Ухвала суду № 63170651, 29.11.2016, Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 4-с/593/2/2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" листопада 2016 р. Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої-судді ОСОБА_1

при секретарі Паньків М.М.

представника скаржника ОСОБА_2

головного державного виконавця В ДВС ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бережанах скаргу ОСОБА_4 на дії державного виконавця відділу ДВС Бережанського районного управління юстиції Тернопільської області щодо винесення ним постанови про розшук транспортного засобу, -

В С Т А Н О В И В :

19 вересня 2016 року ОСОБА_4 звернувся в Бережанський районний суд із скаргою на дії державного виконавця відділу ДВС Бережанського районного управління юстиції Тернопільської області ОСОБА_3, вказуючи на те, що останній 2 грудня 2015 року в рамках виконавчого провадження № 46734546 без належних на те підстав виніс постанову про розшук транспортного засобу Шкода Октавіа із д.н.з. НОМЕР_1 2011 року випуску, який належить йому і є заставним майном банку, а так як діями державного виконавця порушуються його права, тому він просить визнати незаконною та скасувати винесену ним постанову про розшук транспортного засобу.

В судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_2 вимоги, викладені ОСОБА_4 у поданій ним скарзі, підтримав, просить їх задоволити, дав пояснення, аналогічні змісту поданої скарги.

Головний державний виконавець відділу державної виконавчої служби Бережанського районного управління юстиції Тернопільської області із скаргою не згідний, вважає, що його дії є законними, а тому просив залишити скаргу ОСОБА_4 без задоволення.

Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника скаржника та пояснення головного державного виконавця В ДВС ОСОБА_3, дослідивши письмові документи та з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, прийшов до висновку, що подана скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

У відповідності зі ст. 1 Закону України „Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року із змінами і доповненнями (в редакції, яка існувала та була чинною на момент спірних правовідносин) виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).

Згідно із ст. 6 цього Закону державний виконавець зобовязаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Відповідно до ст. ст. 383, 384 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішеннями, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено їх права чи свободи. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Статтею 385 ЦПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Судом встановлено, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Бережанського РУЮ знаходиться виконавче провадження № 46734546 про стягнення із ОСОБА_4 на користь ПАТ «Державний ощадний банк" суми боргу у розмірі 832 278.36 гривень та 3654 гривні судового збору.

При примусовому виконанні виконавчого листа, виданого 27 лютого 2015 року Бережанським районним судом по цивільній справі № 2/593/448/2014 державним виконавцем 02 червня 2015 року було складено акт опису й арешту транспортного засобу, згідно якого було описано та накладено арешт на автомобіль Scoda Oktavia AS Ambiente 2011 р.в., д.н.з. ВО 6795 AT, власником якого є ОСОБА_4.

Однак, ухвалою Бережанського районного суду від 14 cерпня 2015 року було скасовано вищевказаний акт опису та арешту транспортного засобу Шкода Октавіа із д.н.з. НОМЕР_2 2011 року випуску, так як даний транспортний засіб перебував у заставі банку і забезпечував належне виконання зобовязань по договору кредиту, що був укладений 20 липня 2011 року між ОСОБА_4 та ПАТ ПлюсБанк, який згодом було перейменовано на ПАТ Ідея Банк, термін виконання якого закінчується лише у 2018 році. В своїй ухвалі суд вказав, що державний виконавець діяв всупереч вимогам ч. 3 ст. 54 Закону України Про виконавче провадження, оскільки нормами даного закону передбачено, що стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів, а так як рішення про стягнення із боржника заборгованості на користь ПАТ Ощадбанк по договору кредиту було винесено 24 листопада 2014 року, тобто пізніше, ніж заявник уклав договір застави із ПАТ Плюс Банк та в матеріалах справи відсутня оцінка заставного майна на день складання вищевказаного спірного акту, а тому із вищезазначених підстав дії державного виконавця ВДВС Бережанського районного управління юстиції по складанню акту та арешту транспортного засобу, належного заявнику, було визнано незаконними. Зазначена ухвала набрала законної сили та була направлена ДВС для відома.

Статтею 572 ЦК України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави), і першочергове право на задоволення своїх вимог за рахунок зазначеного автотранспортного засобу належить саме ПАТ «Ідея Банк», а не ПАТ Ощадбанк. Крім цього, в матеріалах виконавчого провадження міститься лист ПАТ «Ідея Банк» від 03 вересня 2015 року № 12.4/122047, у якому ПАТ «Ідея Банк» вказує, що немає підстав на надання згоди на примусову реалізацію відділом ДВС Бережанського РУЮ предмету застави, тому суд вважає, що державний виконавець на мав підстав оголошувати розшук автомобіля, який є заставним майном ПАТ«Ідея Банк» та який є в наявності, оскільки боржник ним постійно користується.

Із пояснень, даних в судовому засіданні представником скаржника та тексту поданої ОСОБА_4 скарги видно, що незважаючи на винесену судом 14 серпня 2015 року ухвалу, якою визнано незаконними дії державного виконавця та скасовано арешт транспортного засобу з підстав перебування останнього в заставі банку до повного виконання ОСОБА_4 боргових зобовязань та маючи в матеріалах виконавчого провадження лист заставодержателя ПАТ «Ідея Банк» від 03 вересня 2015 р. № 12.4/122047, у якому останній не дає згоди на примусову реалізацію відділом ДВС Бережанського РУЮ предмету застави, державний виконавець без належних на те підстав 2 грудня 2015 року виносить постанову про розшук транспортного засобу, хоч вищезазначений автомобіль не підлягав розшуку, так як постійно перебував у користуванні скаржника.

Незаконними діями державного виконавця скаржник, як власник транспортного засобу, всупереч вимогам ст. 321 ЦК України був позбавлений права вільно володіти та користуватися належним йому транспортним засобом, який перебуває в заставі ПАТ ІдеяБанк, який не предявляє до нього претензій. І сам боржник від сплати боргу не ухиляється про що свідчить його письмова заява на імя начальника відділу ДВС Бережанського РУЮ, в якій він просить стягнення звернути на його пенсію.

Судом встановлено, що внаслідок винесення державним виконавцем постанови про розшук майна боржника від 02 грудня 2015 року, інформацію про оголошення розшуку автомобіля було внесено у підсистему «Поводир» та АІПС відеофіксації транспортних засобів з розпізнаванням номерних знаків та перевіркою їх за розшуковими реєстрами «ВІДЕОКОНТРОЛЬ-Рубіж», про що свідчить лист-повідомлення Головного управління національної поліції в Тернопільській області від 07 грудня 2015 р. № 11/2-438.

За таких обставин, автомобіль боржника, перебуваючи у розшуку в порядку ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» та відповідно до Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках підлягає вилученню працівниками поліції та доставленню па спеціальний майданчик чи стоянку з тимчасовим утриманням, що є прямим обмеженням права користування боржника належним йому автомобілем, а тому його вимоги слід визнати підставними і задоволити їх.

Вимоги скаржника підлягають до задоволення також і з тих підстав, що в матеріалах виконавчого провадження відсутні документи, які би передували винесенню постанови про розшук майна боржника, а саме: відсутні належним чином складені акти про те, що належне боржнику майно є відсутнє і з тих підстав підлягає розшуку.

Із постанови, винесеної 2 грудня 2015 року головним державним виконавцем Кидонь Є.В. про розшук майна боржника видно, що згідно відповіді Підгаєцького МРЕВ за боржником числиться транспортний засіб, однак жодним чином не вказано, що зазначений автомобіль є відсутній і тому підлягає розшуку.

Про те, що дії державного виконавця по оголошенні розшуку автомобіля скаржника є незаконними, свідчить і той факт, що вказаний транспортний засіб перебуває у заставі ПАТ «Ідея Банк» і при цьому ПАТ «Ідея Банк», як заставодержатель, заперечує проти його примусової реалізації, однак державним виконавцем, незважаючи на вищевказане, було оголошено розшук автомобіля боржника для його подальшої примусової реалізації.

А так як зареєстроване право застави ПАТ «Ідея Банк» на автомобіль виключає передбачену ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року із змінами і доповненнями ( в редакції, яка існувала на момент спірних правовідносин) можливість звернення стягнення на нього для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, оскільки першочергове право на задоволення своїх вимог за рахунок зазначеного автомобіля належить саме ПАТ «Ідея Банк», а не АТ «Ощадбанк», тому і з тих підстав дії державного виконавця по оголошенню розшуку автомобіля скаржника слід визнати незаконними, а винесену ним постанову скасувати.

Що ж стосується строків звернення ОСОБА_4 до суду за захистом свого порушеного права, то вони відповідно ст. 385 ЦПК України ним не пропущені, оскільки із тексту поданої ним скарги, видно, що про наявність прийнятої державним виконавцем постанови від 02 грудня 2015 року про розшук належного йому транспортного засобу він не знав, цей документ йому не вручався та ним не підписувався. Про наявність зазначеного документу йому стало відомо лише 8 вересня 2016 року після отримання ним із ДВС копій документів виконавчого провадження, а із штемпеля на поштовому конверті, у якому надійшла на розгляд суду скарга ОСОБА_5, видно, що вона була направлена ним суду ще 16 вересня 2016 року, тобто він звернувся до суду із зазначеною скаргою у визначений законом десятиденний строк.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року із змінами та доповненнями ( який був чинний на момент спірних правовідносин), ст.ст. 383-387, 292, 294 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_6 Андрійовича задоволити.

Визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бережанського районного управління юстиції ОСОБА_3 щодо винесення ним 02 грудня 2015 року постанови про розшук майна боржника - транспортного засобу Scoda Oktavia AS Ambiente 2011 р.в., д.н.з. ВО 6795 AT, що належить ОСОБА_4 та скасувати вищевказану постанову.

Ухвалу може бути оскаржено до апеляційного суду Тернопільської області в 5-денний строк з дня її винесення через Бережанський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя Бережанського районного суду

Тернопільської області ОСОБА_1