Рішення № 63165015, 30.11.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7105/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Сватаненко В. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого Сватаненка В.І.

суддів Плавич Н.Д., Суворова В.О.,

за участю секретаря Фабіжевської Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 «Про визнання поширеної інформації недостовірною та її спростування», за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кодимського районного суду Одеської області від 26 липня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

11.04.2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зазначеним позовом, по якому просила визнавши недостовірною оприлюднену відповідачем інформацію про придбання позивачем приміщення млина за 5 500 грн. та зобовязати відповідача спростувати цю інформації у спосіб, яким вона була поширена.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилалась на те, що 29.03.2016 року на зборах мешканців с. Тимкове Кодимського р-ну Одеської області відповідач ОСОБА_3, який як Тимківський сільський голова, вів ці збори, оприлюднив недостовірну інформацію про придбання нею за 5 500 грн. приміщення млина, розташованого в с. Тимкове Кодимського р-ну, хоча за придбаний млин нею було сплачено 55 000 грн. Вказана недостовірна інформація обурила мешканців села, які почали звинувачувати позивача у придбанні цього майна за заниженою ціною, почали ображати та принижувати позивача та членів її сімї. Та обставина, що вона є депутатом Кодимської районної ради, відомою публічною особою та підприємцем, значно підвищили значущість поширеної відповідачем інформації.

Позивач позов підтримала та просила його задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, заперечував проти його задоволення, пояснивши, що поширена відповідачем на сходці мешканців села інформація про купівлю позивачем приміщення млина за 5 500 грн. була взята ним з копії договору купівлі-продажу цього майна, переданого йому із зали мешканцями села.

Рішенням Кодимського районного суду Одеської області від 26.07.2016 року позов задоволений, визнана недостовірною поширену ОСОБА_3 29.03.2016 року на зборах мешканців с. Тимкове Кодимського р-ну Одеської області інформацію про придбання ОСОБА_2 млина в с. Тимкове Кодимського р-ну Одеської області за 5 500 грн., зобовязано ОСОБА_3 спростувати визнану судом недостовірною інформацію у спосіб, в який ця інформація була поширена, а також стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 551,20 грн. судового збору.

17.08.2016 року ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на вказане рішення районного суду, по якій просить скасувати рішення суду, справу повернути до районного суду на новий розгляд, посилаючись на порушення районним судом норм процесуального права, а також на невідповідність висновків суду дійсним обставинам у справі та неповне зясування судом першої інстанції обставин у справі, які мають значення.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Статтею 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно дост. 213 ЦПК Українирішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.

Відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення судового рішення суд вирішує, чи мали місце обставини справи, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правових відносин та інші.

Оцінка зібраних по справі доказів має здійснюватися за правилами, передбаченими ст. 212 ЦПК Україниз врахуванням положень ст. ст. 57-66 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України.

Таким чином, суд, розглядаючи цивільну справу у порядку позовного провадження, повинен повно і всебічно зясувати фактичні обставини справи, однак не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог та тієї доказової бази, яка сформована за рахунок доказів, поданих до суду самими учасниками процесу.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, виходив із того, що поширена відповідачем інформація щодо купівлі позивачкою приміщення сільського млина за ціною 5500 грн. була недостовірною, тому має бути спростована у такий же спосіб особою, яка поширила цю інформацію.

З такими висновками районного суду колегія суддів не погоджується, оскількизроблені вони з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Судом встановлено, що 29 березня 2016 року на зборах мешканців с.Тимкове Кодимського району Одеської області відповідач ОСОБА_3, який як Тимківський сільський голова, вів ці збори, оприлюднив недостовірну інформацію про придбання нею за 5500 грн. приміщення млина, розташованого в с.Тимкове Кодимського району, хоча за придбаний млин нею було сплачено 55000 грн.

Вказана недостовірна інформація дуже обурила мешканців села, які почали звинувачувати її у придбанні цього майна за заниженою ціною, почали ображати та принижувати її та членів її сімї.

Та обставина, що позивач є депутатом Кодимської районної ради, відомою публічною особою та підприємцем, значно підвищили значущість поширеної відповідачем інформації.

У звязку з цим ОСОБА_4 просила позов задовольнити, визнавши недостовірною оприлюднену відповідачем інформацію про придбання нею приміщення млина за 5500 грн. та зобовязати відповідача спростувати цю інформації у спосіб, яким вона була поширена.

Відповідно до ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

У статті 68 Конституції України зазначено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. При цьому, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно з положеннями ст. 277 ЦК України обовязок довести, поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача.

Колегія суддів вважає помилковими висновки районного суду про те, що відповідач поширив недостовірну інформацію, тобто таку, яка не відповідала дійсності.

Матеріалами справи підтверджується, що первісно 26 травня 2005 року приватним нотаріусом ОСОБА_5 був посвідчений договір купівлі-продажу Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Тимківське» - Фермерському господарству «Роксолана-О», головою якого є ОСОБА_4, млина за ціною 5500 грн. ( а.с.6).

Представник відповідача у судовому засіданні стверджував, що саме така копія договору купівлі-продажу була передана його довірителю із зали, де проходила сходка мешканців села.

Такі ствердження представника відповідача слід вважати доведеними, на що не звернув увагу районний суд.

У подальшому у зазначеному договорі були внесені виправлення та зазначено ціну млина 55000 грн. ( а.с.5).

Виходячи з наведених фактичних обставин справи, колегія суддів вважає, що у районного суду були підстави вважати, що відповідач розповсюджував недостовірну інформацію, оскільки він оприлюднив копію документу, який існував на час його оприлюднення.

Крім того, колегія суддів зазначає, що районному суду також слід було мати на увазі, що навіть у разі доведеності розповсюдження відповідачем недостовірної інформації, позивач мала довести, що така інформація порушує особисті немайнові права.

На дану обставину звертав увагу судів і Верховний Суд України.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Позивач не навела доказів про те, яким чином оприлюднення офіційного документу ( нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу майна) порушило її особисті немайнові права.

На зазначену обставину районний суд також не звернув увагу.

Отже, колегія суддів доходить до висновку про те, що відповідачем було доведено, що поширена ним інформація була достовірною та такою, яка не порушила особисті немайнові права позивача.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення районного суду слід скасувати та у задоволенні позову відмовити з підстав передбачених п.п. 2,4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав доведеними та неправильним застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно п. 3 ч. 1ст. 307 ЦПК Україниза наслідками розглядуапеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати або змінити рішення суду.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.2, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Кодимського районного суду Одеської області від 26 липня 2016 року скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_6

ОСОБА_7

ОСОБА_8

30.11.2016 року м. Одеса