Ухвала суду № 63169642, 30.11.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 320/1658/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Кучеренко В.В.

Номер провадження 22-ц/778/4384/16 Суддя-доповідач: Бабак А.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Бабак А.М.

Суддів Спас О.В.

Полякова О.З.

При секретарі: Бабенко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_3 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 08 вересня 2016 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку недійсним, визнання права власності на 1/3 частину житлового будинку, 2/3 частини павільйону та 1/3 частини транспортного засобу, стягнення компенсації 2/3 частини торгівельного обладнання та 1/3 частини товару в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, який в процесі розгляду справи уточнював до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку недійсним, визнання права власності на 1/3 частину житлового будинку, 2/3 частини павільйону та 1/3 частини транспортного засобу, стягнення компенсації 2/3 частини торгівельного обладнання та 1/3 частини товару в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що він є сином ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Після смерті батька відкрилась спадщина на належний йому павільйон, що розташований за адресою: АДРЕСА_1; автотранспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, модель VITO 111 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Крім того, за життя батько 01 квітня 2005 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_4). Надалі, 28 грудня 2005 року, ОСОБА_4 на підставі рішення № 3/5 передано в оренду земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 1024, 96 кв.м. на 5 років, в тому числі для будівництва та обслуговування житлового будинку (присадибна ділянка) 781, 14 кв.м.; для ведення садівництва 243,82 кв.м.

На підставі рішення Мелітопольської міської ради № 2/2 від 22 жовтня 2009 року, ОСОБА_4 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку, серія НОМЕР_2, площа земельної ділянки 0,0781 га - для обслуговування житлового будинку (присадибна ділянка) та державний акт на право власності на земельну ділянку, серія НОМЕР_3, площа земельної ділянки 0,0244 га - для ведення садівництва.

Починаючи з моменту одруження, його батько разом із ОСОБА_4 почали будувати на вказаній земельній ділянці житловий будинок. Після завершення будівництва, право власності на будинок, за обоюдного згодою подружжя, було зареєстровано за ОСОБА_4 Таким чином, право власності на житловий будинок виникло у відповідачки, перебуваючи у шлюбі з батьком позивача, а тому ? частина будинку є об'єктом спадщини.

Однак, в процесі розгляду справи йому стало відомо, що ОСОБА_4 продала вказаний житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2. ОСОБА_6 та право власності на будинок і земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_6

Позивач вважає, що вказаний договір купівлі-продажу має бути визнаний недійсним на підставі того, що продавець ОСОБА_4, при укладенні договору купівлі-продажу житлового будинку порушила норми чинного законодавства тим, що ввела приватного нотаріуса та покупця в оману, давши наступні свідчення «11. За свідчення продавця відчужуваний житловий будинок на момент укладання цього договору нікому іншому не проданий, не подарований, в оренду не зданий, іншим способом не відчужений, під заставою, податковою заставою, забороною (арештом) не перебуває, він не є предметом договору іпотеки, судового спору щодо нього, а також прав третіх осіб на право користування, як в межах, так і за межами України немає, сервітути щодо нього не встановлені, як внесок до статутного капіталу юридичних осіб не внесений, як юридична адреса не використовується.».

Таким чином, своїми діями ОСОБА_4 порушила вимоги п.1,5 ч.1 ст.203 ЦК України, оскільки зміст договору купівлі-продажу суперечить ЦК України. Крім того, відповідачка по теперішній час проживає у цьому житловому будинку та після укладання договору купівлі-продажу не передала покупцю, не вивезла з нього свої речі, що свідчить про фіктивність даного правочину, а тому вказаний договір може бути визнаний недійсним.

Спадкоємцями після смерті батька є він - позивач, його сестра - ОСОБА_5 та відповідачка - ОСОБА_4 ОСОБА_5 відмовилась від прийняття спадщини на його користь.

Павільйон було подаровано батьку 10 грудня 2003 року, тому право на спадкування має він, позивач, як син померлого, його рідна сестра - ОСОБА_5, та відповідачка - ОСОБА_4 в рівних частках, по 1/3 частині кожному. Оскільки сестра позивача, відмовилась від прийняття спадщини на його користь, він має право на 2/3 частини вказаного павільйону.

Автотранспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, модель VITO 111 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 був придбаний в період шлюбу, тому позивач має право на спадкування у розмірі 1/6 частини автомобіля, його сестра - ОСОБА_5, у розмірі 1/6 частини автомобіля, та відповідачка - ОСОБА_4 у розмірі 2/3 частини даного автомобіля. Так, як сестра позивача, відмовилась від прийняття спадщини на його користь, він має право на 1/3 частини вказаного автомобіля.

Житловий будинок зареєстровано під час перебування батька та відповідачки у шлюбі, тому 1/2 частина житлового будинку є спадщиною. Позивач має спадщину у розмірі 1/6 частини житлового будинку, його сестра, у розмірі 1/6 частини житлового будинку, та відповідачка - ОСОБА_4 у розмірі 2/3 частини вказаного будинку. Оскільки, сестра позивача, відмовилась від прийняття спадщини на його користь, позивач має право на 1/3 частини вказаного будинку.

Після смерті батька позивач звернувся до приватного нотаріуса Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Онищенко М.А., з заявою про прийняття спадщини. Після спливу 6 місяців з моменту смерті батька, позивач звернувся до того ж нотаріуса для оформлення спадщини та видачу йому свідоцтв про право на спадщину за законом. Однак, відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 26 січня 2015 року, приватним нотаріусом Мелітопольської державної нотаріальної контори відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки позивачем не надано правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Позивач дійсно не мав та не має змоги надати до суду оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно, оскільки всі вони знаходяться у відповідачки - ОСОБА_4, та на його неодноразові звернення наддати їх вона відмовляється.

Також позивачу стало відомо про придбання особисто його батьком в 2003 році наступного майна (торгівельного обладнання): Кондиционер Koro KRS 24-HRCW/2D - вартістю 4 000 грн.; Установка кондиціонера - вартість 1 000 грн.; Стелаж торгівельний (15 шт.) - 1 910 грн. за одиницю, загальна вартість 28 650 грн.; Тумба торгівельна (13 шт.) - 2 100 грн. за одиницю, загальна вартість 27 300 грн.; Тумба кутова діагональна - вартістю 3 000 грн.; Стійка одностороння (13 шт.) - 198, 71 грн. за одиницю, загальна вартість 2 583, 23 грн.; Направляюча (24 шт.) - 11, 14 грн. за одиницю, загальна вартість 267, 36 грн.; Плінтус (10 шт.) - 32, 33 грн. за одиницю, загальна вартість 323, 30 грн.; Плінтус кутовий внутрішній (2 шт.) - 11, 22 грн. за одиницю, загальна вартість 22,44 грн.; Задня стінка перфорована (10 шт.) - 54, 95 грн. за одиницю, загальна вартість 549,5 грн.; Задня стінка перфорована (50 шт.) - 81, 56 грн. за одиницю, загальна вартість 4 078 грн.; Задня стінка кутова перфорована (2 шт.) - 37, 76 грн. за одиницю, загальна вартість 75,52 грн.; Задня стінка кутова перфорована (10 шт.) - 62, 02 грн. за одиницю, загальна вартість 620, 20 грн.; Кронштейн посилений (120 шт.) - 23,95 грн. за одиницю, загальна вартість 2 874 грн.; Полка (100 шт.) - 50, 46 грн. за одиницю, загальна вартість 5 046 грн.; Полка (20 шт.) - 58, 83 грн. за одиницю, загальна вартість 1 176, 60 грн.; Полка кутова внутрішня (10 шт.) - 53, 95 грн. за одиницю, загальна вартість 539, 50 грн.; Полка кутова внутрішня (2 шт.) - 63, 31 грн. за одиницю, загальна вартість 126, 62 грн.. Всього на суму: 82 232, 27 грн.

Вказане майно придбане батьком до укладення шлюбу з ОСОБА_4, тому позивач вважає, що він як спадкоємець, оскільки ОСОБА_5 відмовилась від спадщини на його користь, має право на 2/3 частин вказаного майна на суму 54 821, 51 грн.

В подальшому, а саме з 2011 року по 2014 рік батьком позивача придбане наступне майно: Утюг BRAUN TexStyle 730 (SI 17780) (4 шт.) - 785, 12 грн. за одиницю, загальна вартість 3 140 грн.; утюг SUPRA IS 0700 (4 шт.) - 262, 15 грн. за одиницю, загальна вартість 1 048, 6 грн.; утюг SUPRA IS 0900 (4 шт.) - 340, 18 грн. за одиницю, загальна вартість 1 360, 72 грн.; Мультиварка MOULINEX CE4000 (2 шт.) - 958, 25 грн. за одиницю, загальна вартість 1 916, 5 грн.; Мультиварка Viconte VC-600 (4 шт.) - 662,15 грн. за одиницю, загальна вартість 2 648, 6 грн.; Мультиварка Scarlett IS-MC412S01 (2 шт.) - 993, 04 грн. за одиницю, загальна вартість 1 986, 08 грн.; Міксер SCARLETT SC-049 (3 шт.) - 223, 14 грн. за одиницю, загальна вартість 669, 42 грн.; Міксер SCARLETТ SC-1041 (3 шт.) - 230, 15 грн. за одиницю, загальна вартість 690, 45 грн.; Кавомолка Scarlett SC-4010 (3 шт.) - 375 грн. за одиницю, загальна вартість 1 125 грн.; кавоварка BOSCH TAS 4011 ee (3 шт.) - 2 302, 15 грн. за одиницю, загальна вартість 6 906,45 грн.; Блендер SCARLETT SL-1547 (4 шт.) - 475,15 грн. за одиницю, загальна вартість 1900, 6 грн.; Блендер MOULINEX DD 9061 (4 шт.) - 1 291, 35 грн. за одиницю, загальна вартість 5 165,40 грн.; Блендер TEFAL MB 4011 (4 шт.) - 586, 76 грн. за одиницю, загальна вартість 2 347,04 грн.; мікрохвильова піч SAMSUNG C 105 ARTS (4 шт.) - 1852, 15 грн. за одиницю, загальна вартість 7 408, 6 грн.; Мікрохвильова піч SAMSUNG CE 1000 R-TS (4 шт.) - 1 589, 25 грн. за одиницю, загальна вартість 6 357 грн.; Мікрохвильова піч LG MF-6546RFS (2 шт.) - 897, 54 грн. за одиницю, загальна вартість 1 795, 08 грн.; Мультиварка Maestro MR 791 (4 шт.) - 754 грн. за одиницю, загальна вартість 3 016 грн.; М'ясорубка SCARLETT SC-149 (3 шт.) - 420 грн. за одиницю, загальна вартість 1 260 грн.; Електром'ясорубка SATURN ST-FP1093 (3 шт.) - 524 грн. за одиницю, загальна вартість 1 572 грн.; Пилосос Electrolux ZG 8800 (3 шт.) - 3 127 грн. за одиницю, загальна вартість 9 381 грн.; пилосос SAMSUNG VCC 4181 V34 (3 шт.) - 1 011 грн. за одиницю, загальна вартість 3 033 грн.; пилосос PHILIPS FC 9170 (3 шт.) - 1945,85 грн. за одиницю, загальна вартість 5 837, 55 грн.; Соковижималка Scarlett SC-013 (2 шт.) - 420, 15 грн. за одиницю, загальна вартість 840, 3 грн.; Соковижималка BRAUN MP 80 Black (3 шт.) - 1 350, 45 грн. за одиницю, загальна вартість 4 051, 35 грн.; Соковижималка SATURN ST-FP8042 (3 шт.) - 357, 25 грн. за одиницю, загальна вартість 1 071, 75 грн.; Соковижималка TEFAL 8309 (4 шт.) - 289, 25 грн. за одиницю, загальна вартість 1 157 грн.; Тостер MYSTERY MET-2102 (4 шт.) - 286,54 грн. за одиницю, загальна вартість 1 146, 16 грн.; Хлібопіч REDMOND RBM M1900 (2 шт.) - 1854,15 грн. за одиницю, загальна вартість 3 708, 3 грн.; Хлібопіч REDMOND RBM M1902 bk (2 шт.) - 1285,45 грн. за одиницю, загальна вартість 2 570, 9 грн.; Електропіч SATURN ST-EC1075 Red (2 шт.) - 879, 52 грн. за одиницю, загальна вартість 1 759, 04 грн.; Електропіч SATURN ST-EC1077 Red (2 шт.) - 975,25 грн. за одиницю, загальна вартість 1 950, 50 грн.; Електрочайник BRAUN WK 300 (3 шт.) - 549, 52 грн. за одиницю, загальна вартість 1 645, 56 грн.; Електрочайник SCARLETT SC-227 (3 шт.) - 286,45 грн. за одиницю, загальна вартість 859,35 грн.; Вентилятор SCARLETT ST- 371 (10 шт.) - 185, 45 грн. за одиницю, загальна вартість 1 854, 5 грн.; Конвектор ТЕРМИЯ ЭВНА-0,5/230С2 (м) (4 шт.) - 258, 25 грн. за одиницю, загальна вартість 1 033 грн. Конвектор ТЕРМИЯ ЭВНА-1.5/230С2 (сша) (4 шт.) - 357, 25 грн. за одиницю, загальна вартість 1 429 грн.; Конвектор ТЕРМИЯ ЭВНА-2,0/230H2 (мб) (4 шт.) - 427,5 грн. за одиницю, загальна вартість 1 710 грн.; Конвектор SCARLETT SC-2158 (4 шт.) - 358 грн. за одиницю, загальна вартість 1 432 грн.; Конвектор CLATRONIC KH 3077 (4 шт.) - 248,25 грн. за одиницю, загальна вартість 993 грн.; Фритюрниця MOULINEX AF 1005 (2 шт.) - 354 грн. за одиницю, загальна вартість 708 грн.; Фритюрниця CLATRONIC FR 2881 (2 шт.) - 394 грн. за одиницю, загальна вартість 788 грн. Мотокультиватор - 5 908 грн.; УШМ Макіта - 3 300 грн.; Ленточна шліфовальна машинка Макіта - 3 199 грн.; ЛБ KONA 75*457 Р100 (10 шт.) - 4 грн. за одиницю, загальна вартість 40 грн.; Сходи ПРАКТИКА - 2 055 грн.; Електропила Макіта - 2 008 грн.; Сварка Іскра - 2 398 грн.; Шланг - 622 грн.; Пістолет розвіювач - 488 грн.; Шланг - 622 грн.; Насос - 935 грн.; На загальну суму 123 208, 25 грн.

Оскільки, перелічене майно, придбане в період шлюбу з відповідачкою, то після смерті батька відкрилась спадщина на 1/2 частину цього майна. Тобто, позивач, його сестра та відповідачка після смерті батька успадковують по 1/6 частині переліченого майна. Оскільки сестра відмовилась від прийняття спадщини на користь позивача - він має право на 1/3 частину вказаного майна на суму 41 269, 42 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив визнати недійсним договір № 2857 від 11 серпня 2015 року купівлі-продажу житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_6

Визнати за ним право власності на 2/3 частини павільйону, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнати за ним право власності на 1/3 частину автотранспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, модель VITO 111 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1, в порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнати за ним право власності на 1/3 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2, в порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_4 на його користь компенсацію вартості 2/3 частин торгівельного обладнання у розмірі 54 821,51 гривень та 1/3 частин товару у розмірі 41 269,42 грн.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 15 жовтня 2015 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватного нотаріуса Мелітопольського міського нотаріального округу Чудську О.О.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 08 вересня 2016 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частини павільйону, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частини автомобіля MERCEDES-BENZ, модель VITO 111 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

В інший частині позову ОСОБА_3 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати за сплату судового збору у розмірі 2 586,10 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки судом першої інстанції не враховано, що павільйон був подарований батьку у 2003 році, тому право власності на нього мають він, його сестра та відповідач ОСОБА_4 в рівних частках по 1/3 частці кожен, а так як сестра відмовилася від спадщини на його користь, він має право на 2/3 частини павільйону. Крім того, ОСОБА_4 зазначене визнала у судовому засіданні. Суд безпідставно відмовив у задоволенні іншої частини його позову, оскільки його позовні вимоги підтвердженні та доведені належними доказами. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_8, що підтверджується інформацією відділу державної реєстрації актів цивільного стану по м. Мелітополю, актовий запис про смерть № НОМЕР_4 від 25.07.2014 року (т.1 а.с.10).

Спадкоємцями померлого є син - ОСОБА_3, позивач у справі, його сестра ОСОБА_5 та дружина померлого ОСОБА_4, шлюб з якою було укладено 01.04.2005 року, про що був зроблений відповідний актовий запис № 220 відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Мелітополю (т.1 а.с.11).

28.12.2005 року, ОСОБА_4, на підставі рішення Мелітопольської міської ради № 3/5 передано в оренду земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 1024,96 кв.м. на 5 років, в т.ч. для будівництва та обслуговування житлового будинку (присадибна ділянка) 781,14 кв.м.; для ведення садівництва 243,82 кв.м. (т.1 а.с.18).

На підставі рішення Мелітопольської міської ради № 2/2 від 22.10.2009 року, право власності на вказані земельні ділянки зареєстровано за ОСОБА_4 та видані державні акти серія НОМЕР_2, відповідно якого площа земельної ділянки 0,0781 га передана для обслуговування житлового будинку (присадибна ділянка) та державний акт на право власності на земельну ділянку, серія НОМЕР_3, площа земельної ділянки 0,0244 га - для ведення садівництва (т.1 а.с.14,16,17).

Відповідно свідоцтва про право власності б/н виданого виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради Запорізької області 29.09.2012 року, право власності на житловий будинок АДРЕСА_2, зареєстровано за ОСОБА_4 Загальна площа житлового будинку, відповідно до витягу від 29.09.2012 року складає 179,8 кв.м., житлова площа 38,0 кв.м (т.1 а.с. 13,15).

Під час шлюбу ОСОБА_8 та ОСОБА_4 придбаний автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель VITO 111 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за ОСОБА_8 27.08.2013 року (т.1 а.с. 12).

Після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина на належне йому майно а саме: павільйон, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 право власності на який зареєстровано 10.12.2003 року за ОСОБА_8 на підставі договору дарування та автотранспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, модель VITO 111 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 зареєстрований 27.08.2013 року Василівським ВРЕР УДАІ УМВС України в Запорізькій області (т.1 а.с.12, 20,21,22).

Іззаявами про прийняття спадщини звернулися син померлого - ОСОБА_3, та дружина ОСОБА_4, донька ОСОБА_8 - ОСОБА_5 відмовилась від спадщини на користь свого брата ОСОБА_3

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 частково, суд першої інстанції дійшов висновку, що житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, хоча і був побудований в період шлюбу ОСОБА_8 та ОСОБА_4 проте побудований за кошти ОСОБА_4, тому є її особистою приватною власністю, тому не може бути об'єктом спадкування. Визнаючи право власності за позивачем на 1/3 частину павільйону, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, суд виходив з того, що даний павільйон використовувався для господарської діяльності, тому є спільним майном подружжя, а ОСОБА_3 має право на 1/3 частку цього майна.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 простягнення компенсації 2/3 частини торгівельного обладнання та 1/3 частини товару, суд виходив з того, що на підтвердження цих вимог позивач не надав належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що частина їх придбана батьком позивача до шлюбу, а частина належить ОСОБА_8 та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності.

Судова колегія вважає, що висновок суду є правильним. Розглядаючи спір, суд першої інстанції, у відповідності до вимог ст. 212-214 ЦПК України, повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини справи на які посилалися сторони, дав належну правову оцінку правовідносинам, які склалися між учасниками процесу, та закон, що їх регулює.

За змістом ст. ст. 3, 60, 63, 65, 69, 70, 71 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним, як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладання договору, який потребує нотаріально посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріального засвідчена. Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Разом з цим, в силу п.3 ч.1 ст. 57 СК України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Особистою власністю дружини, чоловіка є речі (майно), придбані нею (ним) за кошти, які належали їй (йому) особисто.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, незважаючи на те, що побудований в період шлюбу ОСОБА_8 та ОСОБА_4, проте побудований за кошти ОСОБА_4, тому є особистою приватною власністю ОСОБА_4 та не може бути об'єктом спадкування.

На спростування зазначеного апелянтом не надано належних та допустимих доказів.

У відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_4 не мала права продавати вказаний житловий будинок, а тому договір купівлі-продажу від 11.08.2015 року має бути визнаний недійсним, не ґрунтуються на законі.

З матеріалів справи вбачається, що 11.08.2015 року житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 відчужений ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу ОСОБА_6 (т.2 а.с. 82-84).

У відповідності до роз'яснень, що містяться в п.5 постанови пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним, відповідно до статей 215 та 216 ЦК України, може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Пункт 26 вказаної постанови передбачає, що особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину.

Сторонами договору купівлі-продажу, що укладений 11.08.2015 року є ОСОБА_4 та ОСОБА_6, які відповідно цивільного процесуального законодавства - стаття 30 ЦПК України, мають бути відповідачами у справі, оскільки позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу поданий іншою заінтересованою особою - ОСОБА_3

Однак, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 не є відповідачем та залучений до участі у справі третьою особою.

Порядок вступу та залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог врегульовано ст. 35 ЦПК України.

На відміну від сторін, участь третіх осіб які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, у цивільній справі зумовлена тим, що судовий спір між сторонами стосується прав та інтересів інших осіб. Тому участь у справі третіх осіб є формою захисту їх прав та інтересів, що пов'язані зі спірними правовідносинами. Окрім того, їх участь у справі дозволяє суду повно та всебічно дослідити обставини справи, з'ясувати дійсні взаємовідносини учасників спору.

В зазначеному випадку їх право не порушується тим, що вони не залучені як співвідповідачі, а тому покладати на них будь-який обов'язок не передбачено законом.

Відповідно до ст. 33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача. Після заміни відповідача або залучення до участі у справі співвідповідача справа за клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розглядається спочатку.

Тому, у разі якщо частина позовних вимог пред'явлена не до належних осіб, суд має роз'яснити позивачу право подати клопотання про залучення до розгляду справи співвідповідачем належних осіб, у даному випадку ОСОБА_6, а у разі не вчинення таких дій - відмовити у відповідній частині позовних вимог.

Оскільки, суд вказаних дій не вчинив, ОСОБА_6 залучений до участі у справі третьою особою, тому суд не має права покладати на нього будь-який обов'язок, пов'язаний з визнанням недійсним договору купівлі-продажу та застосування наслідків його недійсності.

Так як на стадії апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції, апеляційний суд не наділений правом залучення до участі у справі будь-яких осіб, судова колегія позбавлена права вирішувати позовні вимоги щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку, оскільки ОСОБА_6 не залучений до участі у справі відповідачем.

Щодо доводів апелянта відносно визнання права власності на 2/3 частини павільйону, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, то суд першої інстанції, вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_3 дійшов висновку про те, що павільйон використовувався подружжям ОСОБА_3 для господарської діяльності, а тому є спільним майном подружжя. Враховуючи судову практику, правові висновки, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України № 6-1752цс15 від 13.06.2016 року, суд визнав право власності за ОСОБА_3 на 1/3 частину павільйону.

На спростування висновків суду першої інстанції про те, що павільйон не ви користувався для господарської діяльності подружжям ОСОБА_3, позивачем будь-яких доказів не надано. Не надано таких доказів і до суду апеляційної інстанції, які б суд апеляційної інстанції міг би дослідити в порядку ч.2 ст. 303 ЦПК України, а згідно з ч. 4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення компенсації 2/3 частини торгівельного обладнання та 1/3 частини товару, суд зазначив про те, що на підтвердження цих вимог, позивачем надані комп'ютерні копії видаткових накладних, товарних чеків, листів, (т.2, а.с.222-236), які не містять належної інформації щодо сплати за вказаний товар і його отримання.

У відповідності до вимог ст. ст. 58,59, 212 ЦПК України, суд визнав вказані докази не належними та допустимими, зазначивши про те, що вони не доводять наявність того майна, що перераховано в позовній заяві ОСОБА_3, та з них неможливо встановити належність цих предметів саме ОСОБА_8 та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності.

На спростування зазначеного апелянтом не надано будь-яких доказів, а тому висновок суду першої інстанції є правильним та обґрунтованим.

У відповідності до вимог ст. 57-60 ЦПК України докази повинні бути належними та допустимими.

Належними є докази що характеризують точність, правильність відображення обставин, що належать до предмета доказування.

Допустимими є докази, які отримані з визначених законом способів доказування, з дотриманням порядку збирання, представлення і дослідження доказів.

Враховуючи, що апелянтом не надано будь-яких доказів на спростування висновків суду першої інстанції, підстав для скасування та ухвалення нового рішення судова колегія не вбачає.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим. Докази та обставини, на які посилається апелянт були предметом дослідження судом першої інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального та процесуального права. Доводи, наведені в апеляційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновком суду першої інстанції з їх оцінкою.

Керуючись ст.ст.307,308,313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 08 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: