Ухвала суду № 63172545, 01.12.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]

01 грудня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді: Прокопчук Н.О.

суддів: Саліхова В.В., Семенюк Т.А.,

при секретарі: П'ятничук В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 від імені та в інтересах ОСОБА_2

на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2016 року

за матеріалами позовної заяви ОСОБА_2 до Київської міської ради про визнання права власності за набувальною давністю, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Голосіївського районного суду від 10.10.2016 року позовну заяву ОСОБА_2 до Київської міської ради про визнання права власності за набувальною давінстю повернуто для подання до належного суду.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_1 ставить питання про скасування вказаної ухвали та направлення справи до Голосіївського районного суду м. Києва для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі. Вважає, що оскаржувана ухвала є незаконною, постановленною з порушенням норм процессуального права. Апелянт зазначає, що позовна заява подана до суду з дотриманням правил підсудності встановлених ст. 114 ЦПК України, оскільки спір виник з приводу нерухомого майна, а сааме будинку, що розташований у Голосіївському районі м. Києва. Окрім того звертає увагу, що Шевченківським районним судом м. Києва вже було розглянуте питання про відкриття провадження у даній справі та встановлено, що справа підсудна Голосіївському районного суду м. Києва за правилами виключної підсудності.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в цих межах, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач, звертаючись до суду з позовом до Київської міської ради, просила визнати за нею право власності за набувальною давністю на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, що територіально відноситься до Голосіївського району м. Києва.

Повертаючи матеріали позову, суддя виходив з того, що відповідач по справі не має місцезнаходження у Голосіївському районі м. Києва, а тому справа не підсудна Голосіївському районному суду м. Києва.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

За змістом викладених у пункті 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз'яснень - виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Виходячи з предмету позову даний спір має розглядатися за правилами виключної підсудності за місцезнаходженням нерухомості.

Окрім того, як убачається зі змісту ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 07.09.2016 р., копія якої міститься в матеріалах справи, позовну заяву ОСОБА_2 до Київської міської ради було повернуто позивачу для подачі до належного суду, оскільки спір у даній справі виник щодо нерухомого майна, що територіально знаходиться у Голосіївському районі м. Києва.

За викладених обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції порушений порядок вирішення питання щодо відкриття провадження у справі, з цих підстав апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 від імені та в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2016 року скасувати з передачею питання на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді:

Справа № 752/16311/16-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/ 14476/2016

Головуючий у суді першої інстанції: Ладиченко С.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Прокопчук Н.О.