Постанова № 63173596, 30.11.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 р. Справа № 820/3087/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Лях О.П.

Суддів: Яковенка М.М. , Старосуда М.І. ,

при секретарі судового засідання Жданюк А.О.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Фесика А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2016р. по справі № 820/3087/16 за позовом ОСОБА_3 до Харківського національного університету внутрішніх справ про стягнення одноразової грошової допомоги при звільненні,

ВСТАНОВИЛА

Позивач, ОСОБА_3, звернувся до суду із адміністративним позовом до Харківського національного університету внутрішніх справ, у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд: зобов'язати Харківський національний університет внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 08571096) надати грошовий атестат та довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1); стягнути одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 205023,57 грн. відповідно до ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; розподілити судові витрати, понесені на оплату юридичної допомоги у розмірі 10000 грн. (а.с.3-5, 46-47)

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що під час звільнення позивача із органів поліції за віком відповідачем не дотримано вимог ст.9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», внаслідок чого йому не нараховано та не виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні.

За наслідками розгляду справи, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2016р. по справі № 820/3087/16 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 відмовлено. (а.с.65-67)

Позивач, ОСОБА_3, не погодившись із зазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2016р. по справі № 820/3087/16 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі. (а.с.74-76)

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначє, що вищевказана постанова суду першої інстанції незаконна та необґрунтована, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, апелянт вказує на те, що позивач відповідно до вимог ст.9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» має право під час звільнення із органів поліції за віком отримати одноразову грошову допомогу при звільненні. Жодним нормативним актом не врегульований порядок та не зобов'язано військовослужбовців, які мають право на пенсію, подавати письмово заяви або інші документи для отримання одноразової грошової допомоги при звільненні.

Представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.

Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги та наполягав на залишенні її без задоволення.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, 07.11.2015 року наказом Головного управління Національної поліції в м.Києві № 88 о/с «Щодо особового складу» ОСОБА_3 присвоєно спеціальне звання «полковника поліції» в порядку переатестування та призначено на посаду старшого інспектора з миротворчої діяльності тренінгового центру №2.

04.03.2016 року наказом голови Національної поліції України № 140 ос/с «По особовому складу» позивача звільнено з посади старшого інспектора миротворчої діяльності тренінгового центру № 2 Головного управління Національної поліції в м. Києві відповідно до ст.71 Закону України «Про Національну поліцію» та згідно з Указом Президента України від 09.12.2015 року № 691/2015 « Про перелік посад, які можуть бути заміщені поліцейськими в державних органах, установах та організаціях» відряджено до Міністерства внутрішніх справ України із залишенням на службі в поліції.

11.03.2016 року наказом Міністерства внутрішніх справ України № 270 ос/с «По особовому складу» позивача відряджено для подальшого проходження служби до Харківського національного університету внутрішніх справ з 05.03.2016 року із залишенням на службі в поліції.

28.03.2016 року наказом Харківського національного університету внутрішніх справ № 74 ос/с « По особовому складу» позивача призначено на посаду декана факультету № 3 з 05.03.2016 року.

30.03.2016 року наказом Харківського національного університету внутрішніх справ № 77 о/с «По особовому складу» позивача звільнено зі служби в поліції з 31.03.2016 року відповідно до ч.3 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (за віком) із виплатою компенсації за невикористану відпустку тривалістю 11 діб.

При цьому, в наказі від 30.03.2016 №77 о/с вказано, що вислуга років позивача на день звільнення складала: 32 роки 02 місяці 00 днів, у пільговому обчисленні: 53 роки місяців 00 днів. Вислуга років для отримання одноразової грошової допомоги при звільненні складала: 34 роки 06 місяців 19 днів. Однак, про нарахування і виплату одноразової грошової допомоги при звільненні в наказі не вказано, а тому не здійснювалось.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що одноразова грошова допомога при звільненні є одноразовим видом грошового забезпечення, який не відноситься до переліку обов'язкових виплат при звільненні, має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту, розмір якої визначається, виходячи з місячного грошового забезпечення за займаною посадою, згідно із затвердженими схемами посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення структура та умови виплати якого упорядковані постановами КМ України від 04.11.2015 року № 910 «Про грошове забезпечення поліцейських, відряджених до державних органів, установ та організацій», «;Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11 листопада 2015 р. № 988.

Також, судом першої інстанції вказано, що оскільки позивач позивач із відповідними офіційними заявами до відповідача про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби не звертався, то вимога про стягнення вказаної суми з відповідача є передчасною.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, в т.ч. призначення та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби визначені Законом України від 09.04.1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІ).

Так, ч.1 ст.9 Закону № 2262-ХІ передбачено, що особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України "Про Національну поліцію" проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п'яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України "Про державну службу", а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Колегія суддів зазначає, що, право на отримання позивачем одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції визначено спеціальним законом - Законом України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

З огляду на викладене доводи апеляційної скарги відповідача спростовують висновки суду першої інстанції про не обґрунтованість позовних вимог позивача.

Частинами 1,4 ст.94 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Поліцейські, відряджені до інших органів державної влади, установ, організацій та прикомандировані відповідно до цього Закону, отримують грошове забезпечення, враховуючи посадовий оклад за посадою, яку вони займають в органі, установі чи організації, до якої вони відряджені, а також інші види грошового забезпечення, визначені цим Законом.

Положеннями пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» визначено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.2015 року № 910 «Про грошове забезпечення поліцейських, відряджених до державних органів, установ та організацій» (в редакції станом на момент звільнення позивача - 31.03.2016 року), установлено, що поліцейським, відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується заробітна плата виходячи з окладів за посадами, які зазначені особи займають у державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, та інших виплат (крім доплати за ранг державного службовця та надбавки за вислугу років на державній службі), установлених законодавством для відповідних працівників таких органів, установ та організацій, а також окладів за спеціальними званнями та надбавки за стаж служби в поліції в розмірах і порядку, визначеному законодавством для поліцейських Національної поліції.

Проте, колегія суддів звертає увагу, що позивач був звільнений 31.03.2016 року, а 01.04.2016 року набрали чинності зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 року №278 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 4 листопада 2015 р. № 910». Зокрема, до вказаних положень постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.2015 року № 910 «Про грошове забезпечення поліцейських, відряджених до державних органів, установ та організацій» було внесено зміни, якими пункт 1 було викладено в наступній редакції: «Установити, що поліцейським, відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується грошове забезпечення, виходячи з посадових окладів за посадами, які зазначені особи займають у державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, та інші види грошового забезпечення, визначені законодавством для поліцейських.».

Враховуючи викладене колегія суддів погоджується із доводами відповідача про те, що позивач не отримував в університеті грошового забезпечення, а отримував саме заробітну плату, а тому позовні вимоги щодо зобов»язання відповідача видати грошовий атестат не є обгрунтованими.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що згідно останнього Грошового атестату №200, який виданий управлінням Національної полції у м.Києві, в якому нарахування грошового забезпечення проведено у відповідності до постанови постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» грошове забезпечення позивача складає 7300 грн. ( посадовий оклад 2450,00 грн. + оклад за звання 2400,00 грн.+ вислуга років 2450 грн.) , про що зазначав відповідач під час апеляційного розгляду справи та у письмових запереченнях , а тому колегія суддів вважає за необхідне визначити розмір одноразової грошової допомоги виходячи саме із зазначеного грошового атестату. Крім того, слід взяти до уваги, що позивач працював в Харківському національному університеті лише один місяць.

Щодо розрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, наказом Харківського національного університету внутрішніх справ від 30.03.2016 року № 77 о/с «По особовому складу» позивача звільнено зі служби в поліції з 31.03.2016 року відповідно до ч.3 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (за віком). В даному наказі вказано, що вислуга років для отримання одноразової грошової допомоги при звільненні складала: 34 роки 06 місяців 19 днів.

Враховуючи, що розмір грошового забезпечення згідно останнього Грошового атестату №200, становить 7300 грн., а виплата заробітної плати/грошового забезпечення відрядженим поліцейським та виплата одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби здійснюється за рахунок коштів цих державних органів, розмір одноразової грошової допомоги при звільненні , що підлягає стягненню складає : 124100 грн. : а саме: 50% * місячне грошове забезпечення * кількість повних календарних років служби = 50% * 7300 * 34 = 124100,00 грн.

За приписами статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення , ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскільки постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, вона відповідно до вимог пунктів 3 та 4 частини 1 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови - про часткове задоволення позовних вимог

Керуючись ст.ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2016р. по справі № 820/3087/16 скасувати та прийняти нову постанову.

Позов ОСОБА_3 до Харківського національного університету внутрішніх справ про стягнення одноразової грошової допомоги при звільненні задовольнити (частково).

Стягнути з Харківського національного університету внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 08571096) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 124100 грн. (сто двадцять чотири тисячі грн.) 00 коп.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Вступна та резолютивна частина постанови ухвалена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 30 листопада 2016 року.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 05 грудня 2016 року.

Головуючий суддя (підпис)Лях О.П.Судді(підпис) (підпис) Яковенко М.М. Старосуд М.І.