Рішення № 63172352, 24.11.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №22ц/796/10441/16 Головуючий у 1 інстанції -Фаркош Ю.А.

Доповідач - Панченко М.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2016 року м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м.Києва у складі:

Головуючого - Панченка М.М.

Суддів - Ратнікової В.М., Гаращенка Д.Р.

При секретарі - Куркіної І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, який діє за дорученням ОСОБА_2, на рішення Печерського районного суду м.Києва від 20 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» про виплату страхового відшкодування,-

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2015 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» і просила винести рішення, яким стягнути з відповідача, як Страховика, на свою користь страхову виплату у сумі 87.953 грн.15 коп., у зв»язку з пошкодженням належного їй, як Страхувальнику, автомобіля «ТОYOТА» державний номер НОМЕР_1, у відповідності з договором добровільного страхування наземного транспорту, укладеного сторонами 05.09.2013 року за №3014/215/004015.

Рішенням Печерського районного суду м.Києва від 20 травня 2016 року у позові відмовлено /а.с.150-152/.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1, який діє за дорученням ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Печерського районного суду м.Києва від 20 травня 2016 року та ухвалити нове рішення по суті позову /а.с.154-160/.

Скаржник послався на те, що застрахований автомобіль, у відповідності до умов страхового договору та згідно висновку автотоварознавчого дослідження №68/13 від 14 жовтня 2013 року не є фізично знищеним, оскільки вартість відновлювального ремонту не перевищує 75% ринкової вартості автомобіля до ДТП, у зв»язку з цим, при вирахуванні страхового відшкодування суд повинен був керуватись пунктом 10.7.2. Договору страхування, яким передбачене виплата страхового відшкодування як при частковому пошкодженні транспортного засобу, а не пунктом 10.7.1., яким передбачена виплата страхового відшкодування при повному знищенні транспортного засобу.

Заслухавши доповідь по справі, пояснення представника скаржника, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак зазначеним вимогам закону ухвалене у справі рішення суду першої інстанції в повній мірі не відповідає.

Встановлено, що 05.09.2013 року за №3014/215/004015 між ОСОБА_2 та ПАТ «СК«Універсальна» укладено договір добровільного страхування наземного транспорту, відповідно до умов якого був застрахований належний позивачці автомобіль «ТОYOТА» державний номер НОМЕР_1 терміном на один рік на страхову суму 136.000грн./а.с.6-13/.

Згідно п.1.7. Договору страхування передбачена франшиза у розмірі 340 грн., а при конструктивній загибелі транспортного засобу - 6.800 грн.

Зазначене свідчить, що між сторонами ОСОБА_2 та ПАТ «СК«Універсальна» виникли відносини договору страхування, відповідно до яких, в силу ст.979 ЦК України, одна сторона Страховик, зобов"язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (Страхувальникові) або іншій особі, визначену у договорі, грошову суму (страхову виплату), а Страхувальник зобов»язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст.988 ЦК України та ст.20 Закону України «Про страхування» слідує, що Страховик зобов»язаний на умовах договору страхування при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Як слідує із матеріалів справи, 10.09.2013 року в результаті дорожньо-транспортної пригоди застрахований автомобіль позивачки «ТОYOТА» державнийномер НОМЕР_1, зазнав механічних пошкоджень, що є страховим випадком в силу договірних умов.

Указані обставини сторонами не заперечуються.

В силу ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахування вимог ЦК, інших актів законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

А, згідно ст.628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов»язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов»язковим для виконання сторонами.

Встановлено, що Страховиком ПАТ «СК«Універсальна» на користь Страхувальника ОСОБА_2 виплачена страхова сума, що склала 15.951,37 грн.

У відповідності з договірними умовами, зокрема, пунктами 1.12, 10.1.1., 10.1.2, 10.10. Договору страхування, передбачено, що розрахунок страхового відшкодування може здійснюватись: 1) за вибором Страховика на підставі Звіту (дослідження) судового експерта або оцінювача, або на підставі аварійного сертифіката підготовленого уповноваженою Страховиком особою із застосуванням при розрахунку розміру збитку рекомендованих розцінок на ремонтні роботи в регіоні реєстрації транспортного засобу (відповідно до інформації офіційного періодичного видання «Бюлетень автотоварознавця») та рекомендованих виробником транспортного засобу, нормативів трудоємності ремонтних робіт; 2) на підставі калькуляції СТО запропонованої Страховиком; 3) на підставі калькуляції СТО, яка підтримує гарантійні зобов»язання щодо даної марки транспортного засобу.

Отже, згідно договірних умов, право вибору оцінювача розміру страхового відшкодування сторонами визначено за Страховиком.

У зв»язку з цим, суд першої інстанції обгрунтовано відхилив доводи скаржника щодо застосування автотоварознавчого Висновку №68/13 від 14.10.2013 року, виконаного за ініціативою позивачки /а.с.29-40/.

Між тим, колегія суддів вважає, що судом безпідставно не покладена в основу доказування судова автотоварознавча експертиза за №1-20/01 від 20.01.2015 року, виконана ТОВ «Український центр судових експертиз» у справі 761/4909/14-ц,761/4909/14-ц, яка проведена за ухвалою суду і якою визначено, що: дійсна ринкова вартість пошкодженого автомобіля позивачки на момент ДТП склала 118.345,35грн.; вартість відновлювального ремонту автомобіля склала 91.105,04 грн.; залишкова вартість пошкодженого автомобіля склала 63.314,95 грн. /а.с.113-118/.

При цьому, колегія суддів, у порівнянні з автотехнічним Звітом №1008/13 від 20.09.2013 року, виконаного СПД ОСОБА_3 на підставі заяви ПАТ»СК»Універсальна» надає доказової переваги судовій авто товарознавчій експертизі за №1-20/01 від 20.01.2015 року виконаної ТОВ «Український центр судових експертиз», виходячи з того, що цей експертний висновок здійснювався на підставі ухвали суду, експерт попереджався про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Крім того, на думку судової колегії, указаний висновок виконаний більш повно, об»єктивно і кваліфіковано.

Відповідно до п.10.7.1. договору страхування сторонами передбачено, що застрахований транспортний засіб вважається конструктивно знищеним, якщо вартість відновлювального ремонту (з ПДВ) перевищує 75% дійсної вартості транспортного засобу на момент настання страхового випадку).

Оскільки, таким чином, як встановлено вище, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля«ТОYOТА» державний номерНОМЕР_1 (91.105,04 грн.) перевищує 75% дійсної вартості автомобіля на момент ДТП (118.345,35грн.), тому указаний автомобіль позивачки, суд вважає конструктивно знищеним.

Отже, виплату страхового відшкодування належить здійснювати у порядку визначеному пунктами 10.7.1. та 10.7.1.1.договору страхування, згідно яких, при конструктивній загибелі транспортного засобу (коли вартість відновлювального ремонту (з ПДВ) перевищує 75% дійсної вартості транспортного засобу на момент настання страхового випадку) страхове відшкодування визначається за рішенням Страховика, як дійсна вартість на момент настання страхового випадку (але не більше страхової суми) за вирахуванням франшизи та вартості залишків транспортного засобу. При цьому, залишки транспортного засобу залишаються у Страхувальника.

Колегія суддів вважає, що ПАТ»СК»Універсальна», при визначенні вартості залишків пошкодженого автомобіля, повинен був виходити не із суми 95.670 грн., що визначена на інтернет-аукціоні, проведеного за ініціативою Страховика, а із суми 63.314,95 грн., яка визначена висновком судової автотоварознавчої експертизи №1-20/01 від 20.01.2015 року, виконаної на підставі ухвали суду Українським центром судових експертиз /а.с.113-118/.

Отже, колегія суддів вважає, що належна до виплати страхова сума на користь позивачки ОСОБА_2 повинна становити за рішенням суду - 32.279,03 коп. із такого розрахунку: 118.345,35грн. - 6.800грн. - 63.314,95грн. - 15.951,37грн., де:

- 118.345,35грн. - вартість автомобіля на момент пошкодження;

- 6.800 грн. - франшиза;

- 63.314,95грн. - залишкова вартість автомобіля;

- 15.951,37грн. - сплачена Страховиком на користь позивачки страхова сума.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову, колегія суддів в частині визначення залишкової вартості пошкодженого автомобіля у сумі 63.314,95 надає більш доказового значення висновку проведеного судовою автотоварознавчою експертизою №1-20/01 від 20.01.2015 року, у порівнянні з результатами інтернет-аукціону, яким визначена вартість залишків транспортного засобу у розмірі 95.670 грн.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судом першої інстанції, належить скасувати, як ухвалене на неповно з»ясованих обставинах, та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст.307,309 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє за дорученням ОСОБА_2, задовольнити.

Скасувати рішення Печерського районного суду м.Києва від 20 травня 2016 року та ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позовну заяву ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» про виплату страхового відшкодування задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування у сумі 32.269 грн.03 коп.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» в дохід держави судовий збір у сумі 323 грн.

Рішення набирає законної сили негайно, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий

Судді