Ухвала суду № 63167902, 29.11.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 227/5595/15-к

Номер провадження 11-кп/775/541/2016

УХВАЛА

Іменем України

29 листопада 2016 року м. Бахмут

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Самойленка А.І.

суддів Залізняк Р.М., Половінкіна Б.О.

при секретарі Долі В.В.

з участю

прокурора Колмакова А.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Донецька, громадянина України, раніше не судимого, одруженого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ст.258-3 ч.1 КК України,

встановив:

Вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 26 лютого 2016 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.260 ч.2 КК України, і призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст.72 ч.5 КК України зараховано у строк покарання строк його попереднього ув'язнення з 22 червня 2015 року по 26 липня 2016 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 3683, 96 гривень.

Вирішено питання щодо речових доказів у справі.

ОСОБА_1 визнано винуватим в тому, що він брав участь у діяльності не передбаченого законом збройного воєнізованого формування за таких обставин.

9 червня 2015 року ОСОБА_1, перебуваючи в Ясинуватському районі Донецької області, встановив факт переміщення підрозділів збройних сил України, а саме, проведеної ротації в м.Авдіївка Донецької області, а також дислокації підрозділів збройних сил України в м.Гродівка Красноармійського району Донецької області та о 12.28.23 годині з власного телефонного номеру НОМЕР_1 з метою сприяння учасникам незаконного збройного воєнізованого формування у реалізації їх злочинних намірів щодо вчинення злочинів відносно військовослужбовців підрозділів збройних сил України та інших військових формувань України, задіяних у проведенні антитерористичної операції, та створення умов, які сприяють цій злочинній діяльності, передав інформацію щодо переміщення військової техніки учаснику незаконного збройного воєнізованого формування ОСОБА_3 на номер телефону НОМЕР_2.

12 червня, 13 червня, 15 червня 2015 року ОСОБА_1 неодноразово таким же способом передавав аналогічну інформацію щодо переміщення військової техніки, дислокації, а також результатів обстрілів позицій підрозділів збройних сил України та інших військових формувань України учаснику незаконного збройного воєнізованого формування ОСОБА_3

В апеляційній скарзі та змінах до неї прокурор Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області Величко А.В. просить апеляційний суд скасувати вирок суду першої інстанції і ухвалити свій вирок, яким визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.258-3 ч.1 КК України, і призначити йому покарання у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна. В обґрунтування скарги посилається на те, що вирок є незаконним та необґрунтованим, що він не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки дослідженими в суді доказами встановлено, що ОСОБА_1 своїми діями сприяв діяльності терористичної, самопроголошеної організації «Донецька народна республіка» і визначення цієї організації як терористичної зафіксовано в постанові Верховної Ради України від 27 січня 2015 року №129-VIII, а ознаки терористичної організації також визначені в ст.1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом» від 20.03.2003 року. Тому висновку суду першої інстанції про відсутність законодавчого акту чи судового рішення про визнання терористичною організацією самопроголошеної «Донецької народної республіки» і необхідність перекваліфікації дій ОСОБА_1 зі ст.258-3 ч.1 на ст.260 ч.2 КК України є необґрунтованими.

В апеляційному суді прокурор прокуратури Донецької області Колмаков А.І. підтримав апеляційну скаргу і висловив думку про необхідність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ст.258-3 ч.1 КК України і можливість призначення покарання обвинуваченому із застосуванням ст.69 КК України у виді 3 років позбавлення волі.

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник ОСОБА_2 висловили заперечення проти апеляційної скарги прокурора.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції були досліджені докази, які були надані стороною обвинувачення і суд з урахуванням цих доказів дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 в тому, що він повідомляв по телефону відомості щодо переміщення військової техніки, дислокації, а також результатів обстрілів позицій підрозділів збройних сил України та інших військових формувань України начальнику штабу Докучаєвського міського відділу так званого МВС «ДНР» ОСОБА_3, тобто керівнику незаконної збройної воєнізованої структури, про що достовірно було відомо ОСОБА_1. Цими своїми діями ОСОБА_1 брав участь у діяльності вищевказаного, не передбаченого законом України, збройного воєнізованого формування.

У той же час, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив у вироку про те, що чинним законодавством України не визначено порядок визнання організації терористичною. Звернення Верховної Ради України, що затверджене постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року №129-VIII лише закликає міжнародних партнерів України визнати певні організації, зокрема, самопроголошеної «Донецької народної республіки» терористичними, а не визнає їх такими.

Подавши апеляційну скаргу і поставивши перед апеляційним судом питання про неправильність кваліфікації бій ОСОБА_1 за ст.260 ч.2 КК України і про необхідність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ст.258-3 ч.1 КК України, прокурор не поставив питання перед апеляційним судом про те, які докази, що підтверджують його доводи, має дослідити апеляційний суд і дати їм відповідну оцінку.

Тому висновки суду першої інстанції про кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ст.260 ч.2 КК України обґрунтованими, через що підстави для задоволення апеляційної скарги прокурора відсутні.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.404, 407, 418 КПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Вирок Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 26 лютого 2016 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

На підставі ст.72 ч.5 КК України зарахувати у строк покарання ОСОБА_1 його попереднє ув'язнення в період з 22 червня 2015 року по 29 листопада 2016 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Ця ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

На судові рішення сторони можуть подати касаційні скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення цієї ухвали, а засудженим ОСОБА_1 - в той самий строк з дня вручення йому копії цього вироку.

Судді: