Ухвала суду № 63173446, 02.12.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у прийнятті апеляційної скарги

"02" грудня 2016 р. Справа № 917/1397/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ (вх. №3148 П/2-8)

на ухвалу господарського суду Полтавської області від 07.11.2016 у справі №917/1397/16

за позовом Керівника Полтавської місцевої прокуратури, м. Полтава в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, м. Полтава

до 1. Публічного акціонерного товариства "Демітекс", м. Полтава

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Спінтекс", м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ

про визнання договорів купівлі - продажу будівлі від 20.08.2008 р. недійсними

в межах справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Демітекс" № 917/50/13-г

за заявою Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві, м. Полтава

до Публічного акціонерного товариства "Демітекс", м. Полтава

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 07.11.2016 у справі №917/1397/16 (суддя Ореховська О.О.) розгляд справи відкладено на 15.11.2016р. на 14-00 год. Явку в судове засідання уповноважених представників сторін визнано обов"язковою.

Зобов’язано ТОВ "Спінтекс" у строк до 14.11.2016р., виконати вимоги ухвали господарського суду Полтавської області від 08.09.2016р., а саме, надати суду:

- письмовий документально обґрунтований відзив на позов;

- Статут (копію); оригінал статуту - для огляду в судовому засіданні;

- перелік засновників ( учасників) (копію); оригінал переліку - для огляду в судовому засіданні;

- документальні докази щодо осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи - відповідача без довіреності, письмово повідомити про наявність обмежень щодо представництва діяти від імені юридичної особи - відповідача;

- письмово повідомити суду про наявність чи відсутність судових рішень чи судових проваджень щодо спірних правовідносин чи питань, пов'язаних зі спірними правовідносинами.

Відхилено клопотання Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про витребування доказів (відповідно вх. № 12725 від 17.10.216р., вх. № 13696 від 04.11.2016р.); про залучення третьої особи ( вх. № 13695 від 04.11.2016р.) та усне клопотання про залишення позову без розгляду.

Призначено заяву Публічного акціонерного товариства "Демітекс" від 03.11.2016р. № 01-01-01/03-11/13 (вх. № 13664 від 04.11.2016р.) про забезпечення позову до розгляду в судовому засіданні 15.11.2016р. на 14-00 год.

Зазначено про направлення копій ухвали сторонам, третій особі, учасникам у справі про банкрутство ПАТ "Демітекс".

ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" з ухвалою місцевого господарського суду погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу господарського суду Полтавської області від 07.11.2016 у справі №917/1397/16 в частині відхилення клопотання ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" про витребування доказів, про залучення третьої особи, про залишення позову без розгляду скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким клопотання ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" про витребування доказів, про залучення третьої особи, про залишення позову без розгляду задовольнити.

Розглянувши апеляційну скаргу та додані до неї матеріали, Харківський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у її прийнятті виходячи з наступного.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що постановою господарського суду Полтавської області від 07.11.2013р. у справі № 917/50/13-г ПАТ "Демітекс" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

02.09.2016 керівник Полтавської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області в межах справи №917/50/13-г про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Демітекс" звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до ПАТ "Демітекс» та ТОВ "Спінтекс", 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання договорів купівлі-продажу промислової будівлі від 20.08.2008 року, укладених між відповідачами, недійсними.

За приписами ч. 4 ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Враховуючи, що спір про визнання недійсними договорів від 20.08.2008 р. пов'язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство ПАТ "Демітекс" , господарський суду Полтавської області ухвалою від 08.09.2016 по справі №917/1397/16 прийняв позовну заяву до розгляду в межах справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Демітекс" № 917/50/13-г.

В ході розгляду справи, господарським судом Полтавської області було винесено оскаржувану ухвалу від 07.11.2016 по справі №917/1397/16, якою, між іншого, було відхилено клопотання Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про витребування доказів (вх. № 12725 від 17.10.216р., вх. № 13696 від 04.11.2016р.); про залучення третьої особи ( вх. № 13695 від 04.11.2016р.) та усне клопотання про залишення позову без розгляду, яка в цій частині оскаржується ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України".

Частина 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що господарський суд вирішує господарські спори, зокрема, на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України.

Статтею 129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до яких віднесено, зокрема, законність та забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Названа конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, у відповідності до вказаного Закону, ставиться в залежність від положень процесуального закону.

За змістом п. 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013р. №01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником, спори про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, спори, пов'язані з майновими вимогами учасників (акціонерів) до боржника та розглядаються та вирішуються господарським судом за правилами позовного провадження, передбаченими ГПК, з урахуванням особливостей, встановлених Законом, у межах провадження у справі про банкрутство без порушення нових справ.

За наслідком розгляду зазначених майнових спорів по суті господарський суд виносить ухвалу (задоволення заяви, відмова у задоволенні заяви (повністю або частково).

Згідно із ст. 8 Закону оскарженню підлягають в апеляційному порядку - постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури; усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та Законом. До числа оскаржуваних належать й ухвали про відмову в прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство та про повернення заяви про порушення справи про банкрутство, а також ухвали, які стосуються процедури досудової санації, а саме про: повернення заяви про затвердження плану досудової санації; затвердження плану досудової санації; відмову в затвердженні плану досудової санації.

Наведений перелік судових рішень, що підлягають оскарженню, є вичерпним, і тому подання апеляційних або касаційних скарг на інші судові рішення, прийняті у справі про банкрутство, тягне за собою наслідки у вигляді відмови в прийнятті відповідної апеляційної або касаційної скарги.

Водночас, частиною 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони мають право оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку.

За змістом ч. 1 ст. 91 ГПК України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Апеляційна скарга подається також на ухвали місцевого господарського суду, які оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду у випадках, передбачених ст. 106 ГПК України.

При цьому, колегія суддів звертає увагу скаржника, що Господарський процесуальний кодекс України містить імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити прийняті господарським судом рішення в апеляційному чи касаційному порядку.

Так, ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, прямо передбачених статтею 106 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 106 ГПК України, окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду:

1) про вжиття запобіжних заходів, відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів, залишення без змін ухвали про вжиття запобіжних заходів, зміну чи скасування ухвали про вжиття запобіжних заходів;

2) про повернення позовної заяви;

3) про відмову у прийнятті позовної заяви;

4) про передачу справи за підсудністю;

5) про забезпечення позову, скасування забезпечення позову;

6) про зупинення провадження у справі;

7) про припинення провадження у справі;

8) про залишення позову без розгляду;

9) про затвердження мирової угоди;

10) у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

11) про відмову прийняти додаткове рішення, ухвалу;

12) про роз'яснення чи відмову у роз'ясненні рішення, ухвали;

13) про внесення виправлень у рішення, ухвалу;

14) про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами;

15) окрема;

16) додаткова;

17) про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання;

18) про внесення виправлень до наказу, визнання наказу таким, що не підлягає виконанню;

19) про видачу дубліката наказу або відмову у його видачі;

20) про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміни способу та порядку їх виконання;

21) про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби;

22) про відмову у прийнятті заяви про скасування рішення третейського суду;

23) про повернення заяви про скасування рішення третейського суду;

24) про відмову поновити пропущений процесуальний строк;

25) про повернення заяви про видачу виконавчого документа за рішенням третейського суду.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, місцевий господарський суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню (ч. 2 ст. 106 ГПК України).

За своїм змістом оскаржувана ухвала від 07.11.2016, зокрема, п. 4 її резолютивної частини, якою, між іншого, відхилено клопотання ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" про витребування доказів, про залучення третьої особи та усне клопотання про залишення позову без розгляду не визначає майнові права та обов'язки сторін, в тому числі й заявника апеляційної скарги та інших учасників провадження у справі, а також не вирішує спір по суті. При цьому, вказана ухвала в частині, що оскаржується ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", в тому числі і в частині відмови заявнику у задоволенні усного клопотання про залишення позову без розгляду, не має наслідком винесення судом окремого процесуального документу у вигляді ухвали, яка у відповідності до приписів ч. 1 ст. 106 ГПК України може бути оскаржена окремо від рішення місцевого господарського суду.

Згідно з п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про незалежність судової влади" № 8 від 13.06.2007р., оскарження судових рішень допускається у випадках, порядку та з підстав, визначених законом. Оскарження ухвал або інших процесуальних актів суду, якими не завершується провадження у справі (про прийняття заяв і скарг до розгляду, про призначення судових засідань, про виклик осіб, про витребування документів та інших доказів тощо), крім випадків, прямо передбачених процесуальним законом, не допускається.

У пункті 10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що якщо апеляційну скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, місцевий господарський суд згідно з ч. 2 ст. 106 ГПК повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню. Якщо ж місцевий господарський суд помилково не повернув апеляційну скаргу та направив її до апеляційного господарського суду, то останній відмовляє в прийнятті такої скарги з посиланням на статтю 91 та частину другу статті 106 ГПК.

З апеляційної скарги вбачається, що апелянтом оскаржується ухвала, винесена під час розгляду спору про визнання недійсними правочинів, укладених боржником, який підлягає вирішенню за правилами позовного провадження.

Господарським процесуальним кодексом України не передбачена можливість оскарження ухвали в частині відхилення клопотання Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про витребування доказів, про залучення третьої особи та усне клопотання про залишення позову без розгляду окремо від рішення суду, у зв’язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що в прийнятті апеляційної скарги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" має бути відмовлено.

Крім того, колегія суддів враховує, що як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Полтавської області від 15.11.2016 справу №917/1397/16 за позовом керівника Полтавської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області до ПАТ "Демітекс" та ТОВ "Спінтекс", 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання договорів купівлі - продажу будівлі від 20.08.2008 р. недійсними, було розглянуто по суті.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 86, 91, ч.2 ст. 106 ГПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Відмовити Публічному акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України" у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Полтавської області від 07.11.2016 у справі №917/1397/16.

Матеріали апеляційної скарги повернути заявнику.

Додаток: апеляційна скарга на 8 арк. в тому числі оригінал меморіального ордеру №2845 від 14.11.2016.

Головуючий суддя Тарасова І. В.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Пуль О.А.