Ухвала суду № 63170514, 02.12.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 454/2842/15 Головуючий у 1 інстанції: Крыль М.Д.

Провадження № 22-ц/783/7009/16 Доповідач в 2-й інстанції: Шумська Н. Л.

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

02 грудня 2016 року суддя судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області Шумська Н.Л, перевіривши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 19 жовтня 2016 року за позовом ОСОБА_2 до Сокальського районного суду, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 19 жовтня 2016 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Сокальського районного суду про відшкодування шкоди. Відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди

Ухвалу суду в частині відмови у вікритті провадження, оскаржила позивач - ОСОБА_2, подавши апеляційну скаргу з дотриманням строку, передбаченого ч.2 ст. 294 ЦПК України.

При вирішенні питання відкриття апеляційного провадження було встановлено, що апелянтом в порушення вимог п.п.9 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" не сплачено судовий збір в сумі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 275грн. 60 коп. При цьому апелянту одночасно було надано роз"яснення щодо необгрунтованого застосування п.13 ч.2 ст.3 Закону України "Про судовий збір".

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 14 листопада 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 19 жовтня 2016 року залишено без руху у зв"язку з її невідповідністю вимогам ч.2 ст. 297 ЦПК України та надано особі, що подала апеляційну скаргу можливість протягом п"яти днів з моменту отримання копії даної ухвали, усунути недоліки апеляційної скарги та оплатити судовий збір у вищевказаному розмірі.

Із рекомендованої кореспонденції суду убачається, що копію ухвали апелянт отримала 24 листопада 2016 року, однак станом на сьогодній день, вимоги ухвали не виконала, недоліки скарги не усунула. Натомість подала клопотання про продовження строку виконання ухвали та просила чітко вказати норми Конституції України, якими керувався суд при встановленні суми судового збору та уточнити суму судового збору.

Перевіривши матеріали справи та доводи клопотання, вважаю, що апеляційна скарга підлягає поверненню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно ст. 73 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням особи сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин. Згідно ч. 3 цієї статті одночасно з клопотанням про поновлення або продовження строку належить вчинити ту дію або подати той документ чи доказ, стосовно якого заявлено клопотання. Враховуючи вищенаведене, заявлене ОСОБА_2 клопотання про продовження строку на виконання вимог ухвали від 14.11. 2016 року задоволенню не підлягає, оскільки не узгоджується з нормою процесуального права.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 8 липня 2011року "Про судовий збір", який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому, з 1 вересня 2015 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 22 травня 2015 року №484-VIII.

Згідно із п. 13 ч 2. ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Проте, у п.п. 9 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що розмір судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду фізичною особою становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на будь-які ухвали суду, що підлягають оскарженню незалежно від того, чи передбачено Законом №3674-VI справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких постановляться відповідні ухвали (п. 23 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 р.).

У своїх запереченнях ОСОБА_2 застосовує розширене тлумачення правової норми, переслідуючи мету уникнення сплати судового збору за подання апеляційної скарги .

Однак Закон України "Про судовий збір" чітко розрізняє випадки звільнення від сплати судового збору при поданні позовної заяви (ст.3 Закону) та від сплати судового збору в усіх судових інстанціях (ст.5 Закону).

Законодавцем проведено регулювання суспільних відносин у сфері сплати судового збору саме у такий чітко визначений спосіб і суд не вправі застосовувати принцип рорзширеного тлумачення правової норми і поширення її на випадки, не передбачені законом. Таке розширене тлумачення свідчитиме про порушення норм матеріального та процесуального права, що є ознаками незаконності процесуального рішення.

Відповідно до п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку " від 24.10.2008 року №12 розширене тлумачення є порушенням або неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Крім того, розширене тлумачення правової норми на користь одного з учасників судового спору порушує основоположні принципи судочинства.

Згідно ч.2 ст.297 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.

Згідно ч.5 ст. 121 ЦПК України повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись ст.ст. 121, 297 ЦПК України, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 19 жовтня 2016 року за позовом ОСОБА_2 до Сокальського районного суду, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди в частині позовних вимог до Сокальського районного суду Львівської області - визнати неподаною та повернути апелянту.

Справу повернути до Червоноградського міського суду Львівської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя Апеляційного суду

Львівської області Шумська Н.Л.