Ухвала суду № 63188669, 05.12.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2016 р. Справа № 876/3757/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого-судді Довга О.І.,

судді Ліщинський А.М.,

судді Запотічний І.І.

секретар судового засідання Гнатик А.З.

за участю:

позивач ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 10.05.2016р. про повернення позовної заяви у справі № 461/2960/16-а за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про скасування постанови про порушення митних правил, -

ВСТАНОВИВ:

28.04.2016 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил №1095/20908/16 від 15.04.2016 року.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 29.04.2016 року залишено поданий позов без руху.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 10.05.2016 року адміністративний позов повернено позивачу.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, вважаючи її неправомірною та необгрунтованою ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу та направити справу для продовження розгляду.

В обгрунтування поданої апеляційної скарги, позивач покликається на те, що нею оскаржується постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил. Позивач, зазначає, що відповідно до ч.4 ст.288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита. Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 29.04.2016 року залишено поданий позов без руху. 10.05.2016 року позивач подав до суду першої інстанції заяву про звільнення від сплати судового збору, однак вказана заява судом до уваги взята не була. В цей же день, 10.05.2016 року, судом першої інстанції було постановлено ухвалу про повернення позивачу адміністративного позову. При цьому позивач, зазначає, що судом першої інстанції не наведено жодних мотивів щодо відмови у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору. Позивач вважає, що таким рішенням суд першої інстанції допустив порушення прав позивача.

Відтак ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, та оцінивши усі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступних мотивів.

Як встановлено судом з матеріалів справи 28.04.2016 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил. При цьому, як встановив суд першої інстанції, позивач не долучив до апеляційної скарги докази сплати судового збору, що стало підставою для постановлення 29.04.2016 року ухвали про залишення адміністративного позову без руху. Позивачу суд першої інстанції надав п'ятиденний строк (з моменту отримання ухвали) для усунення недоліків адміністративного позову.

10.05.2016 року позивачка подала заяву з покликання на те, що відповідно до ч.4 ст.288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита. Вказана заява судом до уваги взята не була,відтак, в цей же день, 10.05.2016 року, судом першої інстанції було постановлено ухвалу про повернення позивачу адміністративного позову.

Повертаючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не усунено недоліки адміністративного позову.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками виходячи з наступних мотивів.

Згідно п.п.3, 5 ч.1 ст.107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу та чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом.

Відповідно до змісту частини 3 статті 106 КАС України, до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Згідно частини 1 статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Відповідно до п.1 ч.3 статті 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Разом з тим, з матеріалів справи судом встановлено, що згідно письмових пояснень позивача 07.05.2016 року ним отримано копію ухвали Галицького районного суду м.Львова від 29.04.2016 року. При цьому, в ухвалі суд визначив строк на усунення недоліків позовної заяви, а саме - п'ять днів. Відтак, суд першої інстанції надав позивачу можливість усунути недоліки позовної заяви у термін до 12.05.2016 року. Подання позивачем згаданого вище клопотання про звільнення від сплати судового збору зазначений термін не перериває та не зупиняє. При цьому, протягом усього цього строку позивач має процесуальне право вживати усіх законних заходів щодо усунення недоліків адміністративного позову.

Таким чином, суд першої інстанції вважає оскаржену ухвали Галицького районного суду м.Львова про повернення позовної заяви такою, що постановлена передчасно.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на встановлені обставини та викладені висновки, колегія суддів вважає оскаржену ухвалу суду першої інстанції постановленою із порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п.4 частини 1 статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 199, 202, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, а ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 10.05.2016р. про повернення позовної заяви у справі № 461/2960/16-а - скасувати та направити справу для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Довга О.І.

Судді Ліщинський А.М.

Запотічний І.І.