Ухвала суду № 63167599, 05.12.2016, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №220/438/16-к

Провадження №1-кп/265/407/16

У Х В А Л А

05 грудня 2016 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Мельник І.Г.,

суддів - Козлова Д. О., Адамової Т. С.,

за участю секретаря - Марченко К. С.,

в ході судового розгляду в залі суду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в скоєні злочинів, передбачених ст. ст. 146 ч. 2, 206 ч. 1, 289 ч. 3, 263 ч. 1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Федченко А. О.,

потерпілих -ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника потерпілих - адвоката Лукашкова В. О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

В рамках кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_1 в скоєні злочинів, передбачених ст. ст. 146 ч. 2, 206 ч. 1, 289 ч. 3, 263 ч. 1 КК України, ухвалою Великоновосілківського районного суду Донецької області від 7 вересня 2016 року запобіжний захід ОСОБА_1 було змінено з застави на тримання обвинуваченого під вартою строком до 6 листопада 2016 року зі зверненням в дохід держави внесеної ПП «Скіф» за обвинуваченого застави в сумі 320000 грн. шляхом зарахування до спецфонду держбюджету.

3 листопада 2016 року за вказаною кримінальною справою Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області ухвалив змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на заставу в розмірі 320000 грн., внесену за обвинуваченого 25 грудня 2014 року ПП «Скіф», та з покладенням на ОСОБА_1 обов'язків. При цьому у вказаній ухвалі судом було зазначено, що ухвалу Великоновосілківського районного суду Донецької області від 7 вересня 2016 року ОСОБА_1 в частині звернення в дохід держави внесеної ПП «Скіф» за обвинуваченого ОСОБА_1 суми застави в сумі 320000 грн. із зарахуванням до спеціального фонду державного бюджету та використання, як коштів судового збору, слід вважати такою, що не підлягає виконанню.

11 листопада 2016 року на адресу суду надійшла заява від представника потерпілих, адвоката Лукашкова В. О., в якій останній просив суду дати роз'яснення ухвалі від 3 листопада 2016 року, вказуючи, що вказана ухвала є незрозумілою та порушує норми кримінально-процесуального законодавства України. Так зазначав, що клопотання захисту, заявлене 3 листопада 2016 року, про зміну запобіжного заходу обвинуваченому на заставу зводилося до перегляду ухвали Великоновосілківського районного суду Донецької області від 7 вересня 2016 року. Вказував, що Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя не підтвердив ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були раніше за цим кримінальним провадженням встановлені ухвалою Великоновосілківського районного суду Донецької області від 7 вересня 2016 року, надавши раніше дослідженим обставинам іншу оцінку, тобто на думку представника потерпілого діяв як суд апеляційної інстанції. Також вказував, що у ОСОБА_1 на тепер відсутній будь-який запобіжний захід, бо обрана для нього застава не забезпечена, оскільки вважав, що питання зарахування коштів на рахунок спеціального фонду держбюджету є процедурою виконання ухвали суду від 7 вересня 2016 року про звернення такої суми застави, яка оскарженню не підлягає. Тому адвокату Лукашкову В. О. незрозуміло, якщо немає відомостей про внесення застави на рахунок спецфонду Держбюджету, то яким чином сума застави в розмірі 320000 грн. можна вважати сумою застави, якої може не бути на спеціальному рахунку, на якій ця застава була внесена. Також йому незрозуміло чи скасована була ухвала від 7 вересня 2016 року Великоновосілківського районного суду Донецької області щодо обернення застави в дохід держави. На підставі наведеного просив роз'яснити, чи скасував суд 3 листопада 2016 року ухвалу Великоновосілківського районного суду Донецької області щодо доведеності доказів наявності ризику ухилення шляхом переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від суду наданням доказам іншої оцінки. Також просив роз'яснити чи забезпечений на даний час заставою запобіжний захід ОСОБА_1 та чим передбачена заборона подальшого виконання ухвали суду від 7 вересня 2016 року в частині звернення стягнення застави в дохід держави.

25 листопада на адресу суду надійшла аналогічна заява про роз'яснення ухвали суду в порядку ст..380 КПК України від сторони обвинувачення - прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області Федченка Андрія Олександровича. Відповідно до заяви прокурор роз'яснити якими нормами чинного законодавства керувався суд, приймаючи рішення про зміну запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 на раніше обраний запобіжний захід у вигляді застави в сумі 320000 гривень; якими нормами чинного законодавства керувався суд, приймаючи рішення про фактичне припинення дії ухвали Великоновосільковського районного суду Донецької області від 07.09.2016 року щодо звернення в дохід держави внесеної ПП «Скіф» за обвинуваченого ОСОБА_1 суми застави в розмірі 320000 гривень та відповідно зарахування до спеціального фонду державного бюджету з використанням, як коштів судового збору; чи забезпечений на даний час заставою, відповідно до вимог КПК України запобіжний захід для обвинуваченого ОСОБА_1, та в якій спосіб і на підставі яких нормативних актів підлягає виконанню ухвала Орлджонікідзевського районного суду м. Маріуполя.

При розгляді зазначених вище заяв в порядку ст..380 КПК України, не з'явився один із потерпілих ОСОБА_6 та захисники обвинуваченого ОСОБА_1

Відповідно до ч.2 ст.380 КПК України, колегія суддів розглядає заяви про роз'яснення ухвали суду за їх відсутністю, оскільки вони були належним чином повідомленні.

Суд, вислухавши думку учасників процесу та вирішуючи подані представником потерпілих та прокурором заяви, встановив наступне.

Згідно із ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу «Заходи забезпечення кримінального провадження».

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

На підставі ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст. Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Відповідно до листа від 22 серпня 2013 року № 10-1332/0/4-13 Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснено, що відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст. Отже, предметом роз'яснення є судове рішення, прийняте судом. Види судових рішень визначені в ст. 369 КПК, якою встановлено, що судове рішення може бути викладене у формі вироку або у формі ухвали суду. Таким чином, ухвала слідчого судді не віднесена до рішень, які можуть бути предметом роз'яснення в порядку, передбаченому ст. 380 КПК. Тому ухвала слідчого судді не відповідає критерію стадії кримінального провадження, під час якої приймається судове рішення, яке може бути роз'яснено.

На підставі ч. 1 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили: 1) вироки, крім випадків, передбачених ст. 394 КПК України; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.

За ч. 2 ст. 392 КПК України ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених ч. 1 цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 цієї статті.

Аналізуючи наведені норми КПК України та керівні роз'яснення Вищого Спеціалізованого Суду України суд дійшов висновку, що оскільки ухвала суду від 3 листопада 2016 року про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 окремому оскарженню не підлягає (на відміну від ухвали про роз'яснення судового рішення), вона не завершує розгляд кримінального провадження, була прийнята в порядку, передбаченому розділом II КПК України «Заходи забезпечення кримінального провадження», тобто за своєю сутністю є тотожною за змістом з ухвалою слідчого судді, то відповідно до наведеного роз'ясненню не підлягає.

Таким чином суд встановив, що у задоволенні заяви адвоката Лукашкова В. О. та прокурора, який підтримує обвинувачення Федченка А.О. про роз'яснення ухвали суду від 3 листопада 2016 року про обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді застави слід відмовити.

При цьому суд вважає необхідним зазначити, що згідно із ч. 4 ст. 201 КПК України (Розділ II КПК України «Заходи забезпечення кримінального провадження») слідчий суддя, суд зобов'язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого про зміну запобіжного заходу протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Тобто при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу суд повинен був заново перевірити за ст. 194 КПК України, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Також суд звертає увагу на те, що на підставі ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

За змістом ч. 2 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження допускається, якщо прокурор доведе, крім іншого, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

При цьому за ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.

Так на підставі ч. 9 ст. 182 КПК України питання про звернення застави в дохід держави може вирішуватися судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою в судовому засіданні за участю заставодавця.

Між тим суд врахував ту обставину, що звернення обраної щодо ОСОБА_1 застави в сумі 320000 грн. в дохід держави було вирішено судом 7 вересня 2016 року з власної ініціативи, бо відповідного клопотання прокурором не було подано. Однак в судове засідання для вирішення такого питання представника заставодавця, ПП «Скіф», запрошено не було.

Згідно із ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.

На підставі ч. 8 ст. 182 КПК України в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд розглядом клопотання захисту щодо заміни запобіжного заходу ОСОБА_1 з тримання під вартою на заставу 3 листопада 2016 року встановив, що неявка обвинуваченого до суду була з поважних причин, а тому обов'язків, покладених на обвинуваченого при застуванні відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави, ОСОБА_1 не порушував.

Також суд зауважує, що при вирішенні питання зміни запобіжного заходу ОСОБА_1 3 листопада 2016 року судом було встановлено та підтверджено листом державної судової адміністрації України, що копія ухвали Великоновосілківського районного суду Донецької області від 7 вересня 2016 року щодо звернення у дохід держави внесеної ПП «Скіф» за обвинуваченого ОСОБА_1 суми застави до територіального управління ДСА України не надходила, тому у дохід держави сума застави в розмірі 320000 грн. не зверталась.

Таким чином застосована до обвинуваченого ОСОБА_1 ухвалою суду від 3 листопада 2016 року застава забезпечена сумою в розмірі 320000 грн., яка була внесена ПП «Скіф» ще 25 грудня 2014 року.

На підставі переліченого та через відсутність обставин, які були підставою для звернення в дохід держави внесеної за обвинуваченого ПП «Скіф» застави, ухвала суду від 7 вересня 2016 року щодо зарахування такої застави в розмірі 320000 грн. до спецфонду державного бюджету є такою, що не підлягала подальшому виконанню.

Враховуючи наведене раніше обґрунтування, суд також зазначає, що ухвала суду про відмову у роз'ясненні ухвали про зміну запобіжного заходу обвинуваченому в апеляційному порядку окремому оскарженню не підлягає, бо не є судовим рішенням, передбаченим ч. 1 ст. 392 КПК України, яке в свою чергу за таким кримінальним провадженням судом ще не було прийнято.

Керуючись ст. 380 КПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника потерпілих, адвоката Лукашкова В. О. та заяви прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області Федченка А.О. про роз'яснення ухвали суду від 3 листопада 2016 року про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.

Головуючий суддя Мельник І. Г.

Судді Козлов Д. О.

Адамова Т. С.