Ухвала суду № 63188361, 06.12.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Свергун І.О.

Суддя-доповідач - Гайдар А.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 року справа №812/948/15

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією в складі

головуючого судді Гайдара А.В.

суддів Василенко Л.А.,

Ханової Р.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2015 р. у справі № 812/948/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.09.2013 року № 0000201902, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року у справі № 812/948/15 адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.09.2013 № 0000201902 задоволено частково. В наслідок чого визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів форми "В1" від 20.09.2013 № 0000201902 в частині зменшення Публічному акціонерному товариству "Луганськтепловоз" суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 67440428,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 33720214,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. (т.24 арк.справи 6-11)

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. (т.24 арк.справи 157-160)

Апеляційний розгляд справи здійснювався у порядку письмового провадження з врахуванням приписів частини 6 статті 128, пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на те, що жодна з осіб, які беруть участь у справі не прибула у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового засідання.

За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційних скарг.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач - Публічне акціонерне товариство "Луганськтепловоз", ідентифікаційний код 05763797, зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради 18.06.2003, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 749508 (том 1 арк. справи 12).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 01.06.2011 № 100337613, виданого Спеціалізованою ДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську, позивач зареєстрований платником податку на додану вартість (том 1 арк. справи 11).

20.06.2013 ПАТ "Луганськтепловоз" подало до СДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2013 року разом з додатками, де визначило суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 38922562,00 грн., у тому числі на рахунок платника у банку - 38922562,00 грн. (том 1 арк. справи 16-17, 166-178).

Також ПАТ "Луганськтепловоз" подало до СДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2013 року. 25.07.2013 ПАТ "Луганськтепловоз" подало до СДПІ уточнюючий розрахунок за червень 2013 року разом з додатками, де визначило суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 28895419,00 грн., у тому числі на рахунок платника у банку - 28895419,00 грн. (том 1 арк. справи 19-31).

У період з 15.08.2013 по 29.08.2013 відповідач провів документальну позапланову виїзну перевірку достовірності та законності нарахування ПАТ "Луганськтепловоз" заявленого бюджетного відшкодування в податкових деклараціях з ПДВ за травень, червень 2013 року, результати якої оформив актом від 12.09.2013 № 64/19-0/0576379 (далі - акт перевірки) (том 1 арк. справи 76-109).

20.09.2013 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення форми "В1" № 0000201902, яким ПАТ "Луганськтепловоз" зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у загальному розмірі 67817981,00 грн., у тому числі за травень 2013 року - 38922562,00 грн., за червень 2013 року - 28895419,00 грн., та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 33908990,50 грн. (том 1 арк. справи 14).

При наданні правової оцінки спірним правовідносинам колегія суддів керується наступним.

При вирішенні даної справи застосовуються норми Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент існування спірних правовідносин.

Статтею 200 Податкового кодексу України встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2 статті 200 Податкового кодексу України).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Колегія суддів установила, що вказані господарські операції за період, що перевірявся, вже були предметом дослідження в судовій справі № 812/8359/13-а. Судовим рішенням у цій справі підтверджено правомірність формування суми бюджетного відшкодування ПДВ у податковій декларації за травень 2013 року, що є предметом розгляду даної справи. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04.11.2013 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 20.09.2013 № 0000191902 про зменшення ПАТ "Луганськтепловоз" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 21176,00 грн. (том 1 арк. справи 126-128). Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.12.2013 постанову суду першої інстанції залишено без змін (том 1 арк. справи 129-131).

Щодо оскарженого податкового повідомлення-рішення на суму 3466468,00 грн. слід зазначити наступне. Підставою для його винесення став висновок контролюючого органу про несвоєчасне заявлення в податковій декларації з ПДВ за травень 2013 року відшкодування ПДВ та, як наслідок, позивач утратив право на таке відшкодування.

Колегія суддів установила, що вказане питання вже було предметом дослідження в судовій справі № 812/8360/13-а. Судовим рішенням у цій справі підтверджено правомірність формування суми бюджетного відшкодування ПДВ, заявлених до відшкодування в податковій декларації за червень 2013 року, що є предметом розгляду даної справи. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29.01.2014 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.09.2013 № 0000211902 про збільшення ПАТ "Луганськтепловоз" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3466468,00 грн. (том 1 арк. справи 133-134). Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 постанову суду першої інстанції залишено без змін (том 1 арк. справи 135-136).

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, беручи до уваги вищезазначені судові рішення, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 20.09.2013 № 0000201902 в цій частині підлягає скасуванню як протиправне.

Щодо оскарженого податкового повідомлення-рішення в частині визначення суми 63952784 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Підставою для висновку податкового органу про завищення суми бюджетного відшкодування стало твердження про ненадання платником договорів із банками, які є юридичною підставою для здійснення взаємовідносин між ПАТ "Луганськтепловоз" із банками та у яких наведені умови здійснення операцій, ведення яких передбачено Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, платіжних доручень, в яких би були заповнені реквізити розрахункових документів на паперових носіях згідно Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, чи копій платіжних доручень, засвідчених у відповідності до Наказу/Державного стандарту "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги оформлення документів ДСТУ 4163-2003".

Стосовно вказаного висновку контролюючого органу та доводів апеляційної скарги в цій частині колегія суддів зазначає:

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (п. 44.3 ст. 44 ПК України).

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами (ч. 6 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів визначено Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", сфера дії якого відповідно до статті 2 поширюється на відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним цифровим підписом автора. У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу. Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред'явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

Статтею 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму. Електронний документ не може бути застосовано як оригінал: 1) свідоцтва про право на спадщину; 2) документа, який відповідно до законодавства може бути створений лише в одному оригінальному примірнику, крім випадків існування централізованого сховища оригіналів електронних документів; 3) в інших випадках, передбачених законом. Нотаріальне посвідчення цивільно-правової угоди, укладеної шляхом створення електронного документа (електронних документів), здійснюється у порядку, встановленому законом.

Колегією суддів встановлено, що ПАТ "Луганськтепловоз" на підтвердження факту сплати податку на додану вартість у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг до перевірки надало первинні платіжні документи, які підтверджують оплату товарів (робіт, послуг). (стор. 3 акта перевірки).

В ході судового розгляду справи судом першої інстанції досліджено платіжні доручення, які підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість постачальникам товарів (робіт, послуг) (том 19 арк. справи 1-117).

З огляду на положення Законів України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", "Про електронні документи та електронний документообіг", колегією суддів встановлено, що ПАТ "Луганськтепловоз" до перевірки було надано належні первинні документи щодо сплати позивачем постачальникам товарів/послуг суми податку на додану вартість у розмірі 63952784,00 грн., яку позивач заявив до відшкодування в податкових деклараціях з податку на додану вартість у травні та червні 2013 року.

Доводи апеляційної скарги про невідповідність платіжних доручень вимогам п. 5.27 Наказу/Державного стандарту Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" колегія суддів вважає безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5.27 Наказу/Державного стандарту Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів" ДСТУ 4163-2003, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.

Надані позивачем копії платіжних доручень містять всі обов'язкові реквізити та засвідчені позивачем. При цьому відповідач як в акті перевірки, так і в ході судового розгляду справи не зазначив, у чому полягає неналежність платіжних доручень.

Також відповідачем не надано доказів невідповідності первинної документації (платіжних доручень) вимогам діючого законодавства чи доказів несплати ПАТ "Луганськтепловоз" суми ПДВ, заявленої до відшкодування у податкових деклараціях за травень та червень 2013 року, а відтак відповідачем безпідставно при прийнятті оскарженого податкового повідомлення-рішення не враховано платіжні документи, надані позивачем до перевірки.

Натомість, позивачем документально підтверджено правомірність визначення ПАТ "Луганськтепловоз" суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, у розмірі 63952784,00 грн. по деклараціях за травень та червень 2013 року.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для бюджетного відшкодування ПДВ за травень та червень 2013 року є наявність залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.

Так, позивачем до матеріалів справи надано копії первинної документації на підтвердження здійснення господарської діяльності ПАТ "Луганськтепловоз" (угоди, податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури тощо), за результатами якої у позивача виник залишок від'ємного значення з ПДВ, відповідно й сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 63952784,00 грн.

Вивченням первинної документації встановлено її відповідність вимогам діючого законодавства.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що висновки СДПІ з ОВП у м. Луганську щодо порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, абз. а) п. 200.4 ст. 200 ПК України, що призвело до завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за травень та червень 2013 року на загальну суму 67440428,00 грн., спростовані наявними в матеріалах справи документами, а отже є безпідставними.

Відповідно, колегією суддів встановлено, що у відповідача відсутні підстави для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість, заявленої у деклараціях за травень та червень 2013 року, в сумі 67440428,00 грн. та прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення в цій частині.

Безпідставність зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість обумовлює й безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 33720214,00 грн. (50% від суми 67440428,00 грн.).

Щодо решти позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20 вересня 2013 року № 0000201902 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 377 553,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 188 776,50 грн., в задоволенні яких відмовлено судом першої інстанції, колегія суддів зазначає, в цій частині постанова Луганського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2015 р. у справі № 812/948/15 вже була предметом апеляційного перегляду, та постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року постанова Луганського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2015 р. в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасована та позовні вимоги задоволені, а саме - визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 20 вересня 2013 року № 0000201902 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 377553,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 188776,50 грн. (т.24 арк. справи 97-100)

З огляду на вищевикладене, колегія суддів на підставі ч.1 ст.195 КАС України зазначає, що в цій частині судове рішення не є предметом апеляційного розгляду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195,197, п.1 ч.1 ст. 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2015 р. у справі № 812/948/15- залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2015 р. у справі № 812/948/15 в частині задоволення позовних вимог - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В. Гайдар

Судді: Л.А.Василенко

Р.Ф.Ханова