Ухвала суду № 63182080, 29.11.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7420/16 Справа № 203/2599/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - Колесніченко О. В. Доповідач - Прозорова М.Л.

Категорія 81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 року

29 листопада 2016 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді: Прозорової М.Л.,

суддів: Максюти Ж.І., Макарова М.О.,

при секретарі: Сахарову Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за апеляційними скаргами

ОСОБА_2 та ОСОБА_3

на ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 червня 2016 року по справі за скаргою ОСОБА_4 на бездіяльність державного виконавця і органів виконавчої служби, заінтересовані особи: головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_5, Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_2, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця і органів виконавчої служби, допущені в ході примусового виконання виконавчих листів про стягнення боргу в рамках виконавчого провадження № 50387250, приєднаного до зведеного виконавчого провадження ВП № 51383033, посилаючись на те, що 04.03.2016 року головним державним виконавцем відділу ПВР УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області відкрите виконавче провадження ВП № 50387250, 05.04.2016 року описане й арештоване майно боржника ОСОБА_2 - нерухоме майно по АДРЕСА_1, тоді ж 05.04.2016 року призначено суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_8 для оцінки вартості майна, яка проведена 08.04.2016 року і висновок направлений сторонам виконавчого провадження, проте донині державним виконавцем не проведено жодних дій з передачі на реалізацію вказаного майна, хоч висновок про оцінку майна ніким не оскаржено, у зв'язку з чим вважала, що державним виконавцем допущена тяганина і порушені розумні строки здійснення виконавчих дій, зважаючи на те, що висновок про оцінку майна дійсний лише протягом шести місяців з дня його підписання до дня реалізації майна, тому заявник просила суд визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця відділу ПВР УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_5 та посадових осіб ГТУЮ у Дніпропетровській області і зобов'язати їх виставити на прилюдні торги нерухоме майно - виставковий салон непродовольчих товарів, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.1-2, т.1).

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.06.2016 року частково задоволено скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність державного виконавця і органів виконавчої служби, заінтересовані особи - головний державний виконавець відділу ПВР УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_5, ГТУЮ у Дніпропетровській області, ОСОБА_2

Суд визнав незаконною бездіяльність головного державного виконавця відділу ПВР УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_5 щодо непередачі на реалізацію майна боржника, на яке звернуто стягнення - нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, в рамках виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 0418/4768/2012, виданого Кіровським районним судом м. Дніпропетровська 13.08.2013 року.

Суд зобов'язав головного державного виконавця відділу ПВР УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_5 вчинити дії з передачі на реалізацію згідно ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" майна боржника, на яке звернуто стягнення - нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, в рамках виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 0418/4768/2012, виданого Кіровським районним судом м. Дніпропетровська 13.08.2013 року.

В решті вимог скарги суд відмовив (а.с.184-187, т.1).

В апеляційних скаргах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ставлять питання про скасування вказаної ухвали та постановлення нової, якою в задоволенні скарги ОСОБА_4 відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права (а.с.192-198, 222-225, т.1)

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду, в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають відхиленню, а ухвала - залишенню без змін з наступних пiдстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19.06.2013 року, яке набрало законної сили 05.08.2013 року, судом 13.08.2013 року видано виконавчий лист № 0418/4768/2012 (провадження № 2/0203/607/2013) про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 боргу в сумі 3854702,68 грн. (а.с.29, т.1).

Вказаний виконавчий лист після повернення стягувачу на підставі п.7 ч.1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" пред'явлений стягувачем знову згідно заяви 02.03.2016 року (а.с.27-28, 30, т.1).

Постановою головного державного виконавця відділу ПВР УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 04.03.2016 року відкрито виконавче провадження № 50387250 з примусового виконання виконавчого листа № 0418/4768/2012 (а.с.26, т.1). Дана постанова згідно вимог ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" направлена боржнику рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням за вих. № 02.1-14/3357 за адресою, вказаною у виконавчому листі (а.с.25, т.1), а відтак, боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження.

Постановою головного державного виконавця відділу ПВР УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 14.03.2016 року накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_2 та оголошено заборону на його відчуження (а.с.33, т.1).

05.04.2016 року головним державним виконавцем відділу ПВР УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_5 описане і арештоване виявлене майно, належне боржнику ОСОБА_2, про що 05.04.2016 року у присутності боржника ОСОБА_2 складений акт опису й арешту майна № 5387250 - виставкового салону непродовольчих товарів літ. А-2 поз. 101-108, 201-211, за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Січеславська Набережна (розпорядженням Дніпропетровського міського голови від 26.11.2015 року № 897-р "Про перейменування топонімів м. Дніпропетровська" назва вулиці Набережна В.І. Леніна перейменована на АДРЕСА_1 (а.с.36-37, т.1).

Постановою головного державного виконавця відділу ПВР УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 05.04.2016 року призначено експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ВП № 50387250 - ОСОБА_8 (а.с.39, т.1).

08.04.2016 року ФОП ОСОБА_8 затверджений висновок про вартість майна боржника ОСОБА_2 - виставкового салону непродовольчих товарів літ. А-2 поз. 101-108, 201-211, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.41-110, т.1).

Відповідно до ч.2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Задовольняючи частково скаргу ОСОБА_4, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що головним державним виконавцем відділу ПВР УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_5 незаконно допущена бездіяльність щодо вчинення дій з передачі на реалізацію майна боржника, оскільки після направлення 08.04.2016 року боржнику повідомлення про результати оцінки вартості майна, за відсутності заперечень боржника результатів такої оцінки та неоскарження ним висновку в судовому порядку, не провів жодних дій з проведення завершальної стадії звернення стягнення на майно, а саме - реалізації майна, на яке звернуто стягнення згідно ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до встановленої процедури проведення цих дій, визначеної розділом ІІ Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, 22.12.2015 № 2710/5, а арештоване і оцінене майно боржника так і залишилось не переданим на реалізацію на прилюдних торгах, формою яких наразі є електронні торги.

Доводи ОСОБА_2 та ОСОБА_3в апеляційних скаргах про те, що з 29.12.2011 року після укладення договору дарування між ОСОБА_2 (дарувальник) та ОСОБА_9 (обдаровуваний), ОСОБА_2 не є власником виставкового салону, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки станом на 25.10.2016 року відповідно до Інформаційної довідки № 71282042 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно право власності на виставковий салон непродовольчих товарів за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна В.І.Леніна, 1-А зареєстровано за боржником ОСОБА_2 за номером 3729879 на підставі свідоцтва про право власності серії САА № 904258 від 03.12.2003 року, видане виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради. Ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній інстанції не надано доказів про те, що зазначені відомості змінилися.

Зазначена вище інформаційна довідка № 71282042 не містить даних про перехід чи припинення права власності ОСОБА_2 на виставковий салон третім особам, а відтак боржник є єдиним власником спірного майна.

Інші доводи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в апеляційних скаргах є необґрунтованими та не можуть бути прийняті до уваги судом, оскільки не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні під час розгляду справи, зводяться до переоцінки доказів і незгоди із висновками суду щодо обставин справи.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями самих сторін.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування ухвали суду першої інстанції.

Таким чином, доводи апеляційних скарг є необґрунтованими, а ухвала суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 303,307,312,315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - відхилити.

Ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 червня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий

Судді: