Постанова № 63160720, 05.12.2016, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/719/16

Справа №754/14173/16-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 грудня 2016 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Панченко О.М., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення недоплаченої суми грошової допомоги як учаснику бойових дій,-

ВСТАНОВИВ:

16.11.2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що всупереч положенням Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині щорічного надання до 5 травня разової грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, у 2016 році, йому було виплачено грошову допомогу у неповному розмірі, а саме 920 грн, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги» № 141 від 02.03.2016 року.

Посилаючись на те, що його законні права було порушено відповідачем, попри принцип пріоритетності закону над підзаконними актами, просив визнати неправомірною бездіяльність Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо не виплати у 2016 році йому разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі меншому ніж передбачено ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та зобов»язати відповідача здійснити перерахунок, донарахувати та виплатити йому недоплачену щорічну разову грошову допомогу у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеною ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» на момент проведених виплат, з урахуванням раніше виплаченої суми.

Розгляд поданої позовної заяви проведено у порядку скороченого провадження у відповідності до ст.183-2 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Від відповідача Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат надійшли заперечення на позов, відповідно до яких представник відповідача позов не визнає, просить відмовити в його задоволенні, мотивуючи тим, що виплату позивачу разової щорічної грошової допомоги до 5 травня у 2016 року проведено згідно з чинним законодавством, а саме у відповідності до прийнятої на виконання Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» Постанови Кабінету Міністрів України № 141 від 02.03.2016 року «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги».

Суддя за результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження, оцінивши обставини справи, вважає їх достатніми для прийняття рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 є учасником бойових дій та має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1, виданим 02.12.2014 року (а.с.6).

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

02.03.2016 року Кабінет Міністрів прийняв Постанову № 141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань», якою встановлено розміри та порядок виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій, інвалідам війни, учасникам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та особам, на яких поширюється чинність Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а також жертвам нацистських переслідувань. Згідно постанови виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2016 році передбачено у таких розмірах:

- учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, ґетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 920 гривень.

Як встановлено з позовної заяви та письмових заперечень представника відповідача, до 5 травня за 2016 рік позивачу було виплачено разову грошову допомогу у розмрі 920 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи з загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що відповідачем Київським міським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат неправомірно застосовано до виплати разової грошової допомоги відповідачу до 5 травня положення Постанови Кабінету Міністрів України № 141 від 02.03.2016 року, замість положень правового акта, що має вищу юридичну дію, а саме Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій Київського міського центру по нарахування та здійсненню соціальних виплат щодо виплати у 2016 році ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі меншому, ніж встановлено діючою та чинною редакцією ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до змісту ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня учасникам бойових дій має виплачуватися разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про зобов»язання відповідача здійснити перерахунок, донарахувати та виплатити йому недоплачену щорічну разову грошову допомогу у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеною ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» на момент проведених виплат, з урахуванням раніше виплаченої суми.

Відповідно до ч. 4 ст. 105 КАСУ Адміністративний позов може містити вимоги про:

1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;

2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;

5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;

6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАСУ суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Зважаючи на те, що судом встановлено неправомірність дій Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо виплати в 2016 році позивачу разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі меншому, ніж передбачено ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", тобто п'яти мінімальних пенсій за віком, суд вважає за можливе задовольнити позов і в іншій частині, зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат вчинити дії щодо донарахування та виплати позивачу щорічної разової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, як учаснику бойових дій, відповідно до ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2016 рік з урахуванням проведених виплат.

Таким чином, суд вважає вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.9,10,11,69,158-162,183-2 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та стягнення недоплаченої суми грошової допомоги як учаснику бойових дій - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради щодо перерахунку ОСОБА_1 щорічної одноразової грошової разової допомоги до 5 травня у розмірі меншому, ніж передбачено ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради вчинити дії щодо донарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, як учаснику бойових дій, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2016 рік з урахуванням проведених виплат.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського адміністративного апеляційного суду, через суд першої інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Суддя О.М. Панченко