Постанова № 63186902, 29.11.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 року м.Житомир справа № 806/948/16

категорія 8.3.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сичової О.П.,

секретар судового засідання Мазур О.О.,

за участю: представника позивача та представника відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНВІ" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень №0004231201 від 16.05.2016, №0001591501 від 24.02.2016,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОНВІ" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з даним позовом в якому просить визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області №0004231201 від 16.05.2016, №0001591501 від 24.02.2016.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є акт камеральної перевірки від 08 лютого 2016 року № 546/06-25-15-01 про результати своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету, який був направлений на адресу товариства. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі іншого акту № 547/06-25-15-01 від 08 лютого 2016 року. Позивач зазначає, що акту камеральної перевірки № 547/06-25-15-01 від 08 лютого 2016 року, на підставі якого прийняті спірні рішення, він не отримував, що свідчить про відсутність правових підстав для ухвалення спірних рішень. Крім того, в позовних вимогах зазначає, що розмір штрафної санкції вказаний в розрахунку, який направлявся на адресу товариства разом з податковим повідомленням-рішенням від 24 лютого 2016 року № 0001591501 не відповідає розміру зазначеному в оскаржуваному повідомленні-рішенні, містить інші обставини та помилки, а розрахунок штрафної санкції, вказаний в податковому повідомленні-рішенні від 16 травня 2016 року № 0004231201 взагалі товариству не направлявся. Вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято з порушенням встановлених ПК України правил та процедур, у зв'язку з чим ці рішення є такими, що прийняті з порушенням закону, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечувала з підстав викладених у письмових заперечення на адміністративний позов.

В судовому засіданні була допитана свідок ОСОБА_1 - головний державний ревізор - інспектор Житомирської ОДПІ. Зазначила, що акт № 547/06-25-15-01 від 08 лютого 2016 року на адресу товариства не направлявся. Додатково повідомила, що акт № 546/06-25-15-01 від 08 лютого 2016 року не скасований та не відкликався, адже стосується іншого платника податків. Також, свідок ОСОБА_1 визнала помилки та неточності в розрахунку штрафної санкції ,щодо податкового повідомлення рішення № 0001591501 від 24 лютого 2016 року та підтвердила, що розрахунок штрафної санкції вказаний в податковому повідомленні-рішенні № 0004231201 від 16 травня 2016 року товариству не направлявся.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, свідків, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне:

08 лютого 2016 року Житомирською ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНВІ" з питань своєчасності сплати податку на додану вартість по деклараціям № 9060530317 від 20.10.2014, № 9100425208 від 19.05.2015, № 9173622804 від 18.08.2015 та рішенні ОДПС України про розстрочення податкового боргу № 15 від 04.02.2015.

За результатами перевірки Житомирською ОДПІ було складено акт № 546/06-25-15-01 від 08 лютого 2016 року, в якому зафіксовано несплату позивачем у встановлений законом термін податку на додану вартість, чим порушено вимоги п.57.1, ст.57 Податкового кодексу України та застосування до нього відповідальності, передбаченої ст.126 Податкового кодексу України. Перелік сум грошових зобов'язань, граничний термін їх сплати, дата сплати, кількість днів затримки сплати та суми сплаченого податкового боргу, в акті перевірки не визначені.

Акт камеральної перевірки № 546/06-25-15-01 від 08 лютого 2016 року відповідачем направлений на адресу товариства. Позивач підтвердив обставини отримання ним акту камеральної перевірки № 546/06-25-15-01 від 08 лютого 2016 року.

Житомирською ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001601501 від 24 лютого 2016 року та № 0001591501 від 24 лютого 2016 року, якими позивачу застосовано штрафні санкції в розмірі 10 відсотків та 20 відсотків відповідно за несвоєчасну сплату податку на додану вартість. При цьому, як зазначається у самих податкових повідомленнях-рішеннях, вони прийняті саме на підставі акту перевірки № 547/06-25-15-01 від 08 лютого 2016 року.

Представник відповідача та допитаний свідок підтвердили, що акт камеральної перевірки № 547/06-25-15-01 від 08 лютого 2016 року позивачеві не направлявся.

Вищевказані податкові повідомлення-рішення оскаржувались позивачем в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарг позивача відповідачем залишено без змін податкове повідомлення-рішення № 0001591501 від 24 лютого 2016 року про застосування штрафної санкції в розмірі 10 відсотків за несвоєчасну сплату податку на додану вартість в сумі 94537,35 грн. та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001601501 від 24 лютого 2016 року про застосування штрафної санкції в розмірі 20 відсотків за несвоєчасну сплату податку на додану вартість в частині 20311,34 грн., а в іншій частині - 418751,64 грн. - залишено без змін.

Житомирська ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області направила на підприємство нове податкове повідомлення-рішення від 16 травня 2016 року № 0004231201 з урахуванням часткового його скасування, проте розрахунку переліку сум грошових зобов'язань, граничного терміну їх сплати, дата сплати, кількість днів затримки сплати та суми сплаченого податкового боргу на адресу товариства не направила. Підставою прийняття нового рішення був акт камеральної перевірки № 547/06-25-15-01 від 08 лютого 2016 року.

Позивач не погодився із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, у зв'язку з чим оскаржив їх до суду.

Вирішуючи у зв'язку з наведеним спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно, рішення суб'єкта владних повноважень має відповідати наведеним вище критеріям та, у разі невідповідності хоча б одному з них, рішення суб'єкта владних повноважень визнається судом протиправним.

Так, згідно з п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.1. п. 75.1. ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Згідно з п. 76.1. ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (п. 76.2. ПК України).

Згідно з п. 86.2. ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У свою чергу положеннями п. 86.7. ст.86 ПК України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

У відповідності до п. 86.8. ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Пунктом 58.1 ст.58 ПК України встановлено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.

Крім того, абзац п'ятий пункту 58.1 ст. 58 ПК України передбачає, що податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 58.1 ст.58 ПК України встановлено, що до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно пункту 58.2 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не направляв позивачеві акт перевірки № 547/06-25-15-01 від 08 лютого 2016 року, у зв'язку з цим в ході розгляду справи визнав безпідставність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

В даному випадку, як встановлено під час розгляду справи, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято без дотримання вимог ст.86, 58, 54 ПК України у зв'язку з чим ці рішення є такими, що прийняті з порушенням закону, а тому з цих підстав оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч. 1, 2, ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з п.1 ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНВІ" до є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Керуючись статтями 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України ,

постановив:

Позовні вимоги задоволити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області №0004231201 від 16.05.2016, №0001591501 від 24.02.2016 .

Відшкодувати ТОВ "Онві " за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області 7725 грн. сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Сичова

Повний текст постанови виготовлено: 05 грудня 2016 р.