Ухвала суду № 63179296, 30.11.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2016 р. Справа № 521/11434/16-а

Категорія: 12.2 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Градовського Ю.М.

- Кравченка К.В.,

при секретарі - Діденко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України в особі ГУ НП в Одеській області, Державної казначейської служби України в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ в особі Головного управління Національної поліції в Одеській області, Державної казначейської служби України в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання дій неправомірними щодо невиплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, зобов'язання провести виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю у сумі 138432,00 грн. та моральну шкоду у сумі 100000,00 грн., стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України в собі Головного управління Державної казначейської служби в Одеській області шляхом списання з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 100000,00 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ з 1981 року, з 26.09.2001р. працював на посаді головного спеціаліста групи економічної та товарознавчої експертизи Науково-дослідного експертно -криміналістичного центру при ГУМВС України в Одеській області

Наказом начальника ГУМВС України в Одеській області № 318 о/с від 07.06.2007р. зі змінами, внесеними в нього Наказом МВС України в Одеській області № 448 о/с від 15.08.2007р. з 18.09.2007р. позивач звільнений із посади головного спеціаліста групи економічної та товарознавчої експертизи Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Одеській області на підставі п. 65 "б" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України через хворобу

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15.11.2011р. по справі №1451/08/1570 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Одеській області та Державного казначейства України було зобов'язано Науково-дослідний експертно-криміналістичний центр при ГУМВС України в Одеській області донарахувати ОСОБА_2 грошове забезпечення за період з 01.01.2004р. по 18.09.2007р. у сумі 73651,42грн. та вихідну допомогу при звільненні у сумі 13531,56 грн. та виплатити на його користь.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.12.2013р. зазначену постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15.11.2011р. скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто з НДЕКЦ при ГУМВС України в Одеській області на користь ОСОБА_2 не виплачене йому грошове забезпечення з урахуванням компенсації за затримку виплати в сумі 147394,91 грн., стягнуто з НДЕКЦ при ГУМВС України в Одеській області не виплачену ОСОБА_2 частину грошової допомоги при звільненні з органів внутрішніх справ, з урахуванням компенсації за затримку виплати в сумі 20992,01 грн.

Позивач надав на підтвердження своїх позовних вимог копію заяви від 03.02.2015р. адресованої начальнику Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області ОСОБА_3, в якій просив доручити начальнику Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ МВС України в Одеській області провести перерахунок грошового забезпечення на момент звільнення та встановити розмір пенсії, відповідно до висновку судово-бухгалтерської експертизи, розрахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні, як інваліду 2 групи, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №707 від 12.05.2007р. Однак, зазначена заява не підписана позивачем та не містить доказів її отримання адресатом.

22.04.2015р. ОСОБА_2 звернувся до начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області ОСОБА_3 з заявою, у якій просив, посилаючись на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду, доручити начальнику Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ МВС України в Одеській області провести перерахунок його грошового забезпечення на момент звільнення та встановити розмір пенсії, відповідно до постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.12.2013р., розрахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні, як інваліду 2 групи, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №707 від 12.05.2007р. та доручити пенсійному відділу надати нові данні про пенсію ОСОБА_2., у Пенсійний фонд України .

Згідно відповіді Головного управління МВС України в Одеській області від 05.05.2015р. №14/3-М-53 на зазначену заяву від 22.04.2015р. ОСОБА_2 було повідомлено, що з 01.01.2007р. функції з призначення, виплати, перерахунку пенсій пенсіонерам ОВС передані органам Пенсійного фонду України. У постанові Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.12.2013р. по справі №2-а-1451/08/1570 відсутнє зобов'язання ГУМВС України в Одеській області вчинити певні дії щодо виплати ОСОБА_2 несвоєчасно сплаченого грошового забезпечення, надання довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії та направлення їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Також позивача повідомлено про те, що ГУМВС в Одеській області направлений лист до НДЕКЦ при ГУМВС України в Одеській області щодо приведення у відповідність, згідно вимог постанови Одеського апеляційного адміністративного суду, документів про грошове забезпечення ОСОБА_2 та надання необхідних матеріалів до УФЗБО ГУМВС України в Одеській області для подальшого їх направлення до ГУ ПФУ в Одеській області для прийняття рішення по суті.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій ГУ НП в Одеській області щодо невиплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю не підлягають, оскільки ОСОБА_2 не проходив службу в органах поліції та не звертався до ГУ НП в Одеській області з питання виплати йому грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю. Також, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволенню позовних вимог в частині зобов'язання ГУ НП в Одеській області провести виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, моральної шкоди, та стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України в особі Головного управління Державної казначейської служби в Одеській області шляхом списання з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 100000,00 грн., оскільки вони є похідними.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону України «Про міліцію» (в редакції, чинній на час встановлення позивачу інвалідності) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 12.05.2007р. № 707 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника, міліції» (далі - Порядок № 707).

Пунктом 1 Порядку № 707 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що одноразова грошова допомога виплачується у разі: установлення інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення такого строку внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю, у розмірі чотирирічного грошового забезпечення - інвалідам другої групи.

Відповідно до п.5-7 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого Постановою КМ України №707 від 12.05.2007р. для виплати грошової допомоги в разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи установлення групи інвалідності працівник міліції, податкової міліції подає органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби за місцем проходження служби: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги згідно з додатком; довідку медико-соціальної експертної комісії щодо визначення ступеня втрати працездатності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) та (або) установлення групи інвалідності; довідку про грошове забезпечення; копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові, видачу документа та місце реєстрації (довідку органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про місце реєстрації або місце перебування заявника); копію ідентифікаційного номера. Для виплати грошової допомоги обов'язково подається довідка від Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА" про проведену або не проведену раніше виплату. Орган внутрішніх справ, орган державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, подає МВС та ДПА у семиденний строк з дня реєстрації документів висновок щодо можливості проведення грошової допомоги разом з документами, зазначеними у пунктах 4 і 5 цього Порядку, копією висновку службового розслідування за фактом поранення (контузії, травми або каліцтва) такого працівника, установлення групи інвалідності чи загибелі (смерті). МВС та ДПА у десятиденний строк приймає рішення про призначення виплати і надсилає його разом із документами, зазначеними у пунктах 4 і 5, органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, для проведення виплати.

Отже, у редакції цього Порядку, яка діяла на час звільнення позивача зі служби, було передбачено звернення до органу внутрішніх справ за місцем проходження служби.

За змістом п. 7 вказаного Порядку працівник міліції, податкової міліції, у разі його загибелі (смерті) члени його сім'ї, а в разі їх відсутності - його батьки та утриманці можуть пред'явити МВС та ДПА вимоги щодо виплати грошової допомоги протягом трьох років з дня настання події, що дає право на отримання такої допомоги.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач працював у Науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі при ГУМВС України в Одеській області та з 18 вересня 2007р. звільнений із посади головного спеціаліста групи економічної та товарознавчої експертизи Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Одеській області на підставі п.65 "б" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України через хворобу, з 03.12.2007 року йому встановлено ІІ групу інвалідності, однак до ГУ МВС України в Одеській області із заявою він звернувся лише в квітні 2015 року, тобто поза межами трирічного строку визначеного Порядком № 707.

При цьому, позивач не навів жодної причини поважності пропуску вказаного трирічного строку, а лише зазначив, що він у 2008 році звертався до адміністративного суду з позовом про стягнення грошового забезпечення, та постановою Одеського апеляційного адміністративного суду стягнуто з НДЕКЦ при ГУМВС України в Одеській області на користь ОСОБА_2 не виплачене йому грошове забезпечення з урахуванням компенсації за затримку виплати в сумі 147394,91 грн., стягнуто з НДЕКЦ при ГУМВС України в Одеській області не виплачену ОСОБА_2 частину грошової допомоги при звільненні з органів внутрішніх справ, з урахуванням компенсації за затримку виплати в сумі 20992,01 грн. В ході розгляду даної справи позивач підтвердив, що в рішенні суду на вказано про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю.

Доводи апелянта, що до спірних правовідносин слід застосовувати абз.3 пункт 15 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02.07.2015 року "Про Національну Поліцію" передбачає, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності законом України "Про Національну Поліцію"колегія суддів вважає помилковим .

Так, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на час розгляду вказаної справи перебуває у стані припинення, але не ліквідовано, а Головне управління Національної поліції в Одеській області, до якого звернені позовні вимоги ОСОБА_2, зареєстровано 07.11.2015р.

Враховуючи викладене та оскільки ОСОБА_2 проходив службу в міліції на посаді головного спеціаліста групи економічної та товарознавчої експертизи Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Одеській області, не проходив службу в органах поліції та не звертався до ГУ НП в Одеській області з питання виплати йому грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, колегія суддів вважає, правильним висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги до ГУ НП в Одеській області про визнання неправомірними дій щодо невиплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення одноразової грошової допомоги та моральної шкоди , оскільки вони являються похідними.

Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуюча суддя: О.В. Лук'янчук

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: К.В. Кравченко