Ухвала суду № 63188813, 30.11.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 р.Справа № 820/2882/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Любчич Л.В. , Сіренко О.І.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника відповідача Потапенко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Маяк-ООК" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2016р. по справі № 820/2882/16

за позовом Приватного підприємства "Маяк-ООК"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2016 року в задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Маяк-ООК" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.

Позивач, не погодившись з даною постановою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Вказує, що оскільки в день надання направлень на проведення перевірки 30.11.2015р. встановлено факт відсутності службових посвідчень у посадових осіб ГУ ДФС у Харківській області, які прибули на перевірку, то, на думку скаржника, в даному випадку посадові особи відповідача діяли всупереч Конституції і Законів України та Податкового кодексу України та провели незаконну документальну планову виїзну перевірку ПП «Маяк-ООК». Вважає, що інформація, що внесена на підставі акту перевірки підлягає виключенню з інформаційних баз даних ДФС.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та зазначив, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, надіслав на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника позивача у відрядженні.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що в.о. начальника Головного управління ДФС у Харківській області на підставі затвердженого плану-графіку проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на ІV квартал 2015 року 16.11.2015 року прийнято наказ №480 про проведення документальної планової виїзної перевірки ПП "Маяк-ООК" за період з 01 квітня 2012 року по 31 грудня 2014 року (а.с.164 том 1).

У зв'язку з чим, на адресу позивача направлено наказ від 16.11.2015 р. №480 та повідомлення №25 від 16.11.2015 р.(а.с.165 том 1).

20.11.2015 року представником підприємства отримано наказ та повідомлення від 16.11.2015 року, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.166 том 1).

Фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області на підставі направлень на перевірку від 26.11.2015 року №2829, №2830, №2831, №2832(а.с.167-170), повідомлення від 16.11.2015 р. №25, наказу №480 проведено документальну планову виїзну перевірку Приватного підприємства "Маяк-ООК" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2014 р., за результатами якої складено акт від 30.12.2015 року №59/20-40-22-01-07/25180150.

У вказаному акті перевірки містяться висновки про порушення Приватного підприємства "Маяк-ООК":

- ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ, із змінами та доповненнями, в результаті чого завищено дохід за перевіряє мий період на суму 105382203 грн.;

- ст. ст. 138, 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ, із змінами та доповненнями, в результаті чого завищено показник витрат за перевіряє мий період в загальній сумі 99238953 грн.;

- ст. ст. 187, 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ, із змінами та доповненнями, в результаті чого завищено податкові зобов'язання за перевіряє мий період на загальну суму 21086970 грн.;

- ст. 198, 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ, із змінами та доповненнями, в результаті чого завищено показник податкового кредиту за перевіряє мий період в загальній сумі 13572878 грн.

Акт перевірки представником підприємства отримано 08.01.2016 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.176 том 1).

Не погодившись з висновками акту перевірки позивачем було подано до Головного управління ДФС у Харківській області заперечення на акт перевірки від 30.12.2015 року №59/20-40-22-01-07/25180150, які розглянуті рішенням від 09.02.2016 року.

Не погодившись з діями відповідача по проведенню перевірки, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, оскільки дії контролюючого органу щодо проведення документальної планової виїзної перевірки відповідно до письмового повідомлення від 16.11.2015 р. №25 та наказу №480 щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ПП "МАЯК-ООК" (податковий номер 25180150) за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2014 р. є правомірними, та з відсутності підстав для зобов'язання відповідача виключити з інформаційних баз даних ДФС інформацію, яка включена на підставі акту Головного управління ДФС у Харківській області від 30.12.2015 р. №59/20-40-22-01-07/25180150 "Про результати документальної планової виїзної перевірки ПП (податковий номер 25180150) з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2014 р.".

Колегія суддів погоджується з таким висновком сулу першої інстанції, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України.

Згідно зі ст. 61 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом (п.61.2 ст.61 ПК України).

Відповідно до пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Статтею 62 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Керуючись пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

У відповідності до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, що кореспондує також з приписами пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Кодексу.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Приписами п. 77.4, 77.6 ст. 77 Податкового кодексу України про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Як вбачається зі змісту позову та апеляційної скарги, незаконність дій по проведенню спірної перевірки позивач пов'язує з відсутністю службових посвідчень у посадових осіб ГУ ДФС у Харківській області, які прибули на перевірку.

Проте, колегія суддів оцінює критично такі твердження позивача, виходячи з наступного.

Так, відповідно до Наказу Державної фіскальної служби України від 23.10.2014 року №207 "Про службові посвідчення працівників органів Державної фіскальної служби" (далі - Наказ №207), з метою створення належних умов для виконання службових обов'язків працівниками органів Державної фіскальної служби встановлення однакового підходу до оформлення та видачі службових посвідчень, були затверджені зразки службових посвідчень працівників органів Державної фіскальної служби.

Також, вказаним Наказом №207 затверджена Інструкція щодо порядку зберігання, видачі і знищення службових посвідчень працівників органів ДФС.

Згідно Наказу №207 дозволено до отримання посвідчень, посадовим особам фіскальної служби використовувати посвідчення посадових осіб органів доходів і зборів при незмінності назви посади працівника; начальникам головних управлінь, митниць, Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників, ДПІ (СДПІ), спеціалізованих департаментів та органів, що утворені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 311, видавати працівникам довідки про їх приналежність до посадових осіб органів ДФС, які використовувати виключно з паспортом громадянина України.

Як встановлено матеріалами справи та, власне, не заперечувалось позивачем, що посадовими особами, яким було надано повноваження на проведення документальної планової виїзної перевірки, згідно наказу на проведення перевірки та направлень на проведення перевірки, надавались відповідні довідки та паспорти громадян України задля встановлення їх осіб.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що в даному випадку дій контролюючого органу щодо проведення документальної планової виїзної перевірки відповідно до письмового повідомлення від 16.11.2015 р. №25 та наказу №480 щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ПП "МАЯК-ООК" (податковий номер 25180150) за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2014 р. є правомірними.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для визнання дії Головного Управління ДФС у Харківській області відповідно до письмового повідомлення від 16.11.2015 р. №25 та Наказу №480 по проведенню документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ПП "МАЯК-ООК" (податковий номер 25180150) за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2014 р. протиправними.

Щодо посилань позивача в апеляційній скарзі на те, що висновки, викладені в акті перевірки Головного управління ДФС у Харківській області від 30.12.2015 р. №59/20-40-22-01-07/25180150, не відповідають дійсності та фактичним обставинам господарської діяльності, у зв'язку з чим ГУ ДФС у Харківській області дійшло до необґрунтованих висновків, які покладені в основу акта перевірки, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як випливає зі змісту статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Таким чином, у контексті наведених приписів до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, позаяк підставою для звернення особи за до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод. Однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Колегія суддів відмічає, що відповідно до пункту 86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

За визначенням пункту 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 року N 984 (чинного на час проведення спірної перевірки, далі по тексту - Порядок № 984) акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Отже, безпосереднє викладення податковою інспекцією суб'єктивного оціночного судження щодо наявності з боку позивача порушень податкового законодавства є правом податкового органу.

Колегія суддів зазначає, що акт перевірки не містить владних управлінських приписів щодо позивача, а лише містить інформацію про виявлені під час перевірки порушення. Дії контролюючого органу по складанню акта перевірки є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції, а сам по собі акт перевірки та його висновки не мають для платника податків будь-яких наслідків.

З приводу заявлених позивачем вимог про зобов'язання Головного Управління ДФС у Харківській області виключити з інформаційних баз даних ДФС інформацію, яка включена на підставі акту Головного управління ДФС у Харківській області від 30.12.2015 р. №59/20-40-22-01-07/25180150 "Про результати документальної планової виїзної перевірки ПП (податковий номер 25180150) з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2014 р.", колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 6 статті 71 КАС України встановлено, що якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Суд, відповідно до ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Колегія суддів зазначає, що позивачем не надано ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції жодних доказів того факту, що відповідачем в інформаційні базі даних ДФС було здійснено фактичну заміну показників податкових зобов'язань та податкового кредиту, задекларованих ПП"Маяк-ООК", іншими даними, встановленими на підставі вищевказаного акту про проведення документальної планової виїзної перевірки.

Отже, фактичного коригування показників податкової звітності позивача на підставі зазначеного акту в даному випадку не відбулося.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п.п. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Приписами п. 71.1 ст. 71 Податкового кодексу України встановлено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до ст. 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Тобто, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

За таких обставин, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Дії контролюючого органу щодо внесення до ІС "Податковий блок" змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Такий висновок суду першої та апеляційної інстанції узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 09.12.2014 року по справі № 21-511а14, від 03.11.2015 року по справі № 21-3197а15 (826/20761/14) та від 04.11.2015 року по справі № 21-384а15 (825/3836/14).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання Головного Управління ДФС у Харківській області виключити з інформаційних баз даних ДФС інформацію, яка включена на підставі акту Головного управління ДФС у Харківській області від 30.12.2015 р. №59/20-40-22-01-07/25180150 "Про результати документальної планової виїзної перевірки ПП (податковий номер 25180150) з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2014 р."

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Маяк-ООК" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2016р. по справі № 820/2882/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А.Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Сіренко О.І. Повний текст ухвали виготовлений 05.12.2016 р.