Рішення № 63169982, 05.12.2016, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/1725/16-ц

Провадження № 2/444/884/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2016 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Оприск З. Л.,

секретар судового засідання Розлуцька Р.Є.

за участі позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,

відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовква Львівської області цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору таким, що не відбувся, та повернення завдатку

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із позовом про визнання договору таким, що не відбувся, та повернення завдатку. Позовні вимоги обгрунтувала тим, що у 2014 році вона зустрілись з відповідачем ОСОБА_3, який пояснив їй, що він продає лише пів будинку, так як інша половина будинку належить іншій особі, окрім цього пояснив що до цього пів будинку належить ще 9 сотих присадибної земельної ділянки, та те що все це разом буде коштувати 120 000 грн., а також показав їй це житло. Це був одноповерховий будинок в смт. Куликів на вул. Грушевського під № 2, який складався з двох квартир. Квартира, яка продавалась, зареєстрована під №2, та складалась з коридору, кухні та житлової кімнати. Ця квартира була в занедбаному стані та потребувала ремонту. Вказує, що 15.07.2014 року вона передала відповідачу 90 000 грн. як завдаток за житло, і решта 30 000 грн. зобовязалась віддати протягом двох років, а відповідач надав їй копію технічного паспорта від 17.10.2007 року, оформленого на його батька та копії плану меж земельної ділянки, свідоцтво про право власності на будівлю і землю пообіцяв надати пізніше. В будинку було проведено ремонтні роботи, і в листопаді 2014 року вона переїхали в цю квартиру. Згодом відповідач сказав їй, що вона йому винна не 30000,00 грн., а 2500 доларів США у звязку зі зміною курсу долара. Вважає, що відповідач під виглядом купівлі-продажу під розписку просто позичив в неї 90000 грн., якими користувався 2 роки, а за це позволив їй жити за цією адресою, а в кінцевому результаті, побачивши, що нею в житло вже вкладені суттєві додаткові кошти, почав створювати завідомо несприятливі умови, з метою унеможливити перехід права власності, шляхом суттєвого збільшення вартості житла, та змінюючи порядок переходу такого права власності. Тому просила визнати договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 9 соток, та нерухомого майна, що знаходиться за адресою с.м.т. Куликів, вул Грушевського 2/2 Жовківського р-ну, Львівської обл. між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, таким що не відбувся з вини відповідача, стягнути з ОСОБА_3, що проживає с.м.т. Куликів, вул. І.Мазепи буд. 12,180 000 грн. застави, та 11824 грн. 50 коп. витрат на ремонт кімнати, що знаходиться за адресою с.м.т. Куликів, АДРЕСА_1.

Позивач у судовому засіданні пояснила, що з квітня по липень 2014 року вона спілкувалася з відповідачами на рахунок купівлі будинку та земельної ділянки. Їй відомо, що мати відповідача проживала в будинку до липня 2013 року до своєї смерті. Будинок їй підходив, документів на земельну ділянку вона не бачила. Знала, що є сусіди - Ешмуратова, Бачун. Огорожі на той час не було. Ешмуратова загородила земельну ділянку близько одного року тому. Вона передала відповідачу 90000 гривень. В будинку залишались деякі речі, які їй запропонували викинути. Обговорювалась загальна сума купівлі будинку та земельної ділянки у розмірі 120 тисяч гривень. За той час долар коштував 11, 80 грн. Вона неодноразово зверталась до відповідачів на рахунок документів. Їй сказали, що за три місяці документи будуть оформлені, але документи не були оформлені, тому вона не віддала грошей. В даний час вона проживає у спірному будинку В день передачі грошових коштів у розмірі 90000 грн. їй надали техпаспорт на будинок. 09.08.2016 року вона дізналась про документи на спадщину. Їй допомагали робити ремонт її знайомі. Так були поміняні пластикові вікна, зроблено стяжку, відремонтовані стіни, стеля, фундамент. За комунальні послуги плату вносила вона, уклала договір на вивезення сміття. У неї були серйозні наміри на купівлю будинку. Відповідачі неодноразово казали їй, що дешевше буде оформити договір дарування а не договір купівлі-продажу. Було домовлено про купівлю ? будинку і 9- ти сотих землі.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що відповідачу належить лише 43/400 будинку, фактично в розпорядженні перебуває 4 сотих землі, а не 9. Після того як відповідач взяв гроші, було укладено договір, яким спадщина була поділена між ним та дружиною. Вказав, що відповідач не був власником майна, але взяв гроші від позивача.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердив, що ним було отримано від позивача грошові кошти в сумі 90000,00 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні пояснила, що відповідач не продавав будинок, бо до 2013 року в ньому проживала мати відповідача. Сусіди і знайомі попросили за позивачку, бо тій не було де жити. Позивач і відповідач домовились про умови договору купівлі-продажу, визначили кімнати. Батько відповідача займався приватизацією, і говорив, що там є 9 сотих землі, але при виготовленні технічної документації виявилось, що є не 9, а 4 сотих землі, про що відповідач повідомив позивачку. 08.08.2014 року відповідач оформив право власності 43/400 особисто, 43/400 після батька та 43/400 після матері, а 43/400 належали відповідачці. Договір дарування було запропоновано оформити позивачці з тих міркувань, що це дешевше. Вказала, що відповідачі готові укласти договір купівлі-продажу спірного житла.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні повідомив, що йому подзвонила позивачка, назвала адрес і повідомила, що купила будинок, тому попросила допомогти з ремонтом. Коли він прийшов за вказаною адресою, позивач показала йому ксерокопію документів, але він нічого не зрозумів. Будинок був в поганому технічному стані стіна мала отвір, дерево трухляве, фундамент просів. Вони залили по периметру фундамент, зробили стяжку, поставили підлогу, отвір в стіні заклали кусками цегли, поштукатурили одну кімнату. Позивач передавала гроші, швагро ОСОБА_7 брав його в автомобіль і вони їхали за будівельними матеріалами. Поставили пластикові вікна. Друга кімната розташована фактично на сусідній земельній ділянці.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні повідомив, що його сестра купила пів будинку. Він не вникав, потім приїхав до неї, побачив, що є багато роботи. Електрика була в жахливому стані, будинок був без ремонту. Він поміняв всю електрику, це був його подарунок сестрі. В будинку проводились ремонтні роботи навколо будинку заливався бетон, зняли штукатурку. Штукатурили старшої сестри чоловік і батько. Потім сестра сказала, що ще не оформлені документи. Він запропонував піти до державного нотаріуса, і готовий був піти з грошима і оформити договір. Але відповідачі тягнули. Вони навіть зараз готові укласти договір.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні повідомив, що ОСОБА_10 придбала земельну ділянку 9 сотих і пів будинку. Він допомагав робити ремонт. Міняли фундамент, перекриття, підлогу, вхідні двері, вікна, робили стяжку. Кімнату ремонтував повністю. В другій кімнаті замурували стіни, бо були наскрізні отвори. Це було в 2014 році. Між сусідами ніби була огорожа, але не на початку.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні повідомив, що йому зателефонувала ОСОБА_10 і сказала, що їй потрібно допомогти робити ремонт. Він приїхав, будинок був у жахливому стані. Вони з батьком робили ремонт. В кімнатах була вздута і поїджена шашелем підлога. Замість фундаменту було дві цегли і балка, яка прогнила, тому робили фундамент, міняли вікна, двері. Ремонт робили близько трьох місяців, але не кожен день. Фасад був зроблений не на її частині. Від дороги огорожі не було, а далі була стара сітка.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні повідомив, що Годовенець замовили документацію по землі в смт Куликів біля старого млина. Заміри робили в 2014 чи в 2015 році. Ділянка була огороджена металевою сіткою. Позивач під час замірів була присутня. За тиждень було обраховано площу земельної ділянки. Як були межі, так і міряли.

У судовому засіданні було досліджено всі наявні в матеріалах справи письмові докази.

Дослідивши та проаналізувавши в сукупності всі докази, зясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно із ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України в межах заявлених ними вимог

Відповідно до ст. ст. 10, 60, 61 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнанні сторонами, не підлягають доказуванню.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 домовились укласти договір купівлі-продажу половини будинку в смт. Куликів на вул. Грушевського № 2 та земельної ділянки за ціною 120 000 грн, а 15.07.2014 року позивач ОСОБА_1 передала відповідачу ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 90000,00 грн., а решту грошових коштів зобовязалась віддати протягом двох років, після сплати останньої суми боргу позивачем ОСОБА_1 відповідач ОСОБА_3 зобовязувався надати документи для переоформлення права власності, що підтверджується розпискою від 15.07.2014 року та визнано сторонами. Позивач ОСОБА_1 за власні кошти, користуючись допомогою родичів, провела ремонтні роботи, та з листопада 2014 року проживала в спірному житлі, що підтверджується показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7 В подальшому позивач ОСОБА_1 решту грошових коштів не передала відповідачу ОСОБА_3, договір купівлі-продажу спірного житла сторонами в установленому законом порядку укладений не був.

Представник відповідача у судовому засіданні вказала, що відповідачі готові укласти договір купівлі-продажу спірного житла. Окрім цього, як вбачається з копії розписки від 15.07.2014 року та визнано сторонами, відповідач ОСОБА_3 зобовязувався надати документи для переоформлення права власності після сплати останньої суми боргу позивачем ОСОБА_1

За таких обставин в задоволенні позовної вимоги визнати договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 9 соток, та нерухомого майна, що знаходиться за адресою смт. Куликів, вул. Грушевського 2/2 Жовківського р-ну, Львівської обл. між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, таким що не відбувся з вини відповідача слід відмовити.

Відповідно до ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума, що видається кредиторові боржником у рахунок належних договором платежів, підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Ознакою завдатку є те, що він одночасно виступає і способом платежу, і способом забезпечення виконання зобов'язання.

Правила ст. 571 ЦК України про залишення завдатку особі, яка його одержала, або стягнення з неї подвійної суми завдатку застосовується в таких випадках, коли між сторонами укладено договір, проте він не виконується з вини якоїсь із сторін.

Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

У разі коли сторони лише домовилися укласти договір, але відповідно його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі визнаються авансом і повертаються в тому розмірі, в якому вони надавалися. У разі видачі авансу кредитор не може бути зобов'язаний до повернення його в подвійному розмірі.

Оскільки договору купівлі-продажу спірного житла, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами укладено не було, то сплачені в рахунок виконання договору позивачем ОСОБА_190000,00 грн. є авансом і повинні бути повернуті в тому розмірі, в якому вони передавалися.

Отже, на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_3 90000,00 грн. сплаченого нею авансу.

Позивач ОСОБА_1, не уклавши договору купівлі-продажу спірного житла, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, за власні кошти, користуючись допомогою родичів, провела ремонтні роботи, з листопада 2014 року проживала в спірному житлі, без згоди відповідача ОСОБА_3 зробила поліпшення, які не можна відокремити без шкоди, відтак вона не має права на відшкодування їх вартості.

За таких обставин в задоволенні позовної вимоги - стягнути з відповідача ОСОБА_3 11824 грн. 50 коп. витрат на ремонт кімнати, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 слід відмовити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Таким чином позивачеві слід присудити судові витрати в розмірі 900,00 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи немає.

Керуючись статтями 15, 16570, 571, 657 ЦК України, статтями 4, 10, 11, 57, 60, 88, 208, 212-215 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (Львівська область Жовківський район, смт Куликів, вул. І. Мазепи, 12, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (Львівська область Жовківський район, м. Дубляни, вул. Ст. Бандери, 11а, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) грошові кошти в сумі 90000,00 грн. (девяносто тисяч гривень 00 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 (Львівська область Жовківський район, смт Куликів, вул. І. Мазепи, 12, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (Львівська область Жовківський район, м. Дубляни, вул. Ст. Бандери, 11а, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судовий збір в розмірі 900,00 грн. (девятсот гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду Львівської області через Жовківський районний суд Львівської області.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий Оприск З. Л.