Рішення № 63171043, 29.11.2016, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/138/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 року

Полонський районний суд Хмельницької області

в складі головуючого судді Горщар А.Г.

при секретарі судового засідання Салюк Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Полонному цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третіх осіб ОСОБА_2, органу опіки та піклування Полонської районної державної адміністрації, приватного нотаріуса Полонського районного нотаріального округу ОСОБА_3 про скасування заборони на відчуження жилого приміщення, -

встановив:

02 лютого 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ «Приватбанк» про зняття заборони нотаріуса на відчуження квартири, на обґрунтування уточнених в судовому засіданні позовних вимог зіслався на те, що 15.05.2008 року між ним та відповідачем було укладено кредитний договір щодо надання кредиту на суму 62749,91доларів США. В забезпечення виконання зобовязань за вищевказаним договором було укладено договір іпотеки, предметом якого крім іншого майна, була квартира №6 по вул. А. Герасимчука в будинку №207 в м. Полонному Хмельницької області, яка належала йому на праві власності на підставі договору купівлі-продажі.

16.05.2008 року приватним нотаріусом Полонського районного нотаріального округу при посвідченні договору іпотеки на вищезгадане жиле приміщення, цього ж дня було накладено заборону, зареєстрованого в реєстрі за №2394, на вищезгадане жиле приміщення.

Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 25.07.2011 року вищезгаданий договір іпотеки в частині передачі ОСОБА_1 в іпотеку квартири АДРЕСА_1 було визнано недійсним з підстав передбачених ч.1-3,6 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України.

У звязку з тим, що дане рішення набрало законної сили, а зняти заборону на відчуження спірного жилого приміщення приватний нотаріус відмовив, що створює йому перешкоди у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, позивач посилаючись на вищенаведені обставини, просить зняти накладену приватним нотаріусом заборону на його відчуження.

Позивач та його представник ОСОБА_4 який діє на підставі доручення, в поданій до суду заяві позов підтримали в повному обсязі, просили позов задовольнити та слухання справи проводити у їхню відсутність.

Представник ПАТ КБ «Приватбанк» в судове засідання не прибув, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, проти позову заперечував зіславшись на те, що накладення та зняття заборон є наслідком виникнення чи припинення іпотечних відносин, в даному випадку іпотека не припинилась,тому підстав для задоволення позову не має.

Треті особи: ОСОБА_2, орган опіки та піклування Полонської районної державної адміністрації до суду не прибули, в поданих до суду заявах просили розгляд справи проводити у їхню відсутність.

Приватний нотаріус ОСОБА_3 належним чином повідомлена про час і місце слухання справи до суду не зявилася, причини неявки суду не повідомила.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Встановлено, що 15 травня 2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір згідно якого останній отримав від банку кредитні кошти в розмірі 62749,91доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитів в розмірі 15 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 15 травня 2028 року.

В забезпечення виконання позичальником вказаного договору між банком та позивачем ОСОБА_1, його майновим поручителем ОСОБА_2, 16 травня 2008 року укладено договір іпотеки, згідно якого предметом іпотеки, крім іншого майна, була трьохкімнатна квартира АДРЕСА_2, власником якої є ОСОБА_1

З листопада 2009 року позивач належним чином не виконував зобовязання по кредитному договору, внаслідок чого станом на 12 липня 2011 року утворилась строкова заборгованість в сумі 19094,94 доларів США.

18 березня 2011 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до Полонського районного суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та інших осіб про звернення стягнення на предмет іпотеки на погашення утвореної заборгованості, в тому числі, і на квартиру АДРЕСА_3, власником якої є позивач. ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання недійсним кредитного договору.

Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 25 липня 2011 року позов ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 15 травня 2008 року, укладеного між публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та ОСОБА_1 станом на 12 липня 2011 року в розмірі 19094,94 доларів США, відповідно до договору іпотеки від 16 травня 2008 року, укладеного між Банком та ОСОБА_1 та ОСОБА_2, звернено стягнення на трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_3, загальною площею 45,6 кв.м., жилою 30,5 кв.м., яка належить ОСОБА_2, шляхом продажу Банком від свого імені цього жилого приміщення будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, ст.38 Закону України «Про іпотеку». Ціну продажу зазначеного жилого приміщення встановлено за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем, а в разі недосягнення такої згоди, на підставі оцінки квартири субєктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни, що склались на жилі приміщення в м. Полонному. В разі продажу предмету іпотеки за ціною понад суму строкової заборгованості 19094,94 доларів США, залишок суми повернути для іпотекодавця ОСОБА_2 Стягнуто з останнього на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» судові витрати 120 грн. збору з інформаційно-технічного забезпечення, та 1708 грн. 50 коп. судового збору. В решті вимог позову Банку відмовлено. В зустрічному позові ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 17 жовтня 2011 року дане рішення в частині визначення заборгованості за кредитним договором в сумі 19094,94 доларів США змінено, визначено суму заборгованості у розмірі 536997 грн. 40 коп.

У звязку з цим абзац другий резолютивної частини рішення викладено у наступній редакції: «В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 15 травня 2008 року, укладеного між публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1, в сумі 536997 грн. 40 коп., звернути стягнення на іпотечне майно трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_3, загальною площею 45,6 кв.м., яка належить ОСОБА_2, шляхом продажу Банком від свого імені цього іпотечного майна будь-якій іншій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку».

Виключено з резолютивної частини рішення суду першої інстанції абзац четвертий. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

На даний час позивач ставить питання про зняття заборони на відчуження квартири АДРЕСА_4, зареєстровану у реєстрі за № 2394, накладену 16 травня 2008 року приватним нотаріусом Полонського районного нотаріального округу ОСОБА_3 на підставі договору іпотеки від 16 травня 2008 року, укладеного між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ЗАТ КБ «Приватбанк», посилаючись на те, що нотаріус, незалежно від того, що договір іпотеки визнаний недійсним, відмовив йому в цьому.

Відповідно до ст. 74 Закону України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року, № 3425-XII, одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Згідно з п.п. 2, 5.1., 5.2., 5.3. Глави 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Мінюсту від 22 лютого 2012 року, № 296/5,зареєстрованого в Міністерстві юстиції 22 лютого 2012 року за № 282/20595,заборона відчуження майна накладається:при посвідченні договору застави (іпотеки) житлового будинку, квартири. Нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення: кредитора про погашення позики; про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); про припинення договору іпотеки у звязку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання, після припинення договору іпотеки у звязку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки; за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законом. У випадках, передбачених частиною першою статті 537 Цивільного кодексу України (виконання зобовязання внесенням боргу в депозит нотаріуса, нотаріальної контори), нотаріус може зняти заборону відчуження заставленого майна за заявою боржника. Як доказ зазначеного нотаріусу боржником подаються: копія зобовязання, копія договору застави/іпотеки, квитанція про внесення в депозит нотаріуса належних кредиторові грошових коштів або цінних паперів, які свідчили б про повне і безумовне виконання зобовязання, копія повідомлення нотаріуса кредиторові про внесення боргу в депозит, копія заяви боржника, переданої нотаріусом кредиторові відповідно до вимог цього Порядку, щодо вчинення цим кредитором необхідних дій із зняття заборони відчуження тощо.

Тобто накладення та зняття заборони є наслідком виникнення чи припинення іпотечних відносин права іпотеки.

Як вбачається із резолютивних частин зазначених рішень суду рішення про визнання договору іпотеки від16.05.2008 року посвідченого приватним нотаріусом Полонського районного нотаріального округу на квартиру АДРЕСА_5 та про накладення заборони, зареєстрованого в реєстрі за №2394, на вищезгадане жиле приміщення, не приймались і позивач з цією вимогою до суду не звертався, а викладення в мотивувальній частині рішення, що договір іпотеки від 16.05.2008 року є недійсним, не може бути підставою для зняття заборони відчуження.

Отже, у суду не має підстав для застосування ч. 3 ст. 61 ЦПК України, оскільки воно буде суперечити закону.

З огляду на викладене суд вважає, що позивач помилково дійшов висновку про наявність рішення суду про визнання договору іпотеки недійсним, тому в позові слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.10,60, 212-215,224 ЦПК України, суд,

ухвалив:

В позові ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Хмельницької області шляхом подачі до суду першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами які не були на проголошенні протягом цього ж строку з дня отримання копії рішення.

Головуючий: