Ухвала суду № 63172395, 29.11.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження №22-ц/796/14927/2016 Головуючий в 1 інстанції - Трегубенко Л.О.

Доповідач - Желепа О.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2016 року, колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Желепи О.В.

суддів Іванченка М.М., Рубан С.М.

при секретарі Перетятько А.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 26 серпня 2016 року про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_3, через свого представника, звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики в розмірі 627 475 грн. 00 коп.

Також представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подала заяву про забезпечення позову, шляхом накладення решту на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, право власності на 1/3 частину якої належить відповідачу.

Заяву обґрунтовувала тим, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне відповідачу нерухоме майно, яким він може розпорядитися на власний розсуд, утруднить чи зробить неможливим виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 26.08.2016 року заяву представника позивача про забезпечення позову задоволено.

У порядку забезпечення позову заборонено відчуження (продаж, дарування тощо) квартири АДРЕСА_1, право власності на 1/3 частину якої належить ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3).

Не погодившись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову. В скарзі посилався на те, що судом порушено норми процесуального права. Ті обставини справи, які суд вважав встановленими спростовуються письмовими доказами.

Відповідач та його представник доводи скарги підтримали.

Представник позивача доводи скарги визнала в частині частки квартири , на яку можна накласти арешт.

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення відповідача та представників сторін, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як роз'яснено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що не вжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду.

Колегія суддів з таким висновком погоджується, враховуючи суму позову.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу за договором позики в розмірі 627 475 грн. 00 коп. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач взяв у позивача суму грошових коштів в розмірі 25 000 доларів США 00 центів, при цьому, відповідач зобов'язався повернути борг в повному розмірі на першу його вимогу.

09.07.2016 року позивач надіслав лист вимогу з проханням повернути кошти, про те до моменту звернення до суду з позовом борг не був повернутий.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо повернення коштів, отриманих в позику.

Не повернення відповідачем боргу в добровільному порядку свідчить про те, що без вжиття заходів забезпечення позову може бути утруднене виконання рішення суду.

Разом з тим забороняючи відчуження 1/3 частини квартири, суд не повно з'ясував обставини справи.

Так, суд не звернув увагу, що в заяві про забезпечення позову позивач просив накласти арешт на 1/3 частину квартири АДРЕСА_2.

Суд обрав інший вид забезпечення на власний розсуд та заборонив відчуження (продаж, дарування тощо) квартири АДРЕСА_1, право власності на 1/3 частину якої належить ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3).

При цьому суд не обґрунтував своє рішення та вийшов за межі вимог зазначених в заяві про забезпечення позову.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи колегією суддів встановлено наступне:

На підставі свідоцтва про право власності на житло, видане Відділом приватизації житла Подільської районної державної адміністрації 31.07.1997 року, наказ № 11251 квартира АДРЕСА_2 належить відповідачу та членам його сім'ї - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в рівних долях, тобто по ј частині (а.с. 45).

Враховуючи, що позивач просив забезпечити позов, шляхом накладення арешту на 1/3 частину квартири АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_2 при цьому встановивши, що відповідачу належить лише ј зазначеної квартири, колегія суддів приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню шляхом накладенням арешту на ј частину квартири АДРЕСА_2.

Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли часткове підтвердження в судовому засіданні апеляційного суду, проте апеляційна скарга не може бути задоволена в повному обсязі, оскільки з урахуванням предмету заявлених позовних вимог, вжиття заходів забезпечення позову є доцільним.

Згідно п. 2, ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє нову ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенню було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Оскільки ухвала суду не відповідає встановленим обставинам, постановлена з порушенням процесуальних норм, відповідно до вимог ст. 312 ЦПК України вона підлягає зміні .

Керуючись ст.ст. 151-153, 303, 307, 312-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 26 серпня 2016 року змінити та постановити нову наступного змісту.

Заяву ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на ј частину квартири АДРЕСА_2, що на праві власності належить ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1)

В задоволенні решти вимог заяви про забезпечення позову - відмовити.

Стягувач ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3

Боржник ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

Термін пред'явлення до виконання один рік.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Судді: