Ухвала суду № 63173166, 29.11.2016, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 686/12753/16-ц

Провадження № 22-ц/792/2089/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Спірідонової Т.В.,

суддів - Пастощука М.М., Купельського А.В.,

секретар - Кошельник В.М.

за участю: апелянтів - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника апелянтів - ОСОБА_3,

позивача - ОСОБА_4,

представника позивача - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 жовтня 2016 року по справі за позовом

ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - служба у справах дітей Хмельницької районної державної адміністрації про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та виселення,

встановила:

В червні 2016 року позивач ОСОБА_4 звернулась з позовом та просила позбавити права користування житловим приміщенням і виселити ОСОБА_1, 1995 року народження, неповнолітню ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2 з житлового будинку АДРЕСА_1

В обґрунтування позовних вимог вказала, що вона є власником житлового будинку по АДРЕСА_1. Позивач на прохання відповідача ОСОБА_1 у 2014р. надала їй дозвіл на проживання у будинку. Згодом до будинку переїхав чоловік відповідачки - ОСОБА_2 Дозволу на реєстрацію у будинку відповідачам ОСОБА_4 не надавала, а про те, що ОСОБА_1 зареєстрована в будинку дізналась в липні 2015 року, коли відповідачі звернулися з проханням зареєструвати дитину у її будинку. Письмовий договір на проживання сторонами не укладався. Після народження дитини відповідачі почали вчиняти психологічний тиск, переселили її до меншої кімнати, самовільно викинули меблі, фактично обмежують користування кухнею, допомоги не надають. Такі дії відповідачів порушують її права власності та вільного користування будинком, однак в добровільному порядку залишити ________________

Головуюча в першій інстанції - Мазурок О.В.

Доповідач - Спірідонова Т.В. Категорія: 44

будинок відповідачі відмовляються.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 жовтня 2016 року позов задоволено. Позбавлено права користування житловим приміщенням та виселено ОСОБА_1, 1995 року народження, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. та ОСОБА_2 з житлового будинку АДРЕСА_1 Вирішено питання про стягнення судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2 просять скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначають, що протягом двох років проживали разом з ОСОБА_4 як одна сім'я, вели спільне господарство, сплачували комунальні послуги, здійснили ремонт будинку з метою подальшого спільного проживання та користування будинком. Тому, відповідачі мають право користування будинком як члени сім'ї власника будинку.

Апелянти ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх представник ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримали.

Позивач ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_5, заперечуючи проти апеляційної скарги, зазначили, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.

Третя особа без самостійних вимог - представник служби у справах дітей Хмельницької районної державної адміністрації повідомлений належним чином про час і місце слухання справи, у судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив.

Заслухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом вірно з'ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Встановлено, що ОСОБА_4 є власником будинку АДРЕСА_1 що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно.

У вказаному будинку проживають та зареєстровані ОСОБА_4, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3., ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4. Також у будинку проживає ОСОБА_2, який зареєстрований у будинку АДРЕСА_2

Вказані обставини підтверджуються довідкою Розсошанської сільської ради Хмельницького району від 07.06.2016 року №640, копією паспорта ОСОБА_1, заявою для реєстрації за місцем проживання.

Відповідно до ч.4 ст.156 ЖК України до членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в ч.2 ст.64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені ст.162 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.64 ЖК України визначено, що до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 не є членами сім'ї позивача ОСОБА_4 В судовому засіданні позивач ОСОБА_4 заперечила також ведення з відповідачами спільного господарства.

Як вбачається із матеріалів справи між сторонами договір найму (оренди) житла не укладався, відповідачі користувалися спірною квартирою за згодою її власника.

Згідно із частиною першою статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядженням своїм майном.

Відповідно до статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно зі ст.ст.98, 99 ЖК України наймач жилого приміщення та члени його сім'ї, які проживають разом з ним, можуть за взаємною згодою дозволити тимчасове проживання в жилому приміщенні, що є в їх користуванні, інших осіб без стягнення плати за користування приміщенням (тимчасових жильців), в тому числі опікуна чи піклувальника, який не є членом сім'ї наймача. Тимчасові жильці на вимогу наймача або членів сім'ї, які проживають разом з ним, зобов'язані негайно звільнити приміщення, а в разі відмовлення- підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення. Піднаймачі і тимчасові жильці самостійного права на займане жиле приміщення не набувають незалежно від тривалості проживання.

У п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» судам роз'яснено, що при розгляді спорів про право користування жилим приміщенням необхідно брати до уваги, що ст.33 Конституції України гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування та вільний вибір місця проживання. Це означає, що наявність чи відсутність прописки самі по собі не можуть бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім'ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.

Отже, наявність реєстрації у житловому будинку не змінює правового статусу тимчасового мешканця незалежно від тривалості проживання у цьому будинку.

Оцінивши в сукупності надані докази суд першої інстанції дійшов правильного висновку про виселення відповідачів та малолітньої дитини з будинку, який належить на праві власності ОСОБА_4

Сама по собі сплата комунальних платежів не може свідчити про те, що між сторонами існували відносини із договору найму житлового приміщення, оскільки плата за користування жилим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується останньому і встановлюється за домовленістю сторін, як це визначено ст.162 ЖК України.

Посилання апелянтів на проведення ними ремонтних робіт у будинку за власні кошти не спростовують висновків суду.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуюча /підпис/ Т.В.Спірідонова

Судді: /підпис/ М.М. Пастощук

/підпис/ А.В. Купельський

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Т.В. Спірідонова