Ухвала суду № 63188521, 06.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/1859/16 Головуючий у 1-й інстанції: Басай О.В. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

06 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є.

При секретарі судового засідання: Козловій І.І.

За участі представників:

позивача: ОСОБА_2

відповідача-1: Сахнюк І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну Головного управління Національної поліції в Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28.09.16р. у справі №810/1859/16 за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Національної поліції в Київській області, Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання незаконним та скасування атестаційного листа та наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

у с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив:

визнати незаконним і скасувати атестаційний лист від 05.01.16р. Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Київській області у частині звільнення позивача із служби в поліції України;

визнати незаконним і скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 19.02.16р. №80 о/с в частині звільнення позивача із служби в поліції України;

поновити на посаді поліцейського роти дорожньо-патрульної служби Головного управління Національної поліції в Київській області;

стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області середній заробіток за час вимушеного прогулу, а саме з 08.04.16р. по день винесення рішення у справі.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28.09.16р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач-1 подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що негативний висновок щодо позивача зроблено комісією на підставі всебічного розгляду матеріалів та на підставі аналізу наданих позивачем відповідей за результатами співбесіди.

Представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги.

Представник позивача заперечив вимоги апеляційної скарги

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, позивач проходив службу в органах внутрішніх справ з жовтня 1999 року, перебуваючи на різних посадах та підрозділах ГУ МВС України в м. Києві.

Наказом ГУ Національної поліції в Київській області «По особовому складу» від 07.11.15р. №1о/с відповідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» призначено прибулого з МВС України ОСОБА_4 поліцейським роти дорожньо-патрульної служби ГУ НП в Київській області, присвоївши йому спеціальне звання «старший сержант поліції».

18.11.15р. Головним управлінням Національної поліції у м. Києві прийнято наказ № 10 про створення атестаційних комісій.

Згідно з протоколом №16.00000022 засідання від 04.01.16р. Атестаційною комісією №3 позивача було включено до переліку осіб, які мали проходити співбесіду 05.01.16р. (а.с 206, том І)

05.01.16р. атестаційна комісія за результатами розгляду матеріалів та проведеної співбесіди та обговорення більшістю голосів прийняла рішення, оформлене протоколом ОП №15.00000022.688 від 05.01.16р. про невідповідність ОСОБА_4 займаній посаді та його звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність (а.с. 208, том І).

Не погоджуючись з рішенням атестаційної комісії від 05.01.16р., ОСОБА_4 13.01.16р. звернувся з апеляційною скаргою до Апеляційної атестаційної комісії північного регіону. Вказана апеляційна скарга була розглянута, однак відхилена рішенням, оформленим протоколом від 22.01.16р. №22-01/ (т.1 а.с.211), у якому вказані мотиви прийняття такого рішення, а саме, недостатній рівень знань законодавчих та нормативно-правових актів, що регулюють діяльність на займаній посаді. Відсутня мотивація і готовність до змін.

Наказом від 19.02.16р. №80о/с «По особовому складу» відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_4 звільнено зі служби в поліції у запас Збройних сил (з постановкою на військовий облік). Підстава: атестаційний лист від 22.01.16р.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивача було протиправно та безпідставно включено до списку поліцейських, які підлягають атестуванню; відповідачами не доведено наявності підстав для висновку про невідповідність позивача займаній посаді; звільнення позивача відбулось без врахування істотних обставин у справі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

2 липня 2015 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про Національну поліцію» (надалі - Закон № 580-VІІІ), який набрав чинності 7 листопада 2015 року.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону № 580-VІІІ поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Частиною 1 статті 48 Закону № 580-VІІІ визначено, що призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у статті 47 цього Закону.

Пунктом 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VІІІ передбачено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Таким чином, працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою або шляхом проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції та лише за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним Законом № 580-VІІІ.

Як свідчать обставини справи, на умовах, визначених пунктом 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VІІІ, згідно з наказом № 1 о/с від 07.11.15р позивач був прийнятий на службу в поліцію на посаду поліцейського, з присвоєнням спеціального звання «страший сержант поліції» на підставі його заяви від 07.11.15р.

Отже, є підстави вважати, що зазначеним наказом було вирішено питання щодо відповідності позивача вимогам поліцейського, визначеним у Законі № 580-VІІІ.

Статтею 58 Закону № 580-VІІІ передбачено, що призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

У даному випадку, наказ ГУ НП у м. Києві від 07.11.15р. № 1 о/с не містить жодних застережень про тимчасовість призначення ОСОБА_4 на відповідну посаду, отже позивач був прийнятий на службу на постійну основу.

Пунктом 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VІІІ не передбачено процедури переатестування колишніх працівників міліції на предмет відповідності посаді як під час прийняття, так і після такого прийняття під час подальшого проходження служби в поліції.

У свою чергу, згідно з вимогами статті 57 Закону № 580-VІІІ атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Атестування поліцейських проводиться:

1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;

2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;

3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Вказані підстави для проведення атестування є вичерпними.

Поряд із Законом України «Про Національну поліцію» правові, організаційні та фінансові засади функціонування системи професійного розвитку працівників визначаються також положеннями Законом України від 12.01.12р. № 4312-VI «Про професійний розвиток працівників» (надалі - Закон № 4312-VI).

Так, статтею 1 Закону № 4312-VI визначено, що атестація працівників - процедура оцінки професійного рівня працівників кваліфікаційним вимогам і посадовим обов'язкам, проведення оцінки їх професійного рівня.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону 4312-VI атестації не підлягають працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року.

Положеннями частин першої та третьої статті 13 Закону № 4312-VI передбачено, що атестаційна комісія приймає рішення про відповідність або невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі.

В разі прийняття рішення про невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі комісія може рекомендувати роботодавцеві перевести працівника за його згодою на іншу посаду чи роботу, що відповідає його професійному рівню, або направити на навчання з подальшою (не пізніше ніж через рік) повторною атестацією. Рекомендації комісії з відповідним обґрунтуванням доводяться до відома працівника у письмовій формі.

Отже, з наведеного вбачається, що метою проведення атестування з будь-яких зазначених у статті 57 Закону № 580-VІІІ підстав є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення особи на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю, виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.

При цьому, кожна з цих трьох підстав для проведення атестування повинна бути зв'язана з певними передумовами, зокрема, атестування яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність має бути зумовлене існуванням реальних підстав до звільнення, як то неналежне виконання службових обов'язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо.

У даному випадку, наказ ГУ НП в Київській області № 10 від 18.11.15р. не містить посилань на підстави для атестування поліцейських, передбачених частиною 2 статті 57 Закону № 580-VІІІ.

Як зазначає відповідач-1 у своїх запереченнях, атестування позивача було проведено в порядку атестації усіх поліцейських ГУ НП в Київській області з метою оцінки їх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри, що відповідає частині 1 статті 57 Закону № 580-VІІІ.

Втім, такі підстави для призначення атестування, на думку колегії суддів, є необґрунтованими, оскільки мета атестування, закріплена у частині першій згаданої статті, не утворює самостійної підстави для проведення атестування і перебуває у системному взаємозв'язку з вичерпними підставами, визначеними частиною другою статті 57 Закону № 580-VІІІ.

Закон № 580-VІІІ не передбачає проведення атестування без настання обставин, визначених частиною 2 статті 57 Закону № 580-VІІІ.

Отже, відповідач-1 необґрунтовано розцінив закріплену у частині 1 статті 57 Закону № 580-VІІІ мету атестування як самостійну та достатню підставу для проведення атестування поліцейських, серед яких був і позивач, з ціллю визначення можливості його звільнення через службову невідповідність, в той час як конкретні передумови (порушення порядку і правил несення служби тощо) для призначення атестування були відсутні та в ході судового розгляду справи відповідачем у такому контексті не доведені.

Крім того, поняття «службова невідповідність» і звільнення за цією підставою є більш широким і таким, що охоплюється поняттям «звільнення у порядку дисциплінарного стягнення».

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 11.03.14р. № 21-13а14.

Колегією суддів встановлено, що питання про притягнення позивача до відповідальності в межах дисциплінарної процедури відповідачем не вирішувалось.

За наведених обставин та правових норм, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем необґрунтовано, без зазначення передбачених Законом № 580-VІІІ підстав для атестування включено позивача до списку поліцейських, які підлягають атестуванню.

Порядок проведення атестування поліцейських визначено Інструкцією, що затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ від 17.11.15р. № 1465, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18.11.15р. за №1445/27890 (далі - Інструкція № 1465).

Пунктом 2 розділу І Інструкції № 1465 передбачено, що керівники всіх рівнів зобов'язані забезпечити атестування на високому організаційному та правовому рівні з додержанням принципу відкритості (крім випадків, установлених законом) та об'єктивності в оцінці службової діяльності поліцейських, які атестуються.

Згідно з пунктом 11 розділу IV Інструкції № 1465 атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.

Відповідно до пункту 3 розділу IV Інструкції № 1465 атестаційні листи на поліцейських складають безпосередні керівники.

Прямі керівники зобов'язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Атестаційний лист після розгляду прямими керівниками передається на розгляд до атестаційної комісії.

Відповідно до пунктів 10, 11, 12 Розділу ІV Інструкції № 1465 з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест), та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийнятті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.

Атестаційна комісія за підписом голови має право робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується.

Пунктом 15 Розділу ІV Інструкції № 1465 передбачено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

При цьому, відповідно до пункту 16 Розділу ІV Інструкції №1465 атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Зміст викладених положень Інструкції № 1465 свідчить, що атестування поліцейських включає два етапи: тестування та співбесіду.

Тестування передбачає професійний тест (тест на знання законодавчої бази) та тест на загальні здібності та навички.

Інструкція № 1465 не містить конкретного порядку проведення співбесіди, у той же час, виходячи з її змісту та мети атестування можна стверджувати, що під час співбесіди Атестаційна комісія повинна розглянути атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського; оцінити ділові, професійні, особисті якості поліцейського, його освітній та кваліфікаційний рівень, а також з'ясувати відповідність особи поліцейського критеріям, визначеним пунктом 16 Розділу ІV Інструкції №1465, для чого поліцейському, який проходить атестування, можуть ставитись питання.

Згідно з пунктами 20-23 Інструкції усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення. У протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, зазначених у пункті 15 цього розділу. Протоколи засідань атестаційної комісії підписуються головою, секретарем, присутніми на її засіданні членами комісії.

Колегією суддів встановлено, що 05.01.16р. Атестаційною комісією № 3 ГУ НП в Київській області було проведено співбесіду зі ОСОБА_4, результати якої оформлені протоколом ОП№15.00000022.688.

Зі змісту даного протоколу вбачається, що членами атестаційної комісії під час проведення атестування позивача було досліджено наступні документи:

- декларацію про доходи;

- послужний список (форма 1);

- інформаційну довідку;

- висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади»;

- інформацію з відкритих джерел.

Згідно з даними протоколу ОП№15.00000022.688 членами атестаційної комісії позивачу були поставлені питання, які стосувались професійної діяльності поліцейського та мотивації щодо подальшого проходження служби в Національній поліції та інше. Разом з тим, переліку таких питань та відповідей на них вказаний протокол не містить.

За результатом розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення атестаційна комісія прийняла рішення, що позивач займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Разом з тим, у вказаному рішенні атестаційною комісією не зазначено мотивації прийнятого рішення, зокрема, не конкретизовано які саме встановлені комісією обставини слугували підставою для прийняття висновку про невідповідність позивача займаній посаді.

Протокол засідання атестаційної комісії та висновок (рішення) не містять жодних мотивів чи обґрунтувань, які покладено в основу висновку комісії про службову невідповідність позивача.

Таких мотивів не наведено й відповідачами під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

Натомість, як вбачається з атестаційного листа, складеного Командиром взводу роти державно-патрульної служби ГУ НП в Київській області майором юстиції (а/с 196, том І), позивач за період служби характеризується позитивно. З покладеними на нього обов'язками справляється добре. При їх виконанні проявляє сумлінність та старанність. Постійно працює над підвищенням свого професійного рівня. Вміло використовує свій робочий день. Протягом поточного року ним було виявлено 227 адміністративних порушень, з яких: 6 - керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, 159 перевищення швидкості, виявлено фактів незаконного перевезення зброї - 4 випадки, затримано транспортних засобів, якими незаконно заволоділи - 3 випадки. У колективі користується повагою, в спілкуванні з громадянами та колегами по службі ввічливий і тактовний, вміє працювати над усуненням особистих недоліків.

Отже, з атестаційного листа вбачається, що позивач характеризується виключно позитивно та відповідає займаній посаді.

Крім того, з наявних в матеріалах справи доказів, зокрема послужного списку вбачається, що позивач за період служби заохочувався 3 рази; на момент проведення атестації діючих дисциплінарних стягнень не мав.

Таким чином, жоден з вказаних матеріалів не дає підстав для висновку, що позивач має незадовільні показники з критеріїв, встановлених пунктом 16 Розділу ІV Інструкції №1465.

При цьому, будь-які інші документи, які б могли характеризувати позивача як некомпетентного спеціаліста (заяви чи скарги на дії позивача, акти службових розслідувань, тощо) атестаційна комісія не досліджувала та відповідачі під час судового розгляду справи суду апеляційної інстанції не надали.

Жодних відомостей про те, яким саме вимогам, що пред'являються до особи, яка перебуває на посаді, яку обіймав позивач, він не відповідає, у чому саме проявляється така невідповідність протокол засідання атестаційної комісії та висновок (рішення) комісії не містять.

Крім того, згідно з даними довідки про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік позивачем указано достовірні відомості, визначені ч. 5 ст. 5 Законом України «Про очищення влади».

За результатом складання підсумкових заліків за 2014-2015 навчальний рік позивач отримав задовільні оцінки (а/с 199, том І).

Крім того, під час проведення атестації за результатом тестування загальних навичок позивач отримав 33 бали, а за професійне тестування 29, що є більшим за передбачений законодавством мінімальний бал для визначення теоретичної та практичної підготовленості поліцейського, його компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості (а/с 204, том І).

Таким чином, встановлені вище обставини не дають підстав вважати, що атестаційною комісією рішення про службову невідповідність ОСОБА_4 приймалось на підставі повного та всебічного розгляду всіх матеріалів, що були надані до атестування, і що за результатами розгляду цих матеріалів були встановлені обставини, що свідчать про невідповідність особи позивача критеріям, визначеним пунктом 16 Розділу ІV Інструкції №1465.

У свою чергу, процедура проведення співбесіди, як етап атестування, повинна бути достатньо прозорою з тим, щоб і сама особа, яка проходить співбесіду, керівники органів поліції, які реалізовують її результати та суд, перевіряючи законність проведеного атестування, могли з'ясувати фактичні підстави, покладені в основу прийнятого атестаційною комісією рішення.

Оскільки негативне рішення атестаційної комісії тягне за собою правові наслідки у вигляді звільнення особи зі служби через службову невідповідність, таке рішення, незалежно від форми його оформлення (протокол, окремий акт), повинно бути вмотивованим, детальним і повним, відображати усі суттєві обставини, що мали вплив на його прийняття.

Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

В Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

За наведених обставин та правових норм, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Атестаційної комісії № 3 ГУ НП в Київській області, оформлене протоколом ОП№15.00000022.688 від 05.01.16р. не ґрунтується на вимогах закону та прийняте атестаційною комісією без урахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Пунктом 24 Розділу ІV Інструкції № 1465 встановлено, що за результатами атестування висновки, зазначені в протоколі атестаційної комісії, заносяться до атестаційного листа, який підписується головою та секретарем комісії та в місячний строк направляється до керівника, якому надано право на призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції.

Відповідно до пункту 28 Розділу ІV Інструкції № 1465 керівники органів поліції, яким надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, зобов'язані через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними підпунктом 3 або 4 пункту 15 цього розділу, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу.

Отже, атестаційний лист, в якому міститься висновок атестаційної комісії про невідповідність особи поліцейського займаній посаді підлягає обов'язковому виконанню шляхом видання наказу про звільнення з підстав, визначених пунктом 5 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність).

Отже, оскільки рішення атестаційної комісії № 3 ГУ НП в Київській області, оформлене протоколом ОП№15.00000022.688 від 05.01.16р. та як наслідок рішення Апеляційної атестаційної комісії північного регіону оформлене протоколом від 22.01.16р. №22-01, які слугували підставою для видання наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 19.02.16р. №80о/с про звільнення позивача зі служби в поліції є протиправними, вимога позивача про визнання протиправним та скасування зазначеного наказу в частині його звільнення підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

З огляду на те, що позивача було протиправно звільнено зі служби в поліції, позивач підлягає поновленню на тій посаді та у тому органі, з якого він був протиправно звільнений.

Частиною 2 статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Верховний Суд України у постанові від 14 січня 2014 року (справа № 21-395а13) зазначив, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку.

Обрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу проводиться згідно вимог Постанови КМ України №100 від 08.02.95р. №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі - Порядок №100).

Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до довідки ГУ НП в Київській області від 29.07.16р. №896 середньоденний заробіток ОСОБА_4 становить: 175,81 гри. ((3780 (заробітна плата за лютий 2016)+3780 (заробітна плата за березень 2016) = 7560) : 43 (21 робочий день у лютому 2016 року та 22 робочі дні у березні 2016 року)).

Зважаючи на те, що у квітні 2016 року -15 робочих днів, у травні - 19, у червні - 19, у липні - 22, у серпні - 22, у вересні - 19 робочих днів, отже середній заробіток за час вимушеного прогулу позивача складає: 20 393 (двадцять тисяч триста дев'яносто три) грн. 96 коп. (175,81 грн. х 116 (робочих днів за час прогулу)).

Правова позиція у спірних правовідносинах відповідає позиції, викладеній у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.11.16р. №11 «Про судову практику оскарження рішень атестаційних комісій органів (закладів, установ) Національної поліції України про звільнення працівників поліції наслідок не проходження ними атестації».

Висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

у х в а л и в:

апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28.09.16р. у справі №810/1859/16 - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 28.09.16р. у справі №810/1859/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.

Повний текст ухвали складений: 06.12.16

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Глущенко Я.Б.