Рішення № 6317624, 07.10.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2009 р. Справа № 48/145-09

вх. № 7021/5-48

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з’явився, відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Туристична фірма "САМ", м. Харків, код 24670113

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків, код 313771061

про стягнення 9325,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду від 03.09.2009р. порушено провадження у справі, призначено судове засідання на 21.09.2009р., зобов’язано позивача за три дні до судового засідання надати до суду: оригінали документів доданих до позовної заяви (для огляду), правове та документальне обгрунтування позовних вимог. Запропоновано відповідачу надати відзив на позов з правовим та документальним обгрунтуванням своєї позиціїі по справі.

В судовому засіданні 21.09.2009р. оголошено перерву до 07.10.2009р. о 12-00год.

Позивач в судове засідання не з’явився.

Відповідач заперечує проти позовних вимог, посилаючись на відсутність укладеного між сторонами договору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд, встановив наступне.

Позивач (ТОВ "Туристична фірма "САМ" (м. Харків)”) звернувся з позовом до відповідача (фізичної особи-підприємця ОСОБА_1) про стягнення збитків - коштів у сумі 9325,9грн., а також судових витрат: держмита у сумі 102грн. та оплати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 315,00грн.

Свої вимоги позивач обгрунтовує наступним.

До позивача, як суб’єкта туристичної діяльності - турагента (згідно ліцензії від 28.03.06р. серії АВ №020228) 23.07.2008р. звернувся відповідач (також суб’єкт туристичної діяльності) з пропозицією забронювати і реалізувати їй груповий туристичний продукт: 1) туристичний продукт, розрахований на двох туристів з 30.08.08р. по 06.09.08р. в отелі Rosa Nautica *** (Мальград, Іспанія) номери НВ DBL вартістю 626 евро з людини; 2) реалізувати їй 2 авіабілета на авіапереліт Київ-Барселона-Київ з 30.08.08 по 06.09.08р.

Тим самим, позивач вважає, що відповідач від свого імені запропонував укласти договір на реалізацію туристичного продукту - туристичного обслуговування туристів згідно вказаних умов (ст. 641 Цивільного кодексу України).

Зазначену пропозицію позивач вважає, що прийняв оскільки у відповідності зі ст. 642 Цивільного кодексу України здійснив дії у відповідності зі вказаними у пропозиції умовами договору, а саме звернувся до ТОВ „Туристична фірма „САМ” (м. Київ)” і забронював зазначений туристичний продукт. ТОВ „Туристична фірма „САМ” (м. Київ)” 11.08.08р. виставив позивачу рахунок-фактуру №ІК 20080F08 на оплату 14991,06грн. за замовлений туристичний продукт. Для оформлення договору зі свого боку 11.08.08р. позивач факсом надіслав відповідачу цей рахунок на оплату 14991,06грн. за замовлений тур. Таким чином, позивач вважає, що відповідач дізнався про суму свого грошового зобов’язання і про обов’язок його сплатити.

На підставі викладеного, позивач стверджує, що згідно ч.2 ст.207 Цивільного кодексу України між ним та відповідачем був укладений договір на реалізацію групового туристичного продукту, за яким відповідач став божником і повинен був сплатити позивачу: 9325,9грн. за реалізацію туристичного продукту - туру для двох туристів в отелі Rosa Nautica *** (Мальград, Іспанія) номери НВ DBL вартістю 626 евро з людини; та 5665,16грн. за реалізацію 2 авіабілетів на авіапереліт Київ-Барселона-Київ.

Відповідач оплатив позивачу лише авіабілети на авіапереліт Київ-Барселона-Київ на суму 5665,16грн. Листами від 05.09.08р. № 413 та від 10.02.09р. №34 позивач направив відповідачу вимоги сплатити 6017,18грн. та 9325,9грн. (відповідно) за реалізований туристичний продукт - тур для двох туристів в отелі Rosa Nautica *** (Мальград, Іспанія) номери НВ DBL вартістю 626 евро з людини. Але, відповідач оплату не здійснив, чим позивач вважає, що завдав збитки йому у сумі 9325,9грн.

Згідно ч.ч. 1, 2, 4 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

До загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, ст. 203 Цивільного кодексу України, зокрема, відносить вчинення правочину у формі, встановленій законом.

Згідно ст. 20 Закону України „Про туризм” за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, турагент) за встановлену договором плату зобов'язується забезпечити надання за замовленням іншої сторони (туриста) комплексу туристичних послуг (туристичний продукт). До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом та не суперечить суті зобов'язання. Договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій (електронній) формі відповідно до закону. Договір на туристичне обслуговування може укладатися шляхом видачі ваучера. До укладення договору на туристичне обслуговування споживачу туристичного продукту має бути надана інформація про: 1) основні вимоги пропонованих до оформлення виїзних/в'їзних документів (паспорт, дозвіл (віза) на в'їзд/виїзд до країни тимчасового перебування), у тому числі інформацію щодо термінів їх оформлення; 2) медичні застереження стосовно здійснення туристичної поїздки, у тому числі протипоказання через певні захворювання, особливості фізичного стану (фізичні недоліки) і віку туристів для участі в поїздці; 3) туроператора (турагента), його місцезнаходження і поштові реквізити, наявність ліцензії на здійснення туристичної діяльності, сертифікатів відповідності та іншу інформацію відповідно до законодавства про захист прав споживачів; 4) розмір фінансового забезпечення туроператора чи турагента на випадок його неплатоспроможності чи неспроможності (банкрутства) та кредитну установу, яка надала таке забезпечення.

Згідно розділу 6 Ліцензійних умов провадження туроператорської та турагентської діяльності, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства культури і туризму України від 11.09.2007 №111/55 при реалізації туристичного продукту турагентом договір про туристичне обслуговування укладається турагентом від імені та за дорученням туроператора і повинен містити інформацію про туроператора (найменування, місцезнаходження, номер ліцензії, телефон тощо). При формуванні групи туристів туроператор (турагент) повинен укладати договір окремо з кожним туристом. При реалізації туристичного продукту через турагента туроператор повинен укласти з турагентом відповідний агентський договір у письмовій формі. Наявність ліцензії у турагента є обов'язковою вимогою для укладання такого договору. Відповідно до укладеного агентського договору туроператор розробляє та надає турагенту для роботи програми та розцінки на кожний туристичний продукт, які додаються до агентського договору. Права, обов'язки, відповідальність сторін та інші умови договору між туроператором і турагентом визначаються загальними положеннями про агентський договір, якщо інше не передбачено договором між ними, а також Законом України "Про туризм".

Згідно ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Як свідчать матеріали справи (а.с. 10), на листі, який позивач вважає як пропозицію з боку відповідача на укладення договору на реалізацію туристичного продукту, відсутній підпис відповідача, а мається лише відбиток його печатки. Тому, суд вважає, що сторони не дотрималися письмової форми правочину.

Згідно ч.2 ст.644 Цивільного кодексу України якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу.

Якщо все ж таки вважати зазначений лист (а.с. 10) пропозицією, то з боку відповідача не надано доказів прийняття (акцепту) зазначеної пропозиції протягом нормально необхідного для цього часу.

Так, позивачем не надано доказів надіслання (вручення) відповідачу рахунку-фактури №ІК20080F08 від 11.08.2008р., а також листа №413 від 05.09.2008р. Окрім того, платником за рахунком-фактурою №ІК20080F08 від 11.08.2008р. визначено „САМ Харьков-97”, а не відповідача.

Лист №34 від 10.02.2009р., який був надісланий позивачем відповідачу поштою лише 12.02.2009р. не може вважатися доказом прийняття пропозиції протягом нормально необхідного для цього часу, оскільки на цей час пропозиція вже явно втратила свою актуальність.

Також, відповідно ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Лист відповідача (а.с. 10) адресований невизначеному колу осіб – „шановні колеги”, не містить усіх істотних умов, передбачених ст. 20 Закону України „Про туризм” та не виражає намір відповідача, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття пропозиції. А тому, суд розцінює лист відповідача не як пропозицію на укладення договору, а як запрошення робити пропозиції укласти договір.

Окрім того, на момент звернення до позивача (23.07.2008р.) відповідач не мав ліцензії на здійснення турагентської діяльності, оскільки отримав її лише 25.07.2008р. Тому, відповідач згідно положень Закону України „Про туризм” та Ліцензійних умов провадження туроператорської та турагентської діяльності в цей час не мав права на здійснення відповідної діяльності.

Зазначені обставини свідчать про те, що між сторонами всупереч ст. 638 Цивільного кодексу України не досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, не укладено договір у належній (письмовій) формі.

Позовні вимоги полягають у стягненні з відповідача збитків (пов’язаних із невиконанням ним зобов’язань за договором), які за своїм характером відносяться до упущеної вигоди. Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України підставою для стягнення збитків є порушення цивільного права, господарського зобов’язання або установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності.

Судом встановлено відсутність договірних зобов’язань між сторонами, та не встановлено порушення цивільного права позивача або установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності. А тому, суд вважає позовні вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати слід покласти на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 22, 207, 638, 641, 644 Цивільного кодексу України, ст. 224 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 34, 43, 47-49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову повністю.

Суддя