Ухвала суду № 63188660, 01.12.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2016 р. Справа № 876/7366/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.,

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

з участю представників: позивача Стасишиної Т.В., відповідача Іванського В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області та Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року у адміністративній справі №813/2987/14 за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Львів» ім. Данила Галицького, звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень: від 20.11.2013 №0002622210/7849 про збільшення платникові грошового зобов'язання з ПДВ на 496574 грн. за основним платежем та на 248287 грн. за штрафними санкціями; від 20.11.2013 №0002632210/7850, за яким Підприємству збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 3552192 грн. за основним платежем та на 888048 грн. за штрафними санкціями; від 20.11.2013 №0000722230/7851, згідно з яким платникові визначено штрафні санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки у сумі 3564грн.; від 20.11.2013 №0001061720 про визначення позивачеві грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 712,80 грн. за основним платежем та 688,20 грн. за штрафними санкціями; від 30.01.2014 №0000172201/1349, за яким Підприємству збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 1258037 грн. за основним платежем та на 314509,25 грн. за штрафними санкціями.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22.07.2014, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2015, позов задоволено частково. Визнано протиправними і скасовано: податкове повідомлення-рішення від 20.11.2013 №0002622210/7849 в частині визначення платникові грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 281073 грн. за основним платежем та 140536,50 грн. за штрафними санкціями, а також податкове повідомлення-рішення від 30.01.2014 №0000172201/1349 в частині нарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 165675 грн. за основним платежем та 41418,75 грн. за штрафними санкціями; в решті позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.05.2016 року касаційні скарги державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» ім. Данила Галицького» та державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області задоволено частково. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.07.2014 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2015 у справі № 813/2987/14 (876/7716/14) скасовано в частині позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 30.01.2014 №0000172201/1349.

У цій частині справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В решті постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.07.2014 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2015 у справі № 813/2987/14 (876/7716/14) залишено без змін.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області №0000172201/1349 від 30.01.2014 в сумі 454983 грн. 75 коп. (з них 363987,00 грн. за основним платежем та 90996,75 грн. - за штрафними санкціями). В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» ім. Данила Галицького» з Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань, судовий збір, пропорційно до задоволених позовних вимог, в сумі 400,00 грн.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції сторонами подані апеляційні скарги.

Позивач вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, невірним встановленням обставин у справі. Зокрема посилається на ту обставину, що судом першої інстанції поза увагою залишено частину оскарженого податкового повідомлення - рішення, зокрема щодо заниження податку на прибуток за рахунок безпідставного зменшення нарахованого податку на прибуток, заниження інших доходів на суму безоплатно отриманих послуг, заниження доходів за рахунок не проведеного коригування витрат за результатами порушень зазначених в акті попередньої планової перевірки. Просить постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач у апеляційній скарзі зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального права та невірним встановленням обставин у справі. Зокрема посилається на встановлені перевіркою порушення та просить постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. Оскаржене податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем за наслідками проведення планової виїзної перевірки Підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 30.06.2013, валютного та іншого законодавства за той самий період, оформленої актом від 30.10.2013 №1037/22-10/33073442.

Підставою для нарахування платникові оспорюваної суми грошового зобов'язання з податку на прибуток слугували висновки Інспекції про: заниження платником оподатковуваного доходу за 2 квартал 2012 року на 1533542 грн. внаслідок не включення до його складу вартості товарно-матеріальних цінностей, одержаних платником у процесі ліквідації основних фондів: не відображення Підприємством у складі оподатковуваного доходу вартості безоплатно одержаних послуг з оренди майна; безпідставне включення платником до складу витрат від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за І півріччя 2012 року в сумі 119728 грн., яке було виключено з податкового обліку Підприємства за наслідками попередньої податкової перевірки; передчасне, на думку податкового органу, зарахування платником переплати з авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів у зменшення щомісячних авансових внесків наступних звітних періодів протягом 2013 року.

З матеріалів справи судом встановлено, що Згідно Наказу Міністерства Інфраструктури України від 12.03.2012 року №158 «Про списання основних засобів з балансу ДП «МА «Львів» ім. Данила Галицького» проводило списання основних засобів. В процесі ліквідації основних засобів підприємством отримано ТМЦ (металобрухт, бетон, щебінь, асфальтобетон), які частково було оцінено та включено до складу доходів. Однак частково ТМЦ оприбутковано лише в кількості, а саме щебінь в кількості 47705,36 т.

В результаті списання вказаних основних засобів оприбутковано ТМЦ (бетон, щебінь, асфальтобетон) на загальну суму 396304,67 грн., а саме: асфальтобетон на суму 8925,82 грн. (10 711,03 т.*0,8333 грн.), бетон на суму 23 311,75 грн. (27 973,83 т.*0,8333 грн.), щебінь б/у на суму 364067,10 грн. (11744,1 т.*31,00 грн.)

В бухгалтерському обліку оприбуткування ТМЦ відображено проведенням Дт 20 Кт 746 на суму 396 304,67 грн. Дану суму включено до складу інших доходів та відображено у рядку 03 Податкових Декларацій «Інші доходи» за відповідні періоди.

Окрім того, ДП «МА «Львів» ім. Данила Галицького» оприбутковано щебеню б/у в кількості 49469,1 т. згідно прихідних ордерів: від 18.04.2012 року №719 - 10537,07 т., від 18.04.2012 року №721 - 18 101,4 т., від 11.06.2012 року №347 - 20 830,63 т.

Відповідно до складу інших доходів оприбуткований щебінь б/у в кількості 49469,1 т. не включено до складу доходів.

Суд першої інстанції позов задовольнив частково з тих підстав, що внаслідок ліквідації об'єктів основних фондів у Підприємства не виникло додаткове майно, за рахунок якого підлягає сплаті (нарахуванню) податок на прибуток.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 135.5.15 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України (далі - ПК) до складу оподатковуваного доходу включаються інші доходи платника податку за звітний податковий період.

Відповідно до визначення, наведеного у підпункті 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 ПК доходи - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

В силу пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Таким чином, оцінюючи поняття «інші доходи» у розумінні підпункту 135.5.15 пункту 135.5 статті 135 ПК слід виходити зі змісту доходу як економічної категорії, що є економічною вигодою платника, тобто набуття у результаті господарської операції або інших обставин будь-яких додаткових матеріальних благ, збільшення приросту активів платника. Такий приріст може відбуватися як в результаті одержання платником будь-якого додаткового майна, так і в результаті збереження активів (економії).

У даному випадку, внаслідок ліквідації об'єктів основних фондів у Підприємства не виникло додаткове майно, за рахунок якого підлягає сплаті (нарахуванню) податок на прибуток; з установлених перевіркою обставин справи вбачається фактична трансформація наявних у платника основних фондів у матеріали (щебінь) без будь-якого додаткового приросту майна, його збільшення; наведене виключає наявність у Підприємства оподатковуваного доходу у розумінні підпункту 135.5.15 пункту 135.5 статті 135 ПК.

Такими чином, судом першої інстанції вірно зазначено, що визнання «іншим доходом» щебеню у кількості 49644,49 тонн, одержаного платником у результаті ліквідації основних фондів (кінцевої смуги безпеки, магістрально-рульової доріжки, місця стоянок літаків, перону, рульових доріжок тощо) є безпідставним, що в свою чергу вказує на безпідставність збільшення позивачеві спірним податковим повідомленням рішенням грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 363987 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 90996,75 грн.

З урахуванням наведеного вище, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Що стосується доводів апеляційної скарги позивача про те, що судом першої інстанції у мотивувальній частині рішення не зазначені висновки суду про наявність підстав для задоволення чи відмови у задоволенні позовних вимог в частині оскарженого податкового повідомлення - рішення, зокрема щодо заниження податку на прибуток за рахунок безпідставного зменшення нарахованого податку на прибуток, заниження інших доходів на суму безоплатно отриманих послуг, заниження доходів за рахунок не проведеного коригування витрат за результатами порушень зазначених в акті попередньої планової перевірки, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Що стосується заниження доходів за рахунок не проведеного коригування витрат за результатами порушень зазначених в акті попередньої планової перевірки в розмірі 41493,00 грн. та штрафна санкція 10845,75 грн., а усього 52428,75 грн., то оскаржене податкове повідомлення - рішення на вказану суму судом першої інстанції визнано протиправним та скасовано, оскільки згідно розрахунків вказана сума додана до грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток та судом податкове повідомлення - рішення визнано протиправним та скасовано в частині грошового зобов'язання в сумі 454983 грн. 75 коп. (з них 363987,00 грн. за основним платежем та 90996,75 грн. - за штрафними санкціями) та суд апеляційної інстанції погоджується в цій частині з висновком суду першої інстанції.

Судом першої інстанції правомірно не взято до уваги висновки відповідача про те, що позивачем занижено доходи за рахунок не проведення коригування витрат за результатами порушень зазначених в акті планової перевірки від 20.04.2012р. №476/22-10/33073442, оскільки вказане питання є неузгодженим та перебуває на стадії судового розгляду.

Щодо заниження інших доходів на суму безоплатно отриманих послуг, то апеляційний суд зазначає наступне.

Як зазначалось вище, Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 травня 2016 року касаційні скарги державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» ім. Данила Галицького» та державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області задоволено частково. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.07.2014р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2015 у справі № 813/2987/14 (876/7716/14) скасовано в частині позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 30.01.2014 №0000172201/1349.

Касаційний суд переглядаючи судові рішенні судів першої та апеляційної інстанцій зазначив таке. «У той же час Вищий адміністративний суд України погоджується з висновком судів щодо правомірності збільшення платникові оподатковуваного доходу на вартість безоплатно одержаних послуг з користування майном - спеціалізованої техніки, наданої позивачеві державним підприємством «Дирекція з будівництва об'єктів до Євро 2012 у м. Львові» у рамках Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

Так, за правилами підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 ПК до складу оподатковуваного доходу платника включається, зокрема, вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.

Згідно з визначенням, наведеним у підпункті 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПК постачання послуг - це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. З метою оподаткування постачанням послуг є, зокрема, постачання послуг іншій особі на безоплатній основі (підпункт «в»).

Наведені податкові приписи не дають підстави для висновку про те, що кваліфікуючою ознакою операції з постачання послуг є мета надання таких послуг; зі змісту установлених перевіркою обставин вбачається, що позивач використовував передану йому у користування техніку у власній господарській діяльності з надання послуг із забезпечення посадки, зльоту повітряних суден, авіаційної безпеки, забезпечення обслуговування пасажирів в аеровокзалі тощо; Підприємством не надано доказів використання одержаної у користування техніки виключно у рамках Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та без отримання комерційного доходу в результаті участі Підприємства у цій програмі.

А відтак суди цілком об'єктивно підтримали правову позицію відповідача у справі по цьому епізоду та погодилися із законністю відповідної суми нарахування з податку на прибуток».

Що стосується заниження податку на прибуток за рахунок безпідставного зменшення нарахованого податку на прибуток, то касаційним судом також зроблено висновок.

«Також суди попередніх інстанцій цілком правомірно визнали такою, що не відповідає нормам податкового законодавства, яке регулює розглядувані правовідносини, правову позицію відповідача щодо можливості здійснення заліку сплачених протягом 2013 року авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів у зменшення щомісячних авансових внесків наступних звітних періодів лише за результатами подання платником звітності за 2013 рік.

Так, абзацом п'ятим пункту 57.1 статті 57 ПК передбачено, що на суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом.

Одночасно згідно з абзацом шостим цього ж пункту якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.

Таким чином, наведені законодавчі приписи передбачають право платника на зменшення суми авансових внесків з податку на прибуток на суму надміру сплачених авансових внесків до повного погашення суми перевищення авансових внесків, сплачених при виплаті дивідендів, за об'єктивної наявності такого перевищення без установлення будь-яких часових обмежень».

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, ухвалою Вищого адміністративного суду України встановлено обставини як щодо наявності підстав для нараховування грошових зобов'язань, так і обставини щодо відсутності підстав для нарахування грошових зобов'язань, а оскаржене податкове повідомлення - рішення скасовано в цілому лише за відсутності розмежування оспорюваного донарахування за окремими епізодами.

Проте, з резолютивної частини постанови суду першої інстанції необхідно виключити абзац 3 «В задоволенні інших позовних вимог відмовити», з урахуванням наведених вище доводів щодо встановлених касаційним судом обставин та відсутності у мотивувальній частині судового рішення наведення підстав відмови у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області та Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року у адміністративній справі №813/2987/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді В.С. Затолочний

В.М. Каралюс

Повний текст ухвали складено 02.12.2016р.