Постанова № 63188253, 06.12.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.

Суддя-доповідач - Василенко Л.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 року справа №805/2427/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів Гайдара А.В., Ханової Р.Ф.,

при секретареві судового засідання Томах О.О.,

представника позивача Сергієнко А.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року у справі №805/2427/16-а за позовом Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Державного підприємства «Донецька залізниця» про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - Маріупольська ОДПІ) звернувся з позовом до Державного підприємства «Донецька залізниця» (далі - ДП «Донецька залізниця»), в якому просив стягнути з ДП «Донецька залізниця» з розрахункових рахунків у банках податковий борг у розмірі 925559,82 грн., а саме: земельний податок в розмірі 924899,16 грн. та надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення у розмірі 660,66 грн. (а. с. 4-6).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року зазначений позов задоволено частково, а саме: стягнуто з ДП «Донецька залізниця» з розрахункових рахунків у банках податковий борг у розмірі 660,66 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено (а. с. 64-67).

Позивач не погодився з постановою суду першої інстанції в частині незадоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити позов в повному обсязі через порушення судом норм матеріального та процесуального права і ненадання вірної правової оцінки обставинам справи. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що оскільки узгоджена сума податкового зобов'язання набула статусу податкового боргу у позивача наявні законні підстави для стягнення з відповідача заборгованості з земельного податку. На теперішній час не скасовано рішення, за яким стягується податковий борг, а отже є чинним, борг не сплачено самостійно, тому він підлягає стягненню у судовому порядку (а. с. 71-74).

Представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги і дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач - ДП «Донецька залізниця» зареєстроване в якості юридичної особи, код ЄДРПОУ 40075815, знаходиться на податковому обліку у відповідача (а. с. 47).

2 грудня 2014 року Маріупольською ОДПІ сформована податкова вимога форми «Ю» №5897-25, відповідно до якої у ДП «Донецька залізниця» станом на 01.12.2014 року сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями (земельний податок з юридичних осіб) становить 51418,08 грн. (а. с. 40).

Заборгованість з орендної плати з юридичних осіб у сумі 924 899,16 грн., яка заявлена позивачем до стягнення, виникла на підставі податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік від 13.02.2014 року № 9006458973 терміном сплати 30.11.2014 року на суму 51418,08 грн., відповідно до якої відповідач мав щомісячно сплачувати з жовтня 2014 року по грудень 2014 року сплачувати по 51418,08 грн. (а. с. 22-23) та податкової декларації №9107536937 від 27.05.2015 року терміном сплати 27.05.2015 року на суму 64220,41, відповідно до якої відповідач мав щомісячно сплачувати з квітня 2015 року по грудень 2015 року сплачувати по 64220,41 грн. (а. с. 22-25).

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Спірним у справі є наявність правових підстав для стягнення з відповідача податкового боргу зі сплати земельного податку з юридичних осіб в сумі 924 899,16 грн.

Суд першої інстанції відмовив в задоволенні позову в цій частині дійшовши висновку про те, що Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VII, зокрема статтями шостою та сьомою, позивача звільнено на період проведення АТО від сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За приписами п.п.16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (п.п.16.1.2 п.16.1); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (п.п.16.1.3 п.16.1); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом ( п.31.1 ст.31 ПК України).

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (п.286.2 ст.286 ПК України).

Пунктом 287.3 статті 287 ПК України визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1. статті 288 ПК України).

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп.14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України).

Згідно з п.32.2 ст.32 ПК України зміна строку сплати податку здійснюється у формі відстрочки або розстрочки.

Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі ( п. 269.1. ст. 269 ПК України).

Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст. 270 Податкового кодексу України).

Згідно з п.288.4 ст.288 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Пільги щодо сплати податку для юридичних осіб регулюються ст.282 Податкового кодексу України.

Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню земельним податковим визначено нормами ст.283 Податкового кодексу України. Дія та/або наявність форс-мажорних обставин, як податкова пільга із сплати земельного податку до норм ст.282 Податкового кодексу України не включена.

Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VII (далі - Закон №1669), який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає серед іншого тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Законом №1669 зміни до Податкового кодексу України (в частині порядку та строків сплати плати за землю та/або встановлення пільг) не внесено, а отже положення ст.6 Закону №1669 не скасовують необхідність виконання вимог п.287.3 ст.287 ПК України щодо місячної сплати плати за землю платниками податків, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Колегія суддів зазначає, що виходячи з аналізу наведених норм законів у їх сукупності у ДП «Донецька залізниця» є право звернутися до податкового органу щодо надання пільги (звільнення від плати земельного податку), подати уточнюючу декларацію, надати сертифікат (висновок) про настання обставин непереборної сили.

Крім того, встановлено, що 02.12.2014 року Маріупольською ОДПІ сформована податкова вимога форми «Ю» №5897-25, відповідно до якої у ДП «Донецька залізниця» станом на 01.12.2014 року сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями (земельний податок з юридичних осіб) становить 51418,08 грн.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази про те, що відповідач звертався до податкового органу з заявою про звільнення від сплати земельного податку, подавав уточнюючу декларацію, оскаржував зазначену податкову вимогу, яка прийнята на підставі узгодженої суми грошового зобов'язання.

Ухвалу суду апеляційної інстанції від 21.11.2016 року ( а.с.97), якою відповідача було зобов'язано надати інформацію щодо звернення до податкового органу з приводу подання заяви про звільнення від сплати земельного податку, оскарження вищезазначеної податкової вимога форми «Ю» №5897-25 тощо не виконано.

Представник позивача у судовому засіданні повідомив, що підприємство не зверталося до податкового органу з заявою про звільнення від сплати земельного податку, не подавав уточнюючу декларацію, не оскаржував зазначену податкову вимогу.

За встановлених обставин та наведених норм закону, якими регулюються спірні відносини, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з ДП «Донецька залізниця» з розрахункових рахунків у банках податковий борг з земельного податку в розмірі 924899,16 грн. підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості з екологічного податку в розмірі 660,66 грн. судом першої інстанції встановлено, що Маріупольською ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності за 2 квартал 2014 року по строку 19.08.2014 податкової декларації з екологічного податку, за результатами якої складено акт № 103/33/15-1/01074957 від 16.02.2015 (а. с. 32).

Перевіркою встановлено порушення п.250.2 ст.250 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме, порушення платником термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з екологічного податку протягом строків, визначених п.57.1 ст.57 ПК України, відповідно до податкової декларації №9042491544 від 23.07.2014 (граничний термін сплати 19.08.2014, дата сплати 27.08.2014, кількість днів затримки - 8, сума сплаченого податкового боргу - 574,50 грн.; граничний термін сплати 19.08.2014, дата сплати 07.10.2014, кількість днів затримки - 49, сума сплаченого податкового боргу - 32,50 грн.)

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення - рішення форми «Ш» №0000341500 від 18.03.2015, яким відповідачу нараховано штраф у розмірі 10% грошового зобов'язання, погашеного з затримкою, в сумі 57,45 грн.; №0000351500 від 18.03.2015 року, яким відповідачу нараховано штраф у розмірі 20% грошового зобов'язання, погашеного з затримкою, в сумі 6,50 грн. (а. с. 33).

Відповідно до податкової декларації № 9079747479 терміном сплати 19.02.2015 року в сумі 337,73 грн.(з урахуванням переплати борг становить 310,88 грн.), відповідно до податкової декларації № 9080579878 від 28.04.2015 року терміном сплати 20.05.2015 року на суму 282,38 грн., податкового розрахунку з екологічного податку, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, №600001707 від 08.02.2016 року терміном сплати 19.02.2016 року на суму 13,1 грн. Також позивачем нараховано пеню КОР до податкової декларації № 9079747479 в сумі 3,45 грн. Загальна сума заборгованості яка підлягаю стягненню становить 660,66 грн. (а.с. 34-39).

За приписами п.240.1 ст.240 ПК України платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються: викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти; розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання).

Платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів (пп.250.2.1 п.250.2 ст.250 ПК України).

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п.57.1 ст. 57 ПК України)

Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 статті 56 ПК України).

Відповідно до ст.126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Станом на 06.12.2016 податкові повідомлення-рішення №0000341500, №0000351500 від 18.03.2015 року не скасовані.

З огляду на встановлені обставини та норми законодавства суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних в частині стягнення з відповідача заборгованості з екологічного податку в розмірі 660,66 грн.

В цій частині постанова суду не оскаржена. Судом апеляційної інстанції розглянуто в межах доводів апеляційної скарги, а саме, в частині незадоволених позовних вимог судом першої інстанції.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що спір за суттю вимог вирішений невірно в частині стягнення з розрахункових рахунків відповідача у банках податкового боргу з земельного податку в розмірі 924899,16 грн. внаслідок порушення судом норм матеріального закону, в зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з постановленням нової про задоволення позову повністю.

Постанова в повному обсязі виготовлена 6 грудня 2016 року.

Керуючись ст.122-1, ст.195 ч.1, ст.196, ст.198 ч.1 п.3, ст.202 ч.1 п.4, ст.205 ч.2, ст.207, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року у справі №805/2427/16-а за позовом Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Державного підприємства «Донецька залізниця» про стягнення податкового боргу скасувати.

Позов Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Державного підприємства «Донецька залізниця» про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця» з розрахункових рахунків у банках податковий борг у розмірі 925559,82 грн. (дев'ятсот двадцять п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень 82 копійки), з яких: земельний податок в розмірі 924899,16 грн. (дев'ятсот двадцять чотири тисячі вісімсот дев'яносто дев'ять гривень 16 копійок) та надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення у розмірі 660,66 грн. (шістсот шістдесят гривень 66 копійок).

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

Головуючий Л.А. Василенко

Судді: А.В. Гайдар

Р.Ф. Ханова