Постанова № 63186900, 14.11.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2016 року м.Житомир справа № 806/1657/16

категорія 8.3.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Романченка Є.Ю.,

секретар судового засідання Заріцька О.В.,

за участю: представників позивача Соболєва М.М., Савіновської О.В.,

представника відповідача Захарко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-ВС" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 26.07.2016 №0004971204 та №0004981204,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив скасувати податкові повідомлення - рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області від 26.07.2016 №0004971204 та №0004981204. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги ТОВ "Партнер-ВС" указувало, що висновки акту камеральної перевірки від 17.06.2016 № 3567/12-04 про порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, встановлених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України є безпідставними, а прийняті податкові повідомлення - рішення про застосування до Товариства штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку на прибуток за 2015 рік є такими, що підлягають скасуванню. Так як прямо суперечать вимогам п. 31 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України. При цьому позивач факту сплати податкового зобов'язання у розмірі 131966,00 грн з порушенням строків, установлених податковим законодавством не заперечував. Однак наголошував, що відповідно до п. 31 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України штрафні санкції до платників податку на прибуток підприємств за порушення порядку обчислення, правильності заповнення декларацій з податку на прибуток підприємств та повноти його сплати за наслідками діяльності у 2015 році не застосовуються.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали, просили задовольнити позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в засіданні суду позов не визнала, просила відмовити ТОВ "Партнер - ВС" в задоволенні позову, посилаючись на доводи наведені у письмовому запереченні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з таких підстав.

Установлено, що 17 червня 2016 року, на підставі п.п. 19.1.1 п. 19.1 ст. 19, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, головним державним ревізором - інспектором відділу адміністрування податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції у приміщенні Житомирської ОДПІ проведено камеральну перевірку несвоєчасності сплати податку на прибуток згідно декларацій з податку на прибуток за 2015 рік № 9276415941 від 29.02.2016 та І квартал 2016 р. № 9068169997 від 29.04.2016 ТОВ "Партнер - ВС".

Перевіркою встановлено порушення п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток, про що складено акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток про несвоєчасну сплату від 17.06.2016 № 3567/12-04.

Відповідно до акту перевірки № 3567/12-04 від 17.06.2016, 26 липня 2016 року Житомирською Об'єднаною ДПІ ГУ ДФС у Житомирській області прийняті податкові повідомлення - рішення:

- № 0004971204, яким ТОВ "Партнер - ВС" за затримку на 14 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 12700 грн зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 1270 грн за платежем податок на прибуток;

- № 0004981204, яким позивача за затримку на 84 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 121966 грн зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 24393,20 грн за платежем податок на прибуток.

Перевіряючи оспорювані податкові повідомлення - рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, судом враховано таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер - ВС" зареєстровано як юридична особа та взято на податковий обік в органах державної податкової служби 24.06.2014. На час виникнення спірних правовідносин перебувало на обліку в Житомирській ОДПІ.

В ході судового розгляду справи з'ясовано, що фактичними підставами застосування до позивача штрафних санкцій спірними рішеннями слугували висновки контролюючого органу про те, що Товариством суму податкового зобов'язання з податку на прибуток за 2015 рік, визначену в податковій декларації від 29.02.2016, в розмірі 131966,00 грн і суму податкового зобов'язання з податку за І квартал 2016 р. (декларація від 29.04.2016) в сумі 2700 грн сплачено із порушенням граничних строків сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток.

У відповідності до пп.. 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України), платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною (п. 46.1 ст. 46 ПК України).

Згідно зі п. 46.2 ст. 46 ПК України, платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації. Платники податку на прибуток, малі підприємства, віднесені до таких відповідно до Господарського кодексу України, подають разом з річною податковою декларацією річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації. Неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики, у строки, передбачені для подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

У відповідності до п. 137.1 ст. 137 ПК України, податок на прибуток підприємств нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Абзацом першим пункту 57.1 статті 57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом безспірно встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Партнер - ВС", на виконання вимог законодавства, подано до контролюючого органу податкові декларації з податку на прибуток підприємств в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису за 2015 рік та І квартал 2016 року. У податковій декларації за 2015 рік платником суму податку на прибуток визначено в розмірі 141966 грн, а у декларації за І квартал 2016 року - 2700 грн.

Декларація за 2015 рік зареєстрована 29.02.2016 за № 92764115941, а декларація за І кв. 2016 р. - 29.04.2016 за № 9068169997, граничним строком сплати вказаних у них сум податку на прибуток було 10 березня та 20 травня 2016 року відповідно.

Матеріалами справи підтверджено, що податкове зобов'язання за 2015 рік у загальній сумі 141966 грн позивачем сплачено частинами, в такій послідовності: 09 березня 2016 року перераховано кошти в сумі 10000 грн (платіжне доручення № 180 від 09.03.16); 24 березня 2016 року сплачено - 10000 грн (платіжне доручення № 252 від 24.03.16); 22 квітня 2016 р. перераховано - 10000 грн (платіжне доручення № 438 від 22.04.16); 02 червня 2016 року - 112000,00 грн (платіжне доручення № 620 від 01.06.16).

Із платіжного доручення № 621 від 01.06.16 видно, що сплату податку на прибуток за І квартал 2016 року в розмірі 2700 грн ТОВ "Партнер - ВС" здійснено 02 червня 2016 року.

За наведених обставин, суд приходить до переконання, що позивачем погашення узгоджених сум податку на прибуток за 2015 рік у розмірі 131966,00 грн проведено з порушенням термінів сплати на 14, 43 та 84 календарних дні; за І квартал 2016 р. у розмірі 2700 грн - на 13 календарних дні.

Відповідно до п. 137.3 ст. 137 ПК України, відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в пункті 57.1 1 статті 57 та 141.4 статті 141 цього Кодексу, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати.

Відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податків встановлена статтею 126 Податкового кодексу України.

За змістом п. 126.1 цієї статті ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Водночас пунктом 31 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України установлено, що за наслідками діяльності у 2015 році штрафні (фінансові) санкції до платників податку на прибуток підприємств за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій з податку на прибуток підприємств та повноти його сплати не застосовуються.

Згідно зі п. 109.1 ст. 109 ПК України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

ТОВ "Партнер - ВС" вважає, що податковим органом нараховано штрафні санкції та прийнято податкові повідомлення - рішення за порушення ними повноти сплати податку на прибуток за 2015 рік, що суперечить вимогам п. 31 підрозділу 10 розділу 20 Податкового кодексу України.

Натомість представник відповідача, посилаючись на лист Державної фіскальної служби України від 06.05.2016 № 10165/6/99-99-15-02-02-15, указує, що п. 31 підрозділу 10 п. ХХ ПК України не стосується застосування штрафу за несплату або несвоєчасну сплату узгодженого зобов'язання. На думку контролюючого органу, звільнення діє за порушення повноти сплати, а не за несплату узгодженого зобов'язання.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на податкову консультацію Державної фіскальної служби України, яка викладена у листі від 06.05.2016, оскільки у відповідності до вимог статті 52 ПК України вказана податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Податковими консультаціями взагалі користуються виключно платники податків, а не суб'єкти владних повноважень, зокрема, контролюючі органи.

Також суд звертає увагу на те, що роз'яснення надано після спливу граничних строків сплати платниками податкових зобов'язань з податку на прибуток за 2015 рік, що унеможливлювало його врахування платниками податку для своєчасної сплати податку.

Крім того, у даному випадку, суд вважає за необхідне наголосити, що ні Податковий кодекс України, ні інший нормативно - правовий акт не дає визначення та не розтлумачує поняття "повнота сплати".

Разом з цим, слід урахувати, що згідно зі п. 36.1 ст. 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Аналізуючи наведену правову норму в контексті податку на прибуток можна дійти висновку, що під повнотою сплати можна розглянути збірне поняття, що означає правильно обчислену, задекларовану та вчасно сплачену до бюджету суму податкового зобов'язання.

Таким чином, повнота сплати податку на прибуток включає в себе, зокрема, його попередній розрахунок і декларування, а тому несвоєчасна сплата податку свідчить про порушення повноти його сплати, оскільки однією зі складових частин податкового обов'язку є своєчасність.

Також доцільно зауважити, що в аспекті норм Податкового кодексу України визначення повноти сплати податку, зокрема податку на прибуток, може бути витлумачено по - різному. У зв'язку з чим у наявності неоднозначне (множинне) трактування вимог пункту 31 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Зважаючи на зазначене, суд відмічає, що відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України одним із принципів, на якому ґрунтується податкове законодавство України, є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

У свою чергу, пункт 56.21 статті 56 ПК України передбачає, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до переконання, що до спірних правовідносин у частині порушення строків сплати узгодженого грошового зобов'язання з податку на прибуток за 2015 рік необхідно застосовувати згаданий принцип податкового законодавства України.

Таким чином, в силу приписів п. 31 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, до платників податку за наслідками діяльності у 2015 році штрафні (фінансові) санкції за несвоєчасну сплату податку на прибуток за ст. 126 ПК України не застосовуються.

Отже, за порушення строків сплати узгодженого грошового зобов'язання з податку на прибуток за 2015 рік у розмірі 131966,00 грн Товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер-ВС" не може бути притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу, згідно зі ст.126 Податкового кодексу України.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що застосування до позивача відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 10% та 20 % від сум сплачених на погашення податкового зобов'язання з податку на прибуток за 2015 рік, визначеного в податковій декларації від 29.02.2016, не може вважатися обґрунтованим та законним, а тому спірні податкові повідомлення-рішення від 26.07.2016, а саме № 0004981204 в повному обсязі та № 0004971204 в частині зобов'язання сплатити штраф за платежем податок на прибуток у сумі розміром 1000 грн, є протиправними і підлягають скасуванню.

Попри це суд погоджується із контролюючим органом про необхідність притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 10% від суми сплаченої на погашення податкового зобов'язання з податку на прибуток за І квартал 2016 року. Так як матеріали справи підтверджено та не заперечується позивачем, що податок на прибуток за І квартал 2016 року в розмірі 2700 грн сплачено із порушенням граничних строків сплати суми грошового зобов'язання, а саме 02.06.2016. Затримка сплати складає 13 календарних днів.

Ураховуючи викладене, податкове повідомлення - рішення від 26.07.2016 № 0004971204 в частині зобов'язання ТОВ "Партнер - ВС" сплатити штраф за платежем податок на прибуток у сумі розміром 270 грн є таким, що винесено відповідачем правомірно, у межах повноважень, наданих законодавством України.

Окрім цього, суд критично оцінює посилання позивача у обґрунтування позову, предметом якого є податкові повідомлення - рішення від 26.07.2016, на порушення відповідачем порядку проведення камеральної перевірки, зокрема граничного строку проведення такої перевірки, зауважує таке.

Право на проведення контролюючими органами камеральних перевірок установлено пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, у відповідності до якого камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Порядок проведення камеральної перевірки врегульовано статтею 76 ПК України.

Згідно зі пунктами 76.1 та 76.2 вказаної статті ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.2 ст. 86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

При цьому суд констатує, що наведені норми не визначають жодних граничних часових меж проведення камеральних перевірок податкової звітності.

Дійсно, пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Однак указаний пункт є складовою статті, включеної до Розділу V "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України, у зв'язку з чим визначає саме порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, а не податку на прибуток.

Натомість розділ III "Податок на прибуток підприємств" згаданого Кодексу не містить граничних строків проведення камеральних перевірок з питань адміністрування податку на прибуток.

У свою чергу, таке обмеження випливає із змісту положень статті 102 ПК України, яка регулює строки давності та їх застосування, зі строком у 1095 днів.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 09 лютого 2016 року (справа № 826/3285/15) та в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13 листопада 2014 року (справа № К/800/34466/14).

Також суд указує, що під час камеральної перевірки з'ясовується питання порушення терміну подання звітності, правильність визначення об'єкта оподаткування та нарахованого грошового зобов'язання з податку на прибуток, а також несвоєчасної сплати визначеного платником податку грошового зобов'язання.

За наведених обставин, доводи позивача про те, що Житомирською ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області камеральна перевірка здійснена без дотримання строку, установленого п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України, та з перевищенням повноважень є безпідставними.

Беручи до уваги все зазначене, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 11 КАС України, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Партрен - ВС" необхідно задовольнити частково.

Керуючись статтями 86, 158 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області від 26.07.2016 № 0004981204.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області від 26.07.2016 № 0004971204 в частині зобов'язання сплатити штраф за платежем податок на прибуток у сумі розміром 1000 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Є.Ю. Романченко

Повний текст постанови виготовлено: 21 листопада 2016 р.