Ухвала суду № 63188535, 29.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/748/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

29 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Губської Л.В., Федотова І.В.,

при секретарі - Пономаренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Генеральної прокуратури України, треті особи - Генеральний прокурор України, ОСОБА_3, Кременчуцька місцева прокуратура Полтавської області, Харківська конкурсна комісія з проведення відкритого чотирирівневого конкурсу кандидатів на адміністративній посади у місцевих прокуратурах про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Генеральної прокуратури України, треті особи - Генеральний прокурор України, ОСОБА_3, Кременчуцька місцева прокуратура Полтавської області, Харківська конкурсна комісія з проведення відкритого чотирирівневого конкурсу кандидатів на адміністративній посади у місцевих прокуратурах про визнання протиправним та скасування наказу Генерального прокурора України про призначення керівника Кременчуцької місцевої прокуратури Полтавської області.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачаться з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, наказом Генеральної прокуратури України від 09 грудня 2015 року №804к за підписом Генерального прокурора України ОСОБА_4 на підставі пункту 3 частини першої статті 9, статті 39, підпунктів 2 та 4 пункту 51 Перехідних положень Закону України «Про прокуратуру» призначено юриста 2 класу ОСОБА_3 керівником Кременчуцької місцевої прокуратури Полтавської області строком на п'ять років з 15 грудня 2015 року на підставі рекомендації Харківської конкурсної комісії від 24 жовтня 2015 року та заяви ОСОБА_3

Вважаючи вказаний наказ протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач, приймаючи оскаржуваний наказ діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Законом України «Про прокуратуру».

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ, Порядком проведення чотирирівневого відкритого конкурсу на зайняття посад керівників місцевих прокуратур, їх перших заступників та заступників, затвердженим Наказом Генерального прокурора України № 98 від 20 липня 2015 року.

Згідно пункту 1 розділу XIIІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про прокуратуру», прийнятого 14 жовтня 2014 року, закон набирає чинності з 15 липня 2015 року, крім: пункту 5 розділу XII (крім підпунктів 3, 5, 8, 9, 12, 20, 42, 49, 63, 67), розділу XIII цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування; статей 21, 28 - 38, 42, 44 - 50, 62 - 63, 65 - 79 цього Закону, які набирають чинності 15 квітня 2016 року; статті 12 та Додатка до цього Закону щодо переліку та територіальної юрисдикції місцевих прокуратур, які набирають чинності з 15 грудня 2015 року.

Частиною 1 статті 12 зазначеного Закону визначено, що у системі прокуратури України діють місцеві прокуратури, перелік та територіальна юрисдикція яких визначається в Додатку до цього Закону. У вказаному додатку у перелік прокуратур по Полтавської області входять, зокрема, Кременчуцька місцева прокуратура Полтавської області.

Відповідно до підпункту 2 пункту 5-1 розділу XIII «Перехідні положення» Закону № 1697-VII, до набрання чинності положеннями, передбаченими абзацом третім пункту 1 розділу XII «Прикінцеві положення» цього Закону призначення на адміністративні посади, передбачені пунктами 11, 12, 13 частини першої статті 39 цього Закону (керівника, першого заступника та заступників керівника місцевої прокуратури), здійснюється за результатами чотирирівневого відкритого конкурсу, порядок проведення якого затверджується Генеральним прокурором України. Проведення конкурсу забезпечують п'ять конкурсних комісій, до складу кожної з яких входять:

а) чотири особи, визначені Генеральним прокурором України;

б) три особи, визначені Верховною Радою України.

Конкурсні комісії є повноважними за умови входження до їх складу не менше п'яти осіб. У разі невизначення Верховною Радою України в установленому порядку жодної особи комісія вважається повноважною за умови входження до її складу чотирьох осіб. Інформація про оголошення конкурсу, умови, строки, час та місце його проведення, про кандидатів, які подали заяву про участь в конкурсі, та результати конкурсу оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України.

При призначенні на адміністративні посади, передбачені пунктами 11, 12, 13 частини першої статті 39 цього Закону, обов'язкового врахування потребують професійні, морально-ділові якості, управлінсько-організаторські здібності кандидата, а також наявність у нього стажу роботи на посаді прокурора не менше трьох років або в галузі права - не менше п'яти років.

Відібрані конкурсною комісією три кандидати на кожну із зазначених адміністративних посад подаються на розгляд осіб, уповноважених цим Законом приймати рішення про їх призначення на ці посади.

На виконання пункту 5-1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 1697-VІІ з метою кадрового наповнення місцевих прокуратур наказом Генерального прокурора України від 20 липня 2015 року № 98, затверджено Порядок проведення тестування для зайняття посади прокурора місцевої прокуратури, що додається (далі Порядок проведення тестування) та Порядок проведення чотирирівневого відкритого конкурсу на зайняття посад керівників місцевих прокуратур, їх перших заступників та заступників, які є діючими та в судовому порядку не оскаржені.

Порядок проведення чотирирівневого відкритого конкурсу на зайняття посад керівників місцевих прокуратур, їх перших заступників та заступників, визначає умови і порядок організації та проведення чотирирівневого відкритого конкурсу кандидатів на посади керівників місцевих прокуратур, їх перших заступників та заступників (пункт 1.1).

За пунктом 1.5 Порядку проведення конкурсу, відкритий конкурс на зайняття посад керівників місцевих прокуратур, їх перших заступників та заступників складається з: тестування на знання законодавства (професійний тест); тестування загальних здібностей; тестування особистісних характеристик (психологічний тест); співбесіди. За результатами чотирирівневого конкурсу здійснюється відбір кандидатів для призначення на вищезазначені посади.

Пунктом 4.4 Порядку проведення конкурсу, визначені повноваження Комісії, яка: забезпечує відкритість та об'єктивність оцінювання під час проведення конкурсу, формує рейтинговий список та визначає кандидатів для участі в наступному рівні конкурсу, проводить співбесіду з кандидатами, здійснює відбір кандидатів на кожну з посад, передбачених п. 11 - 13 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про прокуратуру».

Згідно з п. 4.5 Порядку проведення конкурсу, формою роботи Комісії є засідання, які проводяться відкрито. Комісія є повноважною приймати рішення за умови присутності на засіданні не менше 2/3 сформованого складу. Рішення приймаються простою більшістю голосів.

Кожен кандидат після проходження професійного тесту ознайомлюється з кількістю набраних ним балів. Результат фіксується у відомості про результати тестування на знання законодавчої бази (професійний тест) та засвідчується підписами кандидата та члена робочої групи (пункт 5.5 Порядку проведення конкурсу)

Пункт 5.7 Порядку проведення конкурсу передбачає, що на підставі відомостей за результатами тестування Комісія формує рейтинговий список за формою, наведеною у додатку 5, по кожній місцевій прокуратурі, який затверджується на її засіданні простою більшістю голосів присутніх, про що складається відповідний протокол. Протокол підписується головою та секретарем Комісії після розгляду всіх скарг кандидатів щодо недопущення до тестування або результатів тестування (за наявності).

До наступного етапу тестування (на загальні здібності) допускаються кандидати згідно з рейтингом із розрахунку не більше ніж десять осіб на одну посаду. Інші особи на наступний рівень тестування не допускаються. Вони мають право взяти участь у відборі кандидатів на посаду прокурора місцевої прокуратури згідно з пунктом 1.5 розділу I Порядку проведення тестування для зайняття посади прокурора місцевої прокуратури.(п.5.8 Порядку проведення конкурсу).

Згідно п.5.9 Порядку проведення конкурсу після проходження тесту на загальні здібності кожен кандидат також ознайомлюється з кількістю набраних ним балів. Результат фіксується у відомості про результати тестування на загальні здібності та засвідчується підписами кандидата та члена робочої групи.

Пунктом 5.10 Порядку проведення конкурсу передбачено, що після проведення тестування на загальні здібності за результатами складання професійного тесту та тесту на загальні здібності формується рейтинговий список.

До тестування особистісних характеристик (психологічний тест) допускаються кандидати відповідно до рейтингового списку, із розрахунку чотири особи на одну посаду. Інші особи на наступний рівень тестування не допускаються. Усі кандидати після проходження тестування особистісних характеристик (психологічний тест) допускаються до співбесіди.

Пунктами 8.1 та 8.2 Порядку проведення конкурсу встановлено, що метою тестування особистісних характеристик (психологічного тесту) є виявлення рис, типів характеру, стилю поведінки кандидата, визначення його емоційного стану. Результати тестування особистісних характеристик кандидата (психологічний тест) не впливають на його рейтинг та мають рекомендаційний характер і враховуються при формуванні висновку про придатність для роботи на відповідній керівні посаді.

Вказаними нормами передбачено, що до третього рівня допускаються кандидати, із розрахунку чотири особи на одну посаду, інші особи не допускаються, тобто норма передбачає максимальну кількість кандидатів для проходження на наступні рівні конкурсу. Отже, за розрахунком, кількість кандидатів за кожною посадою повинна бути не більше 4 осіб. Будь-яких інших приписів щодо допуску кандидатів до наступного рівня норма не містить.

При проведенні співбесіди з кандидатами на посади керівників місцевих прокуратур, їх перших заступників та заступників з'ясовуються їх професійні, морально-ділові якості, управлінсько-організаторські здібності.(п.5.12,5.13 Порядку проведення конкурсу).

Колегія суддів зазначає, що пунктами 6.1, 7.1, 8.1, 8.2 та 9.1 вказаного Порядку проведення конкурсу визначено, що основна мета проходження професійного тесту - визначення рівня знань чинного законодавства. Метою тестування загальних здібностей кандидата є виявлення здатності аналізувати, обробляти та інтерпретувати інформацію за короткий час, знаходити причинні зв'язки і робити правильні висновки. Метою тестування особистісних характеристик (психологічного тесту) є виявлення рис, типів характеру, стилю поведінки кандидата, визначення його емоційного стану. Результати тестування особистісних характеристик кандидата (психологічний тест) не впливають на його рейтинг та мають рекомендаційний характер і враховуються при формуванні висновку про придатність для роботи на відповідній керівній посаді. Метою проведення співбесіди є оцінка професійних, морально-ділових і управлінсько-організаторських здібностей кандидата, необхідних для виконання службових обов'язків.

Отже, за підсумками усього конкурсу, у тому числі і співбесіди, формується відповідна оцінка кожного кандидата за підсумками якої здійснюється відбір кандидатів для призначення на відповідні посади.

Потім, згідно з п. 9.3 Порядку № 98 за результатами проведеної конкурсною комісією співбесіди на кожну адміністративну посаду місцевої прокуратури відбирається по три кандидати. Відібрані комісією три кандидати на кожну посаду керівника місцевої прокуратури подаються на розгляд Генеральному прокурору України, а на посади їх перших заступників та заступників - керівнику відповідної регіональної прокуратури (п. 13.1 Порядку).

Пунктом 13.3 Порядку № 98 передбачено, що особи, які не призначені на адміністративні посади у місцевій прокуратурі, мають право взяти участь у відборі кандидатів на посаду прокурора місцевої прокуратури згідно з пунктом 1.5 Порядку проведення тестування на зайняття посади прокурора місцевої прокуратури. У цьому випадку повторне тестування для них не проводиться, а отримані за результатами тестування бали враховуються при формуванні рейтингового списку кандидатів на посаду прокурора місцевої прокуратури.

Відповідно до положень частин першої та четвертої статті 39 Закону України «Про прокуратуру» призначення прокурора на адміністративну посаду керівника місцевої прокуратури здійснюється Генеральним прокурором України, а посади першого заступника керівника місцевої прокуратури та заступника керівника місцевої прокуратури здійснюється керівником регіональної прокуратури.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до протоколу засідання Харківської конкурсної комісії від 24 жовтня 2015 року вирішено затвердити список кандидатів для подання Генеральному прокурору України рекомендацій про призначення керівником Кременчуцької місцевої прокуратури Полтавської області: 1) ОСОБА_2; 2) ОСОБА_5; 3) ОСОБА_6

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що Закон України «Про прокуратуру» не покладає на осіб, уповноважених Законом України «Про прокуратуру» приймати рішення про призначення на адміністративні посади керівників місцевих прокуратур, їх перших заступників та заступників, призначати на відповідні посади лише осіб, які за кількістю набраних балів є першими у рейтинговому списку; навпаки, Закон дає право вільного вибору будь-якого кандидата зі списку рекомендованих.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Закон України «Про прокуратуру».

Таким чином, посилання позивача на неправомірність оскаржуваного наказу є безпідставним, оскільки він виданий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 1 ст. 6 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права в зв'язку із прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.

При цьому, порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням.

Тобто, позивач, для того щоб суд задовольнив його позовні вимоги, повинен довести порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права та неправильний спосіб захисту встановлюються при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Відповідно до вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржуваний наказ Генерального прокурора України є правовими актами індивідуальної дії, за якими виникли правовідносини з питань проходження публічної служби в органах прокуратури України, учасниками яких є роботодавець і відповідний працівник - ОСОБА_3 При цьому ОСОБА_2 не є учасником даних правовідносин, його законних прав, свобод чи інтересів оскаржуваний наказ не порушує та не зачіпає.

Таким чином, позивачем обраний не правильний спосіб захисту порушеного на його думку права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої та не дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального та права, які регулюють спірні правовідносини, та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Федотов І.В.

Губська Л.В.