Вирок № 63183383, 05.12.2016, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1516/14-к

Провадження № 1-кп/352/99/16

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2016 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області складі:

головуючого судді Струтинського Р.Р.,

секретаря Бардюк-Кавецької Л.В.,

з участю прокурорів Форовича А.М., Боднар Г.Ю.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом по обвинуваченню :

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, зареєстрвоаного в с. Камінна, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, неофіційно працюючого на міському продуктовому ринку вантажником, розлученого, утриманця однієї малолітньої дитини, з професійно-технічною освітою, українця,, громадянина України, не військовозобов»язаного, депутатам не обирався, не судимого;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Івано-Франківська, жителя АДРЕСА_2, неофіційно працюючого на міському продуктовому ринку вантажником-експедитором, одруженого, утриманця двох малолітніх дітей, з середньою освітою, українця,, громадянина України, не військовозобов»язаного, депутатам не обирався, судимого: 13.04.2005 року Івано-Франківським міським судом за ч. 1 ст. 185 КК Украни до одного року позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України та встановленням іспитового строку терміном один рік; 19.06.2006 року Івано-Франківським міським судом за ч. 3 ст. 185, 71 КК України до двох років двох місяців позбавлення волі, 28.09.2007 р. умовно-достроково звільненого від відбування призначеного покарання з невідбутою частиною покарання дев»ять місяців сімнадцять днів; 01.10.2010 р. Тисменицьким районним судом за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до трьох років шести місців позбавлення волі, звільненого 31.08.2012 р. по відбуттю покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-

в с т а н о в и в :

підсудний ОСОБА_4, за попередньою змовою групою осіб, повторно вчинив таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням в житло.

Підсудний ОСОБА_5, ., за попередньою змовою групою осіб, вчинив таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням в житло.

Вказаний злочини підсудний вчинив при таких обставинах:

21 травня 2014 року приблизно о 17 години обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5, знаходячись на території дачного кооперативу «Цементник», що розташований у с. Ямниця, Тисменицького району, через отвір у вікні та захисній решітці проникли у приміщення дачного будинку, який належить потерпілій ОСОБА_6, звідки таємно викрали майно потерпілої, а саме: металеву драбину; металеву клітчасту сітку довжиною 4 м. висотою 1,8 м., дві металеві труби, довжиною 1,8 м діаметром 110 м; металеві прути; металеву пластину розміром 1,1 м на 0,5 м; кругляк металевий, довжиною 2,5 м діаметром 3,3 см.; три відра, місткістю 10 л кожне; кастрюлю, місткістю 40 л.; обруч металевий від пічки, а всього металлу, загальною вагою 121 кг по ціні 2,10 грн. за 1 кг. на суму 254,10 грн., а також 6 пляшок мінеральної води «Пістинська», місткістю 1,5 л кожна по ціні 4 грн. за одну на суму 24 грн., а всього майна на загальну суму 278,10 грн., спричинивши потерпілій майнову шкоду на вказану суму. Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з місця вчинення злочину з викраденим майном скрилися та розпорядився ним на власний розсуд.

В судовому засіданні підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 свою вину у вчиненні пред'явленого їм в обвинувальному акті злочину визнали повністю, в скоєному щиро розкаялися і вибачившись перед потерпілою дали суду показання, в яких повністю підтвердили обставини скоєного ними кримінального правопорушення вищенаведеного у вироку. Підсудні просять суд суворо їх не карати та при призначенні покарання врахувати, що всі заподіяні потерпілій збитки вони відшкодували в добровільному порядку.

Оскільки обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні вину визнали повністю, а також те, що вони не оспорюють фактичні обставини вказані в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів, розуміють неможливість в подальшому оскаржувати дані фактичні обставини в апеляційному порядку, а тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, дослідження доказів відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, судом визнано недоцільним та обмежено обсяг доказів, що підлягають дослідженню, допитом підсудних та дослідженням доказів, які характеризують їх особи. Обвинувачені та учасники процесу не заперечували проти обмеженого порядку дослідження доказів, при цьому суд переконався, що останні правильно розуміють зміст ст. 349 КПК України.

Таким чином, аналізуючи здобуті в судовому засіданні докази, суд вважає, що дії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 правильно кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України, так як: обвинувачений ОСОБА_4, за попередньою змовою групою осіб, повторно вчинив таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням в житло, а обвинувачений ОСОБА_5, ., за попередньою змовою групою осіб, вчинив таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням в житло.

Призначаючи покарання обвинуваченим, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, особи винних та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також те, що покарання має бути необхідне і достатнє для виправлення обвинувачених та попередження вчинення ними нових злочинів і те, що згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Обтяжуючі відповідальність підсудних обставини відсутні.

До пом'якшуючих обставин суд відносить те, що підсудні в скоєному щиро розкаялися, активно сприяли розкриттю злочину, заподіяні злочином потерпілій збитки відшкодували в повному обсязі в добровільному порядку.

Крім того, вирішуючи питання про призначення підсудним покарання, суд приймає до уваги думку потерпілої щодо несуворості призначуваного ОСОБА_4 та ОСОБА_5покарання, як і те, що підсудні вищезазначене у вироці неправомірне діяння скоїли внаслідок надзвичайно скрутного матеріального становища; обидва працюючи займаються суспільно-корисною працею; по місцю проживання та праці характеризуються позитивно; на обліку в Івано-Франківському ОПНЛ та ОНД не перебувають; обвинувачений ОСОБА_4 раніше судимий, являється утриманцем двох малолітніх дітей, одна з яких є інвалідом дитинства та непрацездатної дружини, має незадовльний стан здоров»я внаслідок захворювання на туберкульо; обвинувачений ОСОБА_5 не судимий, являється утриманцем однієї малолітньої дитини, має незадовільний стан здоров»я.

Враховуючи позицію потерпілої, яка просить суворо не карати обвинувачених, наявність зазначених декількох обставин, що пом'якшують покарання, та дані про особи обвинувачених, суд вважає їх такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і впливають на пом'якшення покарання. Тому суд прийшов до висновку, що слід застосувати норми ст. 69 КК України та перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 3 ст. 185 КК України, а саме у виді арешту.

.

Цивільний позов в даному кримінальному провадженню не заявлявся.

Питання про речові докази та питання відшкодування судових витрат понесених на залучення експертів суд вирішує відповідно до вимог ст.ст. 100, 124 КПК України.

.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 342 -376 КПК України, суд,-

з а с у д и в :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому, із застосуванням ст. 69 КК України, покарання у виді арешту строком на шість місяців.

На підставі ст. 72 ч. 5 КК України, у строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_4, зарахувати термін його попереднього ув'язнення з 26.03.2015 року по 24.07.2015 року, виходячи з розрахунку, що одному дню попереднього ув'язнення відповідає два дні арешту.

У зв'язку з фактичним відбуттям покарання, обвинуваченого ОСОБА_4 звільнити від відбуття призначеного судом покарання.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому, із застосуванням ст. 69 КК України, покарання у виді арешту строком на чотири місяці.

На підставі ст. 72 ч. 5 КК України, у строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_3, зарахувати термін його попереднього ув'язнення з 13.01.2015 року по 26.03.2015 року, виходячи з розрахунку, що одному дню попереднього ув'язнення відповідає два дні арешту.

У зв'язку з фактичним відбуттям покарання, обвинуваченого ОСОБА_3 звільнити від відбуття призначеного судом покарання.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь держави (код ЄДРПОУ - 37952250, розрахунковий рахунок -31112115700002, банк отримувача - ГУДКСУ в Івано-Франківській області, код банку отримувача - 836014) - по 245,70 грн. з кожного за проведення дактилоскопічної експертизи № 133-Д від 13.06.2014 року.

Речові докази по даному кримінальному провадженню, а саме: куртку чорного кольору, дві пари рукавиць синього кольору, чотири сліди пальців рук, що зберігаються в камері зберігання речових доказів Тисменицьео ВП ГУНП - знищити.

На вирок протягом 30 днів з моменту його проголошення може бути подана апеляційна скарга до судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області через Тисменицький районний суд.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана учасниками провадження у вказаний строк. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку суду вручити прокурору, захисникам та обвинуваченим негайно, після його проголошення.

Головуючий : Струтинський Р.Р.