Рішення № 63172459, 01.12.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]

01 грудня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді: Прокопчук Н.О.

суддів: Саліхова В.В., Семенюк Т.А.

при секретарі: П'ятничук В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» в особі представника Галдецького Ярослава Анатолійовича

на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 травня 2016 року

у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2015 року ПАТ «Родовід Банк» звернулося до суду з даним позовом до відповідача.

Свої вимоги обґрунтовувало тим, що 04.06.2008 року між ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є ПАТ «Родовід Банк», та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № 92.2/АА-00023.08.2, згідно умов якого ОСОБА_2 було відкрито не відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 9 956,00 дол. США терміном по 04.06.2013 року включно зі сплатою 13,5% річних. Кредитні кошти надавалися відповідачу для купівлі автомобіля та сплати страхових платежів. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 04.06.2008 року був укладений договір застави транспортного засобу № 92.2/АА-00023.08.2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каліушко І.А., предметом якого є автомобіль марки Daewoo, модель Matiz, рік випуску 2008, колір жовтий, шасі № НОМЕР_2, тип ТЗ легковий хетчбек, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Посилаючись на те, що ОСОБА_2 свої зобов'язання за кредитним договором не виконувала належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором на загальну суму 228 532, 55 дол. США, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 228 532, 55 дол. США, а також 3654,00 грн. судового збору.

Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 11.05.2016 року даний позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 13 334, 84 доларів США, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 8 931, 40 дол. США, заборгованості за відсотками у сумі 3 298, 65 дол. США, 3% річних у розмірі 1 104, 79 дол. США, а також судовий збір у розмірі 359, 19 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В поданій представником ПАТ «Родовід Банк» - Галдецьким Я.А. апеляційній скарзі ставиться питання про скасування заочного рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні пені та ухвалення нового про задоволення позову в повному обсязі. Представник заявника посилається на порушення судом норм матеріального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Зазначає, що суд першої інстанції надійшов невірних висновків щодо відмови у стягненні з відповідача пені у розмірі 215 197, 72 дол. США у зв'язку з тією обставиною, що діюче законодавство не передбачає стягнення пені в іноземній валюті. Суд не взяв до уваги розрахунок боргу, зі змісту якого вбачається, що заборгованість ОСОБА_2 зі сплати пені за кредитом та процентами перед ПАТ «Родовід Банк» становить 215 197, 72 дол. США, що в еквіваленті до національної валюти становить 1 840 091, 12 грн. Позивачем було надано суду розрахунок пені за кредитом та процентами у грошовій валюті гривня, а відтак, вказані позовні вимоги підлягали задоволенню.

В суді апеляційної інстанції представник позивача Свинар М.Ю. апеляційну скаргу підтримала з підстав наведених в ній.

ОСОБА_2 двічі у судові засідання не з'явилася . З огляду на положення ч.5 ст.74,ч.2 ст.305 ЦПК України колегія суддів визнала її повідомлення належним,а неявку такою ,що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Тобто, отримуючи кредит, позичальник зобов'язується повернути суму кредиту, а також сплатити проценти в розмірі та на умовах, передбаченими кредитним договором, а у роза порушення умов договору - сплатити пеню.

Як убачається з матеріалів справ та установлено судом, між сторонами 04.06.2008 року був укладений кредитний договір № 92.2/АА-00023.08.2, згідно з яким позивач зобов'язався надати та надав відповідачеві кредит у розмірі 9 956 дол. США на термін до 04.06.2013 року включно на умовах, обумовлених договором, під 13, 5 % річних для придбання автомобіля DAEWOO Matiz та сплати страхових платежів згідно з договором страхування № 202-143014/08 КЦСА від 04.06.2008 р.

04.06.2008 року між банком та ОСОБА_2 був укладений договір застави транспортного засобу № 92.2/АА-00023.08.2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каліушко І.А., предметом якого є автомобіль марки Daewoo, модель Matiz, рік випуску 2008, колір жовтий, шасі № НОМЕР_2, тип ТЗ легковий хетчбек, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Пунктом 5.2. кредитного договору встановлено, що у разі недотримання позичальником умов договору банк має право вимагати в односторонньому порядку дострокового його розірвання, повернення одержаних кредитів, сплати нарахованих за ними процентів, відшкодування збитків, заподіяних банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позивальником умов цього договору, а у разі невиконання позичальником цих вимог звернути стягнення на предмет застави згідно з договором № 92.2/АА-00023.08.2 від 04.06.2008 р. та договорів застави, що можуть бути укладені в майбутньому в забезпечення виконання позичальником зобов'язань за цим договором.

Встановивши,що відповідачка у порушення вимог договору свої зобов'язання належним чином не виконує,суд підставно стягнув з неї виниклу заборгованість по тілу кредиту та процентах за користування ними і в цій частині рішення суду не оскаржується.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідачки пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів у розмірі 215 197, 72 дол. США, суд виходив з того, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення НБУ облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися лише у національній валюті України гривні ,що не було здійснено позивачем.

Проте погодитися з такими висновками суду у повній мірі не можна, оскільки вони зроблені із порушенням норм процесуального та матеріального права, без належного з'ясування обставин, що мають значення для справи, що є підставою, згідно із ст. 309 ЦПК України, для скасування рішення суду та ухвалення нового.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.6. кредитного договору встановлено, що за порушення строків повернення кредитів чи сплати процентів, позичальник зобов'язується сплачувати банку за кожен день прострочення пеню у розмірі 1,6 % від суми простроченої заборгованості.

Відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Оскільки виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, то наряду зі стягненням заборгованості в іноземній валюті суд має право стягнути й проценти за користування кредитом в іноземній валюті, оскільки такий процент не є фінансовою санкцією. Отже, положення ч. 2 ст. 192, ч. 3 ст. 533 ЦК України, Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» можуть бути застосовані тільки при вирішенні питання про стягнення основної заборгованості за кредитом та стягнення відсотків за користування валютним кредитом.

Вказані положення можуть бути застосовані тільки при вирішенні питання про стягнення основної заборгованості за кредитом та стягнення відсотків за користування валютним кредитом, та не підлягають застосуванню при вирішенні питання про стягнення штрафних санкцій.

З наданого представником позивача розрахунку заборгованості станом на 13.02.2014 року загальна сума пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості становить 215 197, 72 дол. США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 1 840 091, 12 грн., тобто позивачем був наданий належний розрахунок розміру пені у гривні. Вказаний розрахунок відповідачем жодним чином не оспорювався.

Відповідно до позовної заяви ПАТ «Родовід Банк» просило стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором станом на 13.02.2014 року у розмірі 228 532, 55 дол. США, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 8 931, 40 дол. США, заборгованості за відсотками у сумі 3 298, 65 дол. США, 3% річних у розмірі 1 104, 79 дол. США, пені за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором - 215 197, 72 дол. США, що станом на дату розрахунку за курсом НБУ складає 1 840 091, 12 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦПК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Згідно правової позиції, викладеної у Постанові Верховного Суду України від 03.09.2014 р. у справі № 6-100цс14 - ч.3 ст. 551 ЦК України з урахуванням положень ст. 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої ст. 10 ЦК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

При цьому, визначення граничного розміру пені залишається на розсуд суду з урахуванням дотримання критеріїв, що визначені у ч. 3 ст. 551 ЦК України.

Згідно з. п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», судам роз'яснено, що істотними обставинами в розумінні ч. 3 ст. 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Виходячи з встановлених по справі обставин та того факту, що розмір пені, який просить стягнути позивач з відповідачки, значно перевищує розмір збитків, понесених банком внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором кредиту, їх не співмірність, ту обставину, що рішення суду повинно бути не тільки законним та обгрунтованим, а й справедливим, а також ненадання позивачем доказів завдання негативних наслідків через прострочення виконання зобов'язання відповідачем колегія суддів вважає за можливе зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача до розміру заборгованості за тілом кредиту у сумі 76 369, 72 грн. (8 931, 40 грн. x 8, 550700)

Конституційний суд України в рішенні від 10.11.2011 року № 15-рп/2011 зазначає, що держава, встановлюючи законами України засади створення і функціонування грошового та кредитного ринків (п.1 ч. 2 ст. 92 Конституції України), має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і охоронюваними законом правами та інтересами споживачів кредитних послуг.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 240, 55 грн.

В інший частині рішення суду не оскаржувалося й виходячи з положень ст.303 ЦПК України судом апеляційної інстанції не перевірялося.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 309,310, 313-314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» в особі представника Галдецького Ярослава Анатолійовича задовольнити частково

Заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 травня 2016 року в частині відмови у стягненні пені за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту: Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_2 про стягнення пені за кредитним договором задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» пеню у розмірі 76 369, 72 грн та судовий збір у розмірі 240, 55 грн.

В інший частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення ,але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді:

Справа № 761/17302/15-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/10134/2016

Головуючий у суді першої інстанції: Каліушко Ф.А..

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Прокопчук Н.О.