Ухвала суду № 63188410, 06.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 826/25150/15

У Х В А Л А

06 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі судді Степанюка А.Г., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Елемент Ойл» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Елемент Ойл» (далі – Позивач, ТОВ «Елемент Ойл») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі – Відповідач, ДПІ у Святошинському районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.06.2015 року №0000702202 та №0000712202.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.04.2016 року позов задоволено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2016 року апеляційну скаргу ДПІ у Святошинському районі повернуто Апелянту.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, Відповідач вдруге подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд ухвалою від 20.10.2016 року залишив її без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. ст. 186, 187 КАС України. При цьому невідповідність наведеним положенням КАС України виявилася в тому, що Апелянтом пропущено десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, а викладені у заяві про поновлення цього строку поважними визнані не були, не зазначено дату подання апеляційної скарги, а також до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, а клопотання про звільнення від сплати судового збору визнано необґрунтованим.

Як вбачається за матеріалів справи, Апелянт копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху отримав 26.10.2016 року, про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог ухвали від 20.10.2016 року Відповідачем на адресу суду 25.11.2016 року направлено заяву про усунення недоліків, в якій останній зазначив, що вперше апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції було подано у межах встановленого строку, однак у зв'язку з відсутністю можливості сплати судового збору ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2016 року було повернуто. Крім того, зазначив, що неможливість сплати судового збору є поважною підставою для поновлення строку та звільнення від його сплати.

Надаючи оцінку викладеним у заяві про усунення недоліків підставам для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд вважає за необхідне зауважити таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила стаття 108 цього Кодексу.

Згідно ч. 6 ст. 108 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Приписи ч. 1 ст. 102 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає особі повторно її подати. З огляду на викладене, повторне подання Відповідачем апеляційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.04.2016 року протягом десяти днів після отримання копії ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2016 року про повернення апеляційної скарги є, на переконання суду, поважною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за умови відповідності апеляційної скарги вимогам ст. 187 КАС України.

Наведене свідчить, що Апелянтом були усунуті викладені в ухвалі від 20.10.2016 року недоліки в частині зазначення причин поважності пропуску процесуального строку, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що останнім не було пропущено десятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Разом з тим, оцінюючи заяву ДПІ у Святошинському районі про звільнення від сплати судового збору, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов’язком суду, можливість реалізації якого пов’язується з майновим станом особи.

Тобто, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб’єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Зазначена позиція підтримується Вищим адміністративним судом України у постанові Пленуму від 23.01.2015 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».

При цьому, судом враховується, що Європейський суд з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» зазначив, що вимога сплати зборів судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.

Відтак посилання Апелянта на те, що відсутність на момент подання апеляційної скарги у ДПІ у Святошинському районі коштів на сплату судового збору є перешкодою для доступу у правосудді, є помилковим, оскільки, як вже було зазначено вище, обмежене фінансування суб'єкта владних повноважень не є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Крім того, зі змісту листа Державної судової адміністрації України від 11.08.2016 року №10-5761/16 вбачається, що обсяг видатків з Державного бюджету України на 2016 року органам ДФС України на сплату судового збору запланований у розмірі 711 млн. грн.. У той час як станом на 31.07.2016 року було використано лише 8,1 % від запланованих асигнувань, що свідчить про передчасність твердження Апелянта про неможливість забезпечення сплати судового збору.

Таким чином, оскільки заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору не містить доказів скрутного майнового стану особи та неможливості Відповідача забезпечити сплату судового збору у встановленому Законом розмірі, суд вважає за необхідне у його задоволенні відмовити.

Аналогічний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною, зокрема, в ухвалах від 08.09.2015 року у справі №21-5496а15, від 29.02.2016 року у справі №810/1495/15, від 01.03.2016 року у справі № 810/1674/15.

Відтак вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху в частині сплати судового збору виконані не були.

Крім того, судом враховується, що Апелянтом не було усунуто й інші недоліки, визначені в ухвалі від 20.10.2016 року, а саме – не зазначено дату подання апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 3 статті 108 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу Апелянту.

Керуючись ст.ст. 108, 187, 189, 212 КАС України, суд, –

У Х В А Л И В:

Заяву Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 квітня 2016 року – задовольнити.

Поновити Державній податковій інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві строк на апеляційне оскарження постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 квітня 2016 року.

У задоволенні заяви Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Елемент Ойл» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. ст. 211, 212 КАС України.

Суддя Степанюк А.Г.