Ухвала суду № 63186412, 29.11.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/5235/16 Головуючий 1 інст. - Харченко А.М.

Справа № 643/2720/16-ц Доповідач - Пономаренко Ю.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді : Пономаренко Ю.А.,

суддів колегії : Шевченко Н.Ф.,

Бездітка В.М.,

за участю секретаря: Каплоух Н.Б.,

заслухавши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 04 липня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про зняття з реєстраційного обліку та зобов'язання зареєструватися за постійним місцем проживання,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, в якому просив зняти відповідачів з реєстрації у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1, та зобов'язати зареєструватися за місцем їх постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що будинок № АДРЕСА_1 належить йому на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину та на підставі договору дарування частини жилого будинку. На прохання його тещі ОСОБА_6 позивач тимчасово зареєстрував її молодшу дочку ОСОБА_4 та її сина ОСОБА_5 у своєму будинку. Відповідачі у зазначеному домоволодінні жодного дня не мешкали, комунальні послуги не сплачували. На цей час вони проживають за адресою: АДРЕСА_2 за місцем мешкання та реєстрації цивільного чоловіка ОСОБА_4 та батька ОСОБА_5 Добровільно виписатися з домоволодіння, належного позивачу, та прописатися за своїм фактичним місцем мешкання відповідачі відмовляються, у зв'язку з чим, він вимушений був звернутися до суду з вказаним позовом.

Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 04 липня 2016 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

Не погодившись з вказаним заочним рішенням суду 1 інстанції, ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що рішення є незаконним, необґрунтованим та постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. В своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Згідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень, крім обставин, встановлених ст..61 цього Кодексу, які не підлягають доказуванню.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, судова колегія знаходить, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суд першої інстанції, розглядаючи справу та відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_3 виходив із того, що нормами діючого законодавства не передбачена можливість зняття з реєстрації місця проживання громадян у судовому порядку та зобов'язання зареєструватися за постійним місцем проживання, оскільки це є прерогативою відповідного органу.

Судова колегія вважає, що такі висновки суду першої інстанції є правильними, обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам діючого законодавства.

Матеріали справи містять дані про те, що ОСОБА_3 на праві власності належить будинок АДРЕСА_1 що підтверджується договором дарування частини жилого будинку з відповідною частиною надвірних будівель, укладеним 19.09.2001 року, та свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 24.11.1992 року.

Відповідно до витягу з домової книги у спірному будинку зареєстрований позивач ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5

Частиною 1 ст. 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними позовних вимог.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Реєстрація місця проживання особи здійснюється згідно зі ст. 6 вищевказаного закону.

Статтею 11 цього Закону визначено, що реєстрація місця проживання та місця перебування осіб здійснюється органом реєстрації. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державйої політики у сфері реєстрації фізичних осіб, затверджує відповідно до закону порядок реєстрації місця проживання та місця перебування осіб в Україні, зразки документів, необхідних для реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та місця перебування.

Колегія суддів погоджується з висновокм суду 1 інстанції щодо відмови позивачуу задоволенні позовних вимог, враховуючи, що судом 1 інстанції надавалась можливість уточнити або змінити позовні вимоги, але, оскільки позивач наполягав саме на вимогах щодо зняття з реєстраційного обліку та зобов'язання зареєструватися за постійним місцем проживання, у суду 1 інстанції не було законних підстав для задоволення позову, оскільки норми Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не передбачена можливість зняття з реєстраційного обліку та зобов'язання зареєструватися за постійним місцем проживання, а є юрисдикцією відповідного органу.

З інших підстав позов не заявлявся.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст.308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

При такому положенні, судова колегія вважає, що суд повно та всебічно дослідив усі обставини по справі, дав їм належну оцінку і постановив законне та обґрунтоване рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального закону.

Інші доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, п.1ч.1ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 04 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий - Ю.А. Пономаренко

Судді - Н.Ф. Шевченко

В.М. Бездітко