Постанова № 63187407, 12.10.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 жовтня 2016 р. Справа № 814/1335/16

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1, до за участю: представника позивача: тКовширін М.М. представника відповідача: ОСОБА_2Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області, провизнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішення від 12.12.2013р. №0011091701, №0011101701, №0011111701, В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась із адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - відповідач, ДПІ), в якому просить суд визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення, якими позивачу нараховані податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість (далі - ПДВ), а також визнати протиправним і скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

В обґрунтування вимог позивач послався на необґрунтованість висновку відповідача про порушення ним порядку формування своїх витрат, у зв'язку із чим доводи ДПІ про їх завищення та завищення суми податкового кредиту є безпідставними. Відповідно, позивач вважає, що нарахування спірними рішеннями податку на доходи фізичних осіб, ПДВ та єдиного внеску носить протиправний характер.

Відповідач позов не визнав, в запереченнях, які по суті повторюють зміст акту перевірки позивача, зазначив, що останній відніс до своїх витрат витрати, які не передбачені нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України), а також витрати, які, на думку відповідача, безпосередньо не пов'язані із отриманням доходу. Також, відповідач вважає протиправним включення до складу витрат коштів, сплачених в ціні маркетингових послуг, так як акти виконаних робіт не містять інформації, яка б дозволяла індивідуалізувати ці послуги та встановити їх зв'язок із господарською діяльністю позивача.

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив.

ОСОБА_1 зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця 16.07.98. Основним видом діяльності ОСОБА_1 є оптова торгівля іншими товарами господарського призначення.

В жовтні-листопаді 2013 р. ДПІ провела документальну планову перевірку позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 1 січня 2011 р. до 31 грудня 2012 р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за той же період. Результати перевірки оформлені актом від 25 листопада 2013 р. № 500/17-01/НОМЕР_1 (далі - акт перевірки) (т. 1 а. с. 13-47).

Під час перевірки ревізори дійшли висновку, що в порушення вимог пп.139.1.5 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України ОСОБА_1 включила до складу витрат суми з придбання товарів і послуг, які не можуть бути включені до витрат, а саме: 1) придбання в 2011 році у ФОП ОСОБА_3 системи відеоспостереження та монтажно-налагоджувальних робіт системи відеоспостереження на загальну суму 7641,44 гривень; 2) придбання в 2011 році у ПМП «Відзев» металевого листа 1,5 (1,25Х1,25) на суму 826,0 гривень; 3) придбання в 2011 році у ТОВ «Епіцентр К» тепловентилятора на суму 96,5 гривень; 4) придбання в 2011 році у ТОВ «Практикер Україна» килимка та тумби під ТВ на суму 415 гривень; 5) придбання в 2011 році секретарських послуг у ФОП ОСОБА_4 на суму 8400 гривень; 6) придбання в 2011-2012 роках у ФОП ОСОБА_5 технічного обслуговування офісної техніки та консультацій з питань використання програмного забезпечення на суму 53400 гривень; 7) придбання в 2011 році у ФОП ОСОБА_6 роботи по дослідженню конюнктури ринку на суму 3950 гривень; 8) придбання в 2011-2012 роках у ТОВ «Делікатес» послуг з просування товарів на суму 1658,33 гривень; 9) придбання у 2011-2012 роках у ТОВ «Центр ТМ Пятий Океан» маркетингових послуг, надання місць для продажу, здійснення просування товарів через мережу магазинів на суму 13465,86 гривень.

12.12.13 на підставі зазначеного Акту перевірки, уповноваженою особою ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва прийнято податкове повідомлення-рішення №0011091701, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 14977,97 грн. і застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 3744,49 гривень; податкове повідомлення-рішення №0011101701, яким збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 4708,39 гривень і застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 517,40 гривень; рішення №0011111701 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким донараховано 34649,03 гривень єдиного внеску та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1732,46 гривень.

Відповідно до ст.177.2 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Відповідно до ст177.3 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Витратами операційної діяльності, відповідно до ст. 138.1.1. є собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до ст.138.8 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

До складу загальновиробничих витрат, відповідно до ст.138.8.5 ПК України включаються: витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення, витрати на опалення, освітлення, водопостачання, витрати на обслуговування виробничого процесу, витрати на охорону праці, техніку безпеки водовідведення та інші послуги з утримання виробничих приміщень.

За таких обставин, враховуючи, що позивачка займається оптовою торгівлею, а придбання нею системи відеоспостереження, монтажно-налагоджувальних робіт системи відеоспостереження, металевого листа, тепловентилятора, килимка, тумби під ТВ, секретарських послуг, технічного обслуговування офісної техніки та консультацій з питань використання програмного забезпечення, необхідне було для облаштування офісного приміщення, зазначені витрати можливо віднести до загальновиробничих витрат, які, в свою чергу, вважаються витратами операційної діяльності, та враховуються під час визначення обєкту оподаткування.

Також, вважаються витратами операційної діяльності, та враховуються під час визначення обєкту оподаткування, витрати позивачки щодо просування товарів у мережах супермаркетів «Деликатес», «Пятий океан».

Стаття 139.1.5 ПК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), посиланням на яку, у Акті перевірки обґрунтовується неможливість врахування вищевикладених сум позивачки, забороняє включати до складу витрат - витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно зі статтями 144-148 цього Кодексу, з урахуванням пунктів 146.11 і 146.12 статті 146 та пункту 148.5 статті 148 цього Кодексу, стосуються лише підприємств.

До фізичних осіб-підприємців зазначену заборону застосувати неможливо, оскільки у них відсутні основні засоби та не проводиться амортизація.

Позов задовольнити у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаїва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 12.12.2013 року № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 та рішення про застування штрафних санкцій № НОМЕР_4 від 12.12.2013 р..

3. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 17.10.16

Суддя В.В. Біоносенко