Ухвала суду № 63176898, 30.11.2016, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/8694/16-ц

н/п 2-з/766/150/16

УХВАЛА

30.11.2016

Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючий суддя Гаврилов Д.В.

секретар Підгрушко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про розірвання договору купівлі-продажу та відшкодування збитків,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання договору купівлі-продажу та відшкодування збитків.

13.09.2016 року через канцелярію суду позивач подала заяву про забезпечення позову, в якій просила забезпечити позов шляхом накладення арешту на все нерухоме майно відповідача ОСОБА_2

Заява мотивована тим, що неправомірними діями відповідача позивачу спричинено збитки на значну суму. У власності відповідача ОСОБА_2 є нерухоме майно, яким він у будь-який час може розпорядитись з метою ухилення від виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Отже, на думку позивача, існує реальна небезпека неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Дослідивши матеріали заяви та цивільної справи, суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з урахуванням наступного.

Згідно вимог ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справу, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Частиною 3ст. 152 ЦПК Українивизначено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Разом з тим, суд вважає, що клопотання про забезпечення позову є передчасним, оскільки в матеріалах справи наявні дані, які свідчать про те, що відповідач ОСОБА_2 є власником цілого ряду нерухомого майна, серед якого є як майно житлового призначення (квартири), так і майно комерційного призначення (приміщення магазину, майновий комплекс). Склад, вартість, призначення, наявність речових прав на це майно третіх осіб суду не відомі. Накладення арешту на майно, яке не є предметом спору, без зясування вказаних обставин, може спричинити шкоду законним інтересам не тільки відповідача ОСОБА_2, а й третіх осіб, не залучених до участі у справі.

Крім того, самі позовні вимоги до відповідача ОСОБА_2 про стягнення з нього 1046173,21 грн. не є безспірними та потребують доведення в судовому засіданні. Оскільки позивач просить стягнути з відповідача вартість придбаної нею квартири в сумі 1046173,21 грн., яку було судовим рішенням витребувано з її володіння через несумлінність дій відповідача. Однак, за договором купівлі-продажу цю квартиру нею придбано за 71892 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заява про забезпечення позову не є обґрунтованою, а тому не може бути задоволена.

Керуючись ст.ст. 151,152, 153, 209 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Херсонський міський суд Херсонської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання її копії.

СуддяОСОБА_4