Вирок № 63169003, 05.12.2016, Василівський районний суд Запорізької області

311/2036/15-к

1-кп/311/10/2016

05.12.2016 Кримінальне провадження № 1-кп/311/10/2016

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2016 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді: Сидоренко Ю.В.,

при секретарі Осінцевій Л.А.,

за участю прокурорів Сваткова О.В., Соловей Т.М.,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Василівка кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який має середню-спеціальну освіту, не одруженого, неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб на утриманні немає, не працюючого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 1) 20.01.2016 року Малиновським районним судом м.Одеси за ч.1 ст.187 КК України до 3 років позбавлення волі. На теперішній час відбуває покарання у Вознесенській виправній колонії управління ДПтС України в Миколаївській області (№72),

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

В С Т А Н О В И В :

05 лютого 2015 року, приблизно о 16 годині 40 хвилин в місті Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, ОСОБА_2, знаходячись поряд з будинком №36 по вулиці Шахтарській в місті Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, діючи з прямим умислом, направленим на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з останнім, скоїв один прицільний постріл з невстановленого зразка вогнепальної зброї, спорядженої патронами травматичної дії, в тулуб ОСОБА_3, чим спричинив останньому вогнепальне проникаюче поранення черевної порожнини з ушкодженням шлунку, яке супроводжувалось внутрішньочеревною кровотечею, яке відповідно до висновку експерта № 25 М від 17.03.2015 року, відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як загрозливе для життя на момент спричинення.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2А свою вину у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України не визнав повністю, проти фактичних обставин, викладених у обвинувальному акті заперечує та суду пояснив, що він приїхав з міста Вознесенськ Миколаївської області до свого друга ОСОБА_4, який мешкає у м.Дніпрорудне за його проханням, з метою здійснення догляду за його бабусею, яка є особою похилого віку, на що він погодився. При цьому взяв із собою пистолет травматичної дії з трьома патронами, для власної безпеки, посилаючись на неспокійну обстановку в країні. Близько місяця він проживав у бабусі ОСОБА_4, доглядав її. В один з зимових днів, а саме 05.02.2015 року у денний час він направлявся разом зі своїм другом ОСОБА_4 до бабусі останнього. Проходячи біля магазину у м.Дніпрорудне, він зайшов придбати там пляшку води, а ОСОБА_4 залишився на вулиці. Коли повернувся з магазину, побачив, що ОСОБА_4 лежить на землі та якому наносить удари ОСОБА_5. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 стояли в стороні. На його зауваження, чому бють ОСОБА_4, ОСОБА_3 його відштовхнув та сказав не втручатися та коли ОСОБА_5 потягнув ОСОБА_4 до тротуару, він вирішив якось привернути на себе увагу: дістав з куртки пистолет та здійснив ним постріл вгору. На нього всі обернулися та він повідомив, що буде стріляти. ОСОБА_3І та ОСОБА_5 почали на нього удвох іти, при цьому говорили, щоб він сховав пистолет. Він (ОСОБА_2А.) почав стріляти у ОСОБА_3 та в ОСОБА_5 машинально і в паніці від них тікати. ОСОБА_5 почав за ним бігти. Коли озернувся, побачив, що ОСОБА_5 впав та лежить на землі. Після чого він забіг за приміщення школи, і в цей день вже на місце пригоди не повертався, а направився до місця проживання бабусі ОСОБА_4, де чекав останнього. Коли стріляв у ОСОБА_3І та в ОСОБА_5, думав, що в них не влучив, і промахнувся, так як всі стояли на ногах. Всього він здійснив три постріли зі свого пистолета. Після першого пострілу вгору, він перезарядив пистолет та здійснив ще два постріла - у ОСОБА_3 та в ОСОБА_5 Потім, коли патрони закінчилися, він почав від них тікати. Спочатку втекти від них не міг, так як ОСОБА_3 та ОСОБА_5 його затиснули біля стіни будинку. У присутніх на місці осіб, зброї ні у кого він не бачив та йому ніхто зброєю не погрожував. Усвідомлює, що заподіяв потерпілому ОСОБА_3 шкоду здоровю, проти здійснення саме ним трьох пострілів у ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не заперечує, причинний звязок між шкодою, заподіяною ОСОБА_3, який є потерпілим у даному кримінальному провадженні та наслідками, які настали, він не оспорює. При цьому зазначає, що умислу здійснювати постріл у потерпілого ОСОБА_3 він не мав, здійснив перший постріл з пістолета, так як хвилювався за свого друга ОСОБА_4, а два інші постріли боявся за себе. Тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_3 він заподіяв при перевищенні меж необхідної оборони, так як хвилювався за своє життя та здоровя, а також переживав за свого друга ОСОБА_4 Про те, що сталося шкодує, у заподіянні ним тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3 розкаюється, при цьому зазначає, що він самооборонявся від нападу останнього, при цьому перевищив межі необхідної оборони. Просить вибачення у потерпілого ОСОБА_3 та його батьків Просить суд перекваліфікувати його дії на ст.124 КК України, суворо не карати та визначити найменш суворе покарання в межах санкції цієї статі.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, його вина знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні дослідженими в ході судового слідства наступними доказами:

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 05.02.2015 року, у денний час, близько о 16-00 годин, він йшов разом зі своїм другом ОСОБА_5 та розмовляв по телефону з дівчиною. Проходячи біля магазину Вітязь в м.Дніпрорудне, побачив, як ОСОБА_5 швидким кроком направився в сторону магазина та через деякий час побачив бійку, в ході якої ОСОБА_5 наносив удари ОСОБА_4, який лежав на землі, а ОСОБА_5 сидів на ньому зверху. Він з ОСОБА_6, який стояв поруч, не втручалися. Неподалік також знаходився ОСОБА_7, з яким вони не спілкувалися. Через декілька, 1-2 хвилини, вийшов з-за кута будинку раніше незнайомий ОСОБА_2, який зупинився від них на відстані приблизно 10 метрів, та побачивши, що його друга бють, запитав у ОСОБА_4, що йому треба робити, на що ОСОБА_4, знаючи що у ОСОБА_2 є пістолет, дослівно відповів: ОСОБА_1 його, вали. Після чого ОСОБА_2 навів в сторону його (ОСОБА_3І.) обличчя пистолет та сказав, що буде стріляти. Він попередив ОСОБА_2, якщо буде стріляти, - то буде сидіти за гратами. Потім пролунав постріл: ОСОБА_2 вистрілив з пистолета в спину ОСОБА_5 В подальшому ОСОБА_2 здійснив постріл в його (ОСОБА_3І.) сторону та куля влучила в кепку. Наступна куля потрапила йому (ОСОБА_3І.) в ребро, пробила шлунок, внаслідок чого він відчув сильний біль та присів на землю, схопившись за дерево. ОСОБА_2 стріляв з пистолета до тих пір, поки не скінчилися патрони, всього пострілів було 5 чи 6, точно не пригадує. Жодної загрози ОСОБА_2 він не створював, будь-якої зброї при собі не мав, стояв спокійно, осторонь. Вважає, що ОСОБА_2 у нього стріляв, так як він був разом із ОСОБА_5 Спочатку ОСОБА_2 цілився йому (ОСОБА_3І.) в голову, однак куля потрапила в його кепку, яка злетіла з голови. Він прохав ОСОБА_2 не стріляти, навіть підвів руки вгору, пояснюючи цим, що від нього немає жодної загрози. Через 1-2 секунди пролунав постріл: ОСОБА_2 вистрілив йому у живіт. Через 2 дні прийшов у свідомість, перебуваючи в лікарні, де йому робили оперативне втручання, був сильно пошкоджений. У лікарню ОСОБА_2 до нього не приходив, вибачення не просив, заподіяну шкоду здоровю не відшкодовував. Вважає, що у тій ситуації, що склалася 05.02.2015 року біля магазину Вітязь, застосовувати ОСОБА_2 зброю необхідності не було, фізично ОСОБА_2 він нічого не робив, словесно не погрожував, зброї він не мав, та відповідно, по відношенню до ОСОБА_2 ніякої зброї не застосовував. Вважає, що припинити бійку можливо було іншим шляхом, без застосування зброї. ОСОБА_2 стріляв з близької відставні, близько двох метрів. ОСОБА_2 стріляв на поразку. Команду стріляти дав йому ОСОБА_4 Причиною конфлікту між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у той день, 05.02.2015 року, було заподіяння раніше ОСОБА_4 тілесного каліцтва другу ОСОБА_5 В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 впізнав ОСОБА_2, при цьому пояснив, що ОСОБА_2 є саме тією особою, яка здійснювала у нього постріли 05.02.2015 року біля магазину Вітязь у м.Дніпрорудне. ОСОБА_2 впізнає за рисами обличчя, які добре бачив. Вважає, що ОСОБА_2 знаходився у стані наркотичного спяніння за ознаками того, що зіниці його очей були розширені. Раніше ОСОБА_2 він не знав, конфліктних ситуацій з ним ніколи не виникало, підстав оговорювати ОСОБА_2 він немає. На теперішній час претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого він не має. Покарання обвинуваченому ОСОБА_2 просить призначити на розсуд суду.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив суду, що 05.02.2015 року ближче до ввечора, коли були сутінки, він направлявся додому, йшов разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_7 Проходячи біля магазина Вітязь, що розташований у м.Дніпрорудне, вони зустріли ОСОБА_4 Обвинуваченого ОСОБА_2 раніше не знав, ніколи його не бачив. Він (ОСОБА_5М.) почав розмову з ОСОБА_4, та відносно до ОСОБА_3 і ОСОБА_2 він стояв спиною. Потім він почув постріли, які потрапили у потерпілого ОСОБА_3, а потім у нього (ОСОБА_5М.). В сторону кого був спрямований перший постріл, він не бачив, лише чув постріл. Потім незнайомий хлопець почав стріляти у нього (ОСОБА_5М.), здійснивши у нього 4 постріли та коли він направився в сторону хлопця, останній почав тікати, а він побіг за цим хлопцем. Обличчя цього хлопця він чітко не бачив, хлопець був в одежі повністю чорного кольору. Через невелику відстань, 50-70 метрів, він перечепився та впав, а хлопець з пістолетом втік. Він (ОСОБА_5М.) повернувся назад, до магазину, де побачив ОСОБА_7 та ОСОБА_3 з пораненням живота. Через 10 хвилин приїхала швидка допомога. Під час подій біля магазину Вітязь зброї ні у кого, крім ОСОБА_2, не було. Реальної загрози ОСОБА_2 не надходило ні від кого з присутніх. Коли він з ОСОБА_4 зясовував стосунки, ОСОБА_2 не стріляв, він почав стріляти тоді, коли він (ОСОБА_5М.) направився в сторону хлопця. Вони знаходилися один від одного на відстані 4-5 метрів. Він (ОСОБА_5М.) має поранення від пістолета травматичної дії саме таких ділянок тіла як: поранення руки, ноги, спини та грудей. Потерпілим у даному кримінальному провадженні не визнавався, від проходження СМЕ відмовився, так як не вважав за потрібне. В судовому засіданні також пояснив, що чітко бачив як незнайомий хлопець, як в подальшому дізнався - ОСОБА_2, стояв зі зброєю - пістолетом, який направляв на ОСОБА_3, тому і зрозумів, що саме ОСОБА_2 здійснив постріл у ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив суду, що 05.02.2015 року, в середині дня, на ул.Набережна в м.Дніпрорудне він зустрів ОСОБА_3 та ОСОБА_5, в руках якого була пляшка вина та вони разом направилися по вул.Шахтарській. Біля магазину Вітязь він попросив у хлопця закурити та через деякий час побачив бійку між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Він (ОСОБА_7С.), ОСОБА_6 та ОСОБА_3 стояли в стороні, нікого не били, зброї ні у кого не було. Через декілька хвилин з боку магазина вибіг незнайомий хлопець та почав направляти пістолет на ОСОБА_5, який знаходився до хлопця спиною. Він (ОСОБА_7М.) відразу крикнув ОСОБА_5, попередив його про небезпеку та наявність в руках того хлопця зброї. При цьому, ОСОБА_3 прохав незнайомого хлопця кинути зброю. ОСОБА_5 припинив бійку з ОСОБА_4, повернувся до хлопця з пістолетом та направився до останнього. Почалися постріли. ОСОБА_5 почав бігти за хлопцем з пістолетом. ОСОБА_3 у бійці участі не приймав, від нього ніякої загрози нікому не надходило. ОСОБА_3 своїм тілом намагався перекрити радіус пострілів. Всі події відбувалися протягом 10-15 хвилин. Всього по кількості пострілів було здійснено хлопцем з пістолетом 5 чи 6. Коли він (ОСОБА_7М.) побачив на спині у ОСОБА_5 кров, відразу побіг до магазину, звідки викликав карету швидкої допомоги.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 пояснив суду, що він знаходиться у дружніх стосунках з ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3 знає, між ними раніше виникали конфліктні ситуації, на теперішній час у нього до ОСОБА_3 неприязнь. Також має неприязні стосунки з ОСОБА_5, оскільки у 2014 році у них мав місце конфлікт, в ході якого ОСОБА_5 заступився за свого друга. По суті предявленого ОСОБА_2 обвинувачення пояснив наступне: 05.02.2015 року, після 14-00 годин він повертався разом з ОСОБА_2 додому до своєї бабусі ОСОБА_8 Проходячи біля магазину Вітязь, ОСОБА_2 пішов купити води, а він (ОСОБА_4О.) залишився на вулиці, де розмовляв зі знайомим ОСОБА_9 До них підійшли ОСОБА_3, ОСОБА_5 та раніше незнайомий їм хлопець на імя ОСОБА_5. Вони були нетверезі, почали без будь-яких пояснень бити ОСОБА_9, а потім ОСОБА_5 почав бити його (ОСОБА_4О.), також бачив ОСОБА_9, який лежав на землі, обличчям вниз. Незабаром побачив ОСОБА_2, який вийшов з магазину та знаходився від нього на відстані 20-30 метрів. Він кликав на допомогу та прохав ОСОБА_2А убрати нападників, так як вони двох чи втрьох його (ОСОБА_4О.) били, свідомість він не втрачав. Події відбувалися на протязі 10-15 хвилин. ОСОБА_2 стріляти він не просив. Потім почув перший постріл та побачив, що ОСОБА_10 та ОСОБА_5 побігли за ОСОБА_2, а він втік в іншу, протилежну сторону та ОСОБА_2 він більше не бачив. Звідки у ОСОБА_2А, пістолет, йому невідомо. Після того, як пролунав перший постріл, бити його припинили. У інших осіб, крім ОСОБА_2, він зброї не бачив. Знає, що у ОСОБА_2 був травматичний пістолет з гумовими кулями, та він просив ОСОБА_2 застосувати пістолет, так як боявся за своє здоровя та життя. Перший постріл з пістолета ОСОБА_2 здійснив у повітря. Якщо б ОСОБА_2 не почав стріляти, його б бити не припинили. З приводу спричинення йому (ОСОБА_4О.) тілесних ушкоджень, він в органи поліції та лікарню не звертався, оскільки не вважав за потрібне.

Свідок ОСОБА_9Г в судовому засіданні пояснив суду, що 05.02.2015 року він йшов по вулиці, зустрів свого знайомого ОСОБА_4, який попросив його купити у магазині води. Він погодився та приніс ОСОБА_4 пляшку води. Вони стояли разом, пили воду та розмовляли. Потім до них підійшли ОСОБА_3, ОСОБА_5 та третій хлопець на імя ОСОБА_5, прізвище якого він не знає. ОСОБА_5 привітався та відразу наніс йому (ОСОБА_9Г.) удар, за що він не зрозумів. Потім ОСОБА_5 відразу почав бити ОСОБА_4 Він стояв осторонь та через деякий час побачив, як із-за будинку зявився раніше незнайомий йому хлопець, у якого ОСОБА_4 попросив допомоги. Цей хлопець дістав з куртки пістолет та здійснив постріл у повітря. Потім цей хлопець почав стріляти, коли ОСОБА_5 почав іти у його сторону. Будь-якої зброї у ОСОБА_3 він не бачив, участі у побиття ОСОБА_4, потерпілий ОСОБА_3 не приймав. ОСОБА_3 та ОСОБА_5 кричали хлопцю зі зброєю, щоб той прибрав пістолет. ОСОБА_3 стояв на відстані від ОСОБА_2 - 5 метрів, а ОСОБА_5 від ОСОБА_2 - 10 метрів.

Крім показів обвинуваченого, потерпілого ОСОБА_3 та свідків ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5, судом досліджені наступні докази, що підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Як вбачається з протоколом огляду місця події від 05.02.2015 року з фототаблицями до нього, обєктом огляду є: прилегла ділянка, що знаходиться за будинком №36 по вулиці Шахтарській в місті Дніпрорудне Василівського району Запорізької області. Безпосереднім обєктом огляду являється ділянка землі розміром 45х10 метрів. Ділянка має грунтовий покров, на якому на момент огляду на відстані 15 метрів в північному напрямку виявлені металеві предмети, схожі на гільзи циліндричної форми в кількості двох штук, з торцевої сторони мається напис у вигляді вдавлення букв АЕ 9 та 9 ММ, котрі розташовані одна від одної на відстані трьох сантиметрів. На відстані трьох метрів в західному напрямку на землі виявлений предмет циліндричної форми, металевий, схожий на гільзу з торцевої сторони якої мається напис у вигляді вдавлених букв АЕ 9 ММ. Всі виявлені предмети жовтого кольору. На оглядовій ділянці на момент огляду на відстані останнього виявлення предмета, на відстані чотирьох метрів в північному напрямку виявлено пластикову пляшку ємністю два літри, безкольорову, на якій наклеєна наклейка з написом «Біола», яка на момент огляду наполовину заповнена речовиною червоного кольору, яку в ході огляду вилучено. На момент огляду з торцевої частини будинку №36 по вулиці Шахтарській виявлено хаотичні плями речовини бурого кольору, що розташовані на асфальті, що знаходиться біля будинку. Змив речовини бурого кольору вилучено. В ході огляду було виявлено та вилучено: три предмета схожі на гільзи, змиви речовини бурого кольору, пластикова пляшка ємністю 2 літри, змив речовини бурого кольору (а.с.90-98 т.2).

Як вбачається з протоколу огляду від 05.02.2015 року, обєктом огляду є: гумова куля чорного кольору розміром 5х5 мм, яку надав лікар-хірург в кабінеті №1 ординаторської Дніпрорудненської міської лікарні по вул.Зеленій, 1 в м.Дніпрорудне Василівського району Запорізької області ОСОБА_11, яку було вилучено в ході операції з тіла ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, який був доставлений 05.02.2015 року до приймального покою з вогнепальниим пораненням. В ході огляду було вилучено гумову кулю та поміщено до паперового конверта, який було опечатано (а.с.99-100 т.2).

З протоколу огляду від 05.02.2015 року з фототаблицями до нього вбачається, що обєктом огляду є: чоловічі речі, які належать ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4. Огляд речей і вилучення відбувалось в приміщенні приймального покою Дніпрорудненської міської лікарні Василівського району Запорізької області. Безпосереднім обєктом огляду є: 1) чоловіча болонієва куртка чорного кольору, яка застібається на блискавку. На момент огляду з лівого боку на відстані 30 см від низу куртки та з боку від блискавки на відстані 12 см мається наскрізний отвір до 1 см. З лівого боку на рукаві мається нашарування речовини бурого кольору; 2) чоловіча майка чорного кольору розміру S, від нижньої частини майки з лівого боку на відстані 16 см та з правого боку на відстані 15 см мається наскрізний отвір, на передній частині до 1 см та нашарування РБК; 3) джинсові брюки синього кольору, розмір 30, на правому кармані мається надпис «DENIM» та на поясі на спині з правого боку «VARXDAR JEANS EST 1996 DENIM»; 4) підштаники чорного кольору розмір XXL; 5) светр чорного кольору шерстяний, на груді з правого боку мається металева емблема з написом, розмір SM, від нижньої частини на відстані 23 см та з лівої частини на відстані 13 см мається наскрізний отвір до 1 см невизначеної форми та нашарування РБК; 6) чоловіча кепка з кожезамінювача чорного кольору, виготовлена у формі каштету, розмір 32; 7) черевики чоловічі 42 розміру з кожезамінювача чорного кольору; шкарпетки чорного кольору 42 розміру; 8) звязка ключем у кількості 4 штук різної форми. Вилучені під час огляду предмети одягу: куртку, майку, джинсові брюки, підштаники, светр - упаковані в окремі коробки та опечатані; черевики, кепка, ключі та шкарпетки - повернуті потерпілому під гарантійну розписку (а.с.100-106 т.2).

З протоколу предявлення особи для впізнання за фотознімками від 17.02.2015 року вбачається, що потерпілий ОСОБА_3 по зовнішньому вигляду обличчя (по формі носа, очей та вух) впізнав на фотознімку особу під № 2 (ОСОБА_4О.) чоловіка, який побився біля будинку №36 по вул. Шахтарській в м.Дніпрорудне з його товаришем ОСОБА_5, в ході виниклої конфліктної ситуації 05.02.2015 року приблизно о 16-40 годині (а.с.107-110 т.2).

З протоколу предявлення особи для впізнання за фотознімками від 24.03.2015 року вбачається, що потерпілий ОСОБА_3 за овальною формою обличчя, формою носа і за очима впізнав на фотознімку особу під № 2 (ОСОБА_2А.) хлопця, який 05.02.2015 року безпричинно спричинив йому вогнепальне поранення біля будинку №36 по вул.Шахтарській в м.Дніпрорудне, поруч з магазином «Вітязь» в місті Дніпрорудне Василівського району Запорізької області (а.с.111-114 т.2).

Як вбачається з протоколу предявлення особи для впізнання за фотознімками від 13.02.2015 року, свідок ОСОБА_6 за характерними рисами обличчя, високим чолом, довгим широким носом, та формою очей, на фотознімку особу під № 2 (ОСОБА_3І.) впізнає мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5, який отримав вогнепальне поранення за будинком №36 по вул.Шахтарській в м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, яке спричинив невідомий, якого він зможе впізнати (а.с.115-118 т.2).

З протоколу предявлення особи для впізнання за фотознімками від 13.02.2015 року вбачається, що свідок ОСОБА_6 за характерними рисами обличчя, широкими бровами, товстими губами, короткою стрижкою, на фотознімку особу під № 3 (ОСОБА_4О.), він впізнає мешканця ІНФОРМАЦІЯ_6, який перебував за будинком №36 по вулиці Шахтарській в м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області 05.02.2015 року близько 16-00 години та з яким бився ОСОБА_5 (а.с.119-122 т.2).

Також з протоколу предявлення особи для впізнання за фотознімками від 13.02.2015 року вбачається, що свідок ОСОБА_6 за характерними рисами обличчя впізнав на фотознімку особу під № 4 (ОСОБА_12О.) ОСОБА_12 мешканця ІНФОРМАЦІЯ_7, у якого є брат ОСОБА_4. Особи, зображеної на знімку №4 біля будинку №36 по вулиці Шахтарській в м.Дніпрорудне Василівського району Запорізької області 05.02.2015 року не було. Відносини з ним він не підтримує. Інших осіб на фотознімках не знає (а.с.123-126 т.2).

З протоколу предявлення особи для впізнання за фотознімками від 13.02.2015 року вбачається, що свідок ОСОБА_6 за характерними рисами обличчя: продовгувате та худе обличчя, довгий ніс, виразливі брови та вуха, тонкі губи, коротка зачіска, впізнає на фотознімку особу під № 4 (ОСОБА_5М.), мешканця ІНФОРМАЦІЯ_7 - ОСОБА_5, який 05.02.2015 року близько 16-00 годині, за будинком №36 по вул. Шахтарській в місті Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, вступив в бійку з ОСОБА_4 та отримав вогнепальне поранення в результаті пострілів невстановленою особою (а.с.127-130 т.2).

Як вбачається з протоколу предявлення особи для впізнання за фотознімками від 23.03.2015 року, свідок ОСОБА_6 за рисами обличчя: по формі губ, розрізом очей та формою обличчя впізнав на фотознімку особу під № 3 (ОСОБА_2А.) хлопця, який 05.02.2015 року о 16-40 годині по вул. Шахтарській в місті Дніпрорудне Василівського району Запорізької області спричинив вогнепальне поранення громадянину ОСОБА_3 (а.с.131-134 т.2);

З протоколу предявлення особи для впізнання за фотознімками від 27.02.2015 рокук вбачається, що свідок ОСОБА_5 за рисами обличчя, формою очей та носа впізнав на фотознімку особу під № 1 (ОСОБА_2А.) як хлопця, який 05.02.2015 року спричинив вогнепальне поранення йому і ОСОБА_3 біля будинку №36 по вул.Шахтарській в місті Дніпрорудне Василівського району Запорізької області (а.с.135-138 т.2);

Як вбачається з протоколу предявлення особи для впізнання за фотознімками від 28.05.2015 року, свідок ОСОБА_4 по характерним рисам обличчя: по формі губ, носа, обличчя та формі вух, на фотознімку під № 4 (ОСОБА_2А.) він впізнає ОСОБА_2, який спричинив вогнепальне поранення ОСОБА_3 і ОСОБА_5 05.02.2015 року біля будинку №36 по вул.Шахтарській в м.Дніпрорудне Василівського району Запорізької області (а.с.139-142 т.2);

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 25М від 17.03.2015 року, проведеної судово-медичним експертом Дніпрорудненського міжрайонного відділення СМЕ ОСОБА_13 встановлено, що у потерпілого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, виявлене вогнепальне проникаюче пошкодження черевної порожнини з ушкодженням шлунку, яке супроводжувалося внутрішньочеревною кровотечею. Дане пошкодження відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як загрозливих для життя на момент спричинення. Вищеописане пошкодження могло утворитися в результаті однократної ударної травматичної дії тупого предмета з обмеженою поверхнею округлої форми в область живота. Давність утворення пошкоджень не суперечить строкам та обставинам, вказаним в постанові (а.с.144-145 т.2).

Відповідно до висновків судово-медичної експертизи № 40Д від 24.03.2015 року, проведеної судово-медичним експертом Дніпрорудненського міжрайонного відділення СМЕ ОСОБА_13, встановлено, що у ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8 виявлене вогнепальне проникаюче пошкодження черевної порожнини з ушкодженням шлунку, яке супроводжувалося внутрішньочеревною кровотечею. У ОСОБА_3 виявлене вогнепальне проникаюче пошкодження черевної порожнини з ушкодженням шлунку, яке супроводжувалося внутрішньочеревною кровотечею. Не виключена можливість утворення пошкоджень, виявлених у ОСОБА_3, так як він вказує при проведені слідчого експерименту від 24.03.2015 року. Пошкодження, виявлені у ОСОБА_3 могли утворитися так як вказує ОСОБА_6 при проведені слідчого експерименту від 18.03.2015 року (а.с.147-148 т.2).

Як вбачається з висновку судово-балістичної експертизи №289-ЗТ від 13.05.2015 року, проведеної судовим експертом Науково-дослідного науково-кримінальністичного Центру при ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_14: 3 (три) гільзи, вилучені 05.02.2015 року під час проведення огляду місця події, на ділянці ґрунтової поверхні, розташованій за будинком №36 по вулиці Шахтарській в місті Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, є частинами травматичних патронів калібру 9 мм Р.А., боєприпасами не є. 1 (одна) куля, вилучена 05.02.2015 року під час проведення огляду місця події, на ділянці ґрунтової поверхні, розташованій за будинком №36 по вулиці Шахтарській в місті Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, є елементом споряджання - гумовою кулею до патрону несмертельної (травматичної) дії калібру 9 мм Р.А., боєприпасом не є. 3 (три) гільзи, вилучені 05.02.2015 року під час проведення огляду місця події, на ділянці ґрунтової поверхні, розташованій за будинком №36 по вулиці Шахтарській в місті Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, придатні для ідентифікації зброї з якої були стріляні. Відповісти на питання: «Чи являлись раніше представлені для дослідження куля, гільзи одним патроном?», не є можливим в зв'язку з тим, що на кулі не відобразились сліди придатні для ідентифікації (а.с.151-153 т.2).

Відповідно до висновку експерта №351 від 11.02.2015 року судово-медичної експертизи рідкої крові потерпілого ОСОБА_3 вбачається, що судово-медичний експерт-імунолог ОСОБА_15 прийшла до наступних висновків: рідка кров ОСОБА_3 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти- В ізосерологічної системи АВ0 (а.с.166 т.2).

Як вбачається з висновку судово-імунологічної експертизи №374 від 20.02.2015 року зі зведеною таблицею до нього, судово-медичний експерт-імунолог ОСОБА_16, провівши судово-медичну експертизу змиву, що вилучений з місця події, прийшов до наступних висновків: згідно «Висновку експерта» № 351 від 11.02.2015 року, лікар судово-медичний експерт-імунолог ОСОБА_15: «Кров гр. ОСОБА_3 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0». В його крові, що висушена на марлі, виявлений супутнім антиген Н ізосерологічної системи АВ0. У змиві (об'єкт № 1), з місця події, що вилучений у «Днепрорудному по вул. Шахтерскій буд.36», знайдена кров людини, та виявлені антигени А та Н, а також - ізогемаглютинін анти-В, що вказує на походження крові у даному об'єкті від особи (осіб) групи А з ізогемаглютиніном анти-В та супутнім антигеном Н, у тому числі від потерпілого ОСОБА_3 (а.с.168-170 т.2).

Відповідно до висновку судово-імунологічної експертизи № 375 від 23.02.2015 року, проведеної судово-медичним експертом-імунологом ОСОБА_16 за обєктами експертного дослідження одяг потерпілого ОСОБА_3: куртки, светру та джинсових брюк, прийшов до наступних висновків: згідно «Висновку експерта» № 351 від 11.02.2015 року, лікар судово-медичний експерт-імунолог ОСОБА_15: «Кров гр. ОСОБА_3 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0». «В його крові, що висушена на марлі, виявлений супутній антиген Н ізосерологічної системи АВ0» (згідно «Висновку експерта» № 374 від 20.02.2015 року, лікар судово - медичний експерт-імунолог ОСОБА_16В.). У плямах на куртці (об'єкти №№ 1-3), светрі (об'єкт № 4) та джинсових брюках (об'єкт № 5), що належать ОСОБА_3, знайдена кров людини, та виявлені антигени А і Н, та також у об'єктах №№ 3,4 - ізогемаглютинін анти-В, що не виключає походження крові у даних об'єктах від особи (осіб) групи А з ізогемаглютиніном анти-В та супутнім антигеном Н, у тому числі від самого потерпілого ОСОБА_3 (а.с.156-159 т.2).

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 24.03.2015 року за участю потерпілого ОСОБА_3, диск з відеозаписом якого було відтворено у судовому засіданні та оглянуто судом та усіма учасниками процесу під час судового розгляду даного кримінального провадження, та в ході проведення якого потерпілий ОСОБА_3 надав пояснення, в яких на місці події детально розповів про події, які трапились 05.02.2015 року біля магазину Вітязь м.Дніпрорудне, показав місце, спосіб та механізм скоєного відносно нього злочину, детально пояснив: як та за яких обставин ОСОБА_2 було скоєно кримінальне правопорушення, в результаті вчинення якого йому було завдане вогнепальне поранення. Під час проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_3 було відтворено відповідні дії та обставини вчинення кримінального правопорушення, які в ході проведення слідчого експерименту потерпілий ОСОБА_3 детально продемонстрував на місці події (а.с.171-173 т.2).

З протоколу проведення слідчого експерименту від 18.03.2015 року за участю свідка ОСОБА_6, диск з відеозаписом якого було відтворено у судовому засіданні та оглянуто судом та усіма учасниками процесу під час судового розгляду даного кримінального провадження, та в ході проведення якого свідок ОСОБА_6 детально продемонстрував на місці події, а саме: як та за яких обставин 05.02.2016 року було здійснено ОСОБА_2 постріли з пістолета в ОСОБА_3 та показав місце, спосіб та механізм скоєного кримінальне правопорушення. Під час проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_6 було відтворено відповідні дії та обставини вчинення кримінального правопорушення (т.2 а.с.174-176).

З протоколу проведення слідчого експерименту від 28.05.2015 року за участю свідка ОСОБА_4, диск з відеозаписом якого було відтворено у судовому засіданні та оглянуто судом та усіма учасниками процесу під час судового розгляду, та в ході проведення якого свідок ОСОБА_4 детально продемонстрував на місці події, а саме: показав місце, спосіб та механізм скоєного злочину та пояснив: як та за яких обставин 05.02.2016 року ОСОБА_2 здійснив 3-4 постріли у ОСОБА_3 та ОСОБА_5 зброєю у вигляді пістолета чорного кольору, в результаті вчинення якого останні отримали вогнепальні поранення. Під час проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_4 було відтворено відповідні дії та обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення (а.с.177-180 т.2).

Диски з відеозаписами проведення слідчого експерименту від 24.03.2015 року за участю потерпілого ОСОБА_3, слідчого експерименту від 18.03.2015 року за участю свідка ОСОБА_6, слідчого експерименту від 28.05.2015 року за участю свідка ОСОБА_4, було відтворено в судовому засіданні 03.11.2016 року та оглянуто судом та всіма учасниками процесу під час судового розгляду даного кримінального провадження (т.2 а.с.173,176,180; т.2 а.с.215,216,217).

В судовому засіданні судом здійснено відтворення відеозаписів слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_3, слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_9, слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_4, на яких зафіксовано як вказані особи детально показували та розповідали про фактичні обставини справи. При перегляді в судовому засіданні відеозаписів вищезазначених слідчих дій, судом не встановлено будь-яких процесуальних порушень чи порушень їх прав та з яких вбачається, що потерпілий ОСОБА_3, свідок ОСОБА_9 та свідок ОСОБА_4О показання давали добровільно, без будь-якого тиску та без допомоги працівників правоохоронних органів.

Речовими доказами у даному кримінальному провадженні визнані наступні речі та предмети, а саме: гумова куля та 3 гільзи; двохлітрова пластикова пляшка; чоловіча майка чорного кольору, чоловічі підштаники чорного кольору, чоловічі джинсові штани синього кольору, чоловічий светр чорного кольору, чоловіча куртка чорного кольору, чоловічі черевики чорного кольору, кепка чорного кольору, шкарпетки чорного кольору та звязка ключів, які належать потерпілому ОСОБА_3; зразок крові потерпілого ОСОБА_3; змиви речовини бурого кольору, вилучені під час огляду місця події (а.с.181, 182, 184, а.с.186, 188, 190, 192, 194, 196, 197,198, 200 т.2).

Проаналізувавши всі вказані вище та досліджені у судовому засіданні докази з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, суд дійшов висновку про те, що вони логічні, послідовні, відповідають фактичним даним встановленим судом, у звязку з чим приймає їх до уваги при постановленні вироку.

Пунктом 22Постанови Пленуму Верховного Суду №2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи»передбачено, що суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним, при цьому, є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 не заперечував факт заподіяння потерпілому у даному кримінальному провадженні - ОСОБА_3 тілесних ушкоджень внаслідок здійснення ним пострілу в потерпілого, однак вказує, що тілесні ушкодження заподіяні ним в стані необхідної оборони.

В судовому засіданні достовірно встановлено наявність тяжких тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_3І, що підтверджується висновком експерта. Обвинувачений також не заперечував проти заподіяння вказаному потерпілому тілесних ушкоджень, однак пояснював, що він їх заподіяв захищаючись.

Під час судового розгляду даного кримінального провадження судом встановлено, що 05 лютого 2015 року, приблизно о 16 годині 40 хвилин поряд з будинком №36 по вул..Шахтарській в місті Дніпрорудне відбувся обоюдний конфлікт між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, який переріс у бійку між ними. Безпосередньо між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілим у даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 конфліктної ситуації не виникало. ОСОБА_3 активної участі у конфлікті між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не приймав та будь-яких протиправних дій по відношенню до ОСОБА_17 не вчиняв, зброї не мав, фізичне насилля не застосовував. Побачивши в руках ОСОБА_2 пістолет, словесно намагався зупинити подальший намір ОСОБА_2 здійснювати постріли у присутніх на місці осіб, при цьому піднявши руки догори, тим самим пояснюючи, що загрози від нього не надходить і при цьому попередивши ОСОБА_2 про можливі наслідки вчинення останнім протиправних злочинних діянь. Попри це, ОСОБА_2, не припиняючи своїх незаконних дій, направлених на заподіяння тілесних ушкоджень потерплому, здійснив прицільний постріл з близької відстані з невстановленого зразка вогнепальної зброї, яка споряджена патронами травматичної дії, в живіт ОСОБА_3, чим спричинив останньому вогнепальне проникаюче поранення черевної порожнини з ушкодженням шлунку, яке супроводжувалось внутрішньочеревною кровотечею, що вбачається з висновку судово-медичної експертизи № 25 М від 17.03.2015 року, та яке відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як загрозливе для життя в момент спричинення.

При цьому також встановлено, що ОСОБА_3 до початку бійки між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, тілесних ушкоджень не мав, жодні присутні на місці події особи будь-якої зброї, окрім ОСОБА_2, взагалі не мали, ОСОБА_3 у бійці участі не приймали.

Перевірена під час судового розгляду версія обвинуваченого на свій захист про те, що він захищався від ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не знайшла свого підтверждення в ході судового розгляду даного кримінального провадження. Так, безпосередні очевидці бійки між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не підтверджують факт самооборони, оскільки, зокрема, ОСОБА_3 будь-який напад на ОСОБА_18 не здійснював, по відношенню до нього зброї чи будь-якого насилля не застосовував, конфлікту чи бійки між останніми не відбувалося. При здійсненні ОСОБА_2 пострілів з пістолета, який знаходився в руці останнього, потерпілому ОСОБА_3 і було заподіяно тяжке тілесне ушкодження, яке є загрозливим для його життя в момент заподіяння.

В судовому засіданні знайшов своє підтвердження причинний звязок між діянням обвинуваченого ОСОБА_2 та заподіянням тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_3

Сукупність всіх обставин вчинення злочину таких як: послідовність дій обвинуваченого ОСОБА_2 і обставини вчинення ним тяжкого злочину, характер, кількість та локалізація нанесених потерпілому тілесних ушкоджень, знаряддя злочину, локалізація поранення, причини припинення злочинних дій, наступна поведінка винного та безучасність обвинуваченого ОСОБА_2, який не вчинив жодних дій з надання медичної допомоги потерпілому, свідчать про наявність у ОСОБА_2 умислу на спричинення потерпілому ОСОБА_3 тяжкого тілесного ушкодження.

Суд критично відноситься до показань обвинуваченого в частині відсутності у нього умислу на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3, оскільки сукупність всіх обставин вчинення злочину таких як: спосіб нанесення тілесного ушкодження, знаряддя злочину вогнепальна зброя травматичної дії, характер і локалізація поранення, причини припинення злочинних дій, наступна поведінку винного, який не вчинив жодних дій з надання медичної допомоги потерпілому, вказує на те, що обвинувачений діяв з прямим умислом, маючи на меті нанести тяжке тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_3І та, виходячи з локалізації пошкоджень у потерпілого (життєво важливий орган), їх кількості, предмету заподіяння ушкодження - вогнепальна зброя, споряджена патронами травматичної дії, прицільний постріл з близької відстані, свідчать про те, що ОСОБА_2 усвідомлював характер своїх дій, можливі наслідки цих дій у разі застосування зброї та свідомо бажав настання таких наслідків, що вказує на те, що ОСОБА_2 мав умисел на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_3, який є потерпілим у даному кримінальному провадженні.

При цьому суд вважає необґрунтованими також посилання захисника та обвинуваченого відносно того, що тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_3 були заподіяні в стані необхідної оборони. Твердження обвинуваченого щодо відсутності у його діях умислу на спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому та здійснення самозахисту (необхідної оборони) суд не приймає також до уваги його виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 36 КК України право на необхідну оборону виникає не за будь-якого суспільно небезпечного посягання, а лише за такого, яке викликає у того, хто захищається, невідкладну необхідність в заподіянні шкоди тому, хто посягає, для негайного відвернення або припинення його суспільно небезпечного посягання. Така необхідність виникає там і тоді, де і коли зволікання з боку того, хто обороняється, в заподіянні шкоди посягаючому, загрожує негайною і невідворотною шкодою для правоохоронюваних інтересів.

Частиною 3 ст. 36 КК України передбачено, що перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, такої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту.

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 26 квітня 2002 року «Про судову практику у справах по необхідну оборону» щоб установити наявність або відсутність ознак перевищення меж необхідної оборони, суди повинні враховувати не лише відповідність чи невідповідність знарядь захисту і нападу, а й характер небезпеки, що загрожувала особі, яка захищалася, та обставини, що могли вплинути на реальне співвідношення сил, зокрема: місце і час нападу, його раптовість, неготовність до його відбиття, кількість нападників і тих, хто захищався, їх фізичні дані (вік,стать,стан здоров'я) та інші обставини.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07.02.2003 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» ( надалі Постанова),відповідальність за ст.118 або ст.124 КК за вбивствочи заподіяння тяжкого тілесного ушкодження в разі перевищення меж необхідної оборони або перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця, настає лише за умови, що здійснений винним захистявноневідповідавнебезпечності посягання чи обстановці, яка склалася.

З положень вищезазначених Постанов Верховного Суду України в їх системному звязку слідує, щообєктомзлочину є здоровя особи.

Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_2 завдав потерпілому ОСОБА_3 тяжке тілесне ушкодження у разі перевищення меж необхідної оборони, а тому його дії необхідно кваліфікувати за ст.124 КК України, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються доказами, наявними в матеріалах кримінального провадження, які дослідженні в судовому засіданні, та узгоджуються між собою.

Твердження обвинуваченого стосовно того, що він заподіяв потерпілому тяжке тілесне ушкодження при перевищенні меж необхідної оборони, так як хвилювався за своє життя та здоровя та друга ОСОБА_4, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки вони спростовуються дослідженими під час судового розгляду даного кримінального провадження вище переліченими доказами та суд розцінює ці показання обвинуваченого ОСОБА_2 як обраний обвинуваченим спосіб захисту від предявленого обвинувачення, є спробою обвинуваченого уникнути відповідальності за скоєний більш тяжкий злочин ніж визнається ним.

Суд повністю довіряє показанням потерпілого та свідків ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5, допитаних безпосередньо в судовому засіданні, оскільки вони є послідовними, узгоджуються між собою та всіма дослідженими судом доказами.

Зокрема, аналізуючи надані докази, та надаючи оцінку як показанням потерпілого, так і показанням вказаних свідків, суд дійшов до висновку, що з боку потерпілого, який є невисоким на зріст, худорлявої статури та враховуючі його дії та мотиви його поведінки, не мало місце посягання, яке б викликало у обвинуваченого ОСОБА_2 невідкладну необхідність у заподіянні потерпілому шкоди здоровю, необхідної для негайного відвернення чи припинення відповідного посягання, що в свою чергу виключає перебування обвинуваченого у стані необхідної оборони.

Версія обвинуваченого та його захисника про перевищення ОСОБА_2 меж необхідної оборони неспроможна, спростовується матеріалами даного кримінального провадження та зібраними по справі доказами, ґрунтується лише на поясненнях обвинуваченого та являється його способом захисту. Показання, надані обвинуваченим під час судового слідства, на думку суду, не є повністю правдивимими, надані з метою зменшення ступеня своєї вини, уникнути кримінального покарання та цивільно-правової відповідальності, що також є способом його захисту та такими, що не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні і спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

При цьому, слід зазначити, що стороною захисту не надано суду такі належні та допустимі докази, сукупність яких би свідчила про наявність у діях потерпілого ОСОБА_3 такого суспільно небезпечного посягання, яке б вимагало негайного відвернення чи припинення з боку обвинуваченого, шляхом застосування знаряддя злочину вогнепальної зброї та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень зі здійсненням пострілу в життєво важливий орган людини.

Суд вважає, що на момент спричинення потерпілому тілесних ушкоджень необхідність оборони для обвинуваченого не була виражена в такій мірі, як останній на це вказує, постріл у потерпілого ОСОБА_3 здійснив під час умовляння беззбройного потерпілого не стріляти, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з останнім.

Суд, оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_2А у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

Таким чином, аналізуючи вищевикладені докази у їх сукупності, виходячи з принципів законності, обєктивності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, приймаючи до уваги, що метою покарання є виправлення, виховання та соціальна реабілітація, суд приходить до висновку про обґрунтованість обвинувачення, яке є предметом даного кримінального провадження.

Враховуючи наведене, суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_2А вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, а тому дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.1 ст.121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд враховує положення ст.3 Конституції України, відповідно до якої, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

Суд також враховуються вимоги ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів. У відповідності до ст.65 КК України суд призначає покарання в межах, встановлених в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, яка передбачає відповідність за скоєний злочин, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного, обставини пом'якшуючі та обтяжуючі покарання. Особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Під час судового розгляду, детально проаналізувавши роль обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину, поведінку після вчинення злочину, наслідки суспільно-небезпечного діяння, зваживши на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 буде призначення йому покарання в межах санкції статті предявленого обвинувачення у вигляді позбавлення волі на певний строк з реальним його відбуттям.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2, у відповідності до положень ст.ст.65-67 КК України, суд приймає до уваги характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу, а також обставини, які помякшують та обтяжують його покарання, мотиви, мету, умисну форму вини, а також приймає до уваги конкретні обставини вчиненого, сукупність усіх характеризуючих обставин, обстановку та спосіб вчинення злочинних діянь та наслідки, які настали, та при призначення покарання суд враховує ті обставини, що ОСОБА_2 раніше судимий вироком Малиновського районного суду м.Одеси від 20.01.2016 року за ч.1 ст.187 КК України, тобто за вчинення корисливого злочину, поєднаного з насильством, небезпечним для життя та здоровя особи, судимість за який на теперішній час не знята та не погашена у встановленому законом порядку та за вчинення якого ОСОБА_2 на даний час відбуває покарання у Вознесенській виправній колонії управління ДПтС України в Миколаївській області та на теперішній час ОСОБА_2 знову обвинувачується у вчиненні злочину проти життя та здоровя особи, який відноситься до категорії тяжких злочинів. Разом з цим, ОСОБА_2 свою вину у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України не визнав, проте щиро розкаюється у наслідках, які настали в результаті заподіяння потерпілому ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, в судовому засіданні попросив вибачення у потерпілого, яке потерпілий ОСОБА_3 не сприйняв як щире.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 ніде не працює, суспільно-корисною працею не займається, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, регулярного доходу та постійного джерела прибутку немає, на диспансерному обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, стійкі соціальні звязки відсутні не одружений, неповнолітніх дітей та інших осіб на його утриманні немає, має визначене місце реєстрації. Всудовому засіданні попросив вибачення у потерпілого ОСОБА_3, шкодує про наслідки своїх дій. Та, з урахуванням тяжкості, подій та обставин вчинення тяжкого злочину, а також враховуючи позицію потерпілого ОСОБА_3, який на теперішній час претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого немає, покарання просить призначити на розсуд суду, та суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливо виключно в умовах ізоляції його від суспільства та вважає необхідним та достатнім призначити ОСОБА_2 покарання в межах санкції частини 1 статті 121 КК України, за якою обвинувачений притягується до відповідальності, та при призначенні покарання суд застосовує положення ч.4 ст.70 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Також суд вважає необхідним зарахуватиОСОБА_2 в строк відбування покарання строк попереднього його увязнення з 21 січня 2016 року (згідно вироку Малиновського районного суду м.Одеси від 20 січня 2016 року) по 31 травня 2016 року включно (згідно ухвали Василівського районного суду Запорізької області від 01.06.2016 року про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у даному кримінальному провадженні у вигляді тримання під вартою), у відповідності з вимогами ч.5 ст.72 КК України зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього увязнення у строк покарання» від 26.11.2015 року, виходячи з такого співвідношення одному дню попереднього увязнення відповідає два дні позбавлення волі .

Обставин, які помякшують та обтяжують покарання, судом не встановлено.

Підстав для застосування ст.69 КК України суд не вбачає.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_3 не заявлений.

Крім того, відповідно до вимог ч.2 ст.124, 126 КПК України, суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати, повязані із залученням у даному кримінальному провадженні експертів для проведення наступних експертиз: судово - балістичної експертизи за № 289-ЗТ від 13.05.2015 року в розмірі 736 гривень 56 копійок; судової дактилоскопічної експертизи № 73 від 06.03.2015 року в розмірі 306 гривень 90 копійок, а всього процесуальних витрат на загальну суму в розмірі - 1043 (одна тисяча сорок три) гривні 46 копійок.

Вирішуючи питання про відшкодування процесуальних витрат, суд виходить з наступного:

Відповідно до положень ст.118 КПК України процесуальні витрати складаються із: витрат на правову допомогу; витрат, пов'язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження; витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів; витрат, пов'язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів.

Положення ч. 2 ст. 124 КПК України передбачає стягнення з обвинуваченого, в разі ухвалення обвинувального вироку, на користь держави лише документально підтверджених витрат на залучення експертів.

В обвинувальному акті зазначено про розмір витрат на залучення під час досудового розслідування експертів для проведення судово - балістичної експертизи в розмірі 736 гривень 56 копійок; та судової дактилоскопічної експертизи в розмірі 306 гривень 90 копійок, на загальну суму 1043,46 грн. Вищевказані процесуальні витрати, повязані із залученням у даному кримінальному провадженні експертів, також документально підтверджені наявними в матеріалах справи оригіналами довідок про витрати на залучення експертів по кримінальному провадженню № 12015080190000252, які видані НДЕКЦ при ГУМВС України в Запорізькій області (т.2 а.с.202,203).

Питання щодо речових доказів у даному кримінальному провадженні суд вирішує у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_2 ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 01.06.2016 року, суд вважає необхідним залишити без змін у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.366, 367, 368, 369, 370, 371, 373, 374,375, 376, 395, 532 КПК України, суд,

П Р И С У Д И В :

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання у вигляді шести років позбавлення волі.

У відповідності до ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, невідбутого покарання за вироком Малиновського районного суду м..ОСОБА_14 від 20 січня 2016 року, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді семи років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 відраховувати з 01 червня 2016 року.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, обраний ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 01.06.2016 року - залишити без змін, до набрання вироком законної сили.

ЗарахуватиОСОБА_2 в строк відбування покарання строк його попереднього увязнення з 21 січня 2016 року по 31 травня 2016 року включно, у відповідності з вимогами ч.5 ст.72 КК України зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього увязнення у строк покарання» від 26.11.2015 року, з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави (одержувач: УК у Шевченківському районі м.Запоріжжя/ Шевч./24060300, розрахунковий рахунок № 31116115700009, МФО - 813015, код ЄДРПОУ - 38025367, назва банку ГУДКСУ у Запорізькій області) процесуальні витрати, повязані із залученням експертів на проведення у даному кримінальному провадженні судової балістичної експертизи за № 289/ЗТ від 13.05.2015 року в розмірі 736 гривень 56 копійок та судової дактилоскопічної експертизи в розмірі № 73 від 06.03.2015 року, а всього стягнути - 1043 (одну тисячу пятдесят пять) гривні 46 копійок.

Речові докази у даному кримінальному провадженні:

- двохлітрову пластикова пляшку, зразок крові потерпілого ОСОБА_3; змиви речовини бурого кольору, вилучені під час огляду місця події, які знаходяться на відповідальному зберіганні в камері схову речових доказів Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області, згідно квитанції № 697 (а.с.185 Т.2) знищити;

- чоловічу майку чорного кольору, чоловічі підштаники чорного кольору, чоловічі джинсові штани синього кольору, чоловічий светр чорного кольору, чоловічу куртка чорного кольору, які належать потерпілому ОСОБА_3 та знаходяться на відповідальному зберіганні в камері схову речових доказів Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області, згідно квитанцій № 286, 287, 288, 289, 285 (а.с.187,189, 191, 193, 195 Т.2) - повернути потерпілому ОСОБА_3 за належністю;

- чоловічі ботинки чорного кольору, кепку чорного кольору, шкарпетки чорного кольору та звязку ключей, які знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_3, згідно розписки від 17.02.2015 року (Т.2 а.с.201) - залишити потерпілому ОСОБА_3 за належністю;

- гумову кулю, яка знаходиться в матеріалах кримінального провадження (а.с.183 т.2) - залишити в матеріалах даного кримінального провадження;

- 3 (три) гільзи, які знаходяться на відповідальному зберіганні в камері схову речових доказів Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області знищити.

Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, а для осіб, які перебувають під вартою - протягом тридцяти днів з моменту вручення їм копії вироку. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_19