Ухвала суду № 63188937, 30.11.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1142/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Воробйова І.А.

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

30 листопада 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Стаднік Л.В.,

позивача: ОСОБА_2,

представника позивача: ОСОБА_3,

представника відповідача: Клюс Т.В.,

свідка: ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії.,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, в якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №655 від 05.07.2016 р. в частині накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність; зобов'язати Головне управління Національної поліції у Вінницькій області виключити з його особової справи відомості про накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок - невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

В судовому засіданні представник позивача та позивач в режимі відеоконференції підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача заперечила стосовно задоволення апеляційної скарги та просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та свідка, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, виходячи з наступного.

Як слідує з матеріалів справи, 07.11.2015 року ОСОБА_2 прийнято на службу в Головне управління Національної поліції у Вінницькій області на посаду поліцейського БПСПОП "Вінниця" ГУ НП у Вінницькій області.

Наказом ГУ НП у Вінницькій області від 06.06.2016 року № 683 по факту звернення командира БПСПОП "Вінниця" ОСОБА_5 з рапортом щодо порушення службової дисципліни окремими працівниками вказаного підрозділу, призначено службове розслідування.

За результатами проведеного службового розслідування складено висновок від 05.07.2016р., згідно якого встановлено, що ОСОБА_2 вчинено порушення вимог Дисциплінарного статуту ОВС України - 2006 року, Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України та функціональних обов'язків.

Наказом ГУ НП у Вінницькій області № 655 від 05.07.2016р. за порушення вимог Дисциплінарного статуту ОВС України -2006 року, Правил поведінки та професійної етики осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України від 22.02.2012 №155, ч.1, п.1, ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", функціональних обов'язків, що виразилось у недотриманні, вимог субординації, норм професійної та службової етики, неповаги до командира батальйону майора поліції ОСОБА_5 та не підтриманні порядку і дисципліни в умовах проведення АТО, поліцейського БПСПОП "Вінниця" ГУНП у Вінницькій області рядового ОСОБА_2 попереджено про неповну службову відповідність.

ОСОБА_2 вважаючи даний наказ частково незаконним та таким, що порушує його права звернувся з даним позовом до суду.

Судом першої інстанції відмовлено у задоволенні позовних вимог, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, зважаючи на наступне.

Відповідно до пунктів 1, 2, 6 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" № 580-VIII, поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Статтею 19 Закону № 580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до Закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Наказом МВС України від 22.02.2012 року № 155 затверджено Правила поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України.

Із положень пунктів 2.2-2.4, 3.3, 4.1 розділу III та пунктів 1.1, 1.2 розділу IV Правил № 155, випливає, що професійний обов'язок працівника полягає в безумовному виконанні закріплених законами та професійно-етичними нормами завдань щодо забезпечення надійного захисту правопорядку, законності, громадської безпеки. Працівник органів внутрішніх справ бере на себе ряд моральних зобов'язань, зокрема бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності та приватному житті.

Крім того, в пункті 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23 грудня 2015 року № 901-VIII зазначено, що до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" на поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України". Отже, сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів Національної поліції України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначає Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".

Згідно cтатті 5 Закону №3460-15 за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Статтею 2 Закону №3460-15 визначено, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Статтею 12 Закону №3460-15 передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

До того ж, порядок накладання дисциплінарних стягнень визначено статтею 14 Закону №3460-15, зі змісту якої випливає, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

Статтею 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Так, службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

Із положень статті 7 зазначеного статуту випливає, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Водночас, правила субординації - це система суворого і беззаперечного підпорядкування молодших за положенням або чину старшим, заснована на принципах службової дисципліни, механізм регулювання відносин, який базується на владних повноваженнях одних посадових осіб щодо інших.

Крім того, статутні правила відносин між військовослужбовцями - це правила, визначені передусім Статутом внутрішньої служби і Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, дія яких поширюється на інші військові формування України. Значення статутних взаємовідносин для будь військової організації виключно велике. Засновані на принципах єдиноначальності та суворої субординації, колективізму і високого гуманізму, вони згуртовують воїнів в єдиний бойовий колектив, підвищують боєготовність частин, створюють необхідні умови для оперативного керівництва в бою. На стан військової дисципліни багато в чому впливають взаємини, що склалися серед особового складу частини (підрозділу). Відхилення взаємин від статутних норм нерідко призводили до серйозних порушень військової дисципліни.

В свою чергу, відповідно до функціональних обов'язків поліцейського БПСПОП "Вінниця" ГУ НП у Вінницькій області ОСОБА_2, затверджених командиром батальйону Р.О.Морозом, поліцейський зобов'язаний виявляти повагу до командирів і старших за званням, сприяти їм у підтриманні дисципліни, бути культурним та ввічливим, додержуватись правил військового вітання, ввічливості, знати та неухильно дотримуватись положень Конституції України, Закону України " Про Національну поліцію", інших Законів та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції.

Наказом ГУ НП у Вінницькій області від 06.06.2016 року № 683 по факту звернення командира БПСПОП "Вінниця" ОСОБА_5 з рапортом щодо порушення службової дисципліни окремими працівниками вказаного підрозділу, призначено службове розслідування.

Як слідує із матеріалів службового розслідування від 05.07.2016 року після вишикування особового складу ОСОБА_2 в підтримку керівника загону ОСОБА_8 в різкій формі, не дотримуючись правил субординації та не вибираючи слів почав висловлювати незадоволення з приводу прийняття рішень щодо організації роботи ОСОБА_5

Зазначені обставини підтвердженні в апеляційній інстанції показами свідка ОСОБА_5

За результатами проведеного службового розслідування складено висновок від 05.07.2016р., яким встановлено, що за порушення вимог Дисциплінарного статуту ОВС України -2006 року, Правил поведінки та професійної етики осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України від 22.02.2012 №155, ч.1, п.1, ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", функціональних обов'язків, що виразилось у недотриманні, вимог субординації, норм професійної та службової етики, неповаги до командира батальйону майора поліції ОСОБА_5 та не підтриманні порядку і дисципліни в умовах проведення АТО, поліцейського БПСПОП "Вінниця" ГУНП у Вінницькій області рядового ОСОБА_2 попереджено про неповну службову відповідність.

В послідуючому, наказом ГУ НП у Вінницькій області № 655 від 05.07.2016р. за порушення вимог Дисциплінарного статуту ОВС України -2006 року, Правил поведінки та професійної етики осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України від 22.02.2012 №155, ч.1, п.1, ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", функціональних обов'язків, що виразилось у недотриманні норм професійної та службової етики, неповаги до командира батальйону майора поліції ОСОБА_5 та не підтриманні порядку і дисципліни в умовах проведення АТО, поліцейського БПСПОП «Вінниця» ГУНП у Вінницькій області рядового ОСОБА_2 попереджено про неповну службову відповідність.

Проаналізувавши склад дисциплінарного проступку, вчинення якого ставиться у вину ОСОБА_2, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у діях позивача, що мали місце 02.06.2016 року під час ротації БПСПОП "Вінниця" у м. Краматорськ проступку, який є достатньою підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Водночас, колегія суддів вважає вірною позицію суду першої інстанції щодо безпідставності твердження позивача, що БПСПОП "Вінниця" є добровольчим батальйоном та всі рішення щодо його функціонування мають приймати за результатами обговорення серед особового складу, з огляду на таке.

Правовий статус батальону БПСПОП "Вінниця" регулюється Положенням про батальйон патрульної служби міліції особливого призначення "Вінниця" УМВС України у Вінницькій області, затвердженого наказом УМВС України у Вінницькій області від 14.07.2014 року №758.

Так, відповідно до Розділу 1 "Загальні положення" Положення №758, батальйон патрульної служби міліції особливого призначення "Вінниця" є високомобільним спеціальним структурним підрозділом УМВС України у Вінницькій області, створеним з метою належного забезпечення прав та свобод громадян, захисту суспільства від злочинних посягань, забезпечення правопорядку під час проведення загальнодержавних, культурно -масових, релігійних заходів, припинення групових порушень громадського порядку та масових заворушень, проведення спеціальних операцій по затриманню озброєних злочинців, ліквідації аварій та стихійних лих.

До структури даного підрозділу входять дві роти по обслуговуванню м. Вінниці та області, а також при потребі - виконання завдань поза межами регіону.

В свою чергу, підрозділ у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами МВС України, цим Положенням, а також іншими нормативно-правовими актами. Свою діяльність підрозділ здійснює в межах своїх повноважень відповідно до принципів законності, гуманізму, гласності, поваги до прав людини, а також в умовах довіри та за підтримки населення, громадських формувань і трудових колективів

Діяльність підрозділу ґрунтується на принципах верховенства права, забезпечення дотримання прав і свобод людини і громадянина, позапартійності, законності, відкритості для демократичного цивільного контролю, прозорості, відповідальності, централізованого керівництва та єдиноначальності.

Підрозділ безпосередньо підпорядковується начальнику УМВС, а в разі його відсутності - особі, яка виконує його обов'язки.

Під час виконання завдань поза межами регіону постійної дислокації підрозділ переходить в оперативне підпорядкування начальника відповідного ГУ МВС УМВС.

Таким чинном, провівши системний аналіз норм чинного законодавства та дослідивши обставини справи, колегія суддів в повному обсязі погоджується з висновком суду першої інстанції, що приймаючи рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення - попередження про повну службову невідповідність, відповідач діяв на підставі, у спосіб та в межах повноважень, що передбачені чинним законодавством України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що відповідачем надано суду достатньо належних доказів, які свідчать про неправомірність заявлених позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 71, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 05 грудня 2016 року.

Головуючий Граб Л.С. Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.