Постанова № 63187780, 02.12.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 грудня 2016 р. № 820/5095/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Зінченка А.В.,

при секретарі судового засідання - Абоян І.І.

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Бєлової А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та Управління патрульної поліції у м. Харкові про поновлення на посаді, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка, ОСОБА_1, звернулася до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати накази Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 2411 від 22.08.2016 р., та наказу №220 о/с від 01.09.2016 р., яким ОСОБА_1 було звільнено зі служби в Національній поліції України у відповідності до п. п. 1, 2, 3 ч. 4 ст. 7, ч.1 ст. 18 Закону України "Про національну поліцію" п.п. 1, 6 ч. 1, ч. 2 ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п.5 ч.1 ст.12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора роти №3 батальйону №4 Департаменту патрульної поліції Національної поліції України; стягнути на користь ОСОБА_1 з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 01 вересня 2016 року до дня поновлення на посаді.

У судовому засіданні позивач та його представник заявлений позов підтримали у повному обсязі, просили позовні вимоги задовольнити, пославшись на те, що застосований вид дисциплінарної відповідальності не відповідає тяжкості вчиненого проступку, службове розслідування проведено із порушенням процедури, визначеної діючим законодавством.

Представник відповідача - Департаменту патрульної поліції та її структурних підрозділів, заперечував проти задоволення позову, у письмових запереченнях на позов зазначив, що позивачку на законних підставах звільнено зі служби в поліції, оскільки в ході службового розслідування підтвердився факт вчинення дисциплінарного правопорушення позивачкою.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені у письмових поясненнях, та просив суд відмовити у задоволені позовних вимог.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 проходила службу в органах внутрішніх справ з 16.07.2015 року та з 07.11.2015 року переведена на посаду інспектора роти № 3 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у м. Харкові Департаменту патрульної поліції.

Судовим розглядом встановлено, що наказом начальника Департаменту патрульної поліції від 23.06.2016 року № 1463 призначено проведення службового розслідування в т.ч. стосовно позивачки по факту встановлення можливого порушення 07.06.2016 року службової дисципліни у м. Харкові за адресою : вул.. Маршра Федоренка,7, що виявилося у нанесенні тілесних ушкоджень особі чоловічої статі та супроводжувалося надмірним фізичним насильством.

Згідно висновку службового розслідування, підставою для його проведення слугував запит старшого слідчого СВ Комінтернівського ВП ГУ НП в Харківській області підполковника поліції Самохіна О.С. до Управління патрульної поліції у місті Харкові ДПП про надання відеозапису з нагрудних відеокамер інспекторів патрульної поліції, які реагували на повідомлення про порушення Правил дорожнього руху, що мало місце 07.06.2016 року близько 20 год. 15 хв. за адресою: м. Харків, вул. Маршала Федоренка, 7.

Під час перегляду зазначеного відеозапису працівниками відділу моніторингу та аналітичного забезпечення Управління патрульної поліції у місті Харкові ДПП виявлено факт можливого неправомірного застосування патрульними поліцейськими заходів фізичного впливу та спеціальних засобів - гумового кийка та препарату сльозоточивою та дратівної дії "Терен-4М" до особи чоловічої статі, що перебувала у кайданках, про що було негайно повідомлено керівництво Департаменту патрульної поліції.

За вказаним фактом 24.06.2016 року Військовою прокуратурою Харківського гарнізону до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016220750000086 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 Кримінального кодексу України.

На даний час матеріали кримінального провадження за відомостями, внесеними до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016220750000086, перебувають у провадженні Військової прокуратури Харківського гарнізону.

Звільненню позивачки передувало службове розслідування, призначене наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 1463 від 23 червня 2016 року, за результатами проведення якого 19 серпня 2016 року складено висновок, який 19 серпня 2016 року затверджений начальником Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Є.О. Жуковим.

Згідно висновку службового розслідування факт порушення службової дисципліни з боку інспектора роти № 3 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у місті Харкові ДПП ОСОБА_1 останні знайшли своє підтвердження.

Наказом Національної поліції України Департаменту патрульної служби від 01.09.2016 року № 220 о/с «По особовому складу» позивачку звільнено зі служби в поліції відповідно до положень ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» на підставі наказу Департаменту патрульної служби від 22.08.2016 року № 2411.

Перевіряючи оскаржувані рішення відповідача на відповідність положенням ч.3 ст.2 КАС України суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" (далі Закон) у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Водночас, до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" поширено на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" (пункт 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію").

Так, частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV (далі Дисциплінарний статут) визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

За змістом статей 2, 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють. Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

З метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування (частина перша статті 14 Дисциплінарного статуту).

Судовим розглядом встановлено, що службовим розсілдуваням проведеним стосовно позивачки втсновлено, що вона була свідком протиправного поводження з гр. ОСОБА_7, однак керівництво чи орган досудового розслідування, уповноважений розслідувати відповідні злочини, про даний факт не повідомила, чим порушила вимоги п.1,2,3 ч. 4 ст.7 Закону України "Про національну поліцію" та ч. 2 ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" та виклала у своїх поясненнях недостовірну інформацію, що є порушенням п.6 ч.1 ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.

Суд зауважує, що згідно статті 3 Закону України Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України: начальники, яким особи рядового і начальницького складу підпорядковані по службі хоча б тимчасово, якщо про це оголошено наказом, вважаються прямими. Найближчий до підлеглого прямий начальник є його безпосереднім начальником. У разі спільного виконання службових обов'язків особами рядового і начальницького складу, які не підпорядковані одна одній по службі, старшою вважається особа, яка визначена начальником або займає вищу посаду. При рівних посадах начальником є старший за спеціальним званням. У разі тимчасового виконання обов'язків, якщо про це оголошено наказом, начальник користується дисциплінарною владою, передбаченою посадою, яку він обіймає тимчасово. Начальники в межах наданих їм повноважень можуть видавати накази, які є обов'язковими для виконання.

Із долучених до матеріалів справи пояснень, судом встановлено, що в той день на місці події позивачка знаходилася разом з командиром роти №1 батальйону №3 Управління патрульної поліції у місті Харкові ДПП капітаном поліції Гармашем П.Ю., заступником командира роти №4 батальйону №4 Управління ДПП у м. Харкові молодшим лейтенантом поліції Ковтуном Д.В., який на той час виконував обов'язки командира роти №3 батальйону №4, які на місці подій на запитання позивача, про необхідність писати докладний рапорт по обставинам, повідомили їй, що такої необхідності не має, оскільки Ковтун Д.В., який є її безпосереднім керівником самостійно складе рапорт і детально повідомить керівництво про подію. У зв'язку з цими вказівками безпосереднього керівництва позивачка не писала детального рапорту та додатково не повідомляла керівництво, оскільки вважала, що це було зроблено її керівником, який весь час перебував на місці подій.

Згідно статті 5 Закону України Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України відповідальність осіб рядового і начальницького складу, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу не несуть дисциплінарної відповідальності в разі, якщо шкода завдана правомірними діями внаслідок сумлінного виконання наказу начальника або виправданого за конкретних умов службового ризику.

Суд звертає увагу на те, що підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Статтею 14 Статуту визначено, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Як встановлено з матеріалів службового розслідування, порушення позивачкою службової дисципліни позивачкою полягало у порушенні вимог п. 1, 2, 3 ч. 4 ст.7 Закону України "Про національну поліцію", п.6 ч.1 , ч. 2 ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України". Проте в судовому засіданні відповідачем не надано доказів вчинення дисциплінарного проступку, за скоєння якого позивачка підлягала звільненню з посади, як не встановлено їх і судом в порядку ст. 11 КАС України. Крім того із дослідженого в судовому засіданні послужного списку позивачки, судом встановлено, що під час перебування на службі вона до дисциплінарної відповідальності не притягалася. Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що в спірних правовідносинах відповідачем застосовано крайній вид дисциплінарного впливу - звільнення зі служби без врахування обставин, які передбачені ст.14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України при застосування дисциплінарного стягнення.

Зазначене вище узгоджується із висновком Верховного Суду України, що викладений у постановах від 8 жовтня 2013 року у справі 21-250а13 та 11 березня 2014 року у справі №21-13а14.

Суд звертає увагу на те, що згідно ст. 14 Статуту службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником.

Проте, матеріалами справи підтверджено, що згідно наказу Департаменту патрульної поліції №1463 службове розслідування призначено 23.06.2016 р., а наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності №2411 винесений 22.08.2016 р., що складає два місяці замість одного, як це вказано в статуті.

Статтею 17 Статуту визначено, що рішення про відсторонення особи рядового або начальницького складу від посади можуть приймати начальники, яким надано право прийняття на службу або призначення цієї особи на посаду, шляхом видання письмового наказу. Тривалість відсторонення від виконання службових обов'язків за посадою не повинна перевищувати часу, передбаченого для проведення службового розслідування. Віідповідно до наказу про проведення службового розслідування від 23.06.2016 року № 1463 позивачка фактично відсторонена від виконання службових обов'язків з 29.06.2016 р., коли її ознайомили з наказом і до 01 вересня 2016 року, коли вона ознайомлена з наказом про його звільнення, чим порушено вимоги ст. 17 Статуту.

Відповідно до ст. 11, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що відповідачем в судовому засіданні не доведено що при прийнятті оскаржуваних наказів він діяв у спосіб, визначений діючим законодавством, накази не відповідають критеріям обґрунтованості (п.3 ч.3 ст.2 КАС України) та пропорційності (п.3 ч.3 ст.2 КАС України), а отже є такими, що підлягають скасуванню.

Суд також зазначає, що відповідно до ч.1 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Згідно з частиною 2 статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Враховуючи викладені вище приписи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про поновлення позивачки на посаді інспектора роти №3 батальйону №4 Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та стягнення на її користь середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з 01 вересня 2016 року до дня поновлення на посаді є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п.п.2, 3 ч. 1 ст. 256 КАС України постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби та стягнення виконуються негайно. Отже, постанову суду в частині поновлення позивачки на посаді та стягнення з відповідача на користь позивачки грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць слід звернути до негайного виконання.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати накази Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 2411 від 22.08.2016 р., та наказу №220 о/с від 01.09.2016 р., яким ОСОБА_1 було звільнено зі служби в Національній поліції України у відповідності до п. п. 1, 2, 3 ч. 4 ст. 7, ч.1 ст. 18 Закону України «Про національну поліцію» п.п. 1, 6 ч. 1, ч. 2 ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п.5 ч.1 ст.12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора роти №3 батальйону №4 Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 01 вересня 2016 року до 02 грудня 2016 року.

Постанова суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора роти №3 батальйону №4 Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць виконується негайно.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.

Постанова в повному обсязі виготовлена 06 грудня 2016 року.

Суддя А.В. Зінченко