Ухвала суду № 63160244, 05.12.2016, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/6865/14ц

Провадження № 2п/712/114/16

Ухвала

Іменем України

05 грудня 2016 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді ТОКОВОЇ С.Є.

при секретарі ТКАЧ А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та визнання права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 червня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та визнання права власності на нерухоме майно, позовні вимоги задоволені повністю.

Визнано дійсним договір купівлі-продажу від 33/100 (тридцять три сотих) частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд та земельної ділянки площею 0,0342 га, що за адресою м. Черкаси, пров. Піонерський, буд.17, який укладений 23 січня 2013 року між ОСОБА_1, та ОСОБА_2.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 33/100 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд та земельної ділянки площею 0,0342 га, що за адресою м. Черкаси, пров. Піонерський, буд.17.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 3654 грн.

Відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що дане рішення було прийнято за відсутності його у судовому засіданні. Належним чином він не був повідомлений про судове засідання. В жовтні 2016 року він дізнався про наявність заочного рішення. Позивач не навів в суді належних та достатніх доказів в підтвердження своїх позовних вимог. Судом не враховано, що ч. 2 ст. 220 ЦК не застосовується щодо правочинів, які підлягають державній реєстрації, зокрема договорів купівлі-продажу нерухомого майна, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ст.ст. 210 та 640 ЦК повязується з державною реєстрацією, тому вони не укладеними, а отже, не створюють прав та обовязків для сторін. У звязку з цим вважає, що заочне рішення підлягає перегляду для реалізації його процесуальних прав.

Заявник та його представник в судовому засіданні заяву підтримали та просили її задоволити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

У відповідності до п. 2 ч.3 ст. 231 ЦПК України, суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення скасувати заочне рішення і призначити справу для розгляду в загальному порядку.

При цьому, зі змісту ст. 232 ЦПК України випливає, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом двох обставин :

1) відповідач не зявився в судове засідання, в якому ухвалене заочне рішення, та не повідомив про причини неявки з поважних причин;

2) докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

За наявності лише однієї з наведених обставин заочне рішення, виходячи із тлумачення статті 232 ЦПК України, скасоване бути не може.

Як вбачається із заяви підставами для перегляду заочного рішення заявник зазначає процесуальні порушення, а саме не наведення позивачем в суді достатніх доказів в підтвердження своїх вимог, судову практику в даній категорії справ.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 отримав копію рішення 14 липня 2014 року, про що власноручно розписався.

Докази на які посилається в заяві заявник в розумінні статті 232 ЦПК України не є підставами для перегляду заочного рішення суду.

Більше того, докази, на які посилається заявник, були враховані судом при винесенні вказаного рішення суду.

З урахуванням наведеного вище, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 208-210, 231 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду - залишити без задоволення.

Розяснити заявнику його право на оскарження рішення суду в загальному порядку.

Ухвала оскарженню не підлягає. .

ГОЛОВУЮЧИЙ: