Ухвала суду № 63182311, 29.11.2016, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/11218/16-ц

Провадження № 4-с/344/149/16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Польської М.В.

при секретарі с/з/ ОСОБА_1,

розглянувши справу за скаргою ОСОБА_2, заінтересована особа державний виконавець ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції ОСОБА_3, на дії та бездіяльність державного виконавця,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з скаргою на дії та бездіяльність старшого державного виконавця ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції ОСОБА_3 , просила визнати незаконними дії державного виконавця щодо відмови у відкритті виконавчого провадження, скасувати постанову від 18.08.2016 року про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Скаргу обґрунтовано тим, що 10.08.2016 року Івано-Франківським міським судом було видано виконавчий лист №344/16393/15-ц по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні майном.

16.08.20106 року ОСОБА_2 звернулася до Івано-Франківського міського відділу ДВС із заявою про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа Івано-Франківського міського суду від 10.08.2016 року.

Постановою від 18.08.2016 року старший державний виконавець Івано-Франківського МВДВС Головного територіального управління юстиції у Івано-Франківській області ОСОБА_3 відмовив у прийнятті до провадження виконавчого документу та відкритті виконавчого провадження.

Заявник та представник суб'єкта оскарження в судове засідання не зявилися, причини неявки суду не повідомили, та з врахуванням вимог ч.2 ст..386 ЦПК України суд вважав за можливе розгляд даної скарги з-за відсутності заявника та представника субєкта оскарження.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Дослідивши матеріали скарги, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу дій старшого державного виконавця Івано-Франківського МВДВС Головного територіального управління юстиції у Івано-Франківській області ОСОБА_3 при виконанні виконавчого листа від 10.08.2016 року.

У постанові про відмову у відкритті виконавчого провадження від 18.08.2016 року вказано причину невідповідності виконавчого документу вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» (не зазначено ідентифікаційний номер боржника.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження» (далі Закон). Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державного виконавця.

Судові виконавчі листи видані Івано-Франківським міським судом є виконавчим документом, що підлягає виконанню державною виконавчою службою і відповідають вимогам даного закону.

Відповідно до частини другої статті 32 Конституції України й частини першої статті 302 ЦК України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом.

Офіційне тлумачення вказаного положення Конституції України міститься в Рішенні Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012, відповідно до пункту 1 якого збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя, таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Вимоги до змісту виконавчого документа встановлені частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що потрібно зазначати у виконавчому документі індивідуальний ідентифікаційний номер боржника (фізичної особи), а пунктом 6 частини першої статті 26 цього Закону встановлено, що у разі невідповідності змісту виконавчого документа вимогам статті 18 державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі й конфіденційну.

Таким чином, не можна погодитись з висновком про те, що відсутність у судовому наказі певних даних про особу боржника (в тому числі даних стосовно його ідентифікаційного номера) є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження.

Дану правову позицію висловив Верховний Суд України у справі № 6-45цс14.

Згідно ст. 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до статей 383, 384 ЦПК та статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або начальника відділу державної виконавчої служби, державних виконавців і посадових осіб Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та відділів державної виконавчої служби (далі ВДВС) Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласного, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, що стосуються виконання судових рішень, подаються до суду, який видав виконавчий документ.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобовязує державного виконавця або іншу посадову особу ДВС задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

На підставі наведеного, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 60, 209-210, 383-387 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_2, заінтересована особа державний виконавець ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції ОСОБА_3, на дії та бездіяльність державного виконавця - задовольнити.

Визнати незаконними дії старшого державного виконавця Івано-Франківського міського відділу ДВС ОСОБА_3 щодо відмови у відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа Івано-Франківського міського суду від 10.08.2016 року у справі № 344/16936/15-ц про зобовязання ОСОБА_5 не чинити ОСОБА_2 перешкод у користуванні квартирою, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1. (виконавче провадження № 519689233).

Скасувати постанову старшого державного виконавця Івано-Франківського міського відділу ДВС ОСОБА_3 від 18.08.2016 року про відмову у відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа Івано_Франківського міського суду від 10.08.2016 року у справі №344/16936/15-ц (виконавче провадження № 519689233).

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Польська М.В.