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 не встановлено посилань відповідача в тексті вказаного рішення на копії журналу судового засіданні від 17.02.2016р. Отже, вказані твердження є безпідставними.

Крім того, з матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що копія фонограми аудіо-заапису судового засідання Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 17.02.2016р. (про допит в якості свідка адвоката ОСОБА_1.) по справі №623/5167/2014 з обвинуваченням ОСОБА_4 до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області надійшла саме від Ізюмського міськрайонного суду Харківської області, про що свідчить супровідний лист останнього за № ЕП-01-32/272 від 15.07.2016р. (а.с.94)

Отже, вказані твердження є безпідставними.

Стосовно посилань скаржника на недопустимість такого доказу як письмові пояснення юрисконсульта КДКА Харківської області Д.Ю. Величка про допущення ним описки під час виготовлення витягів з протоколів дисциплінарної палати КДКА Харківської області через те, що судом не залучено Величко Д.Ю. як учасника процесу, не встановлено факт того, що дана особа є юрисконсультом КДКА Харківської області та не допитано з приводу обставин, зазначених у наданих ним поясненнях, колегія суддів зазначає, що до матеріалів судової справи було надано, зокрема, протокол засідання дисциплінарної палати КДКА Харківської області від 19.07.2016р., з якого вбачається, що пояснення юрисконсульта КДКА Харківської області Д.Ю. Величка про допущення ним описки під час виготовлення витягів з протоколів дисциплінарної палати КДКА Харківської області відповідають дійсності та , зокрема, встановлено, що за пропозицію притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності проголосувало 9 осіб, а ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не голосували (а.с. 186).

Таким чином, вищезазначені висновки позивача не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції. Крім того, зазначені висновки спростовуються наявними в матеріалах справи вищезазначеними доказами.

В свою чергу, позивач не надав до суду апеляційної інстанції доказів на підтвердження викладених в апеляційній скарзі тверджень.

Доводи апеляційної скарги відповідача щодо того, що висновок суду першої інстанції щодо виключних повноважень дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на прийняття рішення про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката, яке ухвалюється КДКА за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки є неправильним та таким, що прямо протирічить Закону і призвів до неправильного вирішення справи по суті ґрунтується на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2016р. по справі № 820/4408/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А.Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Сіренко О.І. Повний текст ухвали виготовлений 05.12.2016 р.