Рішення № 63162019, 05.12.2016, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа №

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

05 грудня 2016 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі:головуючого - судді Тучинської Н.В.

при секретарісудового засідання Пилипчук В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Сторони перебувають у договірних правовідносинах на підставі Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та Правил надання продукту кредитних карт від 06 січня 2016 року (далі Угода). Відповідно до умов Угоди позивач надав відповідачеві кредит у розмірі 13849 гривень 49 копійок у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 31 січня 2018 року. Відповідач своє зобов'язання по щомісячному платежу для погашення заборгованості по кредиту, процентів та інших витрат належним чином не виконав. Станом на 20 жовтня 2016 року у ОСОБА_1 утворилася перед Банком заборгованість за кредитом на загальну суму 17383 гривні 50 копійок, в тому числі: 12467 гривень 03 копійки заборгованість за кредитом, 1279 гривень 44 копійки заборгованість по процентах за користування кредитом, 2493 гривні 40 копійок заборгованість за пенею та комісією, 1143 гривні 63 копійки залишок за несплаченим штрафом, передбаченим п. 2.2. Угоди.

Представник позивача (а.с. 32) у судове засідання не зявився, разом із матеріалами позову подав суду колопотання про розгляд справи у відсутності представника ПАТ КБ «ПриватБанк», зазначив, що підтримує у повному обсязі поданий позов і не заперечує проти винесення заочного рішення (а.с. 38).

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання, призначенні на 21 листопада та 05 грудня 2016 року, будучи належним чином повідомленим (а.с. 46, 47), не зявився та не повідомив суд про причину своєї неявки.

Частиною 4 ст. 169 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки у судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішеня).

Судом на підставі ч. 4 ст. 169 та ст. 224 ЦПК України ухвалено провести заочний розгляд справи.

Розглянувши справу в судовому засіданні, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 підлягають до повного задоволення, виходячи з наступного:

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

В судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у договірних правовідносинах на підставі Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання надання продукту кредитних карт від 06 січня 2016 року (а.с. 6), яка була укладена на основі особистого бажання ОСОБА_1 з метою створення вигідних умов для виконання ним зобовязань за кредитним договором № SAMDN52000104775110 від 28 серпня 2013 року (а.с. 5).

Предметом договору є кредит в сумі 13849 гривень 49 копійок, які відповідач отримав шляхом перерахування кредитних коштів на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18,00% на рік (1,5% на місяць) на суму залишку заборгованості за кредитом. ОСОБА_1 зобовязувався погашати заборгованість з 01 по 25 число кожного місяця у сумі 693 гривні 03 копійки та здійснити останнє погашення кредиту не пізніше 31 січня 2018 року.

Невідємною частиною Угоди є Умови і правила надання банківських послуг (а.с. 7-30).

Позичальник зобовязувався погашати заборгованість по кредиту, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором (п. 2.1 Генеральної угоди та п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг (зворот а.с. 25)).

Статтями 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, в установлений строк і відповідно до умов договору та вимог закону. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

За змістом ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Пунктом 2.5 Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов і правил надання продукту кредитних карт, передбачено, що позичальник зобовязується повернути суму кредиту, процентів та винагороди відповідно до Генеральної угоди та Умов і правил (п. 2.1.1.5.6 Умов і правил надання банківських послуг (а.с. 25)).

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства. З наданими Банком умовами кредитування відповідач погодився про що ствердив своїм підписом у заяві та Угоді (а.с. 5, 6).

Розрахунком заборгованості за кредитним договором (а.с. 4) доведено, що відповідач позичальник ОСОБА_1 своєчасно не надавав Банку грошові кошти для погашення заборгованості та тривалий час, не виконував свої зобов'язання по кредитному договору. Із розрахунку заборгованості вбачається, що останнє погашення кредиту позичальник здійснював у квітні 2016 року в сумі 750 гривень (а.с. 4).

Отже, вимога позивача про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитом в сумі 12467 гривень 03 копійки (тіло кредиту) підлягає до повного задоволення.

Статтею 536 та частиною 1 статті 1054, статтею 1056-1 ЦК України, а також умовами Договору передбачено, що за користування чужими грошовими коштами позичальник має сплачувати відсотки.

За користування кредитом Банк нараховує позичальнику відсотки у розмірах передбачених «Тарифами Банку» із розрахунку 360 календарних днів у році, що передбачено п. 2.1.1.12.6 Правил користування платіжною карткою (зворот а.с. 28).

Пунктом 2.1 Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до умов і правил надання продукту кредитних карт від 06 січня 2016 року (а.с. 6) встановлений розмір відсотків за користування кредитом - 18% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Розрахунком заборгованості (а.с. 4) доведено, що ОСОБА_1 з моменту отримання кредиту і до моменту звернення банку до суду із цим позовом, зокрема станом на 20 жовтня 2016 року, допустив заборгованість по процентах за користування кредитом в сумі 1279 гривень 44 копійки.

Частиною 2 ст. 615 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за його порушення.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

У п. 2.1.1.5.5 Умов і правил надання банківських послуг передбачено зобовязання Позичальника погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

При порушення позичальником своїх обовязків щодо погашення кредиту, останній сплачує Банку пеню за кожен день прострочки, розмір якої вказаний в умовах і правилах надання банківських послуг (а.с. 6).

Зокрема, у разі виникнення прострочених зобовязань на суму 100 гривень за борговими зобовязанними Клієнт сплачує Банку пеню, яка розраховується як базова процентна ставка по договору (нараховується за кожен день прострочення кредиту) + 50 гривень, які нараховуються на день нарахування процентів по кредиту (п. 2.1.1.12.6.1 (зворот а.с. 28)).

Станом на 20 жовтня 2016 року у ОСОБА_1 утворилася заборгованість по комісії та пені за користування кредитом в сумі 2493 гривні 40 копійок (а.с. 4).

Пунктом 2.2. Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов і правил надання продукту кредитних карт, передбачено, що відповідно до ст.ст. 212, 611, 651 ЦК України при порушенні позичальником строків погашення заборгованості, вказаних у Генеральній угоді, Умовах і правилах, більше ніж на 31 день, по зобовязаннях строк яких не настав, сторони погодили, що строк повернення кредиту рахується 32-ий день з моменту виникнення порушення. Заборгованість по кредиту, починаючи з 32-го дня порушення, рахується простроченою. Позичальник сплачує банку штраф у сумі 1143 гривні 63 копійки (розмір штрафних санкцій, списаних ОСОБА_1 за договором № SAMDN52000104775110 від 28 серпня 2013 року (п. 1.1.1 Генеральної угоди)).

Представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 залишок за несплаченим штрафом, передбаченим п. 2.2. Генеральної угоди в розмірі 1143 гривні 63 копійки.

ОСОБА_1 добровільно погодився на укладення Генеральної угоди з метою списання штрафних санкцій за попереднім договором кредиту № SAMDN52000104775110 від 28 серпня 2013 року, сплачував по ньому періодичні платежі, а, отже, не вважав їх несправедливими.

За таких обставин, у разі невиконання зобовязань за договором, на вимогу Банку позичальник зобовязаний виконати зобовязання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплатити винагороди банку, а тому грошова вимога позивача до ОСОБА_1 є обґрунтованою та такою що відповідає вимогам закону.

Як слідує із розрахунку заборгованості за кредитним договором, ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх зобовязань за договором, не погашає заборгованість, яка виникла, чим порушує зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору.

Частиною 2 ст. 615 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за його порушення.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати (ч. 1 ст. 88 ЦПК України).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 79 ЦПК України). При зверненні до суду з цим позовом позивачем було сплачено 1378 гривень судового збору (а.с. 1). Отже, з відповідача на користь позивача належить до стягнення 1378 гривень судових витрат.

Керуючись Генеральною угодою від 06 січня 2016 року, ст.ст. 525, 526, 530, 536, 549-552, 611, 612, 615, 626, 628, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 212, 213, 215, 224, 226, ч. 4 ст. 169 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити. Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НР № 229923, виданий Сокирянським РВ УМВС України у Вінницькій області 23 вересня 1997 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299, рах. (для погашення заборгованості та судових витрат) № 29092829003111), суму заборгованості по кредиту в розмірі 17383 (сімнадцять тисяч триста вісімдесят три) гривні 50 копійок, а також судові витрати в сумі 1378 (тисяча триста сімдесят вісім) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Мурованокуриловецький районний суд.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя: ______