Ухвала суду № 63188831, 01.12.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2016 р.Справа № 636/2825/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.,

позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 11.10.2016р. по справі № 636/2825/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Балаклійського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального Управління юстиції у Харківській області , Відділення державного казначейства у Балаклійському районі Харківської області

про визнання незаконними дій і бездільності, скасування постанови, стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Чугуївського міського суду Харківської області з позовом до Балаклійського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області (далі по тексту - Балаклійський РВ ДВС ГТУЮ в Харківській області, перший відповідач), Відділення державного казначейства у Балаклійському районі Харківської області (далі по тексту - Відділення держказначейства у Балаклійському районі, другий відповідач), в якому просив суд визнати незаконними дії і бездіяльність Балаклійського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області при винесенні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 16.06.2016 року за ухвалою від 07.05.2014 року про забезпечення позову Київського районного суду м. Харкова по цивільній справі № 640/3027/14-ц; скасувати постанову державного виконавця Балаклійського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області про відмову у відкритті виконавчого провадження від 16.06.2014 року за ухвалою від 07.05.2014 року про забезпечення позову Київського районного суду м. Харкова по цивільній справі № 640/3027/14-ц; ухвалити рішення, яким стягнути з Держави Україна на користь позивача 58067,10 грн. як відшкодування матеріальних збитків та 50000 грн. - як відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 11.10.2016 року по справі № 636/2825/16-а відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Балаклійського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Відділення державного казначейства у Балаклійському районі Харківської області про визнання незаконними дій і бездіяльності районного відділу державної виконавчої служби, відшкодування державою матеріальної та моральної шкоди, завданої невиконанням рішення суду, стягнення інфляційних витрат і трьох процентів річних.

Позивач, не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу судді Чугуївського міського суду Харківської області від 11.10.2016 року в адміністративній справі № 636/2825/16-а, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу до Чугуївського міського суду Харківської області для продовження розгляду справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції не враховано об'єднання у позовній заяві ОСОБА_1 вимог про визнання незаконними рішень, дій та бездіяльності органу державної виконавчої служби з відшкодуванням шкоди, завданої цими незаконними рішеннями, діями і бездіяльністю. З огляду на викладене, з посиланням на ч.2 ст.2, ч.2 ст.4, п.1 ч.2 ст.21, ч.2 ст.21, п.п.1, 4 ч.4 ст.105 КАС України, стверджує, що даний спір належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Перший відповідач в надісланому до суду письмовому клопотанні просив суд апеляційної інстанції закрити провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1, оскільки даний спір у відповідності до ст.181 КАС України, ст.383 ЦПК України не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Представники відповідачів у судове засідання не прибули, відповідачі про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З огляду на наведену норму, враховуючи, що відповідачі по справі належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, колегія суддів вважає за можливе розглянути адміністративну справу без участі представників відповідачів.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Приймаючи ухвалу про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно зі ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Як встановлено статтею 181 КАС України (в редакції, чинній на час прийняття рішення судом першої інстанції), учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Однак, законом встановлено порядок дій або бездіяльності державного виконавця під час виконання рішення судів, винесених в порядку цивільного судочинства.

Так, відповідно до ст.383 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ (ч.3 ст.384 ЦПК України).

Згідно з ч.1 ст.385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду в десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються (ч.1 ст.386 ЦПК України).

Частиною четвертою статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, вищенаведеними нормами встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця щодо виконання судового рішення сторонами виконавчого провадження оскаржуються до суду, який видав виконавчий документ.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач оскаржує постанову державного виконавця Балаклійського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального Управління юстиції у Харківській області від 16.06.2016 року ВП № 43680595 про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвали Київського районного суду міста Харкова від 07.05.2014 р. у справі № 640/3027/14-ц (а.с.33).

Вищезазначена ухвала, якою було накладено арешт на майно ОСОБА_2, винесена у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики (зворотній бік а.с.33).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про необхідність оскарження вищезазначеної постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження за ухвалою від 07.05.2014 року про накладення арешту на майно та дій державного виконавця щодо винесення такої постанови в порядку цивільного судочинства.

Такий висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з позицією Пленуму Вищого адміністративного суду України, викладеною у п. 2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" (зі змінами згідно з Постановою Пленуму від 21.05.2012 року № 5), відповідно до якої критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні (абз.4 п.2 Постанови). До юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, за винятком тих, які видано загальними та господарськими судами у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників (абз.6 п.2 Постанови).

При цьому, колегія суддів відмічає, що за приписами ч.2 ст.21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Таким чином, вирішальним фактором у вирішенні питання підсудності є юрисдикція позовних вимог про оскарження дій, рішення чи бездіяльності державного виконавця, а позовні вимоги про відшкодування моральної чи матеріальної шкоди похідними та повинні розглядатись в одному позовному провадженні з вимогами про оскарження таких дій, рішень чи бездіяльності.

З огляду на викладене, беручи до уваги, що позовні дії державного виконавця, які оскаржує позивач та з якими пов'язує заподіяння шкоди, підлягають оскарженню в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства, колегія суддів зазначає, що доводи позивача про об'єднання у даній позовній заяві як позовних вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої діями (бездіяльністю) державного виконавця, так і вимог про визнання протиправними відповідних дій (бездіяльності) державного виконавця, не є підставою для віднесення даного позову до юрисдикції адміністративних судів.

Таким чином, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 11.10.2016р. по справі № 636/2825/16-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Перцова Т.С.Судді Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 06.12.2016 р.